Постанова № 62680052, 11.11.2016, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 11.11.2016 Справа № 554/8535/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2016 року

Октябрський районний суд м. Полтави у складі: головуючого судді Микитенка В.М., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

17.10.2016 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення колегіального органу з призначення пенсії - Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області №3790 від 28.09.2016 року щодо відмови їй в призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру», починаючи з 26.09.2016 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників станом на 01.09.2016 року.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що 26.09.2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно ЗУ «Про прокуратуру» та ст.22 Конституції України, однак їй було відмовлено через те, що у неї відсутній відповідний стаж роботи, а саме 22 роки і 6 місяців. При цьому зазначає, що її спеціальний стаж в органах прокуратури на відповідній посаді розпочався з 19.02.1996 року. В додаткових поясненнях до позову зазначила, що з 03 січня 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року вона перебувала у декретній відпустці по догляду за дітьми ОСОБА_2 і ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ними трирічного віку, тому цей період також підлягає зарахуванню до стажу її роботи на відповідній посаді. Вважає, що діями відповідача було порушено її конституційні права.

Представник відповідача надав суду заперечення проти позову, рахуючи свої дії правомірними, оскільки позивач на час звернення не мав відповідного стажу роботи на відповідній посаді. Також відповідачем у призначенні пенсії позивачу було відмовлено з тих підстав, що згідно Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, в тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються зокрема, відповідно до Закону України „Про прокуратуру". У зв'язку з тим, що такий закон не прийнятий, позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років.

Суд, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи, дослідивши матеріали справи та аналізуючи норми чинного законодавства, приходить до висновку про часткове задоволення позову, з огляду на таке.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, у тому числі в органах прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Судом встановлено, що 26.09.2016 року позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за вислугу років на підставі Закону України "Про прокуратуру".

Рішенням від 28.09.2016 № 3790 відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії. Позивач з відмовою не погодився та звернувся до суду із даним позовом (а.с.20-21).

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_1 судом встановлено, що вона в період з 16.02.1996 року по даний час працює в органах прокуратури (13-19).

Із 15.07.2015р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII, статтею 86 якого визначено порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури.

Враховуючи, що позивач реалізував своє право на звернення за призначенням пенсії 26.09.2016 року, питання щодо наявності у неї права на пенсійне забезпечення як працівника прокуратури має вирішуватись у відповідності до приписів чинної на цей час ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року.

За приписами ч.1 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року, вислуги років не менше 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (ч.2 ст.86 ЗУ «Про прокуратуру»).

Відповідно до ч.6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р. до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів;

слідчими, суддями;

на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою;

у науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання;

на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Національній академії прокуратури України;

на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, яким до набрання чинності цим Законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), були направлені туди, а потім повернулися в органи прокуратури;

військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання;

відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо така відпустка надавалася.

Отже, для набуття права на пенсійне забезпечення за вислугу років станом на 26.09.2016р., тобто на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії, стаж позивача має становити 22 роки 6 місяців, у тому числі стаж роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців.

Як встановлено з копії трудової книжки ОСОБА_1 стаж роботи позивача на посаді прокурора в органах прокуратури з 16.02.1996р. по 26.09.2016р. склав 20 років 7 місяців 8 днів (а.с.13-19).

Також до вислуги років позивачки зарахувується період з 03 січня 1991 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року відпустки по догляду за дітьми ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які народились ІНФОРМАЦІЯ_1 року до досягнення ними трирічного віку (а.с.27-34).

Таким чином, станом на 26.09.2016року вислуга років позивачки складає більш ніж 22 роки і 6 місяців та є достатньою для призначення їй пенсії за вислугу років виходячи з приписів ст.86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014р.

Отже, рішення відповідача №3790 від 28.09.2016р. про відмову у призначенні позивачці пенсії за вислугою років не є правомірним та підлягає скасуванню із зобов'язанням вчинити належні дії.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9, 11, 17, 70, 71, 158-163, 183-2 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення колегіального органу з призначення пенсії - Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області №3790 від 28.09.2016 року щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Полтавське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», починаючи з 26.09.2016 року, виходячи з розрахунку 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників станом на 01.09.2016 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Полтавського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів.

Суддя В.М.Микитенко