Ухвала суду № 62682363, 03.11.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6095/16

Головуючий у першій інстанції Драгомерецька К. П.

Доповідач Парапан В. Ф.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: судді Парапана В.Ф.

Суддів:Панасенкова В.О., Громіка Р.Д.

За участю секретаря Томашевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_5, за участю зацікавлених осіб: Кунянська сільська рада Гайсинського району Винницької області, відділ державної реєстрації цивільного стану по місту Котовську та Котовського району Котовського міжрайонного управління юстиції ГУ юстиції в Одеській області, Гайсинська державна нотаріальна контора - нотаріус Кобилянська О.А., про встановлення факту, що має юридичне значення, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015р. ОСОБА_5 звернулась до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Зазначала, що вона звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини та встановила, що дата смерті її чоловіка невірно вказана в свідоцтві про смерть.

Фактично її чоловік ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та був похований 31.12.2014р., а у свідоцтві про смерть вказано, що він помер ІНФОРМАЦІЯ_3

Вказана помилка впливає на строк прийняття спадщини та на розміри виплат.

У Котовському ВДРАЦС її повідомили, що дані стосовно дати смерті вже внесені до реєстрів і виправити помилку можливо лише у разі ухвалення судом рішення про встановлення факту, що має юридичне значення.

Посилаючись на ці обставини, заявниця просила суд встановити юридичний факт того, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 й внести зміни до актового запису про смерть №2 від 02.01.2015р., вчиненого виконавчим комітетом Кунянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області та вказати, що датою смерті ОСОБА_7 є ІНФОРМАЦІЯ_2

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2015р. заяву задоволено: встановлено факт, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Крутогорб, Гайсинського району, Вінницької області; зобов'язано відділ ДРАЦС реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції внести зміни в актовий запис про смерть №2, складений 02.01.2015р. виконавчим комітетом Куняйської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, а саме виправити дату смерті ОСОБА_7 на ІНФОРМАЦІЯ_2

Ухвалою цього ж суду від 12.04.216р. виправлено описку в тексті вищевказаного рішення та змінено в абзацах 13, 14 вступної, описової та мотивувальної частини рішення, а також в абзацах 2, 3 резолютивної частині рішення по батькові чоловіка заявниці, замість невірного - «ОСОБА_7».

У апеляційній скарзі ОСОБА_4, мати померлого ОСОБА_7, яка має право на обов'язкову частку спадщини після смерті сина, і яка не приймала участі у розгляді справи, просить рішення суду скасувати, ухвалити у справі нове рішення про відмову у встановлені факту проживання однією сім'єю, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.

У запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_5, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

ОСОБА_5 та зацікавлені особи в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. До апеляційного суду надійшли заяви представника ОСОБА_5 - адвоката Колосович В.В. та Подільського міськрайонного відділу РАЦС головного територіального управління юстиції в Одеській області про розгляд справи у їх відсутності. Колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності не з'явившихся осіб на підставі ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи й обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає.

Розглядаючи та задовольняючи в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_5 про встановлення факту смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 суд першої інстанції виходив із доведеності цього факту, що має юридичне значення.

Однак суд першої інстанції дійшов такого висновку з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 та п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вказано, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Частиною 1 ст. 256 ЦПК України встановлено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядаються судом за правилами розділу глави 6 «Розгдляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» ЦПК України.

Серед переліку таких справ у п.8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України є встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не встановлено іншого порядку їх встановлення.

З матеріалів справи убачається, що заявниця ОСОБА_5 фактично просила суд встановити факт неправильності запису у свідоцтві про смерть ОСОБА_7 щодо дати його смерті.

За наявності таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 обрала невірний спосіб внесення змін до актового запису про дату смерті ОСОБА_7 й вважає, що оскільки, внесення змін до актового запису про смерть особи до компетенції суду не відноситься, та більш того, суд в порядку окремого провадження не може зобов'язувати будь-кого вчинювати певні дії, а від так з заяви вбачається спір про право і оскільки за правилами п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності і тому дані вимоги слід пред'являти в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку окремого провадження.

Так відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» №2398 від 01.07.2010р. (далі - Закон №2398) цей Закон регулює відносини, пов'язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновлення і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Крім того, за положеннями ч. 1 ст. 6 Закону №2398 відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх.

Стаття 26 Закону Закону №2398 встановлює, що за порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації актів цивільного стану органи державної реєстрації актів цивільного стану несуть цивільну - правову, а її працівники - матеріальну, дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність у встановленому законом порядку.

Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ та/або до суду.

Відповідно до п.п. 1.14., 1.15 Наказу Міністерства юстиції України №96/5 від 12.01.2011р. з наступними змінами «Про затвердження правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» встановлено, що. внесення змін до актових записів цивільного стану щодо померлих проводяться за заявами осіб, які входять до кола спадкоємців за законом або заповітом, згідно з чинним законодавством України. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

З огляду на викладене, оскільки внесення змін до актового запису цивільного стану щодо померлих до компетенції суду не відноситься, та більш того, суд в порядку окремого провадження не може зобов'язувати будь-кого вчинювати певні дії, а від так з заяви вбачається спір про право.

Відповідно до ч. 4 ст. 256 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що заявниця фактично просила суд зобов'язати суб'єкта владних повноважень, а саме: відділ ДРАЦС реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції внести зміни в актовий запис про смерть №2, складений 02.01.2015р. виконавчим комітетом Кунянської сільської ради Гайсинського району Вінницької області виправити дату смерті ОСОБА_7 на ІНФОРМАЦІЯ_2 І саме ці вимоги судом вирішено та задоволено

Як вбачається з норм п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Саме по собі посилання заявниці на норми (ст. ст. 256 - 258 ЦПК України), які регулюють порядок розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення не дає підстав вважати подану заяву, як заяву про встановлення юридичного факту.

Питання внесення виправлень до актового запису цивільного стану розглядаються у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваним прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За правилами ч.1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку ії закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Оскаржуваним рішенням вирішені питання про права та обов'язки ОСОБА_4, тому вона за правилами ст. 292 ЦПК України має право його оскаржити.

Отже, рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2015р. підлягає скасуванню як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, а провадження у справі - закриттю відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 310, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,- у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 14 травня 2015 року скасувати, а провадження у справі за заявою ОСОБА_5, за участю зацікавлених осіб: Кунянська сільська рада Гайсинського району Винницької області, відділ державної реєстрації цивільного стану по місту Котовську та Котовського району Котовського міжрайонного управління юстиції ГУ юстиції в Одеській області, Гайсинська державна нотаріальна контора-нотаріус Кобилянська О.А., про встановлення факту, що має юридичне значення - закрити.

Роз'яснити ОСОБА_5, що розгляд таких справ відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області В.Ф.Парапан

В.О.Панасенков

Р.Д.Громік