Ухвала суду № 62682373, 27.10.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4016/16

Головуючий у першій інстанції Целух А. П.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Короткова В.Д., Таварткіладзе О.М.,

з участю секретаря Ярахмедова Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи - ОСОБА_4, КП ЖКС «Черьомушки» про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні власністю, витребування майна з чужого незаконного володіння за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року,-

встановила:

11.03.2015 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні, володінні та розпорядженні власністю, витребування майна з чужого незаконного володіння, уточнивши їх 15 жовтня 2015 року, посилається на те, що з лютого 1973 року по квітень 1999 року вона та третя особа - її чоловік ОСОБА_4 працювали в тресті «Чорноморгідробуд» в м. Одесі.

За її заявою та за згодою керівництва Чорноморського судноремонтного заводу, який входив до складу треста «Чорноморгідробуд», їй у 1990 році, як працівнику треста, надано дозвіл на виготовлення на заводі металевого гаражу для власних потреб, за виготовлення гаражу до каси Чорноморського судноремонтного заводу була внесена плата її чоловіком у розмірі 502 рублі 15 копійок, що складало на той час повну вартість гаражу.

У 1990 році металевий розбірний гараж з двома дверима був виготовлений та встановлений за адресою: АДРЕСА_2.

Оскільки раніше між їх сім'єю та сім'єю ОСОБА_3 були нормальні особисті взаємовідносини, вона дозволяла інколи тимчасово зберігати у своєму гаражі автомашину ОСОБА_3, для того, щоб він мав можливість користуватися своєю автомашиною та мати доступ до гаражу, вона дозволила йому встановити на одній із дверей свій замок.

Але з 18.08.2014 року ОСОБА_3 почав протиправно перешкоджати їй користуватися, володіти та вільно розпоряджатися її гаражем.

З 18.08.2014 року гараж позивача перебуває у незаконному володіння ОСОБА_3, у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду з цим позовом.

ОСОБА_3 позов не визнав.

Третя особа ОСОБА_4 підтримав позов.

Справу розглянуто у відсутність третьої особи КП ЖКС «Черьомушки».

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року позов задоволено.

ОСОБА_3, вважаючи рішення незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, надав до суду апеляційну скаргу про його скасування.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належить права володіння, користування розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі прибуткового касового ордеру № 34 від 15.01.1990 року виданого на ім'я ОСОБА_4, подружжю ОСОБА_4 належить металевий розбірний гараж з двома дверима /а.с.4, 53/.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, металевий розбірний гараж з двома дверима, придбаний 15.01.1990 року, згідно ст. 61 СК України, є об'єктом спільної сумісною власності подружжя.

Відповідно акту КП ЖКС «Черьомушки», за адресою АДРЕСА_2, розташований гараж під НОМЕР_1, загальною площею 24,0 м.кв,. що належить ОСОБА_2./а.с.66/

Відповідно договору про надання послуг № 892 від 02.06.2014 року, укладеного між КП ЖКС «Черьомушки» та ОСОБА_2, користувач зобов'язаний надати замовнику послуги з прибирання території прилеглої до гаражу під НОМЕР_1, загальною площею 24,0 м.кв./а.с.5-6/.

Таким чином, предметом позову є річ визначена індивідуальними ознаками, а саме - металевий розбірний гараж з двома дверима, під НОМЕР_1, загальною площею 24,0 м.кв., що розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до виписки з протоколу №76/21 від 05.09.1989 р. засідання комісії виконкому Малиновської районної ради народних депутатів, ОСОБА_5, який мешкає за адресою АДРЕСА_1 дозволено встановити тимчасово збірний металевий гараж відповідно до схеми розташування у дворі будівлі /а.с.26-27/.

Згідно договору про надання послуг з прибирання прилеглої до тимчасової конструкції (гаражу) території №1919 від 22.06.2015р., укладеного між КП ЖКС "Черьомушки" та ОСОБА_5, є надання послуг з прибирання території, яка прилягає до гаражу під НОМЕР_1, загальною площею 19,54 м?, що розташований за адресою АДРЕСА_2 /а.с.30-31/.

Суд першої інстанції, на думку колегії суддів, дійшов вірного висновку, що зазначені виписки з протоколу №76/21 від 05.09.1989 р. та договір про надання послуг з прибирання прилеглої до тимчасової конструкції (гаражу) території №1919 від 22.06.2015р., не є належними доказами по справі, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування, зважаючи на те, що у зазначених документах йдеться про інший гараж під НОМЕР_1, загальною площею 19,54 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_2, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх заперечень, тому суд першої інстанції вірно не взяв до уваги докази, які не стосуються предмета доказування.

Крім цього, ОСОБА_3 не надав доказів про набуття права на металевий розбірний гараж.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Виходячи з викладеного, висновок суду відповідає обставинам справи та узгоджується з нормами матеріального і процесуального права, які ним правильно застосовані.

При цьому, доводи скарги та матеріали справи не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені статтями 309 ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Скаржникне надав жодних доказів, які б обґрунтовували та підтверджували ті обставини, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Таким чином, приведені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення скаржником норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.308, п.1.ч.1 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 24 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді В.Д.Коротков

О.М.Таварткіладзе