Окрема ухвала № 62689022, 11.11.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОКРЕМА УХВАЛА

11 листопада 2016 р. Справа №922/312/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Пелипенко Н.М., суддя Россолов В.В.,

при секретарі судового засідання Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача не з'явився,

відповідача ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 01.03.2016р.,

третьої особи не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" (вх.№2447Х/1-41 від 08.09.2016р.), на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №922/312/16,

за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_2, м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма", м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, м. Харків,

про стягнення 107793,27 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №922/312/16 (суддя Погорєлова О.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" заборгованість за кредитним договором №20Хрк від 30.04.2013р. в сумі 107793,27 грн. та 1616,90 грн. судового збору.

Відповідач не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

За результатами апеляційного перегляду рішення суду, Харківським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 11.11.2016р. по справі №922/312/16, якою апеляційну скаргу ТОВ "Компані "Плазма" задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі №922/312/16 скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Під час апеляційного провадження судом встановлено наступні обставини:

Як свідчать матеріали справи, 08.02.2016р. позивач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Харківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компані "Плазма" із позовною заявою, в якій просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №20Хрк від 30.04.2013р. в сумі 107793,27 грн., судовий збір в сумі 1616,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 30.04.2013р. між ПАТ "Український бізнес банк" та ТОВ "Компані "Плазма" був укладений кредитний договір №20Хрк.

За умовами кредитного договору, банк за наявності вільних грошових коштів, надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у сумі 180536,00 грн. на придбання легкового автомобілю Skoda SuperB Ambition 1,8TSI/118kW 6G, 2013 р.в., строком до 29.04.2016р. зі сплатою 20 процентів річних. Проценти нараховуються за кожний календарний день за методом "факт/360", тобто для розрахунку використовується умовно 360 днів у році.

ПАТ "Укрбізнесбанк" вказує на те, що свої зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі належним чином, перерахував кошти в розмірі 180536,00 грн. згідно меморіального ордеру №657_10 від 30.04.2013р.

Втім, позивач вказує на те, що боржником належним чином зобов'язання за кредитним договором не виконані, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 07.12.2015р. складає 107793,27 грн.

Як вбачається із позовної заяви, в якості доказів у справі та додатків до позову були надані: кредитний договір №20Хрк від 30.04.2013р., договір іпотеки №20Хрк/авт від 30.04.2013р., заява на отримання кредиту від 12.04.2013р., меморіальний ордер №657-10 від 30.04.2013р., вимога вих. №3973 від 23.07.2015р. з підтвердженням направлення відповідачеві.

Однак, колегія суддів зазначає, що ксерокопії письмових доказів, на які посилається позивач належним чином не оформлені, оскільки на вказаних додатках до позову відсутнє взагалі будь-яке засвідчення, що є порушенням вимог ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" та п. 5.27 Національного стандарту України "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003"

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.10.2016р., враховуючи необхідність витребування додаткових документів, які мають суттєве значення для повного та всебічного розгляду справи, позивача було зобов'язано надати суду апеляційної інстанції для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії документів, наданих в якості додатків до позовної заяви.

Також, вказаною ухвалою було зобов'язано позивача направити на адресу залученої третьої особи ОСОБА_3 копію позовної заяви з додатками, належні та допустимі докази направлення документів на адресу третьої особи надати до суду.

У зв'язку з цим розгляд справи було відкладено на 07.11.2016р.

Зазначена ухвала суду від 12.10.2016р. отримана представником позивача 19.10.2016р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

07.11.2016р. в судовому засіданні позивач повідомив, що не виконав вимоги ухвали суду щодо надання належним чином засвідчених копій документів, наданих в якості додатків до позовної заяви. У звязку з зазначеним, просив суд продовжити розгляд справи та відкласти її розгляд.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2016р. задоволено клопотання позивача про продовження строку розгляду апеляційної скарги, розгляд справи відкладено на 11.11.2016р., повторно зобовязано позивача надати суду для залучення до матеріалів справи належним чином засвідчені копії документів, наданих в якості додатків до позовної заяви. Про дату наступного судового засідання та вимоги ухвали суду сторони повідомлені в судовому засіданні.

В призначене на 11.11.2016р. судове засідання представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, витребуваних судом документів не надав, як і не надав будь-яких пояснень з приводу неможливості їх надання.

В судовому засіданні 11.11.2016р. судом апеляційної інстанції встановлено повторне неналежне виконання позивачем у справі вимог ухвали суду від 12.10.2016р.

У відповідності до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії. У відповідності до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Також, статтею 115 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Принцип обов'язковості виконання судових рішень також, передбачає Закон України "Про судоустрій і статус суддів", згідно ч.2 ст.13 якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2016р. та 07.11.2016р. є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи.

Однак, під час розгляду справи в суді представником позивача в порушення вказаної норми не було вжито заходів щодо всебічного та об'єктивного розгляду справи в суді, про що свідчить про ненадання суду документів доказів у справі в належним чином засвідчених копіях в обґрунтування вимог свого позову.

На думку колегії суддів такі дії представника позивача дають підстави вважати про неналежне ставлення вказаного учасника провадження до вимог судового акту апеляційної інстанції, а також про неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, що є істотним недоліком в організаційно-правовому забезпеченні участі даної установи у господарському процесі. Крім того, ненадання суду доказів, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог, в належним чином засвідчених копіях свідчить про порушення норм чинного законодавства та перешкоджання суду щодо встановлення дійсних обставин справи.

Відповідно до приписів статті 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Колегія суддів також звертає увагу, що п.п. 3.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Підпунктом 3.14 зазначеної постанови роз'яснено, що під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків, та вказано, що умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

У будь-яких випадках зловживання сторонами та іншими учасниками судового процесу своїми процесуальними правами всупереч обов'язкові добросовісно користуватися ними господарським судам належить реагувати на відповідні порушення у спосіб, передбачений статтею 90 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, шляхом винесення окремих ухвал.

Неодноразове неподання позивачем з неповажних причин доказів, на які він посилався в обґрунтування своїх вимог і які витребовувались судом апеляційної інстанції ухвалами від 12.10.2016р. та 07.11.2016р., а також вказувалось про необхідність їх надання в судовому засіданні 07.11.2016р. під звукозапис, розцінюється судом як зловживання процесуальними правами, оскільки такі дії/бездіяльність перешкоджають об'єктивному, правильному і своєчасному вирішенню господарського спору.

З огляду на вказане вище, суд приходить до висновку про наявність у діях представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" недоліків у юридичному супроводженні участі в господарському процесі та наявності ознак зловживання своїми процесуальними правами, що в свою чергу є підставою для прийняття окремої ухвали, якою позивача має бути повідомлено про вказані недоліки та надання вказівки щодо вжиття відповідних організаційно-правових заходів.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Окрему ухвалу надіслати Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк".

Повідомити Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Укрбізнесбанк" про недоліки, які виявлені під час юридичного супроводження участі у справі для вжиття відповідних правових заходів.

Про прийняття заходів повідомити Харківський апеляційний господарський суд у місячний строк.

Головуючий суддяР.А. Гетьман

СуддяН.М. Пелипенко

Суддя В.В. Россолов