Постанова № 62689390, 09.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року м. Львів № 876/2717/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Бруновської Н.В.

суддів: Каралюса В.М., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника апелянта: ОСОБА_1

представника відповідача: Копко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

29.10.2015 р. позивач ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом з врахуванням уточнених позовних вимог до Управління Служби безпеки України у Львівській області в якому просить змінити дату виключення його із списку особового складу у Наказі № 341-ос «По особовому складу» з 05.05.2015 р. на 25.09.2015 р. та виплатити грошове забезпечення за період з 06.05.2015 р. по 25.09.2015 р. включно про що видати новий грошовий атестат для пред'явлення в органи Пенсійного фонду України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 р. в позові відмовлено.

Не погодившись з даною постановою, апелянт ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, покликаючись на те, що вказана постанова є необґрунтована, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт, просить суд, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 р. скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити.

Представник апелянта ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Представник відповідача Копко І.В. в судовому засіданні просила суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість постанови суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Правове регулювання звільнення військовослужбовців з військової служби військовослужбовців Служби безпеки України регламентовано Положенням про порядок проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України яке затверджене Указом Президента України від 27.12.2007 р. № 1262/2007 р. (далі Положення) та Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України яка затверджена Наказом Служби безпеки України від 14.10.2008 р. № 772. ( далі Інструкція ).

Наказом начальника Управління Служби Безпеки України у Львівській області від 14.11.2014 р. № 953-ос ОСОБА_3 зараховано у розпорядження начальника Управління на посаду начальника відділу за пп. «б» п. 48 Положення.

Відповідно до протоколу засідання військово-лікарської комісії центрального госпіталю ВМУ СБУ СБ України № 173 від 16.12.2014 р. позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

23.02.2015 р. Наказом Голови Служби безпеки України № 10/133-ос «По особовому складу» позивача ОСОБА_3 звільнено з військової служби за підпунктом «в» пункту 61 та підпунктом «б» пункту 63 ( за станом здоров'я - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку ) у відставку.

Наказом Управління Служби безпеки України у Львівській області за « 341-ос «По особовому складу» від 05.05.2015 р. ОСОБА_3 виключено із списків особового складу з 05.05.2015 р.

Згідно п. 7.15 Інструкції наказ про звільнення військовослужбовця у запас або у відставку оголошується йому особисто прямим начальником.

Проте, колегією суддів встановлено що Наказ Голови Служби безпеки України № 10/133-ос від 23.02.2015 р. «По особовому складу» та Наказ Управління Служби безпеки України у Львівській області за №341-ос «По особовому складу» від 05.05.2015 р. не були оголошені особисто прямим начальником позивачу.

В матеріалах справи, наявні зави ОСОБА_3 від 03.08.2015 р., 20.08.2015 р. в яких він просить повідомити відповідача чому його не ознайомлено з наказами про звільнення з військової служби зокрема, з наказом № 341-ос «По особовому складу» від 05.05.2015. на що суд першої інстанції не звернув уваги (а.с. 7-8 ).

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача про те, що позивач в телефонному режимі та листом за № 62/11/1-2021 від 06.05.2015 р. повідомлений про необхідність з'явитись до регіонального органу безпеки для ознайомлення та доведення наказів про звільнення та виключення із списків особового складу оскільки, дане твердження спростовується вищевказаними заявами самого ОСОБА_3 з проханням ознайомитись з наказами про звільнення.

Копія рекомендованого листа за № 62/11/1-2021 від 06.05.2015 р. яка знаходиться в матеріалах справи не свідчить про те що позивач ухилявся отримати даний лист а свідчить лише про те що лист повернуто у зв'язку із закінченням терміну зберігання. (а.с. 43).

Повторних спроб направити відповідного листа позивачу про необхідність з'явитись до регіонального органу безпеки для ознайомлення та доведення наказів про звільнення та виключення із списків особового складу відповідач не вчиняв, що свідчить про те що відповідач Управління Служби безпеки України у Львівській області не вжив всіх заходів щодо доведення до відома ОСОБА_3 наказів про звільнення, адже обов'язок про оголошення наказів про звільнення покладено саме на суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач Управління Служби безпеки України у Львівській області в порушення п. 7.15 Інструкції не оголосив та не ознайомив ОСОБА_3 з наказами про звільнення особисто.

Згідно ч. 2 п. 7.15 Інструкції виключення військовослужбовців, які звільнені з військової служби, зі списків особового складу проводиться на підставі відповідного наказу з врахуванням часу на здавання посади.

Колегія суддів вважає, що наказ начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області за № 341-ос «По особовому складу» від 05.05.2015 р. про виключення ОСОБА_3 із списків особового складу з 05.05.2015 р. є передчасним. Оскільки, відповідач не врахував час на здавання посади позивачем, що підтверджується листом заступника начальника Управління Служби безпеки України у Львівській області від 15.09.2015 р. в якому повідомлено останнього, що за ним рахується особиста табельна зброя в комплекті з ЗІП та протигаз які необхідно повернути у встановленому поряду на склад ВГЗ Управління до 25.09.2015 р. Тобто, лише після звільнення відповідач повідомляє позивача про вчинення дій щодо здавання посади, що суперечить ч. 2 п. 7.15 Інструкції.

Крім того, в порушення вимог 4.1 Інструкції та п. 64 Закону України «Про статут внутрішньої служби» сторонами не був складений акт про здавання посади, не вручений позивачу обхідний аркуш тощо.

Довідка від 27.05.2015 р. про те, що відповідач намагався повідомити позивача вже після звільнення про явку до кадрового підрозділу для отримання обхідного аркушу та здачі службового посвідчення свідчить про недотримання процедури звільнення. (а.с. 47 )

Не приймає до уваги апеляційний суд твердження відповідача про те, що ОСОБА_3 звільнений та виключений із списків особового складу не із займаної посади а із розпорядження а тому наказ про звільнення прийнятий без врахування часу на здавання посади виходячи з наступного.

В п. 4.9. Інструкції передбачено, що зарахуванням військовослужбовців у розпорядження є визначення їх тимчасового службово-посадового становища коли вони проходять військову службу у підпорядкування відповідних начальників але без призначення на конкретні посади.

Отже, в п. 4.9 Інструкції передбачено, що у розпорядженні перебувають особи з визначенням тимчасового службово-посадового становища, а тому згідно ч.2 п. 7.15 Інструкції виключення військовослужбовців які звільнені з військової служби, зі списків особового складу проводиться на підставі відповідного наказу з врахуванням часу на здавання посади, тобто, даний пункт стосується саме посади.

Статтею 232 КЗпП України визначено, що безпосередньо в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах розглядаються трудові спори за заявами:

1) працівників підприємств, установ, організацій, де комісії по трудових спорах не обираються;

2) працівників про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи, за винятком спорів працівників, вказаних у ч. 3 ст. 221 і ст. 222 цього Кодексу.

Таким чином, чинним законодавством передбачений спосіб захисту прав та інтересів фізичних осіб як звернення до суду за вирішенням трудового спору із позовом про зміну дати звільнення.

Спеціальним законодавством України не урегульовано питання щодо зміни дати виключення осіб які проходять службу в органах СБУ із списків особового складу тому, апеляційний суд в даному випадку до спірних правовідносин застосовує положення КЗпП України як аналогію закону.

За таких обставин, враховуючи що відповідач Управління Служби безпеки України у Львівській області в порушення п.4.1, п. 7.15 Інструкції, п. 64 Закону України «Про статут внутрішньої служби» не оголосив та не ознайомив ОСОБА_3 з наказами про звільнення особисто, не врахував час на здавання посади позивачем, колегія суддів дійшла висновку, що позов в частині вимог про зміну дату виключення ОСОБА_3 із списків особового складу з 05.05.2015 р. на 25.09.2015 р. в наказі 341-ос «По особовому складу» підлягає до задоволення.

Змінюючи дату виключення позивача із списків особового складу з 05.05.2015 на 25.09.2015 р. апеляційний суд враховую позовні вимоги та ту обставину, що відповідач в своєму листа від 15.09.2015 р. повідомив позивача про час на здавання посади до 25.09.2015 р. як це передбачено п. 4.4.8 Наказу Голови СБ України № 525 від 06.08.2015 р. «Про затвердження Інструкції з артилерійського озброєння в системі СБ України.

Разом з тим, враховуючи подану заяву ОСОБА_3 про відмову від позову в частині вимог про виплату грошового забезпечення за період з 06.05.2015 р. по 25.09.2015 р. з видачею грошового атестату для пред'явлення в органи Пенсійного фонду України колегія суддів дійшла висновку про прийняття відмови та закриття в цій частині провадження у справі згідно ст. 203 КАС України.

Колегія суддів роз'яснила представнику позивач ОСОБА_1 наслідки закриття провадження у справі які передбачені ст. 157 КАС України, а саме повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

У відповідності до вимог ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарг є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову якою позов задовольнити частково, в решті вимог провадження закрити.

Керуючись ст.160, ст.195, ст.198, ст.202, ст.207, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Відмову ОСОБА_3 від частини позовних вимог про виплату грошового забезпечення за період з 06.05.2015 р. по 25.09.2015 р. з видачею грошового атестату для пред'явлення в органи Пенсійного фонду України прийняти.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. у справі за № 813/5939/15 в частині позовних вимог про виплату грошового забезпечення за період з 06.05.2015 р. по 25.09.2015 р. з видачею грошового атестату для пред'явлення в органи Пенсійного фонду України визнати нечинною та закрити провадження в цій частині.

В решті Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2016 р. у справі за № 813/5939/15 скасувати та в цій частині прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

В наказі № 341-ос «По особовому складу» змінити дату виключення ОСОБА_3 із списків особового складу з 05.05.2015 р. на 25.09.2015 р.

В решті вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання постановою законної сили.

Головуючий: Н.В. Бруновська

Судді: В.М. Каралюс

Р.М. Шавель

Постанова складна в повному обсязі 14.11.2016 року.