Ухвала суду № 62688544, 07.11.2016, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

07.11.2016 справа № 913/916/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіМартюхіна Н.О. Малашкевич С.А., Сгара Е.В. розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький приладобудівний завод", м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської областівід17.10.2016 рокуу справі№ 913/916/16 (суддя Яресько Б.В.)за позовомФізичної особи ОСОБА_4 , м. Рубіжне Луганської області до відповідача проВідкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький приладобудівний завод", м. Сєвєродонецьк Луганської області стягнення заборгованості В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.10.2016 року у справі №913/916/16 позов ОСОБА_4 до відповідача ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" про стягнення заборгованості задоволено частково:

- стягнуто з ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" на користь ОСОБА_4 з заробітної плати за період з 01.06.2014 року по 15.10.2014 року в розмірі 5649 грн. 50 коп., компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 3691 грн. 27 коп. за період по липень 2016 року включно, моральну шкоду у розмірі 500 грн. 00 коп., суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені у розмірі 19338 грн. 24 коп. за період з 15.10.2014 року по 15.08.2016 року (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

- стягнуто з ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" в доход Державного бюджету України судовий збір 1193 грн. 88 коп.,

- в решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду першої інстанції, відповідач - ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вих.№01-20/189-16 від 27.10.2016р.), в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2016 року у справі №913/916/16 в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги разом з додатками, колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод", не відповідає вимогам розділу ХІІ ГПК України, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 94 ГПК України, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, до неї не додано доказів сплати судового збору, проте наявне клопотання ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" (вих.№01-20/190-16 від 27.10.2016р.) про відстрочку сплати судового збору.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши матеріали скарги та додатки до неї встановила, що апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2016 року у справі №913/916/16 на період по дату, на яку судом буде призначений розгляд справи.

Відмовляючи у задоволенні заявленого ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2016 року у справі №913/916/16, колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної скарги на рішення суду, а саме 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви скарги.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень ст. 8 вказаного Закону питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом (п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.11.2015 року №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VIII)").

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Отже, за приписами зазначеної норми, відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень з урахуванням того, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В обґрунтування заявленого клопотання скаржник посилається на факт надкритичного, незадовільного майнового стану, який є станом визнаної його неплатоспроможності, що підтверджується постановою господарського суду Луганської області від 30.01.2014 року у справі №10/110б та випискою по рахункам станом на 27.10.2016 року, яка свідчить про відсутність коштів на банківському рахунку та неможливість сплатити судовий збір в межах строку, визначеного ч. 1 ст. 93 ГПК України, у встановленому порядку та розмірі.

З вищевказаної виписки по рахункам ПуАТ "Райффайзен Банк Аваль" (особовий рахунок №26000357977) вбачається, що останній рух коштів по даному рахунку здійснювався 29.04.2015 року.

Таким чином, матеріали апеляційної скарги свідчать про те, що ліквідатор боржника - ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" звертаючись з апеляційною скаргою 02.11.2016 року про скасування рішення господарського суду Луганської області від 21.10.2016 року у справі №913/916/16 просить відстрочити сплату судового збору посилаючись на відсутність грошових коштів, що на його думку підтверджується випискою по рахунку №26000357977 ПуАТ "Райффайзен Банк Аваль" на якому відсутні грошові кошти та який використовувався в останній раз 29.04.2015 року.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом.

Згідно п. 2 ч. 8 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до витрат ліквідатора в ліквідаційній процедурі відносяться, зокрема, витрати по сплаті судового збору.

Статтею 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" врегульовано питання винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов'язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Згідно до ч. 5 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Відповідно до ч. 6 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов'язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи даний принцип, а також положення ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 22.05.2015 №484-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"), господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.

Саме лише посилання апелянта на факт надкритичного, незадовільного стану, а саме банкрутства без належного обґрунтування доказами та документального підтвердження відсутності грошових коштів або неможливість використання цих коштів не можуть слугувати для суду тією підставою з якої можна буде зробити висновок про те, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі у розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, перебування боржника в процедурі банкрутства на стадії ліквідаційної процедури не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах ВГСУ від 04.10.2016 року у справі №910/6388/16, від 09.08.2016 року у справі №Б24/246-10, від 10.06.2016 року у справі №904/1843/16.

Слід зазначити, що дії суду при розгляді клопотання про відстрочення сплати судового збору повинні здійснюватись з дотриманням принципів рівності та збалансованості інтересів сторін. Господарському суду надано лише право, а не покладено обов`язок у будь-якому випадку задовольняти клопотання учасників судового процесу про відстрочення сплати ними судового збору. Тобто, вказана норма є суб`єктивною та застосовується лише у випадку, коли заявник надасть суду дійсно переконливі докази скрутного матеріального становища, яке перешкоджає йому вчинити необхідні дії по сплаті судового збору, а також докази того, що судовий збір дійсно може бути сплачений до ухвалення судового рішення по справі.

Між тим, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що скаржником у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не надано належних доказів на підтвердження того, що необхідні кошти для сплати судового збору у встановленому розмірі можуть бути реально сплачені протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, тобто в межах двомісячного строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, передбаченого ст. 102 ГПК України, що могло бути вагомою передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Згідно з даними електронної системи "Діловодство спеціалізованого суду", а семе з ухвал господарського суду Луганської області від 15.02.2016 року, від 15.08.2016 року, від 17.10.2016 року у справі №10/110б встановлено, що джерелами оплати грошової винагороди (оплати послуг) арбітражному керуючому Льовіну А.П. та відшкодування його витрат, за час виконання повноважень ліквідатора ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" є кошти, які надходять на ліквідаційний рахунок банкрута, у тому числі: за рахунок наявних у боржника коштів; коштів одержаних у результаті господарської дійльності; коштів одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Безпосередньо у справі про банкрутство ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" ліквідатору Льовіну А.П. ухвалою господарського суду Луганської області від 17.10.2016 року у справі №10/110б затверджено нарахування і виплату основної винагороди за період з 30.06.2016 року по 31.08.2016 року в сумі 16223,32 грн., та витрат в сумі 4708,81 грн. за рахунок коштів, які надходять на ліквідаційний рахунок банкрута.

Тобто, апелянт має необхідні та погоджені джерела для здійснення своїх витрат ліквідатора, до яких в тому числі відносяться витрати по сплаті судового збору.

Ліквідатор не надав доказів відсутності у боржника джерел відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Також приймається до уваги, що банкрутство ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" проводиться з 2003 року, лише постановою господарського суду Луганської області від 30.01.2014 року у справі №10/110б боржник був визнаний банкрутом та введено ліквідаційну процедуру, скасовані арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, на теперішній час в межах ліквідаційної процедури здійснюється підготовка та продаж наявної ліквідаційної маси боржника.

Відтак, враховуючи можливість ліквідатора в ліквідаційній процедурі здійснювати продаж майна боржника відсутні підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, передбачені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінивши доводи та обставини, що наведені в обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає, що в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України скаржником не наведено та не подано жодного доказу на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

З огляду на викладене відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, що з'явились підставою повернення апеляційної карги, сторона у справі має право повторно звернутись до Донецького апеляційного господарського суду в загальному порядку з врахуванням вимог ст. 93 ГПК України.

Керуючись статями ст.ст. 86, 91, 93, ч. 3 ст. 94, п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 97 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити Відкритому акціонерному товариству "Сєвєродонецький приладобудівний завод", м. Сєвєродонецьк Луганської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2016 року у справі №913/916/16.

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький приладобудівний завод", м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 17.10.2016 року у справі №913/916/16 - повернути заявнику.

Справу №913/916/16 - повернути господарському суду Луганської області.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих.№01-20/189-16 від 27.10.2016р. на 3 арк. та додані до неї документи на 7арк., поштовий конверт

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді С.А. Малашкевич

Е.В. Сгара