Постанова № 62689148, 08.11.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2016 р.Справа № 916/153/16ОСОБА_1 апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюка І.Г.,

суддів: Лавриненко Л.В., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Мельник Ю.М.

за участю:

від ОСОБА_1 митниці державної фіскальної служби України - ОСОБА_2, довіреність № 1019/5/15-70-10 від 26.09.2016;

від Анімаккорд ЛТД - ОСОБА_3, довіреність № 1876 від 29.08.2016;

Представник ТОВ «ЛІА Ексім» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Анімаккорд ЛТД

рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2016

у справі №916/153/16

за позовом Анімаккорд ЛТД

до відповідача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ЛІА Ексім»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 митниці державної фіскальної служби України

про стягнення 165 360 грн. компенсації

ВСТАНОВИВ:

Анімаккорд ЛТД звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ЛІА Ексім» (далі ТОВ «ЛІА Ексім»), в якій просить суд (з урахуванням заяви від 25.02.2016 про зміну предмету позову за вх.№2-1015/16) стягнути з відповідача 165 360,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що в зоні діяльності ОСОБА_1 митниці ДФСУ за митною декларацією №500060006/2016/000206 заявлено до митного контролю та митного оформлення у митний режим імпорту товар взуття для дітей на підошві з полімерних матеріалів та верхом з текстильних матеріалів туфлі: розмір 23-32: артикул 200-101 600 пар, артикул 200-136 600 пар, а всього 1200 пар, торгівельна марка «ШАЛУНИШКА», виробник «Pujjang yinghui textile co., LTD», Китай. На виконання вимог ст.399 МКУ ОСОБА_1 митницею ДФС було призупинено з 13.01.2016 строком на десять робочих днів митне оформлення товару, що містить ознаки використання обєкту права інтелектуальної власності «твір образотворчого мистецтва малюнок «Маша», заявленого до митного оформлення за МД №500060006/2016/000206. За таких обставин, позивач, як особа, що володіє виключними майновими правами на зображення частини аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «ОСОБА_5 і Мєдвєдь», а саме, персонажу «Маша», вважає свої права порушеними та визначає заявлену до стягнення суму компенсації, що розрахована з врахуванням 1200 випадків порушення авторського права шляхом ввезення такого товару на митну територію України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.05.2016 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «Л І А Ексім» на користь Анімаккорд Лтд 21 750,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав, 1015, 25 грн. судового збору. Відмовлено Анімакорд, ЛТД у задоволенні решти частини заявлених позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Анімаккорд ЛТД звернулось до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2016 по справі №916/153/16 частково та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зокрема особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що підставою позову стало ввезення відповідачем на митну територію України 1200 одиниць контрафактних товарів двох різних видів з зображеннями обєктів авторського права загальною вартістю 2844,00 доларів США та в результаті сума компенсації, що встановлена судом першої інстанції майже в мінімальному розмірі, а саме 15 мінімальних заробітних плат.

В даному випадку імпортер товару, зробив ввезення на митну територію України мінімум 1200 одиниць контрафактного товару загальною вартістю 2844,0 доларів США. Господарський суд Одеської області прирівняв дрібних підприємців та міжнародних імпортерів, прирівняв продаж декількох контрафактних товарів в одному магазині і імпорт тисячі таких товарів на митну територію України.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду (головуючий суддя Лавриненко Л.В., судді Філінюк І.Г., Пироговський В.Т.) від 16.06.2016, апеляційну скаргу Анімаккорд ЛТД прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.07.2016 о 10:00.

Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 13.07.2016 розгляд справи № 916/153/16 відкладено на 10.08.2016 о12:00 год.

У звязку з перебуванням головуючого судді Лавриненко Л.В., судді учасника-колегії ОСОБА_6 у відпустці та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2016, ухвалою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 09.08.2016 апеляційна скарга Анімаккорд ЛТД прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді Воронюк О.Л., Мирошниченко М.А.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.09.2016, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_5 з 14.08.2016 та відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.10.2016 у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_7 з 06.10.2016, апеляційна скарга Анімаккорд ЛТД 1095 прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Філінюк І.Г., судді: Пироговський В.Т., Лавриненко Л.В.

У звязку з нез'явленням в судове засідання ТОВ «ЛІА Ексім» розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.11.2016 об 11:30 годині.

У судове засідання 08.11.2016 зявились представник ОСОБА_1 митниці державної фіскальної служби України та Анімаккорд ЛТД.

Представник ТОВ «ЛІА Ексім» в судове засідання не зявились, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання це право, а не обовязок учасників процесу, справа може розглядатися без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, на умовах договору авторського замовлення №ОК-2/2008 від 01.04.2008, згідно зі службовим завданням №МиМ-С1 від 12.05.2008 ОСОБА_8 створено аудіовізуальний твір мультиплікаційний серіал «ОСОБА_5 і Мєдвєдь» та одночасно всі його складові частини та елементи, в т.ч. зображення персонажу «Маша». 23.09.2008 автор ОСОБА_8, згідно з умовами договору №ОК-2/2008 від 01.04.2008, за актом приймання-передачі робіт передав виключне право на сценарій восьми серій дитячого телевізійного серіалу «ОСОБА_5 і Мєдвєдь» замовнику ТОВ Студія «Анімаккорд».

08.06.2010 між ТОВ «ОСОБА_5 і Мєдвєдь» та ОСОБА_8 укладено ліцензійний договір №ЛД-1/2010 про надання права використання творів образотворчого мистецтва (виключна ліцензія), за умовами якого товариство набуло виключне право використання створених оригінальних малюнків, що зображують персонажів аудіовізуального твору анімаційного серіалу «ОСОБА_5 і Мєдвєдь» під назвою «Маша» і «Ведмідь» та право використання творів у встановлених договором межах, на умовах виключної ліцензії.

Пунктом 1.1. договору №ЛД-1/2010 від 08.06.2010 встановлено, що ліцензіар надає ліцензіату на термін дії договору за оплачувану ліцензіатом винагороду право використання творів у встановлених договором межах, на умовах виключної ліцензії, тобто без збереження за ліцензіаром права видачі ліцензій на використання творів способами, передбаченими Договором, іншим особам.

Право використання творів способами, передбаченими договором, надаються ліцензіаром ліцензіату на території всіх країн світу на термін з дати укладення договору до 30.06.2025 включно (п.2.1. договору №ЛД-1/2010).

За умовами п.2.2. договору №ЛД-1/2010 від 08.06.2010 ліцензіар надає ліцензіату право використовувати твори як разом, так і окремо способами, встановленими договором.

Також пунктами 2.5. 2.7. договору №ЛД-1/2010 від 08.06.2010 ліцензіату надано право видавати субліцензії без попередньої згоди ліцензіара, реєструвати твори або їх частини, назви та персонажів як торговельні марки.

Згідно п.2.10. договору №ЛД-1/2010 від 08.06.2010, якщо треті особи порушують виключне право ліцензіара, а таке порушення буде зачіпати права ліцензіата, то названі особи зобовязуються разом захищати свої права. Відмова ліцензіара від захисту своїх прав, як і його бездіяльність не є перешкодою для самостійного вжиття ліцензіатом доречних заходів захисту його прав в передбаченому законом порядку.

Відповідно до свідоцтва №13631 від 22.04.2008 в Російському авторському товаристві зареєстрований та депонований результат інтелектуальної діяльності малюнки персонажів до анімаційного дитячого серіалу під назвами: «Маша», «Мєдвєдь», автором яких, за його власною заявою, є ОСОБА_8

10.12.2014 на підставі договору №ММ-2, укладеного між ТОВ «ОСОБА_5 і Мєдвєдь» та Анімаккорд, ЛТД, товариство передало Анімаккорд, ЛТД виключні права на аудіовізуальні твори анімаційні серіали «ОСОБА_5 і Мєдвєдь» та «Машині казки», про що сторонами складено та підписано акт передачі прав №1 від 01.012015.

На підтвердження обставин того, що відповідачем заявлено до ввезення на територію України товари, що місять ознаки порушення авторського права, ОСОБА_1 митниця ДФС подала до справи копії митної декларації №500060006/2016/000206, акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.01.2016, акту про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 22.09.2015, листа «Pujjang yinghui textile co., LTD» про визначення отримувачем вантажу ТОВ «Л І А Ексім», коносаменту №579612048 від 24.08.2015, CMR №051 від 24.09.2015, рахунків від 20.08.2015, від 23.09.2015, упаковочного листа від 23.09.2015, контракту №08/03/6UA від 03.08.2015.

В підтвердження розміру передбачуваних збитків позивача від неправомірних дій відповідача в сумі 163 000 грн. позивач подав звіт про незалежну оцінку майнових прав від 25.03.2016, яка проводилась ПП «Експерт забезпечення».

Статтею 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший обєкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних обєктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Особа, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об'єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб; використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом; умови надання дозволу (видачі ліцензії) на використання об'єкта права інтелектуальної власності можуть бути визначені ліцензійним договором, який укладається з додержанням вимог цього Кодексу та іншого закону (ч.ч.2-4 ст.426 ЦК України).

Згідно ст. 435 ЦК України первинним субєктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Субєктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.

Статтею 441 ЦК України визначено, що використанням твору, в тому числі, є його відтворення будь-яким способом та у будь-якій формі.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права», аудіовізуальний твір - це твір, що фіксується на певному матеріальному носії (кіноплівці, магнітній плівці чи магнітному диску, компакт-диску тощо) у вигляді серії послідовних кадрів (зображень) чи аналогових або дискретних сигналів, які відображають (закодовують) рухомі зображення (як із звуковим супроводом, так і без нього), і сприйняття якого є можливим виключно за допомогою того чи іншого виду екрана (кіноекрана, телевізійного екрана тощо), на якому рухомі зображення візуально відображаються за допомогою певних технічних засобів. Видами аудіовізуального твору є кінофільми, телефільми, відеофільми, діафільми, слайдофільми тощо, які можуть бути ігровими, анімаційними (мультиплікаційними), неігровими чи іншими.

Частиною 1 статті 8 названого Закону до обєктів авторського права віднесено твори у галузі науки, літератури і мистецтва, зокрема аудіовізуальні твори.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Згідно до статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору, а також виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права. Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом. Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів; здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер.

Статтею 443 Цивільного кодексу України встановлено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Згідно статті 440 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» майновими правами інтелектуальної власності на твір є: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

У відповідності до ч. 1 ст.31 названого вище Закону автор (чи інша особа, яка має авторське право) може передати свої майнові права, зазначені у статті 15 цього Закону, будь-якій іншій особі повністю чи частково. Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється авторським договором. Майнові права, що передаються за авторським договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в авторському договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

Частиною другою статті 32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» передбачено, що використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків правомірного використання, передбачених статтями 21 - 25 цього Закону.

Порядок реєстрації у митному реєстрі обєктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №648, передбачає, що з метою сприяння захисту майнових прав на обєкти права інтелектуальної власності під час митного контролю та митного оформлення товарів, що містять такі обєкти, на підставі заяв правовласників і містить інформацію, яка використовується з метою запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушенням прав інтелектуальної власності (п.1.2. Порядку).

Пункти 4), 20) ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачають, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, повязаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку; митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Відповідно до ч.1 ст.10 Митного кодексу України територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також території вільних митних зон, штучні острови, установки і споруди, створені у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять митну територію України.

За положеннями ч.1 ст.74 Митного кодексу України імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

За положеннями п.г) ч.1 ст. 50 Закону України „Про авторське право і суміжні права порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є: ввезення на митну територію України без дозволу осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права, примірників творів (у тому числі комп'ютерних програм і баз даних), фонограм, відеограм, програм мовлення.

Порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену Цивільним кодексом України, законом чи договором (ст.431 ЦК України).

Статтею 445 ЦК передбачено право автора на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.

За приписами ч.1 ст.52 вищезгаданого Закону за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав субєкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Зі змісту ч.2 вищезазначеної статті вбачається, що суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом, у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків або стягнення доходу, крім того, при визначенні компенсації слід враховувати обсяг порушення та (або) наміри відповідача.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Анімаккорд, ЛТД є власником виключних майнових авторських прав у повному обсязі також і на персонажі аудіовізуального твору - мультиплікаційного серіалу ТОВ «ОСОБА_5 і Мєдвєдь», в тому числі малюнок «Маша», який в силу статті 9 Закону України «Про авторське право і суміжні права» охороняється як твір відповідно до цього Закону.

Факт ввезення відповідачем взуття, що містить малюнок «Маша» із порушенням майнових авторських прав на нього, у кількості 1200шт., на митну територію України в режимі імпорту підтверджується наданою до оформлення митною декларацією №500060006/2016/000206, актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 12.01.2016, актом про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 22.09.2015, листом «Pujjang yinghui textile co., LTD» про визначення отримувачем вантажу ТОВ «Л І А Ексім», коносаментом №579612048 від 24.08.2015, CMR №051 від 24.09.2015, рахунками від 20.08.2015, від 23.09.2015, упаковочним листом від 23.09.2015, контрактом №08/03/6UA від 03.08.2015, що є порушенням ТОВ «Л І А Ексім» майнових авторських прав на малюнок «Маша», як складову частину аудіовізуального твору мультиплікаційного серіалу «ОСОБА_5 і Мєдвєдь», шляхом дій, що спрямовані на введення в обіг товару, що містить зображення персонажу «Маша».

Відповідно до п. п. 51.2, 52.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб'єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб'єкт такого права доводити не зобов'язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

Кожен окремий факт протиправного використання об'єктів авторського та/або суміжних прав, в тому числі неодноразове використання одного й того самого об'єкта, становить самостійне порушення і може бути підставою для застосування відповідальності у вигляді стягнення компенсації. У визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, встановлених статтею 3 ЦК України, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Розмір компенсації визначається судом у межах заявлених вимог в залежності від характеру порушення, ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується: тривалість порушення та його обсяг (одно- або багаторазове використання об'єкта авторського права); передбачуваний розмір збитків потерпілої особи; розмір доходу, отриманого внаслідок правопорушення; кількість потерпілих осіб; наміри відповідача; наявність раніше вчинених відповідачем порушень виключного права даного позивача; можливість відновлення попереднього стану та необхідні для цього зусилля тощо. Відповідні мотиви визначення розміру компенсації мають бути наведені в судовому рішенні.

У визначенні суми компенсації господарський суд має виходити з того розміру мінімальної заробітної плати, який установлено на час прийняття судом відповідного рішення.

З урахуванням ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» правомірним є стягнення з відповідача на користь Анімаккорд Лтд грошової компенсації у розмірі 0,1 мінімальних заробітних плат за один контрафактний товар, оскільки відповідачем ввезено на митну територію України 1200 одиниць контрафактного товару загальною вартість 2844,00 доларів США.

Таким чином, колегія апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги Анімаккорд, ЛТД є повністю доведеними та обґрунтованими, а тому з ТОВ «ЛІА Ексім» на користь Анімаккорд Лтд підлягає стягненя компенсації за порушення майнового авторського права у розмірі 165 360,00 грн.

Враховуюче викладене, судова колегія ОСОБА_1 апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Анімаккорд Лтд підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2016 у справі № 916/153/16 підлягає зміні, у звязку з невірним висновком місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача 15 мінімальних заробітних плат, а саме 21 750,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Згідно до ч.4 ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якого відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає за необхідне стягнути з ТОВ «ЛІА Ексім», на користь Анімаккорд Лтд 2480,00 судового збору, 689,00 грн. за розгляд господарським судом Одеської області заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, 2728,00 грн. понесених судових витрат на сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99,

101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, ОСОБА_1 апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Анімаккорд ЛТД задовольнити повністю.

Рішення Господарського суду Одеської області від 20.05.2016 у справі №916/153/16 змінити, виклавши резолютивну частину рішення Господарського суду Одеської області в наступній редакції:

« 1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ЛІА Ексім» на користь Анімаккорд Лтд 165 360,00 грн. компенсації за порушення авторських прав, 3169,00 грн. судового збору.»

Стягнути ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «ЛІА Ексім» на користь Анімаккорд Лтд 2728,00 грн. відшкодування судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11.11.2016.

Головуючий суддяІ.Г. Філінюк

СуддяЛ.В. Лавриненко

Суддя В.Т. Пироговський