Постанова № 62684716, 15.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2016 р. Справа № 804/3008/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Турлакової Н.В. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1, в якому просить: звернути стягнення з громадянина ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на податковому обліку у Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, зборів та обовязкових платежів та має податковий борг за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25000 грн.

Згідно п.4 ч.1 ст.183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Ухвалою суду від 21.06.2016р. відповідно до ст.183-2 КАС України справу призначено до розгляду у скороченому провадженні на підставі наявних в справі доказів, за відсутності сторін, копія якої була направлена сторонам та отримана позивачем 13.07.2016р., відповідачем 20.07.2016р.

У визначений ст.183-2 КАС України термін відповідачем були подані письмові заперечення на позов. В обґрунтування наданих заперечень відповідач зазначив, що не отримував податкового повідомлення-рішення від 26.05.2015р.та податкової вимоги від 02.09.2015 р, а також вказав, що податковий орган не складав Акту опису майна, що перебуває у податковій заставі. Адміністративний позов не містить чіткого формулювання на що потрібно звернути стягнення: на майно чи на кошти. Відповідач не заперечує, що є власником автомобіля, який є об'єктом оподаткування відповідно до чинного законодавства, але фіскальний орган повинен, згідно вимог п.п.267.6.2 п. 267.2 ст. 267 Податкового Кодексу України вручити ППР про нараховані суми та реквізити платнику податків до 1 липня базового податкового періоду. Тобто позивачем порушено порядок стягнення податкового боргу, а також норми матеріального та процесуального права України.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач є власником транспортного засобу. Вищевказаний автомобіль є об'єктом оподаткування в розумінні п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час прийняття податкового повідомлення рішення.

Тобто, ставка податку з розрахунку на календарний рік за вказаний легковий автомобіль складає 25000 гривень.

Контролюючим органом стосовно відповідача винесено та направлено поштою за адресою: АДРЕСА_1, Кривий Ріг, 50014 податкове повідомлення-рішення від 26.05.2015р. №10368/10/174, яким визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. Проте на адресу податкового органу повернувся конверт, копія якого міститься в матеріалах справи із відміткою поштового відділення: « за закінченням терміну зберігання».

02.09.2015р. Криворізькою північною ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області на підставі ст.59 Податкового кодексу України сформовано та направлено на адресу відповідача: АДРЕСА_1, Кривий Ріг, 50014, податкову вимогу №5808/10/17-03 на суму 25000 грн., яка була повернута податковому органу відділенням поштового звязку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку податкового повідомлення-рішення та вимоги відповідачем не надано.

Таким чином, сума податкового зобов'язання є узгодженою та відповідачем не сплачена, а тому за ОСОБА_1 рахується податковий борг в розмірі 25000 грн., наявність якого також підтверджена даними облікової картки.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно вимог п.15.1. ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із п. п. 16.1.4 іі.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.19. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право на звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно абзацу 3 п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 Податкового кодексу України введено новий податок з громадян України транспортний податок.

Згідно з п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є обєктами оподаткування.

Відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення рішення, обєктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають обєм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Пунктом 267.4 ст. 267 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є обєктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

Згідно п.п. 267.6.3 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, органи внутрішніх справ зобов'язані до 01 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості необхідні для розрахунку податку. З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ зобовязані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації обєкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Форма подачі інформації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової політики.

Відповідно до п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 01 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Сума визначеного транспортного податку, відповідно до п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України, фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

ОСОБА_1 не заперечує той факт, що він є власником транспортного засобу. Вищевказаний автомобіль є об'єктом оподаткування в розумінні п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України. Посилання відповідача на те, що позивачем порушено порядок стягнення податкового боргу, а також норми матеріального та процесуального права України суд оцінює критично. Оскільки матерілами справи підтверджено, що контролюючий орган надсилав на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення та податкову вимогу. Доказів оскарження податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги відповідачем не надано, тому податковий борг вважається узгодженим.

П.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до ст.ст.11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.

Статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України врегульовано питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.4 зазначеної статті у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Таким чином, вказаною статтею не передбачено повернення судового збору суб'єкту владних повноважень, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що судові витрати понесені позивачем по справі з відповідача не стягуються.

Таким чином, на підставі викладеного, з огляду на наявність боргу, який є узгодженим, суд доходить висновку, що позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Звернути стягнення з громадянина ОСОБА_1 в рахунок погашення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн. (двадцять пять тисяч гривень) на бюджетний рахунок 33111341700022, код платежу 18011001, одержувач Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код 38031627, банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.

Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя ОСОБА_2