Постанова № 62684258, 10.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2016 року № 826/15637/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Девенстрой”

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування наказу №1622 від 23.07.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Девенстрой” (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ №1622 від 23.07.2015 року про проведення документальної позапланової перевірки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно прийнято спірний наказ, оскільки підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача відсутні.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.10.2015 року справу прийнято до провадження суддею Іщуком І.О. та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні 25.02.2016 р. суд ухвалив здійснити заміну неналежного відповідача по справі з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Державну податкову інспекцію у Головному управлінні ДФС у м.Києві.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, які приєднано до матеріалів справи.

В судовому засіданні суд за згодою представників сторін ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

В період з 23.03.2015 року по 20.04.2015 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено планову виїзну перевірку ТОВ “БК “Девенстрой” (код ЄДРПОУ 37000870) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2014 року, за наслідками якої 14.05.2015 року було складено акт №18/26-55-22-08/37000870.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач подав письмові заперечення, в яких просив скасувати висновки, викладені в акті перевірки №18/26-55-22-08/37000870 від 14.05.2015 року.

За наслідками розгляду заперечень позивача на акт перевірки №18/26-55-22-08/37000870 від 14.05.2015 року, відповідачем на підставі п.п. 75.1.2. Податкового кодексу України було винесено наказ №1622 від 23.07.2015 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань, що стали предметом оскарження.

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до п. 75.1. Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.2. Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно пункту 78.1.5. Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності наступної обставини: якщо платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

З наведеної вище норми Податкового кодексу України вбачається, що право податкового органу на проведення позапланової перевірки за фактом розгляду заперечення платника податків на акт перевірки виникає лише в тому випадку, якщо платник податків у поданих запереченнях посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, зазначаючи про наявність підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки, під час розгляду справи не надав жодного доказу на підтвердження існування обставин, які містяться в запереченнях позивача на акт перевірки від 14.05.2015 року №18/26-55-22-08/37000870, та які не були досліджені під час планової виїзної перевірки ТОВ “БК “Девенстрой” в період з 23.03.2015 року по 20.04.2015 року.

Також відповідачем не було надано доказів того, що розгляд таких обставин неможливий без проведення позапланової перевірки.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість оскаржуваного наказу з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Девенстрой” задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві №1622 від 23.07.2015 року “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “БК “ДЕВЕНСТРОЙ” код за ЄДРПОУ 37000870”.

3. Судові витрати в розмірі 73,08 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Девенстрой” за рахунок асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук