Постанова № 62683711, 03.11.2016, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 листопада 2016 р. Справа № 802/1608/16-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка Михайла Васильовича,

суддів: Вергелеса Андрія Валерійовича

Крапівницької Наталі Леонідівни

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача 1: Бойка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_2

до: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (відповідач 1), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (відповідач 2)

про: визнання протиправним та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (відповідач 1), Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він працює на посаді інженера-землевпорядника ПАТ "Науково-виробнича компанія "Світязь" на підставі кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 003507 від 06.06.2013 року. Разом із тим, листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру України за №31-28-0.23-10395/2-16 від 17.06.2016 р. його повідомлено, що наказом від 10.06.2016 р., № 166 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника за № 003507 від 06.06.2013 року було анульовано. В подальшому йому стало відомо, що вказане рішення прийняте відповідачем 1 на підставі рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру оформленого протоколом №6 від 26.05.2016 року, яким на підставі негативних висновків державної експертизи землевпорядної документації було вирішено звернутися до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з поданням щодо анулювання кваліфікаційних сертифікатів, в тому числі сертифікату № 003507 від 06.06.2013 року.

Вважаючи, що вказані рішення прийнятті відповідачами без належного дослідження усіх обставин, оскільки жодних грубих порушень вимог нормативних актів в процесі своєї діяльності ним допущено не було, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у формі протоколу № 6 від 26.05.2016 року в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 за № 003507 від 06.06.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 166 від 10.06.2016 р. "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 за № 003507 від 06.06.2013 року.

У судовому засіданні позивач та його представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві та просили їх задовольнити.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, що викладені у наданих суду письмових запереченнях від 21.10.2016 року, у яких зазначив, що оскаржувані позивачем рішення є обґрунтованими, а тому вважає, що підстави для задоволення даного позову відсутні.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями статті 128 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутність представника відповідача 2.

Суд, заслухавши пояснення позивача його представника, представника відповідача 1, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що позивач - ОСОБА_2 працює на посаді інженера-землевпорядника публічного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Світязь" на підставі кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника № 003507 від 06.06.2013 року.

Також встановлено, що 18.05.2016 року Держгеокадастр звернувся з листом № 32-28-0.23-8400/2-16 до Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, в якому надав на розгляд інформацію щодо порушення нормативно-правових актів інженерами-землевпорядниками у кількості 24 осіб, серед яких зазначено і позивача.

Розглянувши вказаний лист, Кваліфікаційною комісією прийнято рішення, оформлене протоколом №6 від 26.05.2016 року щодо внесення подання про анулювання кваліфікаційних сертифікатів, зокрема інженера-землевпорядника ОСОБА_2 № 003507 від 06.06.2013 року, а 27.05.2016 року відповідачем 2 власне і внесено подання №16/248 про анулювання кваліфікаційного сертифіката та направлено його до Держгеокадастру для прийняття відповідного рішення.

10.06.2016 року Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на підставі подання Кваліфікаційної комісії від 27.05.2016 року прийнято наказ № 166 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", яким анульовано кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_2 № 003507 від 06.06.2013 року.

В подальшому, листом Держгеокадастру України № 31-28-0.23-10395/2-16 від 17.06.2016 року позивача було повідомлено про те, що наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10.06.2016 року № 166 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника ОСОБА_2 № 003507 від 06.06.2013 року анульовано на підставі ч. 9 ст. 66, ч. 3 ст. 68 Закону України "Про землеустрій" та подання Кваліфікаційної комісії від 27.05.2016 року № 16/248.

Не погоджуючись з рішенням Кваліфікаційної комісії, оформленим протоколом № 6 від 26.05.2016 року в частині внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 та наказом № 166 від 10.06.2016 року "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів" в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою та регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування регулює Закон України "Про землеустрій" (далі - Закон).

Відповідно до ст. 8 Закону регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 р. № 15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Згідно із п. "г" ч. 1 ст. 14 Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, у сфері землеустрою, зокрема належать здійснення сертифікації інженерів-землевпорядників, утворення Кваліфікаційної комісії та ведення Державних реєстрів сертифікованих інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів, здійснення державного нагляду у сфері землеустрою.

Державний контроль за проведенням землеустрою, виконанням запроектованих заходів із землеустрою і дотриманням вимог, встановлених цим Законом, законами України та іншими нормативно-правовими актами при розробці документації із землеустрою, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, центральними органами виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до повноважень, визначених законом (ст. 60 Закону).

Положеннями ст. 68 Закону передбачено, що Кваліфікаційна комісія за результатами розгляду письмових звернень заінтересованих осіб, замовників документації із землеустрою, органів державної влади та місцевого самоврядування, саморегулівних організацій у сфері землеустрою робить подання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката (його анулювання), окрім іншого, з підстав грубого порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

На підставі подання Кваліфікаційної комісії про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, приймає відповідне рішення та повідомляє його письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційної комісії.

Рішення про позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката може бути оскаржено в судовому порядку.

Із аналізу вищенаведеного слідує, що законодавством визначено коло суб'єктів, за зверненнями яких може бути розглянуто питання анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, та визначено підстави за яких такий дозвіл може бути анульований, зокрема грубе порушення сертифікованим інженером-землевпорядником вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою.

В даному ж випадку із матеріалів справи вбачається, що подання від 27.05.2016 року про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників прийняте Кваліфікаційною комісією на підставі листа Держгеокадастру № 32-28-0.23-8400/2-16 від 18.05.2016 року, із змісту якого слідує, що за результатами проведення Держгеокадастром та його територіальними органами обов'язкової державної експертизи документації із землеустрою видано висновки державної експертизи землевпорядної документації, за підсумковою оцінкою негативно.

Разом із тим, ані з листа відповідача 1 № 32-28-0.23-8400/2-16 від 18.05.2016 року ані з подання Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №16/249 від 27.05.2016 року, не можливо встановити про які саме порушення чи негативні висновки та про експертизу якої землевпорядної документації у них йдеться мова.

Поряд із цим, у судовому засіданні позивач пояснив, що з моменту видачі йому кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника, у нього наявний лише один негативний висновок державної експертизи землевпорядної документації, а саме висновок державної експертизи від 19.02.2016 року №131-16, предметом дослідження якої був проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за рахунок земель запасу водного фонду на території Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області (за межами населеного пункту) гр. ОСОБА_5

Те, що підставою для звернення відповідача 1 до Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру із листом №32-28-0.23-8400/2-16 від 18.05.2016 року, слугував висновок державної експертизи від 19.02.2016 року №131-16 також підтверджується наданими Держгеокадастром письмовими запереченнями.

Так, із вказаного висновку державної експертизи землевпорядної документації від 19.02.2016 року №131-16 слідує, що вищезазначений проект землеустрою, замовником якого є ОСОБА_5, розроблений з порушенням вимог статті 65 Земельного кодексу України (земельна ділянка для зазначених потреб надається підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності) та статті 134 Земельного кодексу України (відсутні правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна, що передбачає продаж земельної ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах)).

Підсумковою оцінкою вищезазначеного проекту землеустрою є визнання його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, тому оцінюється негативно та не погоджується.

Визначаючись щодо того, чи свідчать вказані зауваження експертизи про грубе порушення ОСОБА_2 вимог чинного законодавства, що може слугувати підставою для анулювання кваліфікаційного сертифіката, суд виходив із наступного.

Так, із матеріалів справи вбачається, що вищезазначений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій за рахунок земель запасу водного фонду на території Соснівської сільської ради Літинського району Вінницької області (за межами населеного пункту) ОСОБА_5, був виготовлений ПАТ "Науково-виробнича компанія "Світязь" на підставі звернення ОСОБА_5 та наданого розпорядження Вінницької обласної державної адміністрації від 20.03.2015 року № 210 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5"

При цьому, встановлено, що проект розпорядження № 210 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки" був попередньо погоджений Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, про що свідчить пояснювальна записка до проекту розпорядження від 17.03.2015 року №133-2-0.2-5020/2-15.

Поряд із цим, із характеру зауважень до землевпорядної документації слідує, що експертами в даному випадку ставиться під сумнів сама можливість виготовлення землевпорядної документації та надання вказаних земель призначених для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій фізичній особі, що опосередковано ставить під сумнів відповідність винесеного Вінницькою ОДА розпорядження від 20.03.2015 року № 210 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5" вимогам діючого законодавства.

Однак суд враховує, що згідно ст. 50 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на його розроблення, яке Вінницькою обласною державною адміністрацією прийнято на підставі ч. 5 ст. 122, ч. 3 ст. 123 ЗК України.

Вказане розпорядження Вінницькою ОДА від 20.03.2015 року № 210 на даний момент є чинним та ніким не оскаржене, а тому й підстави вважати його таким, що не відповідає вимогам законодавства України відсутні. Крім того, ні позивач ні Кваліфікаційна комісія Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру не наділені повноваженнями ставити під сумнів обставини прийняття Вінницькою облдержадміністрацією відповідного розпорядження та його правомірність за відсутності доказів, які б підтверджували такі обставини.

Крім того, виготовлений на виконання розпорядження Вінницької ОДА від 20.03.2015 року № 210 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 був в подальшому погоджений Відділом Держгеокадастру у Літинському районі Вінницької області, про що свідчить відповідний висновок від 09.11.2015 року №32-0.1-4483/2-15 та іншими органами, зокрема Державним агентством водних ресурсів України від 01.12.2015 року №442/ВН/30-15, Департаментом екології та природних ресурсів Вінницької ОДА №08/2346, управлінням культури і мистецтв Вінницької ОДА №463/02-20 від 21.09.2015 року. А тому везти мову про неправомірність дій позивача щодо виготовлення такої документації за наявності правових підстав для її виготовлення та відповідних позитивних погоджень інших органів, в тому числі і територіального органу Держгеокадастру, в даному випадку є недоречним.

Водночас досліджуючи саму суть зауважень державної землевпорядної експертизи від 19.02.2016 року, зокрема щодо порушення статті 65 (земельна ділянка для зазначених потреб надається підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності) та статті 134 Земельного кодексу України (відсутні правовстановлюючі документи на об'єкт нерухомого майна, що передбачає продаж земельної ділянки на конкурентних засадах (земельних торгах)), слід зазначити наступне.

Так, відповідно до ст. 65 ЗК України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У той же час із аналізу положень спеціального законодавства, яким в даному випадку є Закон України "Про землі електроенергетики" та на який містяться посилання в ЗК України, вбачається, що останній не містить жодних обмежень щодо кола суб'єктів права на земельні ділянки для відповідного цільового призначення.

Що ж до висновків державної експертизи в частині порушення позивачем ст. 134 ЗК України, яке полягало у відсутності правовстановлюючих документів на об'єкт нерухомого майна, що передбачає продаж земельної ділянки на конкурентних засадах, то в даному випадку відповідачами не враховано, що згідно абзацу 13 ч. 2 ст. 134 ЗК України земельні ділянки для потреб енергетики не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). А належність за гр. ОСОБА_5 права власності на нежитлову будівлю ГЕС підтверджується рішенням Літинського районного суду Вінницької області від 23.09.2009 року та реєстраційним посвідчення КП "Вінницьке ООБТІ" від 26.02.2010 року, на які хоч і є посилання у висновках державної експертизи (пункт 9), проте незрозумілі причини неврахування таких документів в пункту 10 цього ж висновку.

Відтак негативний висновок державної експертизи землевпорядної документації від 19.02.2016 року № 131-16 містить в собі дійсно суперечливу інформацію, а тому не може вважатися обґрунтованим доказом порушення позивачем вимог нормативно-правових актів у сфері землеустрою та вказувати на грубий характер таких порушень.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5 був виготовлений за наявності для того правових підстав, зокрема на виконання розпорядження Вінницької ОДА від 20.03.2015 року № 210 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_5", а сам проект був погоджений, в тому числі відділом Держгеокадастру у Літинському районі Вінницької області, а тому висновок відповідачів про наявність в діях позивача порушення вимог законодавства є передчасним та безпідставним.

Водночас згідно ст. 68 Закону України "Про землеустрій" підставою для внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 мало б слугувати саме грубе порушення ним вимог чинного законодавства у сфері землеустрою.

При цьому, наявні у матеріалах справи лист Держгеокадастру до Кваліфікаційної комісії від 18.05.2016 року № 32-28-0.23-8400/2-16 "Про порушення сертифікованими інженерами-землевпорядниками вимог законодавства", подання Кваліфікаційної комісії про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників від 27.05.2016 року, подання відповідача 2 №16/248 про анулювання кваліфікаційних сертифікатів інженерів-землевпорядників, наказ Держгеокадастру від 10.06.2016 року № 166 "Про анулювання кваліфікаційних сертифікатів", лист Держгеокадастру від 17.06.2016 року № 31-28-0.23-10392/2-16 "Про анулювання кваліфікаційного сертифіката" містять посилання щодо порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою сертифікованими інженерами-землевпорядниками, в тому числі і ОСОБА_2 Проте, жодний із вказаних матеріалів не містить інформації відносно того, в чому саме полягає таке порушення вимог положень нормативно-правових актів, нормативно-технічних документів, стандартів, норм і правил у сфері землеустрою, та чи є це порушення дійсно грубим, позаяк жодних скарг від замовника технічної документації подано не було і відомостей про те, чи спричинило виготовлення позивачем технічної документації із землеустрою порушення прав чи інтересів інших осіб матеріали справи не містять.

З огляду на викладене та враховуючи, що обставини які слугували прийняттю відповідачем 2 рішення у формі протоколу № 6 від 26.05.2016 року в частині внесення подання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду даної справи, суд приходить до висновку про протиправність даного рішення та, як наслідок, наявність підстав для його скасування.

Крім того, одночасно підлягає скасуванню і наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 10.06.2016 року № 166 "Про анулювання сертифікатів", оскільки підставою для його прийняття стало подання Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, обґрунтованість якого спростована в даному судовому засіданні.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За сукупністю наведених обставин суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Питання розподілу судових витрат підлягає вирішенню в порядку ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, оформлене протоколом № 6 від 26.05.2016 року, в частині внесення подання про анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 за № 003507 від 06.06.2013 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 166 від 10.06.2016 року в частині анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника ОСОБА_2 № 003507 від 06.06.2013 року.

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційної комісії Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та 551 (п'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Слободонюк Михайло Васильович

Судді Вергелес Андрій Валерійович

Крапівницька Наталя Леонідівна