Постанова № 62688948, 10.11.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2016 р.Справа № 923/792/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

(Склад колегії сформовано на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями)

при секретарі: Земляк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1;

від відповідача не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон Завод дитячого харчування

на рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016р.

по справі № 923/792/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон Завод дитячого харчування

про стягнення 59 932 грн. 99 коп.,

ВСТАНОВИВ:

В лині 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон Завод дитячого харчування пені, інфляційного збільшення боргу та 3% річних за несвоєчасну сплату за спожитий газ за Договором №1-1622П від 01.07.2015р. у сумі 59932,99 грн., з яких: 42 814,26 грн. - пені, 2 735,71 грн. - 3% річних та 14 383,02 інфляційного збільшення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.07.2015р. між ним (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір №1-1622-П на постачання природного газу за регульованим тарифом, за яким постачальник постачає природний газ споживачеві в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача (розділ І Договору), а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором. Проте відповідач, в порушення умов Договору від 01.07.2015р. несвоєчасно проводив розрахунки, у звязку з чим він повинен сплатити позивачу пеню, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми. Основна заборгованість відповідача відсутня.

З посиланням на норми ст.ст. 526, 610, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 2,15 ГПК України, п.1.7. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 ТОВ "Херсонрегіонгаз" просило суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії ТОВ "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон просило зменшити розмір пені з 42 814,26 грн. до 5407,39 грн. та повністю відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення збитків від інфляції.

Відповідач посилається на те, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. В позові ТОВ «Херсонрегіонгаз», який подано до суду 22.07.2016 року і доданих до нього розрахунках, розрахунок пені починається 04.08.2015 року і складає більше ніж 11 місяців.

На думку відповідача, позивачем порушена вимога ч. 6 ст. 232 ГК України про те що нарахування пені не повинно перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Як стверджує відповідач, з огляду на дату подання позову шестимісячний строк нарахування пені повинен починатися не раніше 22.01.2016 року. Згідно наданих розрахунків датою з якої починаються зобов'язання щодо сплати пені в межах шестимісячного строку, на думку відповідача, є 25.01.2016 року. З урахуванням цієї обставини загальна сума пені на день звернення з відповідним позовом, за розрахунком відповідача. становить 5 407,39 грн.

Щодо стягнення збитків від інфляції відповідач зазначає, що здійснюючи розрахунок інфляційних втрат, необхідно мати на увазі, що за відповідним повідомленням Держкомстату України, індекс інфляції обраховується за кожен місяць окремо. Тому розрахунок відповідних втрат потрібно робити за кожний повний місяць, що минув від часу несвоєчасного виконання грошового зобов'язання. Згідно наданих позивачем розрахунків відповідач жодного разу не прострочив погашення заборгованості більше як повний місяць, а отже, як вважає відповідач, немає жодних підстав для застосування законодавства що регулює правовідносини щодо стягнення збитків від інфляції.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.10.2016р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов ТОВ "Херсонрегіонгаз" задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в особі філії в особі директора філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" в місті Херсон Завод дитячого харчування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонрегіонгаз" 14383 грн. 02 коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 2735 грн. 71 коп. з урахуванням 3% річних, 42814 грн. 26 коп. пені, 1378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст. 526, 551. 625, ЦК України, ст. 232 ГК України. ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.), ЗУ «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території» та вмотивовано тим, що 01.07.2015р. між ТОВ "Херсонрегіонгаз" (постачальник) та ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії ТОВ "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон (споживач) укладено Договір № 1-1622П на постачання природного газу за регульованим тарифом . На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії в матеріалах справи). За неналежне та несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач нарахував останньому 42 814,26 грн. - пені, 2 735,71 грн. - 3% річних та 14 383,02 інфляційного збільшення.

Оскільки відповідач за отриманий газ розрахувався несвоєчасно, вимоги позивача про стягнення з відповідача 42 814,26 грн. - пені, 2 735,71 грн. - 3% річних та 14 383,02 інфляційного збільшення у звязку із неналежним виконанням зобовязань за договором щодо своєчасної оплати за отриманий газ, визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "Херсонрегіонгаз" (постачальник) та ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії ТОВ "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016р. по справі №923/792/16 та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову ТОВ "Херсонрегіонгаз" в частині стягнення збитків від інфляції, а в частині зменшити розмір позовних вимог з 42814,26 грн. до 5407,39 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим на підставі неповністю зясованих обставин, що мають значення для справи та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права з наступних підстав:

- рішенням суду задоволені збитки від інфляції за 7 днів вересня 2015р., 5 днів листопада 2015р., 9 днів січня 2016р., а індекс інфляції застосовуються за повний відповідний місяць. Це означає, що в залежності від кількості прострочених днів визначений Держкомстатом індекс інфляції за відповідний місяць відразу збільшується в рази. В судовому рішенні не знайшло свого обґрунтування чому саме в одному випадку беруться до уваги розрахунки збитків від інфляції за прострочення боргу на 5 днів (наприклад листопад 2015р.) і не розраховуються збитки від інфляції за прострочення боргу на 6 і 5 днів у тому ж самому місяці чи на 7 днів у жовтні 2015р.;

- відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України встановлено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Даною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. В позові ТОВ «Херсонрегіонгаз», який подано до суду 22.07.2016 року і доданих до нього розрахунках, розрахунок пені починається 04.08.2015 року і складає більше ніж 11 місяців. Тобто позивачем порушена вимога ч.6 ст.232 ГК України про те, що нарахування пені не повинно перевищувати 6 місяців від дня, коли відповідне зобовязання мало бути виконане. Згідно наданих розрахунків датою з якої починаються зобовязання щодо сплати пені на день звернення з відповідним позовом становить 5407,39 грн. В рішенні суду ця позиція відповідача відображена, але не наведено жодних аргументів за якими вона судом не береться до уваги.

- при постановлені рішення судом першої інстанції не дотримано обовязкових рекомендацій Постанови Пленуму ВГСУ «Про судове рішення» від 23.03.2012р. №6, в якій наголошується на тому, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст. 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що 01.07.2015року між ТОВ "Херсонрегіонгаз" (Постачальник) та ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон (Споживач) укладено договір №1-1622П на постачання природного газу за регульованим тарифом.

Відповідно до п.10.1 Договору, він набирає чинності з дати його підписання, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами 01.07.2015р., і діє в частині передачі газу до 31.12.2015р., а в частині проведення розрахунків за газ до їх повного здійснення, відповідно до п.3 ст. 631 ЦК України.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник постачає природний газ Споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.3.9 Договору, акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Згідно із п.4.4 Договору, сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2 цього розділу, є обовязковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору.

Пунктом 4.6. Договору сторони погодили, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем на умовах щомісячної/щодекадної 100% попередньої оплати договірного обсягу постачання газу, визначеного в додатку 3 до Договору, не пізніше ніж за три робочих дні до початку розрахункового періоду, крім оплати вартості послуг з постачання субєктами господарювання, які виробляють теплову енергію, у т.ч. блочних (модульних) котелень, установлених на дахові та прибудованих (виходячи з обсягу природного газу, що використовується для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, за умови ведення такими субєктами окремого приладового та бухгалтерського обліку тепла і гарячої води). У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки на підставі підписаного Сторонами акту приймання-передачі газу за розрахунковий місяць.

Відповідно до п.4.7. Договору, оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника, з якого в установленому законодавством порядку здійснюється розподіл грошових коштів між субєктами ринку природного газу, у тому числі на поточний рахунок Газорозподільного підприємства за договором на розподіл природного газу.

Відповідно до п.4.8 розділу IV Договору, у разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості послуг з постачання газу Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення.

Відповідно до п.6.2.2 Договору , у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом IV Договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору ТОВ "Херсонрегіонгаз" поставило ТОВ "Херсонрегіонгаз" (Постачальник) та ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон природний газ, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких наявні в матеріалах справи.

Розрахунок штрафних санкцій, інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних відбувався з урахуванням оплат відповідача, відповідно до якого позивач нарахував 42 814,26 грн. - пені, 2 735,71 грн. - 3% річних та 14 383,02 інфляційного збільшення.

Основна заборгованість відповідача відсутня.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.1 ст. 626,629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачені штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник зобов'язаний передати кредитору у випадку порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.2.2. Договору сторони передбачили, що у разі порушення Споживачем строків оплати із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідач систематично порушував умови Договору, а саме визначений пунктом 4.6 розділу IV порядок розрахунків, що підтверджується випискою з програми по банківським платежам та оборотам та розрахунком боргу, доданим позивачем до позовної заяви.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача, визнав його правильним та таким, що відповідає умовам договору та чинному законодавству, з чим колегія суддів погоджується.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог ТОВ "Херсонрегіонгаз" про стягнення з ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон на його користь 42 814,26 грн. - пені, 2 735,71 грн. - 3% річних та 14 383,02 інфляційного збільшення.

Щодо стягнення з відповідача на користь ТОВ "Херсонрегіонгаз" пені у сумі 42 814,26 грн., колегія суддів зазначає таке.

Згідно із ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із п.3 ч.1 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вищий господарський суд України, у п.2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» розяснив, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України, пункт 3 статті 83 ГПК).У вирішенні пов'язаних з цим питань господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами), а також в абзацах першому - четвертому пункту 9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами). Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Відповідно до розяснень, які містяться у п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Враховуючи вищевикладене та ті обставини, що у ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон відсутня сума основної заборгованості, колегія суддів вважає, що наявні усі фактичні підстави для застосування приписів п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, взявши до уваги при цьому, що при зменшенні розміру санкцій повинно бути взято до уваги ступінь виконання зобовязання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобовязанні, не лише майнові, а й інші інтереси, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оскільки заявлена до стягнення сума пені є доволі великою та не відповідає наслідкам порушення зобовязання, зменшення нарахованої ТОВ "Херсонрегіонгаз" відповідачу пені з 42 814,26 грн. до 4 281,42 грн. (10% від заявленої до стягнення позивачем суми пені) відповідає змісту норм законодавства, що регулює питання зменшення штрафних санкцій.

Таким чином, апеляційна скарга ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон підлягає частковому задоволенню, а оскаржене рішення зміненню в частині розміру стягнутої цим рішенням з відповідача пені, з відмовою у позові в частині пені у сумі 38532,84 грн.

В частині доводів апеляційної скарги ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон про те, що розрахунок суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пені позивачем зроблено помилково, колегія суддів зазначає наступне.

Розрахунок штрафних санкцій, інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних відбувався з урахуванням оплат відповідача та умов Договору №1-1622П від 01.07.2015р.

Спір по даній справі виник внаслідок неправильних дій саме ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон, які виразились у неналежному виконанні своїх зобовязань перед ТОВ "Херсонрегіонгаз" за Договором №1-1622П від 01.07.2015р. Відповідач систематично порушував умови Договору, а саме визначений пунктом 4.6 розділу IV порядок розрахунків, що підтверджується випискою з програми по банківським платежам та оборотам та розрахунком боргу, доданим позивачем до позовної заяви.

Скаржником не було надано власного контррозрахунку ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд цілком обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача штрафні санкції, незалежно від того, що у відповідача на час розгляду справи була відсутня сума основної заборгованості.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції змінює рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016р. у справі №923/792/16 в частині суми пені, підлягаючої стягненню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії ТОВ "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон Завод дитячого харчування - задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 04.10.2016р. у справі №923/792/16 змінити, виклавши пункти резолютивної частини в наступній редакції:

« 1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з ТОВ "Асоціація дитячого харчування" в особі філії ТОВ "Асоціація дитячого харчування " в місті Херсон на користь ТОВ "Херсонрегіонгаз" 14383 грн. 02 коп. - інфляційних, 2735 грн. 71 коп. - 3% річних, 4 281 грн. 42 коп. - пені, 1378 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

В частині стягнення 38 532,84 грн. пені відмовити ».

Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран