Постанова № 62689522, 08.11.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р. Справа№ 910/7710/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Андрієнка В.В.

при секретарі Єременко К.Л.

за участю представників

від позивача: Будник К.А. за дов. б/н від 05.12.2015 р.

від відповідача- 1: Мідляр В.В. за дов. № 04/670 від 01.03.2016 р.

від відповідача- 2: Мартинюк О.М. за дов. № 121 від 02.03.2016 р.

від третьої особи: не з'явились

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.06.2016 року

у справі № 910/7710/16 (суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро"

до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-

Агро"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національний банк України

про визнання недійсним договору про відступлення права

вимоги за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги за кредитним договором, укладеним 18.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро", в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 18.04.2014 є недійсним в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009, оскільки підписаний Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" без необхідного обсягу цивільної дієздатності, оскільки останнім вже було відступлено право вимоги за кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009 Національному банку України про що свідчить лист № 32/1614 від 12.09.2011.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 року у справі № 910/7710/16 у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016 року у справі № 910/7710/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" від 06.07.2016 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Руденко М.А., Зеленін В.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Руденко М.А., Зеленін В.О. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" у справі № 910/7710/16 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.08.2016 року.

18.08.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" надійшов відзив на апеляційну скаргу по справі № 910/7710/16.

19.08.2016 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" надійшло клопотання про витребування документів.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2016 р. по справі № 910/7710/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку із перебуванням у відпустці судді (яка не є суддею - доповідачем) Руденко М.А.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 18.08.2016 р. для розгляду справи № 910/7710/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Зеленін В.О.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 р. по справі № 910/7710/16 було призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи у зв'язку із перебуванням у відпустці судді (яка не є суддею - доповідачем) Зеленін В.О.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 23.08.2016 р. для розгляду справи № 910/7710/16 було сформовано склад колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Андрієнко В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Андрієнко В.В. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" у справі № 910/7710/16 до провадження колегії суддів у названому складі, розгляд апеляційної скарги призначено на 23.08.2016 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Андрієнко В.В. розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.09.2016 р. 10 год. 10 хв.

У судове засідання в апеляційній інстанції 19.09.2016 року не з'явились уповноважені представники відповідача - 1 та третьої особи, що перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2016 р. колегією суду у складі головуючого судді Мартюк А.І., суддів Зубець Л.П., Андрієнко В.В. розгляд апеляційної скарги відкладено на 18.10.2016 р. 09 год. 30 хв.

В судовому засіданні 18.10.2016 р. представник позивача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи на підставі ст.69 ГПК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2016р. клопотання про продовження строку розгляду справи задоволено. Продовжено строк вирішення спору у справі 910/7710/16 на п'ятнадцять днів. Розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.11.2016 р.

08.11.2016р. через відділ забезпечення документообігу та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника ТОВ «Лотуре-Агро» надійшло клопотання про витребування документів.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідачів в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували та просили суд відмовити в її задоволенні.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

18.04.2014 між Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" (первісний кредитор за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діамант-Агро" (новий кредитор за договором) укладено договір відступлення права вимоги за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1. договору первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за договорами: кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009 (далі - кредитний договір 1); кредитним договором № 001/1-2012/840 від 15.02.2012 (далі - кредитний договір 2) та договором про надання банківської гарантії № 005г-2013/980 від 21.02.2013 (далі - договір гарантії, укладеними між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" юридична адреса: Україна, 03022, м. Київ, пров. Василя Жуковського, буд. 13/16, код ЄДРПОУ 34287465 (далі - боржник).

Згідно з п. 1.2. договору за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основними договорами, що становить 8 163 381 грн. 58 коп.

Позивач стверджує, що договір відступлення права вимоги за кредитним договором від 18.04.2014 є недійсним в частині відступлення права вимоги за кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009, оскільки підписаний Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" без необхідного обсягу цивільної дієздатності та останнім вже було відступлено право вимоги за кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009 Національному банку України, про що свідчить лист № 32/1614 від 12.09.2011.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідності до ч.2 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Органи юридичної особи діють у межах повноважень, наданих їм установчими документами та законом. Орган юридичної особи як її частина представляє інтереси останньої у відносинах з іншими суб'єктами права без спеціальних на те повноважень (без довіреності). Між юридичною особою та її органом правові відносини не виникають, а тому дії її органу визнаються діями самої юридичної особи.

У відносинах з третіми особами слід виходити з презумпції наявності достатнього обсягу повноважень на здійснення дієздатності юридичної особи як у одноособового органу юридичної особи, так і керівника її колегіального органу.

Відповідач -1 листом № 32/1614 від 12.09.2011 повідомив позивача, відповідно до статей 512 та 516 Цивільного кодексу України, що 08.09.2011 ПАТ "Банк Камбіо"було відступлено право вимоги за генеральною кредитною угодою № 487-02-2009 від 11.08.2009 та кредитним договором № 487/02-2009 від 09.08.2009 на користь Національного банку України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 Цивільного кодексу України).

Відповідач-1 зазначив, що у листі № 32/1614 від 12.09.2011 було помилково повідомлено позивача про відступлення права вимоги за генеральною кредитною угодою № 487-02-2009 від 11.08.2009 та кредитним договором № 487/02-2009 від 09.08.2009 на користь Національного банку України, з огляду на те, що Публічним акціонерним товариством "Банк Камбіо" та Національним банком України було укладено лише договір застави майнових прав № 59/09/03-ЗМПІ від 29.12.2009, відповідно до умов якого, в забезпечення зобов'язань Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" перед Національним банком України за кредитним договором № 59/09/03 від 29.12.2009 (далі - договір рефінансування) відповідачем - 1 передано в заставу майнові права за укладеними з позивачем генеральною кредитною угодою №478/02-2009 від 11.08.2009 та кредитним договором.

Пунктом 4.1 договору застави передбачено, що звернення стягнення на предмет застави відбувається шляхом відступлення права вимоги, при цьому, відповідно до пункту 4.2 договору застави, в частині відступлення права вимоги договір укладено з відкладальною умовою (право вимоги переходить до Національного банку України наступного дня після настання строку виконання зобов'язань за договором рефінансування, якщо вони не будуть виконані повністю або частково або після настання випадку, передбачено підпунктом 3.1.4 договору застави).

Договір застави в наступному доповнювався/змінювався, в тому числі. шляхом укладення додаткового договору № 2 від 08.09.2011, яким, зокрема, усунено помилки, допущені у пунктах 1.1, 4.1, - зазначено вірні реквізити кредитного договору, який укладено між відповідачем-1 та позивачем 08.09.2009, а не 11.08.2009, як було зазначено у первісній редакції договору застави.

27.06.2013 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна вилучено запис про обтяження предмету застави за Договором застави (витяг № 41085191 від 27.06.2013.), оскільки борг відповідача-1 перед третьою особою погашено повністю, що підтверджується виписками за період з 01.01.2009 по 06.05.2016 та з 01.01.2009 по 27.04.2016 з особових рахунків Головного управління Національного банку України по м. Києву і Київській області, відкритих у Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо".

Позивачем не надано суду доказів укладення між відповідачем-1 та третьою особою договору про відступлення права вимоги від 08.09.2011, що відступлення права вимоги до позивача за кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009, а також доказів повного чи часткового виконання зобов'язань за кредитним договором № 487/02-2009 від 08.09.2009 на користь Національного банку України.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. у справі № 910/7710/16 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає, а отже підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотуре-Агро" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. у справі № 910/7710/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/7710/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

В.В. Андрієнко