Постанова № 62680495, 07.11.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1221/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року м. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріТроян О.А. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області, в якому, з врахуванням уточнень, просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 08.07.2016 за №000186200 та №000187200.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем було заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 1040224,00 грн., відображеного в податковій декларації з ПДВ, поданій за квітень 2016.

17.06.2016 ДПІ у м. Хмельницькому проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за лютий 2016 під час якої позивачу було підтверджене сформований податковий кредит та проведено бюджетне відшкодування, проте під час камеральної перевірки податкової звітності з ПДВ відповідач не здійснив зазначення реальної (фактичної) підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування та не вказав, який конкретно факт не дозволяє позивачу отримати бюджетне відшкодування.

Відповідно до даних системи електронного адміністрування ПДВ податковий орган підтвердив сформований податок на додану вартість (податковий кредит був сформований за 2015 рік, а від'ємне значення виникло за період липень-грудень2015).

Зазначає, що податкове законодавство не містить обмеження у здійсненні бюджетного відшкодування у зв'язку з наявністю чи відсутністю у платника податків права користування земельною ділянкою чи декларації про початок виконання будівельних робіт; їх відсутність не є підставою для позбавлення платника податків права на бюджетне відшкодування.

Крім того, при здійсненні камеральної перевірки відповідач повинен був провести її виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях платника податків, та даних системи електронного адміністрування ПДВ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечив, просив у їх задоволенні відмовити. Зазначив, що згідно зібраної відповідно до п.72.1 ст.72, ст.74 ПК України інформації, ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" не має права на бюджетне відшкодування, оскільки підприємством порушено норми податкового кодексу, а саме: платником за квітень 2016 занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1040224,00 грн.

Податковий кредит сформовано за рахунок проведення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей - будівельних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, в тому числі з мінімальним та обмеженим терміном зберігання і використання, а також будівельних робіт, транспортних послуг.

З метою дослідження правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, було направлено запити та відповідно до наданих відповідей з'ясувалося, що у позивача відсутні земельні ділянки для будівництва або дозволи на виконання будівельних робіт, відсутні трудові та матеріальні ресурси, об'єкти будівництва.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Встановлено, що ДПІ у м. Хмельницькому було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "роскурівбудмеханізатор" у податковій звітності з податку на додану вартість - щодо правомірності нарахування ПДВ за квітень 2016, за наслідками якої складений акт від 17.06.2016 №1517/12-02/39702233.

Камеральною перевіркою зроблено висновки про те, що:

- з врахуванням зібраної інформації відповідно до вимог п.72.1 ст.72, ст.74 Податкового кодексу України ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку (ряд.20.2.1, ряд.20.2), задекларованого у податковій декларації з ПДВ за квітень 2016. в сумі 1040224,00 грн., відповідно до абз."в" п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України;

- в порушення абз."в" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України платником за квітень 2016 занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 1040224,00 грн.

При цьому, доходячи висновку про протиправність формування сум бюджетного відшкодування з ПДВ, податковий орган виходив з того, що аналіз зібраної інформації свідчить про відсутність у ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" земельної ділянки для будівництва та дозволів на виконання будівельних робіт.

Як встановлено, з метою дослідження правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ, податковим органом було направлено запити до: управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області; управління земельних ресурсів та земельної реформи, управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області та виконавчому комітету упарвління містобудування та архітектури Рівненської міської ради.

Відповідями на заявлені запити повідомлено про відсутність відомостей про видачу дозволів на виконання будівельних робіт ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" з 01.01.2011, а також не передавання у власність, оренду чи постійне користування земельних ділянок для ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" на території м. Хмельницького.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд виходив з наступного.

Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (п.п. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України).

Згідно ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Виходячи з системного аналізу наведених норм, слід дійти висновку, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків (та інші дані, визначені п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України), зокрема, - правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків.

При цьому, будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, при проведенні камеральної перевірки не проводяться.

У разі ж, якщо дослідженню підлягають документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситись до категорії камеральної перевірки. За наявності підстав та для цілей з'ясування обставин формування відповідних показників податкової звітності на підставі іншої податкової інформації, ніж передбачені п.п.75.1.1 ПК України, у встановлених ПК України випадках (зокрема визначених у п. 78.1. ПК України), проводиться документальна перевірка з відповідним інформуванням платника податків про її проведення, що, у свою чергу, надає право останньому надавати пояснення та їх документальне підтвердження.

Разом з тим, згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, в матеріалах справи знаходяться податкові накладні, якими підтверджується здійснення господарських операцій з придбання ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" товарно-матеріальних цінностей - будівельних матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, в тому числі з мінімальним та обмеженим терміном зберігання і використання, а також будівельних робіт, які відповідають усім вимогам визначення первинних документів.

Як встановлено судом, 17.06.2016 контролюючим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" у податковій звітності з ПДВ щодо правомірності нарахування ПДВ за квітень 2016, при цьому жодних порушень стосовно даних, зазначених у податковій декларації платника податків податковим органом встановлено не було.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що фактично податковим органом проведено документальну перевірку щодо правильності формування сум бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2016 без дотримання передбаченої податковим законодавством процедури її проведення, тобто досліджуючи обставини формування позивачем спірних сум податкового кредиту на підставі іншої інформації (відповідей на запити про наявність дозволів на виконання будівельних робіт та земельних ділянок), відповідач вийшов за межі камеральної перевірки, тобто діяв протиправно.

При цьому акт камеральної перевірки не містять відомостей щодо наявності у податковій звітності позивача арифметичних або методологічних помилок.

Дана позиція суду узгоджується із висновком Верховного суду України, викладеним в постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14, згідно якої невиконання вимог ПК України при проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене на підставі акту перевірки від 17.06.2016 №1517/12-02/39702233 є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, натомість суб'єктом владних повноважень, який заперечує проти позову не доведено дію у межах Закону, тому позов підлягає задоволенню.

Стосовно заявленого позивачем клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн. позивачем надано суду договір про надання правової допомоги № ПБМ-02-07-16 від 02.07.2016, укладений між позивачем та адвокатом Романюком В.М., (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 09.02.2007 №455), акт приймання-передачі послуг від 01.08.2016 №1, викладений у вигляді розрахунку витраченого часу для надання правової допомоги позивачу та платіжне доручення від 05.07.2016 №131 на суму 8000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, у яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, судові витрати, в тому числі на правову допомогу, повинні бути процесуально пов'язані з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених Законом обставин: участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

З урахуванням положень КАС України суд зазначає, що поняття вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням охоплює такі окремі процесуальні дії за участі суду та сторін у справі, які неможливо вчинити в межах судового засідання, однак які підлягають обов'язковій фіксації в процесуальному порядку відповідно до вимог КАС України шляхом винесення відповідних ухвал, складання протоколів тощо.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст.45 КАС України про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол.

Відповідно до ст. 46 КАС України встановлено форму протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання та передбачено зазначення в ньому опису ходу проведення окремої процесуальної дії, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультації спеціалістів.

Так, про вчинення окремої процесуальної дії поза межами судового засідання завжди складається протокол про вчинення такої процесуальної дії, який фіксує її перебіг за участі складу суду, сторін та інших учасників судового розгляду, які знаходяться на місці вчинення таких дій.

Таким чином, надання правової допомоги адвокатом у вигляді правових консультацій, формування доказової бази, пошук судової практики, написання позовної заяви (клопотань, пояснень), їх подання до суду не можуть вважатись окремими процесуальними діями поза судовим засіданням в розумінні Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Для встановлення розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З урахуванням наведеного вище та перевіривши доводи клопотання, суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в розмірі 8000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно платіжних доручень №132 від 13.07.2016 15603,36 грн. судового збору, які слід присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області від 08.07.2016 за №000186200 та №000187200.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" судові витрати в розмірі 15603 (п'ятнадцять тисяч шістсот три) грн. 36 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 11 листопада 2016 року

Суддя/підпис/В.В. Матущак"Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак