Рішення № 62688220, 14.11.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.2016 Справа № 920/976/16Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/976/16

за позовом - Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Гамаліївка Шосткинського району Сумської області,

про стягнення 2940,00 грн.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_2 за довіреністю № 1 від 01.02.2016,

відповідача не зявився.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 1470,00 грн. та пеню у розмірі 1470,00 грн. до загального фонду Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. на рахунок позивача.

Відповідач в судове засідання не зявився, свого представника в засідання суду не направив, відзиву на позов не подав.

09.11.2016 року до суду від відповідача надійшла заява б/н від 07.11.2016 року (вх. № 10030 від 09.11.2016), в якій останній просить суд відкласти розгляд справи у звязку з його відрядженням.

Відповідно до пункту 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011 року, у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На підтвердження обставин, викладених відповідачем у зазначеній заяві щодо відкладення розгляду даної справи, останнім не надано до суду жодного належного доказу, який би свідчив про факт перебування відповідача у відрядженні, а також доказів неможливості забезпечити участь у судовому засіданні представника відповідача згідно з частиною пятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того відповідач не був позбавлений права надати (надіслати) до суду відзив (заперечення) на позов або докази сплати боргу, оскільки копію ухвали від 07.10.2016 року про порушення провадження у справі № 920/976/16 він отримав 02.11.2016 року та мав час на надання до суду своїх заперечень щодо позову або доказів сплати боргу.

Суд не визнавав явку представників сторін в судове засідання обовязковою, а відтак незявлення відповідача в судове засідання чи його представника не перешкоджає розгляду справи та вирішенню спору за наявними у справі матеріалами, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 45 від 09.12.2015 року, яке прийняте за результатами розгляду справи № 03-06/40-2015 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, дії фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що полягали у неподанні інформації на вимогу голови Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.07.2015 № 03-10/2051 у встановлений ним термін, визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної частини рішення № 45 від 09.12.2015 року, на відповідача накладено штраф у розмірі 1470,00 грн.

Відносини, повязані із порядком сплати штрафу, нарахуванням пені та стягненням цих санкцій врегульовані нормами статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статті 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема внаслідок відсутності посадових осіб чи уповноважених представників субєкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України «Голос України», газета Кабінету Міністрів України «Урядовий курєр», «Офіційний вісник України», друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Згідно частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання.

Частина третя статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 45 від 09.12.2015 року про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів разом із супровідним листом № 03-06/3115 від 11.12.2015 року надіслано позивачем на адресу відповідача цінним листом з описом вкладення, проте зазначений лист повернуто на адресу позивача відділенням поштового звязку у звязку з відмовою відповідача від його отримання (а.с. 11).

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у разі, якщо вручити рішення немає можливості, рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (друкованому виданні відповідної обласної ради за останнім відомим місцем реєстрації відповідача).

Інформацію про прийняте адміністративною колегією позивача рішення було опубліковано в газеті Сумської обласної ради «Сумщина» № 3 (20264) від 20.01.2016 року.

Рішення адміністративної колегії позивача № 45 від 09.12.2015 року, вважається таким, що вручене відповідачеві 30.01.2016 року.

Таким чином,двохмісячний строк добровільної сплати відповідачем штрафу за рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 45 від 09.12.2015 року закінчився 30.03.2016 року.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що на дату звернення до суду з позовом зазначене рішення адміністративної колегії позивача відповідачем виконано не було, що є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Також позивач зазначає, що рішення адмінколегії у судовому порядку не оскаржувалося, у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.

Відповідно до вимог статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до субєктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення субєкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до субєктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обовязкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення субєктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення субєктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності субєкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація субєкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини пятої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», за прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розмір штрафу.

Нарахування пені за прострочення сплати штрафу здійснювалося позивачем з 31.03.2016 по 26.09.2016, тобто за 180 днів прострочення сплати відповідачем штрафу. Сума пені за вищезазначений період, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача, складає 3969,00 грн.

Згідно з частиною пятою статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розмір пені не може перевищувати розмір штрафу.

Таким чином, остаточний розмір пені за прострочення відповідачем сплати штрафу становить 1470,00 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частина перша статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня відповідачем не сплачені, доказів зворотнього суду не надано.

Відповідач, всупереч вимогам частини другої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», ухилився від сплати, накладеного на нього штрафу та пені за прострочення сплати штрафу.

Згідно частин сьомої і девятої статті 56 зазначеного Закону, у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню у судовому порядку. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача щодо стягнення з позивача штрафу у розмірі 1470,00 грн. та пені у розмірі 1470,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн. покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41132, Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. Радянська, буд. 33, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штраф у розмірі 1470,00 грн. та пеню у розмірі 1470,00 грн. до загального фонду Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника податків (фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106.

Стягувач: Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (40035, м. Суми, вул. Харківська, буд. 30/1, ідентифікаційний код 21119343).

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (41132, Сумська область, Шосткинський район, с. Гамаліївка, вул. Радянська, буд. 33, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (40035, м. Суми, вул. Харківська, буд. 30/1, ідентифікаційний код 21119343) витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.11.2016.

Суддя ОСОБА_3