Рішення № 62679630, 08.11.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/4620/15 Головуючий у 1 інстанції: Ліуш А.І.

Провадження № 22-ц/783/5235/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 О. Ф.

Категорія:24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Павлишина О.Ф.,

суддів Крайник Н.П., Приколоти Т.І.,

секретар Бохонко Е.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 11 травня 2016 року у справі за позовом ОСББ «Титан» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСББ «Титан» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, покликаючись на те, що відповідачу належним чином надаються житлово-комунальні послуги, проте в порушення вимог закону, відповідачі не вносили плату за них з 01 червня 2015 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 2172,38 грн. Просило стягнути з відповідача 2172,38 грн. боргу, 1054,89 грн. інфляційних нарахувань, 83,08 грн. - 3% річних та 1515,40 грн. судових витрат.

Оскаржуваним заочним рішенням суду позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Титан» 2172 грн. 38 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 1054 грн. 89 коп. інфляційних нарахувань, 83 грн. 08 коп. 3 % річних, а всього 3310 грн. 35 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Титан» 1515 грн. 40 коп. судових витрат.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 15 липня 2016 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_2

В апеляційній скарзі стверджує, що рішення суду є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що позивачем у позовній заяві не зазначено за яку саме житлово-комунальну послугу нараховано заборгованість, відтак неможливо встановити що є предметом доказування у даній справі. Крім цього, позивачем не зазначено періоду, протягом якого виникла заборгованість. Звертає увагу на те, що суд неправомірно стягнув судові витати, оскільки позивачем не надано оригіналів платіжних документів. Зазначає, що позовні вимоги ОСББ «Титан» не могли розглядатись в рамках позовного провадження, оскільки предявлені всупереч встановленому ч. 3 ст. 118 ЦПК України порядку. Посилається на те, що позивач умисно завищує тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого дійсна сума боргу відповідачів є значно меншою. Стверджує, що судом першої інстанції не було враховано його доводів про відсутність повноважень в ОСОБА_5 займати посаду голови правління ОСББ «Титан», а відтак і звертатись від імені останнього до суду та видавати довіреності на представництво в суді. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Оскільки в судове засідання не з"явились особи, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що розгляд справи відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України слід проводити без участі останніх та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в квартирі № 54 будинку № 27 на вул.Ряшівській у м. Львові зареєстровані та проживають ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с. 16).

Також судом встановлено, що даний будинок перебуває на балансі ОСББ «Титан».

Відповідачі по справі не уклали договір та не сплачували обовязкові платежі на обслуговування та утримання будинку і прибудинкової території.

Позивач належним чином та у повному обсязі надає відповідачам житлово-комунальні послуги з обслуговування будинку та прибудинкової території, однак відповідачі не сплачують грошові кошти за надані послуги, а тому згідно з розрахунком боргу по квартирі №54, заборгованість відповідачів станом на 01.06.2015 року становить 2172,38 грн. (а.с. 17).

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач по справі не уклав договір з управителем, та не сплачував обовязкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна.

Висновок суду відповідає дослідженим доказам, - даним розрахунків заборгованості та нарахування (а.с.17, 31-37, 58), даним калькуляції по тарифу (а.с.69), даним договорів та рахунків ОСББ (а.с.70-81), даним розрахунків збитків (а.с.56).

Відповідно до положень ст.13 Закону України «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку» відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики. У разі передачі частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі між власником приміщення і цією юридичною особою укладається окремий договір. Істотними умовами договору є: найменування сторін; предмет договору; права сторін щодо здійснення управління житловим комплексом; обовязки сторін щодо надання послуг по експлуатації житлового комплексу та оплати цих послуг; вичерпний перелік послуг; вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу; порядок контролю та звіту сторін; наслідки невиконання умов договору; перелік форс-мажорних обставин; строк дії договору, умови продовження та припинення дії договору, дата укладення договору. Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обовязковим і не залежить від членства в обєднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обовязкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна обєднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у обєднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

Згідно з ч.1 ст.15 власник, член об»єднання зобов»язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні платежі.

Відповідно до ч.8 ст.22 Закону України «Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку» відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів обєднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку.

Згідно з вимогами ст.10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду, ст. 20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку і його технічного обладнання та повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Виходячи з положень ст.ст. 6, 526, 626-631 ЦК України укладений договір є обовязковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

А відтак, оскільки відповідачі по справі не уклали договір та не сплачували обовязкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна, в зв"язку з чим утворилась заборгованість, колегія суддів вважає, що рішення про задоволення позову і стягнення заборгованості з інфляційними нарахуваннями та річними процентами відповідає зібраним доказам і положенням закону.

Твердження апелянта про те, що позивачем не зазначено періоду, протягом якого виникла заборгованість, є безпідставним, так як відповідно до розрахунків останнього заборгованість існувала станом на 01.01.2013 року і борг ним визначено станом на 01.06.2015 року. (а.с.4, 17)

Також безпідставним є посилання на неправомірність розрахунку судових витрат, оскільки матеріалами справи не стверджується перевищення суми оплати за надання правової допомоги 40% за годину роботи згідно з актами виконаних робіт та даними журналів судових засідань. (а.с. 49-55, 60-61, 84-85, 114-115).

Не може прийматись до уваги покликання в апеляційній скарзі на те, що позовні вимоги ОСББ «Титан» не могли розглядатись в рамках позовного провадження, оскільки предявлені всупереч встановленому ч. 3 ст. 118 ЦПК України порядку, так як останнє ґрунтується лише на запереченні клопотання позивача щодо огляду матеріалів наказного провадження, однак фактично не заперечує факт звернення з заявою про скасування судового наказу та скасування такого.

Твердження в апеляційній скарзі, що позивач умисно завищує тарифи на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого дійсна сума боргу відповідачів є значно меншою є безпідставним так як факт незаконності встановлення тарифів нічим не підтверджено.

Посилання в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції не було враховано його доводів про відсутність повноважень в ОСОБА_5 займати посаду голови правління ОСББ «Титан», а відтак і звертатись від імені останнього до суду та видавати довіреності на представництво в суді не може бути підставою для скасування рішення, оскільки позов щодо оспорення повноважень ОСОБА_5 подано лише 05.07.2016 року (а.с.143), а відтак у встановленому законом порядку повноваження останньої не визнано неправомірними.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Однак судом не враховано те, що позивачем сплачено при зверненні з заявою про видачу судового наказу 121 грн. 80 коп. та, що законом не передбачено солідарне стягнення судових витрат.

А відтак, в частині розподілу судових витрат рішення суду слід змінити та стягнути з відповідачів з кожного окремо по 505 грн. 13 коп. судових витрат в користь позивача.

Керуючись п.3 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Залізничного районного суду м.Львова від 11 травня 2016 рокув частині стягнення судових витрат змінити та стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Об»єднання співвласників багатоквартирного будинку «Титан» по 505 (п»ятсот п»ять) грн. 13 (тринадцять) коп. судових витрат з кожного. В решті рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Павлишин О.Ф.

Судді: Крайник Н.П.

ОСОБА_8