Рішення № 62686447, 09.11.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 листопада 2016 р. Справа № 903/685/16за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Трейд", м. Луцьк

до відповідача-1: товариства з обмеженою відповідальністю "Електросила", м. Дніпро

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бренд-Груп", м. Луцьк

про стягнення 3499,99 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. б/н від 01.09.2016р.),

від відповідача-1: н/з,

від відповідача-2: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача-1 3499,99 грн. та солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 499,99 грн. попередньої оплати за непоставлений на підставі договору поставки б/н від 27.05.2016р. товар.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачами умов договору поставки б/н від 27.05.2016р. щодо поставки товару та неповернення суми попередньої оплати.

Ухвалою суду від 23.09.2016р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.10.2016р., зобов'язано відповідачів подати обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

18.10.2016р. відповідач-2 через канцелярію суду подав відзив на позов б/н від 17.10.2016р., в якому, підтвердив факт укладення договору поруки №30/05/16 від 30.05.2016р. та факт невиконання відподвіачем-1 договору поставки єврокубів; просив розглядати справу за відсутності представника відповідача-2.

В судовому засіданні 19.10.2016р. представник позивача звернулась до суду із заявою б/н від 19.10.2016р., в якій у зв'язку із допущенням арифметичної помилки в прохальній частині позовної заяви просила стягнути з відповідача-1 3000 грн. та солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 499,99 грн.; позовні вимоги з врахуванням заяви б/н від 19.10.2016р. підтримала.

В судове засідання 19.10.2016р. представники відповідачів не з'явились, хоча відповідач-1 та відповідач-2 були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Факт належного повідомлення відповідача-2 про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034335685, що міститься в матеріалах справи.

Ухвалу суду від 23.09.2016р. було надіслано відповідачу-1 за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, будинок 142, кімната 23. Проте, ухвала суду від 23.09.2016р. повернулась до суду із поштовою відміткою: Фірма не існує.

У зв'язку з необхідністю витребування додаткових пояснень та доказів розгляд справи ухвалою суду від 19.10.2016р. було відкладено на 09.11.2016р., зобовязано позивача подати суду оригінали рахунку на оплату №13 від 27.05.2016р., платіжного доручення №184 від 30.05.2016р., опису вкладення та фіскального чеку, що підтверджують надіслання відповідачу-1 листа-вимоги №13 від 17.06.2016р. (для огляду в судовому засіданні); договір поставки б/н від 27.05.2016р.; зобовязано відповідача-1 подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

В судовому засіданні 09.11.2016р. представник позивача подала додаткові пояснення від 07.11.2016р.

В судовому засіданні 09.11.2016р. було оглянуто оригінали опису вкладення від 17.06.2016р., фіскального чеку від 17.06.2016р., копію рахунку на оплату №13 від 27.05.2016р., оригінал платіжного доручення №184 від 30.05.2016р.

Відповідачі в судове засідання 09.11.2016р. повноважних представників не направили.

Факт належного повідомлення відповідача-2 про судовий розгляд підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301034420925, що міститься в матеріалах справи.

Ухвалу суду від 19.10.2016р. було надіслано відповідачу-1 за адресою, вказаною у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, будинок 142, кімната 23.

Проте, згідно з електронним витягом із вебсайту українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» поштове відправлення №4301034420836 повертається за зворотною адресою.

Враховуючи те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представників відповідачів, зважаючи на те, що відповідачі належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

у травні 2016 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Трейд", як покупцем та відповідачем-1 - товариством з обмеженою відповідальністю "Електросила" як постачальником було досягнуто домовленості щодо поставки товару єврокубів в кількості 2 шт.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина 1 статті 11 Цивільного кодексу України).

Як встановлено частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

27.05.2016р. відповідачем-1 на підставі досягнутої з позивачем домовленості виставлено для оплати рахунок № 13 на загальну суму 3499,99 грн. (а.с. 22).

Платіжним дорученням №184 від 30.05.2016р. позивач перерахував відповідачу-1 3499,99 грн. згідно з виставленим рахунком (а.с. 21).

В судовому засіданні 09.11.2016р. було оглянуто оригінал платіжного доручення №184 від 30.05.2016р.

Таким чином, шляхом вчинення конклюдентних дій виставлення рахунку та оплати його сторонами було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Проте, всупереч досягнутій домовленості, відповідач-1 після отримання перерахованих позивачем коштів в розмірі 3499,99 грн. зобовязань з передачі товару єврокубів в кількості 2 шт. не виконав.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки сторони письмового договору купівлі-продажу не укладали, конкретного строку передачі товару встановлено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач надсилав на адресу відповідача-1 лист-вимогу №13 від 17.06.2016 року, в якій просив протягом семи робочих днів з моменту отримання вимоги або передати оплачений товар, або повернути перераховані позивачем кошти в розмірі 3499,99 грн.

Факт надіслання листа-вимоги №13 від 17.06.2016 року підтверджується копією опису вкладення від 17.06.2016р. та фіскальним чеком від 17.06.2016р., що містяться в матеріалах справи (а.с. 11).

В судовому засіданні 09.11.2016р. було оглянуто оригінали опису вкладення від 17.06.2016р. та фіскального чеку від 17.06.2016р.

Проте, відповідач-1 товару позивачу не передав, перерахованих коштів не повернув, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Оскільки відповідач-1 не повернув позивачу перерахованих на підставі платіжного доручення №184 від 30.05.2016р. коштів, є правові підстави для задоволення позову та стягнення цієї суми.

Також судом встановлено, що 30.05.2016 року між позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю "Лекс Трейд" як кредитором та відповідачем-2 - товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бренд-Груп" як поручителем було укладено договір поруки №30/05/16, згідно з п. 1.1. якого поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання ТОВ «Електросила» зобов'язань згідно з договором поставки єврокубів в кількості 2 шт., на виконання умов якого постачальником було виставлено рахунок на оплату товару №13 від 27.05.2016р. на загальну суму 3 499,99 грн.

Згідно з п. 3.1. договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником - ТОВ «Електросила» зобовязань в розмірі 499,99 грн.

Пунктом 4.1 договору поруки визначено, що поручитель зобов'язується виконати за боржника - ТОВ «Електросила» зобов'язання останнього перед кредитором негайно з моменту отримання від кредитора усної чи письмової вимоги про виконання зобов'язання за основним договором, зокрема, поручитель зобов'язується за вибором кредитора або поставити товар, оплачений покупцем, або повернути грошові кошти, сплачені покупцем на рахунок постачальника.

У відзиві б/н від 17.10.2016р. відподвіач-2 факту укладення договору поруки №30/05/16 від 30.05.2016 року не заперечив, невиконання вимоги кредитора пояснив тим, що ТОВ «Електросила» не виходить на зв'язок, зазначив, що і в подальшому, за умови оплати ним суми поруки, вимоги щодо регресного відшкодування будуть не виконані.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частинами 1, 2 ст. 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників.

Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Таким чином, у зв'язку із укладенням договору поруки №30/05/16 від 30.05.2016 року з відповідача-1 слід стягнути 3000 грн. суми вартості попередньо оплаченого товару та солідарно стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 499,99 грн.

Як розяснив Пленум Вищого господарського суду України в абзаці третьому пункту 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" у разі коли позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів з врахуванням частини задоволених вимог щодо солідарного стягнення.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 530, 543, 553, 554 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 181, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Електросила" (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, будинок 142, кімната 23, ідентифікаційний код 32298590) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Трейд" (43021, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Шопена, будинок 22А, офіс 43, ідентифікаційний код 37707250) 3000 грн. заборгованості, 1279 грн. 58 коп. витрат, повязаних з оплатою судового збору.

3. Солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Електросила" (49033, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, будинок 142, кімната 23, ідентифікаційний код 32298590) та з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бренд-Груп" (43006, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Вахтангова, будинок 14, офіс 40, ідентифікаційний код 39068485) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Трейд" (43021, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Шопена, будинок 22А, офіс 43, ідентифікаційний код 37707250) 499 грн. 99 коп. заборгованості.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бренд-Груп" (43006, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Вахтангова, будинок 14, офіс 40, ідентифікаційний код 39068485) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Трейд" (43021, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Шопена, будинок 22А, офіс 43, ідентифікаційний код 37707250) 98 грн. 43 коп. витрат, повязаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено: 14.11.2016р.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Суддя І. О. Якушева