Ухвала суду № 62682383, 10.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6915/16

Головуючий у першій інстанції Мислива Л. М.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Гірняк Л.А.,Заїкіна А.П.

з участю секретаря - Гарбуз В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області про встановлення порядку користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 діючого в інтересах ОСОБА_3 на рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 28 липня 2016 року, -

встановила:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про встановлення порядку користування житловим приміщенням і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилався на те,що позивачу на праві приватної власності належить 1\2 частина трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є його дітьми, яким також належить по 1\4 частини зазначеної квартири. У квартирі проживає він з дружиною та падчеркою в кімнаті загальною площею 11 кв.м. Відповідач ОСОБА_3 проживає із своєю сім'єю у кімнаті площею 18 кв.м., ОСОБА_4 проживає у кімнаті 9 кв.м.

Позивач посилався на те,що оскільки йому на праві спільної часткової власності належить 1\2 частина даної нерухомості, у нього переважне право на користування найбільшою кімнатою у ній, на підставі чого просив встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між її співвласниками, виділивши окрему кімнату площею 18,1кв.м. з прилеглим до неї балконом площею 1,1кв.м. в користування ОСОБА_2; кімнату площею 11,2 кв.м. з прилеглою до неї лоджією площею 1,4 кв.м. в користування ОСОБА_3; кімнату площею 9,0 кв.м. в користування ОСОБА_4; підсобні приміщення даної квартири, а саме: кухню площею 9,8 кв.м., ванну кімнату - 1,7 кв.м., вбиральню - 0,92 кв.м., коридор - 12,0 кв.м., залишити у їх спільному користуванні.

У квітні 2016 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що ОСОБА_2 створює йому та його родині перешкоди у вільному користуванні вказаним жилим приміщенням та підсобними приміщеннями вказаної квартири, створює конфліктні ситуації, ображає їх.

ОСОБА_3 просив суд, зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у користуванні житловим приміщенням площею 18,1 кв.м. та підсобними приміщеннями (кухнею, коридором, ванною, вбиральнею) в квартирі АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 первісний позов підтримав просив задовольнити. У задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 первісний позов не визнав ,просив відмовити у задоволенні первісного позову. Зустрічний позов підтримав ,просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні первісний позов ОСОБА_2 визнала та заперечувала проти задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3

Представник третьої особи органу опіки та піклування Гріщук Н.М. в судовому засіданні заперечувала проти первісного позову ОСОБА_2, враховуючи умови проживання малолітніх дітей ОСОБА_3

Рішенням Теплодарського міського суду Одеської області від 28 липня 2016 року первісний позов ОСОБА_2 задоволено.

Встановлено наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1 між її співвласниками.

Виділено в користування ОСОБА_2 окрему жилу кімнату площею 18,1 квадратних метра з прилеглим до неї балконом площею 1,1 квадратних метра у квартирі АДРЕСА_1.

Виділено в користування ОСОБА_3 окрему жилу кімнату площею 11,2 квадратних метрів з прилеглою до неї лоджією площею 1,4 квадратних метрів у квартирі АДРЕСА_1.

Виділено в користування ОСОБА_4 окрему жилу кімнату площею 9,0 квадратних метрів у квартирі АДРЕСА_1.

Підсобні приміщення у квартирі АДРЕСА_1, а саме: кухню площею 9,8 квадратних метрів, ванну кімнату - 1,7 квадратних метрів, вбиральню - 0,92 квадратних метрів, коридор - 12,0 квадратних метрів, - залишено у спільному користуванні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 діючий в інтересах ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_5 діючого в інтересах ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ,суд першої інстанції виходив з того,що позивачу на праві приватної власності належить 1\2 частина квартири ,тому позивач має право на користування більшою кімнатою квартири площею 18,1 кв.м.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.

Між сторонами виникли правовідносини з приводу користування нерухомим майном, яке належить їм на праві спільної часткової власності і які регулюються нормами ЦК України.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_2 є батьком відповідачів.

Сторонам на праві приватної часткової власності належить квартира АДРЕСА_1,в якій вони проживають разом із своїми сім'ями, при цьому позивач є власником 1\2 частини зазначеної квартири , відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками по 1\4 частини зазначеної квартири ,що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 08.04.1998 р., свідоцтвом про право на спадщину від 20.07.2004 року та довідкою №308 Теплодарського міського БТІ та РОН від 01.10.2015р. (а.с.7,10,11).

Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, виданого на імя ОСОБА_2, квартира складається з 3 кімнат житловою площею 38,3 кв.м, загальною площею 66,8 кв.м., в тому числі: 1-а кімната - 11,2 кв.м., 2-а кімната - 9,0 кв.м., 3-я кімната - 18,1 кв.м., кухня площею 9,8 кв.м., ванна кімната - 1,7 кв.м., вбиральня - 0,92 кв.м., коридор - 12,0 кв.м., балкон - 1,1 кв.м., лоджія - 1,4 кв.м..

Позивач ОСОБА_2 проживає разом з дружиною та падчеркою в кімнаті загальною площею 11,2 кв.м., відповідач ОСОБА_3 проживає разом з дружиною та трьома дітьми в кімнаті площею18,1 кв.м., відповідач ОСОБА_4 проживає в кімнаті площею 9,8 кв.м.

Між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 триває спір щодо користування кімнатою площею 18,1 кв.м., про що сторони в судовому засіданні колегії суддів не заперечують , та підтверджується допитаними в судовому засіданні суду першої інстанції свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9 ,зверненнями до правоохоронних органів ,органів прокуратури та протоколами ,складеними інспекторами поліції .

Питання щодо добровільного вирішення спору про користування квартирою між позивачем та його сином ОСОБА_3 з врахуванням захисту прав неповнолітніх дітей ,було предметом розгляду адмінкомісії ВК Теплодарської міської ради Одеської області.

Згідно Витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дітей виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області №10 від 27.11.2015р., при розгляді заяви ОСОБА_3 щодо взаємовідносин із співмешканцями, неможливості проживання з батьком та його дружиною у спільній квартирі, ухвалено юридичному відділу надати ґрунтовне роз'яснення сторонам щодо звернення до суду.

Як вбачається з витягу з протоколу №10 засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Теплодарської міської ради від 30.11.2015р., яка розглядала заяву ОСОБА_10 щодо складної ситуації в сім'ї, рекомендовано сім'ї ОСОБА_2 вирішити житлове питання мирним шляхом, зокрема оформленням договору купівлі-продажу квартири, обміну та інше, однак син ОСОБА_3 з таким варіантом не згоден.

Згідно із ч.ч.1,3 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Із положень ст. 358 ЦК України випливає, що надання співвласнику в користування частини майна має ґрунтуватися на встановленні відповідності між розміром частки співвласника в праві спільної власності та часткою того майна, надання якого в користування вимагає такий співвласник. За домовленістю співвласників може бути допущено відступ від засад відповідності між розміром частки в праві та розміром частки в майні.

Зазначена норма права регулює порядок користування спільною частковою власністю без її поділу у натурі і при її застосуванні право спільної часткової власності не припиняється.

При встановленні порядку користування квартирою, у даному випадку, кожному із співвласників передається у користування конкретна частина жилого приміщення квартири, виходячи із його частки в праві спільної власності на квартиру.

Разом з тим, виділені у користування приміщення можуть бути і не ізольовані і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно (правова позиція Верховного Суду України від 03.04.2013 року у справі №6-12 цс13).

Суд першої інстанції вірно з врахуванням того, що позивачу на праві власності належить 1\2 частина квартири № 24 , виділив ОСОБА_2 кімнату загальною площею 18,1 кв.м. з прилеглим до неї балконом площею 1,1 кв.м. ,хоча і зазначена площа точно не відповідає належній позивачу частки.

З врахуванням того,що відповідач ОСОБА_3 є власником 1\4 частини квартири № 24 ,суд першої інстанції вірно виділив відповідачу у користування кімнату площею 11,2 кв.м. з прилеглим до неї лоджією площею 1,4 кв.м. хоча і зазначена площа точно не відповідає належній відповідачу частки та є більшою.

Також, судом першої інстанції з врахуванням того, що відповідач ОСОБА_4 є власником 1\4 частини квартири № 24 , вірно виділено відповідачу у користування кімнату площею 9,8 кв.м. хоча і зазначена площа точно не відповідає належній відповідачу частки та є більшою.

Решту приміщень квартири ,суд першої інстанції вірно залишив у спільному користуванні.

Суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні зустрічного позову,оскільки кімната загальною площею 18,1 кв.м. була виділена у користування позивачу ,тому підстав для усунення ОСОБА_3 перешкод у користуванні кімнатою загальною площею 18,1 кв.м не має.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів, вірно застосував норми матеріального права до спірних правовідносин та з урахуванням зібраних доказів дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції висновку органу опіки та піклування та того,що у ОСОБА_3 є на утриманні троє неповнолітніх дітей не заслуговують на увагу ,оскільки порядок користування приміщеннями квартири встановлюється між співвласниками квартири. Неповнолітні діти не є співвласниками спірної квартири.

За таких підстав, відповідно до п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, апеляційна скарга представника ОСОБА_5 діючого в інтересах ОСОБА_3 підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 діючого в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Теплодарського міського суду Одеської області від 28 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш

А.П.Заїкін

Л.А.Гірняк