Ухвала суду № 62687528, 09.11.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/7069/16 Головуючий 1 інст. - Труханович В.В.

Справа № 639/10776/15-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: інші

У Х В А Л А

іменем України

09 листопада 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого, судді - Кіся П.В.,

суддів: - Кружиліної О.А.,

- Хорошевського О.М.,

за участю секретаря - Сементовської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 січня 2016 року по цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 на дії та бездіяльність Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, -

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 14 січня 2016 року про відмову у задоволенні його скарги і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3 вказував, що суд не виконав вимоги норм Конституції України, допустив неповноту зясування обставин, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального і матеріального права. Так, вказував апелянт, суд не виконав вимоги ст.ст.74, 386 ЦПК України, порушив його право на інформацію про час і місце розгляду справи, не вирішив його клопотання про витребування іншої справи для огляду її матеріалів на підтвердження його доводів, не надав належної правової оцінки його доводам, викладеним в тексті скарги.

В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав, посилаючись на викладені в ній доводи, і просив її задовольнити, ухваливши нове рішення про задоволення скарги.

Представник Жовтневого відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі по тексту - Жовтневий ВДВС) державний виконавець Негруця Ю.С. апеляційну скаргу не визнав і просив її відхилити, а ухвалу суду від 14 січня 2016 року залишити без змін, вказуючи, що суд ухвалив правильне судове рішення, зважуючи на зміст тих вимог, які виклав у скарзі ОСОБА_3

Обґрунтовуючи заперечення на апеляційну скаргу, представник Жовтневого ВДВС зазначив, що він, отримавши виконавче провадження про виконання рішення Жовтневого районного суду м.Харкова про зобов'язання комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до укладення з ОСОБА_3 договору про надання послуг теплопостачання, виконав усі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» дії і, встановивши, що відповідач знаходиться за межами Жовтневого району м.Харкова, прийняв законну та обґрунтовану постанову про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», так як відповідач є юридичною особою і знаходиться по вул.Доброхотова 11 в м.Харкові, тобто на території Комінтернівського району м.Харкова.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, а сторонам не заперечується, що ОСОБА_3 звернувся 31.12.2015 року до Жовтневого районного суду м.Харкова зі скаргою у якій просив:

- звільнити його від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним станом;

- прийняти справу до розгляду і призначити судове засідання на дообідній час;

- визнати неправомірними бездіяльність і дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Жовтневий ВДВС);

- зобов'язати Жовтневий ВДВС поновити його порушені права;

- стягнути з Жовтневого ВДВС судовий збір;

- витребувати з Жовтневого районного суду м.Харкова справу №639/5372/15-ц для вивчення в судовому засіданні;

- постановити ухвалу по даній справі.

Обґрунтовуючи скаргу, ОСОБА_3 вказував, що 09 грудня 2015 року Жовтневий районний суд м. Харкова видав йому виконавчий лист про виконання рішення суду у цивільній справі № 639/3083/13-ц про задоволення його зустрічного позову до КП «Харківські теплові мережі» в частині вимог про зобов'язання КП «Харківські теплові мережі» укласти з ОСОБА_3 договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. 30 грудня 2014 року він звернувся до Жовтневого ВДВС із заявою про примусове виконання рішення суду, подав виконавчий лист. 04 серпня 2015 року Жовтневий районний суд постановив ухвалу по справі № 639/5372/15-ц, якою задовольнив його скаргу, визнав неправомірною бездіяльність Жовтневого ВДВС, зобов'язав Жовтневий ВДВС усунути порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», виконати рішення суду і повідомити суд та його, ОСОБА_3, про виконання ухвали суду. Однак тривалий час Жовтневий ВДВС ХМУЮ не виконував ухвалу суду від 04 серпня 2015 року, а тому він звернувся 22 грудня 2015 року до голови Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою і якій прохав повідомити про виконання ухвали цього ж суду від 04 серпня 2015 року.

Натомість 26 грудня 2015 року він отримав рекомендованою кореспонденцією копію постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС ХМУЮ Негруця Ю.С. від 24 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження. Посилаючись на те, що станом на 31 грудня 2015 року він не отримав копію про відкриття виконавчого провадження відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», вважав, що державний виконавець Негруця Ю.С. не відповідав за свої дії, так як повністю не виконав вимог ухвали суду від 04 серпня 2015 року. У зв'язку з викладеним ОСОБА_3 вважав дії та бездіяльність державного виконавця неправомірними.

До скарги у якості доказу ОСОБА_3 долучив копію постанови державного виконавця Жовтневого ВДВС Негру ця Ю.С. від 24.12.2015р. про закінчення виконавчого провадження № ВП 46218841 за п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» з посланням у якості підстави прийняття такого рішення на те, що згідно-територіально-адміністративного устрою м. Харкова вулиця Доброхотова 11 (тобто місцезнаходження відповідача КП «Харківські теплові мережі») належить до Комінтернівського району м.Харкова.

Постановляючи 14 січня 2016 року ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець Жовтневого ВДВС Негруця Ю.С. діяв в межах своїх повноважень і у відповідності до п.10 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки встановив, що відповідач знаходиться на території Комінтернівського району м.Харкова.

Однак з такою ухвалою і таким вирішенням скарги колегія суддів погодитися не може, і приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3, зважуючи на таке.

Відповідно до статті 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтями 386, 387 ЦПК України передбачено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. Якщо заявник, державний виконавець або інша посадова особа державної виконавчої служби не можуть з'явитися до суду з поважних причин, справу може бути розглянуто за участю їх представників. Якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то застосовуються положення статті 121 ЦПК.

У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, а саме: стаття 122 ЦПК - про відкриття провадження у справі; статті 26, 27, 45 ЦПК - щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків; статті 74 - 77 ЦПК- про судові виклики та повідомлення; глави 4 розділу III ЦПК - про судовий розгляд; глав 1, 2 розділу V ЦПК - щодо апеляційного та касаційного оскарження судових рішень тощо.

З матеріалів справи вбачається, що резолютивна (прохальна) частина скарги ОСОБА_3 має декларативний зміст, без визначення меж вимог, зважуючи на які суд повинен перевірити доводи особи щодо порушення її прав як сторони виконавчого провадження, та доводи суб'єкта оскарження про правомірність його дій, а також обрати певний спосіб захисту порушеного права чи свободи, покласти на відповідну посадову особу чи орган вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Конкретність у визначенні певних дій чи бездіяльності, якими на думку заявника порушено його права чи свободи, а також визначеність конкретного кола осіб (певного державного виконавця, чи певних державних виконавців, якщо їх декілька, чи органу державної виконавчої служби в цілому) має суттєве значення, оскільки у відповідності до ст.11 ЦПК України суд повинен розглянути цивільну справу не інакше, як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням вимог ст.387 ЦПК України.

Недоліки скарги у виді її неповноти викладення, невизначеності кола посадових осіб, діями чи бездіяльністю яких порушено права та свободи особи, яка звернулася зі скаргою, можуть бути усунені, в залежності від їх складності, як в порядку, передбаченому ст.121 ЦПК України, так і в судовому засіданні, яке має здійснюватися з дотриманням вимог ст.386 ЦПК України, тобто за участю заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються.

Дану справу суд першої інстанції розглянув у 10 денний строк, однак з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом, для вирішення скарги.

Так, усупереч вимог ст.ст.158, 386 ЦПК України, справа розглянута 14 січня 2016 року без заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, за відсутністю даних, які б свідчили, що ОСОБА_3 у передбаченому законом порядку, згідно ст.ст.74,76 ЦПК України повідомлений про час та місце розгляду справи.

Суд не зобов'язаний виконувати вимоги заявника щодо розгляду саме в той час, коли він цього бажає, однак повинен дотриматися вимог ст.ст.74,76, 158, 386 ЦПК України з метою забезпечення процесуального права заявника на участь у розгляді справи, а тим паче, що за обставин недоліків прийнятої судом скарги в частині її змісту, існувала необхідність з'ясування у заявника певних обставин задля забезпечення вимог ст.ст.11, 387 ЦПК України.

Суд не звернув увагу на ці обставини, а також на відсутність заяви ОСОБА_3 з проханням розглядати справу за його відсутністю.

Внаслідок порушення встановленого порядку вирішення скарг, суд не з'ясував межі вимог заявника, не вирішив зазначені в скарзі клопотання, помилково дійшов до висновку про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 лише в частині оцінки правомірності прийнятої державним виконавцем Негру ця Ю.С. постанови про закінчення виконавчого провадження, самостійно визначивши, що скарга ОСОБА_3 обмежена оскарженням вказаної постанови.

За таких обставин ухвала Жовтневого районного суду м.Харкова від 14.01.2016 року підлягає скасуванню, а справа поверненню до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заявлені ОСОБА_3 в судовому засіданні апеляційної інстанції уточнення до апеляційної скарги відхиляє, оскільки особа, яка подала апеляційну скаргу, у відповідності до вимог ч.1ст.300 ЦПК України, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження, а суд апеляційної інстанції, згідно вимог ч.1 ст.303 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.4 ч.2 ст.307, п.3 ст.312, ст.ст.313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Харкова від 14 січня 2016 року скасувати.

Передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню, згідно вимог ст.324 ЦПК України, не підлягає.

Головуючий суддя - П.В. Кісь

Судді: О.А. Кружиліна

О.М. Хорошевський