Постанова № 62684000, 02.11.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року м.Житомир справа № 806/1293/16

категорія 5.1.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сичової О.П.,

секретар судового засідання Мазур О.О.,

за участю: представника позивача та представника відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства сфери послуг ательє мод "Швейник" до Управління Держпраці у Житомирській області про визнання дій протиправними, скасування постанови,

встановив:

Колективне підприємство сфери послуг ательє мод "Швейник" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Житомирській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки додержання підприємством законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також просить скасувати постанову від 05.07.2016 №ЖИ36/06-03-039/0395 про накладення штрафу у сумі 43500,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на факт грубого нехтування відповідачем приписів чинного законодавства, яке не дозволяє проведення позапланової перевірки з підстав, зазначених відповідачем. Крім того, позивач взагалі вказує на існування заборони у 2016 році для контролюючих органів на проведення перевірок підприємств, установ, організації (крім спеціально обумовлених випадків, які відсутні у даній справі).

Представники позивача у судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримали, просили його задовольнити у повному обсязі. Додатково вказали, що під час розгляду справи про накладення штрафу посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області 05.07.2016 їм була пред’явлена постанова про накладення штрафу в іншій сумі – 14500,00 грн., від отримання якої вони відмовились з підстав невизнання факту вчинення порушення. Натомість, засобами поштового зв’язку їм надійшла постанова відповідача про накладення штрафу у сумі 43500,00 грн. Дані обставини вони розцінюють як неправомірне маніпулювання відповідачем наданими йому Законом повноваженнями, що свідчить про порушення Управлінням Держпраці у Житомирській області основоположного принципу діяльності органів державної влади, закріпленого у ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідач адміністративний позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що позапланова перевірка підприємства проведена відповідно до ст. 259 КЗпП України, наказу Міністерства соціальної політики від 02.07.2012 №390, на підставі листа виконавчого комітету Корольовської районної ради м. Житомира від 27.04.2016 №1015/167 та листа-погодження Державної служби України з питань праці від 18.05.2016 №5520/4/4.2-ДП-16.

Представники відповідача у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача у період з 07.06.2016 по 14.06.2016 було здійснено позапланову перевірку Колективного підприємства сфери послуг ательє мод "Швейник" щодо додержання законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за наслідками якої складено акт №06-03-039/0395. У ході здійсненої перевірки відповідачем зроблено висновок про порушення підприємством ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України, що полягало у нездійсненні індексації заробітної плати трьом працівникам за березень, травень 2016 року; ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 115 КЗпП України, що полягало у виплаті зарплати менше двох разів на місць через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів.

На підставі акту перевірки відповідачем 05.07.2016 прийнято постанову №ЖИ36/06-03-039/0395 про накладення штрафу тільки на підставі абзацу 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у сумі 43500,00 грн.

Вирішуючи питання щодо правомірності дій відповідача по проведенню позапланової перевірки, суд погоджується з доводами позивача про грубе порушення Управлінням Держпраці у Житомирській області приписів чинного законодавства, які визначають правові підстави для проведення такого виду перевірок.

Так, відповідно до ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2012 за №1291/21603, передбачено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці.

Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Позапланова перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених перевірок за наявності підстав, визначених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (пункт 3 згаданого Порядку).

У свою чергу, ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V визначений перелік підстав для здійснення позапланових заходів, якими є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

- обґрунтоване звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

- неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Відповідач не надав жодних доказів, які б свідчили про існування визначених законом правових підстав для проведення позапланової перевірки позивача.

При цьому судом враховується, що згідно з ч. 2 ст. 6 названого Закону проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відтак, посилання відповідача на наявність листа виконавчого комітету Корольовської районної ради м. Житомира від 27.04.2016 №1015/167 та листа-погодження Державної служби України з питань праці від 18.05.2016 №5520/4/4.2-ДП-16 є нікчемними, оскільки додаткові підстави для проведення позапланового заходу можуть бути встановлені виключно законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Таких обставин не існувало.

Одночасно слід зазначити, що не можуть обґрунтовувати правомірність проведення позапланової перевірки позивача і приписи п. 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, відповідно до яких позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

По-перше, зміст наведеної правової норми свідчить на користь висновку про те, що наявність згоди Держпраці України на проведення позапланової перевірки надає підстави для її проведення тільки у випадку звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування. За обставин, які склались у даній справі, жодного звернення з приводу факту конкретного, а не абстрактного, порушення КПСП ательє мод "Швейник" вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування у відповідача не було.

По-друге, як було зазначено, проведення позапланового заходу має відбуватись виключно з підстав, встановлених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", який не передбачає можливості розширення переліку для проведення такого заходу положеннями підзаконного нормативно-правового акту.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що у спірний період обмеження, які запроваджені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VІІІ, взагалі не дозволяли відповідачу проводити позапланову перевірку позивача.

Так, за змістом абзацу першого пункту третього Прикінцевих положень Закону України №71-VIII у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому суд вважає за необхідне наголосити на тому, що застосовуючи словосполучення "контролюючі органи" у наведеному абзаці пункту Прикінцевих положень Закону України №71-VIII, законодавець не уточнює, на які саме контролюючі органи розповсюджуються встановлені обмеження. З огляду на це суд робить висновок, що вимоги п. 3 Прикінцевих положень Закону України №71-VIII стосуються всіх без виключення контролюючих органів, а не лише Державної фіскальної служби України.

Законом України №71-VIII, дійсно, вносяться зміни лише до податкового законодавства, разом з тим, він не містить положень про те, що поняття «контролюючі органи», що вживається у тексті цього Закону, необхідно розуміти у визначенні п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що наведене поняття слід застосовувати у розумінні п. 1 Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.1998 №817/98 (далі - Указ №817/98), відповідно до якого контролюючі органи – органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірку фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності.

Також з правового аналізу абз. 2 ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" вбачається, що під органами державного нагляду (контролю) слід розуміти уповноважені законом центральні органи виконавчої влади, їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що відповідач є контролюючим органом у розумінні п. 1 Указу №817/98, а тому на його перевірки розповсюджуються обмеження, встановлені п. 3 Прикінцевих положень Закону №71-VIII.

Сторонами не заперечується, що обсяг доходу КПСП ательє мод "Швейник" у 2015 році становив менше 20 мільйонів гривень (110400 грн., три працівники), а тому перевірку позивача відповідач мав право проводити лише з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Разом з цим, відповідач не навів суду доказів, які б свідчили про надання дозволу Кабінетом Міністрів України на проведення перевірки, звернення позивача із за заявкою щодо його перевірки чи відповідне рішення суду. При цьому обмеження на проведення перевірок суб'єктів господарювання контролюючими органами в період 2015 - 2016 років стосується всіх без виключення контролюючих органів, у тому числі і Держпраці.

З огляду на викладене, призначення перевірки КПСП ательє мод "Швейник" у період, в який діє мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, є протиправним.

Відповідно до абз. 7 ст. 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Отже, невиконання відповідачем зазначених вимог Закону щодо наявності підстав для проведення позапланового заходу призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

З процесуальної точки зору це означає, що акт перевірки №06-03-039/0395, як єдине джерело фіксації факту нібито порушення позивачем ч. 6 ст. 95, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 115 КЗпП України, не може бути розцінений як допустимий доказ, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням Закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Втім, з цього приводу слід зазначити, що позивач не визнав факту порушення ним вимог законодавства про працю щодо проведення індексації заробітної плати, вказавши на те, що фактично виплачені суми заробітної плати за березень, травень 2016 року трьом працівникам були проіндексовані.

Не можна також не відмітити, що навіть незаконно вдавшись до проведення позапланової перевірки протягом 07.06.2016 – 14.06.2016, відповідач знехтував і приписами ч. 4 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до яких строк здійснення позапланового заходу щодо суб'єктів малого підприємництва не може перевищувати двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом. Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Усі викладені факти свідчать про недотримання відповідачем у своїй діяльності вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, які визначають принципові засади діяльності суб’єкта владних повноважень.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем позапланову перевірку КПСП ательє мод "Швейник" проведено незаконно та з грубим порушенням вимог чинного законодавства, яке регламентує правові підстави для проведення такого заходу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій Управління Держпраці у Житомирській області щодо проведення позапланової перевірки додержання КПСП ательє мод "Швейник" законодавства про працю та загальнообов’язкове державне соціальне страхування, і як наслідок, про задоволення позовних вимог про визнання недійсною та скасування постанови відповідача від 05.07.2016 року №ЖИ36/06-03-039/0395.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Визнати неправомірними дії Управління Держпраці у Житомирській області щодо проведення перевірки додержання суб"єктом госпадарювання - Колективним підприємстврм сфери послуг ательє мод "Швейник" законодавства про працю та загальнообов"язкового державного соціального страхування та складання відповідного акту перевірки № 06-03-039/0395.

Визнати недійсною та скасувати постанову Управління Держпраці у Житомирській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЖИ 36/06-03-039/-395 від 05.07.2016 року відповідно до якої накладено на Колективне підприємство сфери послуг ательє мод "Швейник" штраф у розмірі 43500 грн.

Відшкодувати Колективному підприємству сфери послуг ательє мод "Швейник" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Житомирській області сплачений судовий збір в розмірі 2756 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Сичова

Повний текст постанови виготовлено: 14 листопада 2016 р.