Вирок № 62677741, 14.11.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7011/15-к 1-кп/335/51/2016

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді: Апаллонової Ю.В., суддів: Гашук К.В., Бойко О.Ю., за участю секретаря: Кудряшовій Ю.В., сторін кримінального провадження: прокурора Брусняка О.Ф., обвинуваченого ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, обвинуваченого ОСОБА_3, захисників Гладкого Д.В., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Кольц Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015080060001415 від 26.03.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Зволен Среднєсловацької області, Словаччина, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає - АДРЕСА_1, з середньою освітою, працюючого сторожем в ПАТ «Запорізький електровозоремонтний завод», одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей 2009 та 2014 років народження, який не є особою щодо якої згідно ст.480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, одруженого, на утриманні має малолітню дитину 2007 року народження, офіційно не працевлаштованого, не є особою, щодо якої здійснюється особливий порядок кримінального провадження за ст. 480 КПК України, з середньою освітою, раніше судимого 23.12.2013 року вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя до штрафу 850 грн. за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, штраф сплачено, вироком від 19.11.2014 року Шевченківського районного суду міста Запоріжжя до одного року обмеження волі з випробувальним терміном 1 рік за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.310 КК України,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.258, ч. 1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця міста Запоріжжя, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживає - АДРЕСА_5, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, який не є особою щодо якої згідно ст.480 КПК України передбачений особливий порядок кримінального провадження, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.258 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, будучи радикально налаштованою особою, що не сприймає державну владу в Україні познайомився з представницею невизнаного незаконно самопроголошеного утворення «Донецька народна республіка» (далі «ДНР»), матеріали відносно якої виділені в окреме провадження.

Протягом лютого 2015 року ОСОБА_1 за обіцяну представником «ДНР», матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, матеріальну винагороду розміщав в публічних місцях міста Запоріжжя друковані плакати з провокаційним змістом, зразки яких були надіслані представниками «ДНР» на його мобільний телефон через мережу Інтернет. Місця розміщення ним плакатів ОСОБА_1 фіксував за допомогою цифрової фотокамери з метою подальшого пред'явлення представникам «ДНР» у якості підтвердження для отримання грошової винагороди.

Грошові кошти для друку плакатів та винагорода за вчинення вказаних дій перераховувались представниками «ДНР» на банківську платіжну картку ПАТ КБ «ПриватБанк»

НОМЕР_7, оформлену на ім'я ОСОБА_1

У подальшому, в березні 2015 року, ОСОБА_1 вступив у злочинну змову з представником «ДНР», матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, щодо організації терористичного акту в місті Запоріжжя з метою залякування населення та дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Запорізькому регіоні, отримавши від останньої вказівки щодо пошуку співучасників, а також пріоритетних об'єктів для терористичного посягання - приміщень патріотично налаштованих проукраїнських організацій.

В березні 2015 року, діючи у злочинній змові та на виконання завдання особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, щодо вчинення терористичного акту, ОСОБА_1, будучи радикально налаштованою особою, яка не сприймає державну владу в Україні та ідеологічно підтримує діяльність самопроголошених незаконних утворень на сході України, діючи умисно, з корисливою метою, за обіцяну представником «ДНР» матеріальну винагороду, вступив у злочинну змову з жителями міста Запоріжжя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вчинення терористичного акту в місті Запоріжжя, з метою залякування населення для дестабілізації суспільно-політичної обстановки та придушення проукраїнських сил в регіоні.

Під час спільного планування та організації вчинення терористичного акту, за ініціативою особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було обрано об'єкт посягання - приміщення Запорізького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» (Народна самооборона), що знаходиться в будівлі Запорізької обласної ради за адресою: місто Запоріжжя, проспект Леніна, будинок №164, а також спосіб вчинення терористичного акту - здійснення вибуху саморобного вибухового пристрою біля вхідних дверей вказаного приміщення.

23 березня 2015 року, діючи на виконання завдання особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та з відома ОСОБА_3, безпосередньо виїхавши на автомобілі «Dacia Logan» державний номер НОМЕР_8 під керуванням ОСОБА_1 до будівлі Запорізької обласної ради, відпрацювали на місцевості план вчинення терористичного акту з визначенням маршрутів та місцезнаходження розташування об'єкту посягання - приміщення Запорізького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» (Народна самооборона), яке знаходиться у вказаній адміністративній будівлі на першому поверсі та визначились з датою проведення протиправної акції, призначивши її на 25.03.2015 року.

У той же час, 23.03.2015 року, ОСОБА_3, з метою реалізації спільного злочинного плану, розробленого особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_1, щодо вчинення терористичного акту шляхом вибуху, використавши отримані від особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, грошові кошти у сумі 2000 грн., які нею були надані для готування терористичного акту і придбання компонентів для виготовлення саморобного вибухового пристрою та перераховані 23.03.2015 року на банківську картку ОСОБА_1, в магазині зброї «Чоловічі розваги», який знаходиться в будинку №49 по вулиці Дзержинського міста Запоріжжя, придбав дві банки бездимного мисливського пороху «Тахо» загальною вагою 500 грам та в подальшому за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3, використав одну з них для виготовлення саморобного вибухового пристрою із фрагменту азбестової труби, алебастру та металевих шпильок.

25.03.2015 року, на виконання загального злочинного плану, розробленого та погодженого з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, ОСОБА_1, разом з ОСОБА_3 та з відома ОСОБА_2, близько 21 години, тобто у темний період часу, прибули зазначеним вище автотранспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 на площу Профспілок, який знаходиться неподалік від об'єкту посягання. При цьому, виготовлений ОСОБА_3 саморобний вибуховий пристрій знаходився на передньому пасажирському сидінні в ногах вказаної особи.

У період з 21 до 23 години 25.03.2015 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3, знаходячись в автомобілі ОСОБА_1 на зупинці громадського транспорту «Площа Профспілок», очікували слушної нагоди для закладення саморобного вибухового пристрою, спостерігаючи за об'єктом посягання. У вказаний період часу ОСОБА_2, знаходячись неподалік об'єкту посягання, на власному велосипеді під'їжджав до ОСОБА_1 та ОСОБА_3, очікуючи разом з ними нагоди для використання саморобного вибухового пристрою, який продемонстрував йому сидячі в автомобілі ОСОБА_3

Після цього ОСОБА_1, висадивши близько 23 години ОСОБА_3 з саморобним вибуховим пристроєм, від'їхав неподалік від місця вчинення злочину та чекав вибуху.

У свою чергу в період часу з 23 години 30 хвилин до 24 години 25.03.2015 року ОСОБА_3 заклав заздалегідь виготовлений ним саморобний вибуховий пристрій до вхідних дверей приміщення Запорізького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» (Народна самооборона) в будівлі Запорізької обласної ради, ініціював вибух та втік з місця вчинення злочину на автомобілі під керуванням ОСОБА_9, якого ОСОБА_1, обіцяючи грошову винагороду та не повідомляючи про свій злочинний намір, заздалегідь підшукав при готуванні вчинення злочину та відпрацюванні шляхів відходу безпосереднього виконавця вибуху - ОСОБА_3

Після почутого вибуху ОСОБА_1 на власному автомобілі втік з місця вчинення терористичного акту, попередньо зустрівшись близько 30 хвилин на першу 26.03.2015 року поблизу кафе «Очаг» по вулиці Перемоги з ОСОБА_2 та обговоривши обставини вчиненого злочину.

Після цього, ОСОБА_2 від'їхав на велосипеді від об'єкту посягання та чекав зустрічі з ОСОБА_1 біля кафе «Очаг» по вулиці Перемоги, у той час, як ОСОБА_3 з саморобним вибуховим пристроєм вийшов з автомобілю ОСОБА_1 та в період часу з 23 години 30 хвилин до 24 години 25.03.2015 року заклав заздалегідь виготовлений ним саморобний вибуховий пристрій до вхідних дверей приміщення Запорізького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» (Народна самооборона) в будівлі Запорізької обласної ради, ініціював вибух та втік з місця вчинення злочину.

Під час зустрічі близько 30 хвилин на першу 26.03.2015 року неподалік кафе «Очаг» по вулиці Перемоги, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1, що не чув вибуху та обговоривши обставини вчиненого злочину, вказані особи втекли з району вчинення терористичного акту.

За вчинення зазначеного терористичного акту у якості винагороди особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, 27.03.2015 двома платежами перерахувала на банківську картку ОСОБА_1 18000 грн., яку вказана особа разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розподілили між собою.

Крім того, встановлено, що 25.03.2015 ОСОБА_1 на власному автомобілі «Dacia Logan» державний номер НОМЕР_8 перевозив виготовлений ОСОБА_3 саморобний вибуховий пристрій від перехрестя вулиць Арсенальна та Шевченка міста Запоріжжя, де він забрав вказану особу, до місця вчинення терористичного акту - на зупинку громадського транспорту «Площа Профспілок», що знаходиться неподалік від об'єкту терористичного посягання та протягом 21 - 23 години 25.03.2015 року зберігав саморобний вибуховий пристрій у власному автомобілі, з метою його наступного використання для вчинення терористичного акту, шляхом вибуху для дестабілізації суспільно-політичної обстановки та залякування населення у м. Запоріжжя.

Крім того, встановлено, що 23.03.2015 року ОСОБА_3, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3, з метою реалізації спільного злочинного плану щодо вчинення терористичного акту шляхом вибуху, виготовив в одній з господарських кімнат, яку він використовував, як майстерню, саморобний вибуховий пристрій із фрагменту азбестової труби, алебастру, металевих шпильок та бездимного мисливського пороху «Tахо» вагою 250 грам, який він придбав 23.03.2015 року в магазині зброї «Чоловічі розваги» за адресою: місто Запоріжжя, вулиця Дзержинського, б удинок №49.

Також встановлено, що після виготовлення 23.03.2015 року саморобного вибухового пристрою ОСОБА_3, зберігав його за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 з метою реалізації спільного злочинного плану щодо вчинення терористичного акту шляхом вибуху та 25.03.2015 року близько 21 години перевіз його від перехрестя вулиць Арсенальна та Шевченка міста Запоріжжя на автомобілі «Dacia Logan» державний номер НОМЕР_8, з відома та під керуванням ОСОБА_1, до місця вчинення злочину, де продовжив його зберігання у вказаному транспортному засобі, після чого в період з 23 години 30 хвилин до 24 години 25.03.2015 року переніс вказаний вибуховий пристрій до вхідних дверей приміщення Запорізького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» (Народна самооборона) в будівлі Запорізької обласної ради, ініціював вибух та втік з місця вчинення злочину.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні (11.05.2016 р., 07.06.2016 р.) обвинувачений ОСОБА_1, вину у інкримінованих йому злочинах не визнав, пояснив, що займався комерційною діяльністю (продаж авто, телефонів, роботами на будівництві) та займався спортом. У 2013 - 2015 р.р. він підтримував народ та у 2013 р. був на Майдані у м. Києві. Виступав проти війни та його життєва позиція - цілісність та незалежність України. Він намагався направити свої сили на підтримку народу України, бажав, щоб українці жили по-європейські.

ОСОБА_10 є його знайомою, яка проживала у м. Донецьк та з якою він спілкувався за допомогою соціальних мереж в Інтернеті. У 2014 року він з нею зовсім не спілкувався. Його спілкування та відносини з ОСОБА_10, які викладені в обвинувальному акті, є неправдою. Ніякого спілкування з ОСОБА_10 з приводу проведення мітингів проти України не відбувалося, будь-яких вказівок від неї він не отримував. Те, що ОСОБА_10 працює на уряд ДНР він дізнався лише у приміщенні СБУ.

ОСОБА_3 проживав у Європі, знав інші мови та мав досвід у створенні громадської організації, а тому він запропонував йому створити громадську організацію по захисту прав людей, вони виступали проти війни. Він дійсно хотів провести мітинг, але для цього треба було офіційно зареєструвати громадську організацію. Однак зареєструвати заплановану організацію їм не вдалося. У зв'язку з цим, він в Інтернеті шукав сценарії мітингів та скачував їх.

Зазначив, що при затриманні його співробітниками СБУ, його поклали на підлогу, наділи наручники та щось поклали у руки. На той час, він не розумів, що відбувається. При обшуку знайшли гранати, траву та якісь документи з планами, схемами та розрахунками, яких не могло бути у нього вдома. Він повідомляв, що все найдене, йому не належить, про що було викладено письмово на аркуші паперу. Вважає, що це йому підкинули працівники СБУ. Після цього, його відвезли у приміщення СБУ та у підвалі допитували. Люди в масках надягали на голову пакет, зв'язували його та підключали електричний струм, погрожуючи, що його звинуватять у замаху на президента, арештують дружину, а дітей віддадуть в інтернат. Ставили питання про ДНР, ЛНР. Після чого, він підписав протокол, який був написаний працівниками СБУ.

Також пояснив, що він виготовив плакати, які, за його проханням вішав його знайомий ОСОБА_11 за грошову винагороду, а він їх фотографував на мобільний телефон. Написами на плакатах він хотів довести людям, що в нашій державі здійснюється насилля та усім нав'язали війну.

На його банківську картку надходили грошові кошти за продаж старих автомобілів, телефонів та інших предметів, які він продавав через Інтернет. Особи, які переказували за це грошові кошти, йому невідомі, зокрема, він не знає хто такий ОСОБА_12, який на його картку перераховував кошти. Можливо, ОСОБА_12 це особа, яка купувала у нього якісь товари, за що і були сплачені кошти. Десь у березні 2015 року, він через Інтернет продавав автомобіль „Мерседес" сірого кольору, який належав ОСОБА_3 Цей автомобіль було продано десь за 20 000 грн., які перераховувалися на його картку частинами. З цих коштів ОСОБА_3 він віддав десь 14000 - 15000 грн., а залишок залишив собі. Пояснив, що він говорив із дружиною телефоном про грошові кошти, які вона повинна була передати ОСОБА_3 за продаж його автомобіля.

У кінці березня 2015 року, ввечері, він за проханням ОСОБА_3 підвіз його у район площі Фестивальної, де вони деякий час спілкувалися. У цей час, йому подзвонив ОСОБА_2 та під'їхав до них з проханням надати йому насос, оскільки у нього на велосипеді спустило колесо, яке ОСОБА_2 накачав і поїхав. Оскільки йому потрібно було їхати додому, він подзвонив своєму знайомому ОСОБА_9 та попрохав його забрати ОСОБА_3 десь о 22 годині у районі пл. Профсоюзів. Також зазначив, що після цього він передасть ОСОБА_9 1500 грн., які йому заборгував, на що ОСОБА_9 погодився. У подальшому зазначені гроші ОСОБА_9 передала його дружина.

Зазначив, що дійсно спілкувався з ОСОБА_9 щодо людей які бажали увійти до волонтерської організації, які не судимі. Він казав ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що після реєстрації організації, будуть платитися грошові кошти, але він їх не мав, а казав так, щоб їх зацікавити.

Вважає, що він є обвинуваченим по даному кримінальному провадженню, оскільки знає ОСОБА_10 і тому, що підписав перші покази у приміщенні СБУ під тиском. Однак скарги на дії працівників СБУ не подавав.

Допитаний в судовому засіданні 13.07.2016 року обвинувачений ОСОБА_2, вину у інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що із ОСОБА_3 вони навчалися разом, працювали та спілкувалися. З ОСОБА_1 знайомі з 2000 року, разом працювали та у них приятельські відносини.

25.03.2015 року він зустрівся з товаришем та коли їхав на велосипеді в районі площі Фестивальної, побачив автомобіль ОСОБА_1, під'їхав до нього та попросив насос, оскільки на велосипеді спустило колесо. Накачав колесо, поспілкувався з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який був разом із ним, та поїхав додому. Потім колесо знову спустило, він подзвонив ОСОБА_1, який привіз йому насос, після чого накачав колесо і поїхав додому. Десь через півтора тижні його затримали о 05 годині ранку. Співробітники СБУ погрожували, здійснювали моральний тиск при допиті. Також був проведений обшук, при проведенні якого адвокат був відсутній. Пізніше давав покази за участю захисника, проте боявся. Жодних грошових коштів ОСОБА_1 йому не передавав, а ОСОБА_3 дав 500 грн. після продажу свого старого автомобіля.

Допитаний в судовому засіданні (26.09.2016 року та 03.10.2016 року) обвинувачений ОСОБА_3, з викладеним у обвинувальному акті не погодився та пояснив, що з ОСОБА_1 знайомий з 2000 року у них були приятельські стосунки. З ОСОБА_2 він часто спільно проводив вільний час, спілкувалися. Усі смс - повідомлення з ОСОБА_2 до справи не мають жодного відношення. З ОСОБА_1 вони спілкувалися більше при зустрічах, по скайпу, домашньому телефону.

У 2001 році він поїхав за кордон на заробітки, повернувся у 2010 році. Коли він знаходився за кордоном, перебував у громадській організації, був активним суспільним діячем, допомагав «нелегалам». Досвід громадської діяльності у нього був європейського формату, і, коли він у 2010 році повернувся в Україну, хотів організувати сімейний бізнес. У 2013 році він підтримував Майдан, був на Запорізькому майдані та попав під розгін майдану, отримав легкі тілесні ушкодження. Восени 2014 року він гуляв із сином у районі площі Фестивальна і побачив тих осіб, які розганяли майдан, що його обурило. Пізніше він побачив у Шевченківському районі як викидали гральні автомати та били людей. В одному із них, він впізнав знайомого та втрутився у бійку. Люди пояснили, що вони із «Самооборони» і сказали, щоб він не заважав та почали бити. Це бачила його мати, яку ці люди також образили. Після цього у нього виникло почуття помсти до організації «Самооборона» та особиста неприязнь.

Він вирішив показати свій протест. Придбав 2 банки пороху, знайшов модель вибухівки для шумо-звукового ефекту. По Інтернету зробив контейнер, перевірив його. Зробив другий контейнер та заклав його під штаб «Самооборони». 25.03.2015 року він подзвонив ОСОБА_1 та попрохав його підвести в район площі Профсоюзів, на що той погодився. ОСОБА_1 його підвіз, за послугу він дав йому 100 грн. Вибуховий пристрій був у пакеті, ОСОБА_1 він його не показував. Пізніше зателефонував ОСОБА_2 та попрохав допомогти йому підкачати колесо на велосипеді, під'їхав до них. Після того, як колесо було накачано, ОСОБА_2 поїхав. ОСОБА_1 також поїхав, однак подзвонив знайомому ОСОБА_9, щоб той його забрав. Після чого він заклав контейнер, щоб помститися, однак він не хотів, щоб хтось постраждав. У 12 годині ночі на площі нікого немає, на що він і розраховував. Усе було спонтанно, він до того не оглядав місце куди потрібно закласти вибухівку. Він бачив, як закрили двері та люди поїхали, після чого поставив «Бурак» під двері, підпалив гніт та в камеру спостереження показав «палець», пішов та почув хлопок. Після чого він зрозумів, що щось пішло не так як він очікував та такого вибуху він не чекав. Його чекав автомобіль, з ОСОБА_9 він не розраховувався, так як ОСОБА_1 повідомив, що розплатиться з ним сам. Приїхавши додому він випив, заспокоївся та ліг спати.

На уточнюючі питання учасників процесу ОСОБА_3 пояснив, що у нього був сімейний бізнес, клірінгова компанія, однак він шукав і іншу роботу. У 2014 році він говорив ОСОБА_1 про ідею створити громадську організацію. ОСОБА_1 сказав, що потрібно зареєструвати організацію та провести мітинг, але потрібно було комусь це спонсорувати. Метою мітингу було протест проти підвищення тарифів і він планував провести цей мітинг-протест, однак з мітингом нічого не вийшло, оскільки не вдалося зареєструвати організацію. Сам він не міг зареєструвати організацію, так як був судимий. На всі витрати по мітингу потрібні були 20000 грн. У нього був автомобіль «Мерседес», 1991 р.в., на якому їздити не можна було і він у 2015 році вирішив продати його. Так як він знав, що ОСОБА_1 займається продажем автомобілів, він доручив йому продаж цього автомобіля. До ОСОБА_1 приїжджали дві особи, дивилися автомобіль. Про гроші з покупцями він не домовлявся. Ціна оговорювалася 2000 доларів США. Гроші покупці йому не передавали, однак ОСОБА_1 по телефону повідомив його, що гроші віддасть його дружина, від якої він і отримав 10200 грн. однією сумою. Так як у ОСОБА_2 були проблеми, він дав йому 500 грн. з цих грошей. ОСОБА_1 повинен був віддати 14000 грн. та залишився йому винен грошей, оскільки повідомив, що виникли якісь проблеми. На автомобіль був технічний паспорт, реєстрації договору купівлі - продажу ніде немає. З ОСОБА_1 відбувалися розмови про мітинг, про реєстрацію організації, про гроші спонсора. Так як у ОСОБА_1 в організації ОСОБА_13 були знайомі, він мав на увазі цих людей. Створення організації було лише у планах.

До прибуття адвоката в СБУ його вже залякали, а тому адвокату він нічого не казав, скарг не подавав і подавати не бажає. Також у судових дебатах ОСОБА_3 зазначав, що працівники СБУ здійснювали щодо нього фізичний та психологічний тиск. Вважає, що його дії підпадають під ознаки складу злочину, передбаченого ст. 296 КК України, хуліганства, але ніяк не терористичного акту.

У ході судового розгляду були досліджені докази, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, а саме допитані свідки, досліджені та оголошені письмові докази, відтворені надані відео-, аудіо-докази.

Так, свідок сторони обвинуваченняОСОБА_9 у судовому засіданні (29.12.2015 р.) пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 є його кумом та у них дружні відносини. Десь у кінці березня 2015 року ОСОБА_1 попрохав його під'їхати ввечері, десь о 22-00 год. на вул.40 років Радянської України (район магазину „Брусничка") та забрати звідти чоловіка, за грошову винагороду у розмірі 1500 грн. Він пояснив, що біля обласної державної адміністрації буде проводитися піар-акція та що це потрібно для того щоб себе показати, заявити про себе, для створення громадської організації, на що він погодився. Подробиці його не цікавили. Напередодні він зустрівся з ОСОБА_1, який був з чоловіком, якого на наступний день треба було забрати та відвести додому. На наступний день він під'їхав, на автомобілі «Кольт» червоного кольору, у вказане вище місце о 22-00 год. та чекав десь до 00-00 год. В цей час підійшов чоловік, якого він відвіз на „зелений район". Ніяких вибухів він не чув. З чоловіком, якого підвозив, ні про що не розмовляв. Через два-три дні, дружина ОСОБА_1 передала йому грошові кошти у розмірі 1500 грн., оскільки ОСОБА_1 не було у місті.

Зазначив, що про вибух біля „Самооборони" та про проведення інших дій йому нічого не відомо. Про це йому стало відомо із засобів масової інформації та зі слів працівників СБУ у ході проведення обшуку за його місцем мешкання. Після проведення обшуку, його допитували в приміщенні СБУ, показували фото якихось осіб, після чого він підписав протокол впізнання особи, яку підвозив, хоча і зазначав що він не впевнений у цьому. Пояснив, що при допиті в приміщенні СБУ він знаходився у стані сильного хвилювання, оскільки його вразило проведення обшуку, на нього надівали кайданки та розмовляли на підвищених тонах. Скарг на працівників СБУ не подавав.

Також зазначив, що, на його думку, ОСОБА_1 - людина з активною життєвою позицією, який хотів себе показати та був за незалежність та цілісність держави Україна. Про його політичні погляди або політично-громадську діяльність йому нічого не відомо.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_14 у судовому засіданні (29.12.2015 р.) пояснив, що знайомий із обвинуваченим ОСОБА_1, разом тренувалися. Він знайомий з ОСОБА_10, проте давно з нею не спілкувався. Вона є у нього в друзях у соціальній мережі „Контакт", на сторінці якої, в її статусі зазначено, що вона працює в уряді ДНР. Йому відомо, що вона працювала у м. Донецьку та займалася спиртними напоями. При спілкуванні телефоном, вона пропонувала допомогти їй у наданні інформації про відношення та думку людей до ДНР, але він відмовився, проте зазначив, що є люди, які її знають та можуть допомогти, зокрема ОСОБА_1, який також добре знав ОСОБА_10 Більше ніяких розмов з нею не було та ніяких справ він з ОСОБА_10 не мав. Вона йому ще раз дзвонила, але він попросив більше не дзвонити, оскільки він не бажає з нею спілкуватися.

Зазначив, що у ОСОБА_1 були труднощі та за його проханням він дав йому старий мобільний телефон, купив нову картку до телефону, яку активувала сестра його дружини, яка у нього працювала. Пізніше у неї також було проведено обшук, її чоловіка допитували в СБУ, після чого було викликано і його. Саме з цього приводу його було допитано в приміщенні СБУ у квітні 2015 року. Фізичного або морального тиску з боку працівників СБУ до нього не застосовувалося.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_11 у судовому засіданні (09.03.2016 р.) пояснив, що знає обвинуваченого ОСОБА_1, інших обвинувачених не знає. ОСОБА_1 попрохав його допомогти повісити плакати на мостах, за грошову винагороду, на що він погодився. Пам'ятає напис на плакаті був „мама, мои руки по локоть в крови", інших написів не пам'ятає. Плакати, які йому надав ОСОБА_1, ним розвішувалися у трьох місцях, а ОСОБА_1 фотографував їх на мобільний телефон. Політичні погляди ОСОБА_1 йому не відомі.

У судовому засіданні йому були надані фото з плакатами іншого змісту, але він зазначив, що не пам'ятає чи розвішував він саме ці плакати. Також зазначив, що ОСОБА_10 не знає. Раніше його допитували в приміщенні СБУ, права роз'ясняли.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_12 у судовому засіданні (24.10.2016 р.) пояснив, що обвинувачених не знає і ніколи не бачив. У 2015 році за проханням свого троюрідного брата ОСОБА_50 та його дружини ОСОБА_15, допомагав переводити в готівку грошові кошти з картки або переводив грошові кошти з картки на картку, за реквізитами, які йому давали брат та його дружина. За це отримував грошову винагороду. Вони пояснювали це тим, що в зоні АТО, де вони жили, неможливо зняти з карток грошові кошти, оскільки банки та банкомати не працюють, а людям нараховуються кошти на картки. Дані осіб, як і самих осіб, яким він перераховував кошти він не пам'ятає і особисто не знає. Призначення переведених коштів йому не відомо. У 2015 році у гр. ОСОБА_1 нічого не купував.

Свідок сторони захисту ОСОБА_16 у судовому засіданні (22.02.2016 р.) пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 є його знайомим, разом працювали на заводі. Також йому відомо, що ОСОБА_1 займався продажем старих автомобілів, телефонів, працював на будівництвах. Ніяких поглядів направлених проти України у нього ніколи не було. Обвинуваченого ОСОБА_2 знає через ОСОБА_1, працював з ним на будівництвах кілька місяців. Рід його діяльності йому не відомий.

Свідок сторони захисту ОСОБА_17 у судовому засіданні (22.02.2016 р.) пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_1 має дружні відносини. Йому відомо, що його звинувачують в якихось протиправних діях. Також йому відомо, що ОСОБА_1 займався продажем старих автомобілів, телефонів, працював на будівництвах разом з ним. Ніяких поглядів направлених проти України у нього ніколи не було. Він був за цілісність України. З обвинуваченим ОСОБА_2 також працював на будівництвах кілька місяців. Характеризує його, як нормальну, товариську і відповідальну людину.

Свідок сторони захисту ОСОБА_18 у судовому засіданні (22.02.2016 р.) пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 є його другом. Також, він давно (десь з 2002 року) знає ОСОБА_10, з якою раніше спілкувався, але на теперішній час не спілкується.

Свідок сторони захисту ОСОБА_19 у судовому засіданні (09.03.2016 р.) пояснив, що був присутній у якості понятого при затриманні ОСОБА_3 та обшуку у його будинку, адреси не пам'ятає. З ним був інший понятий на ім'я ОСОБА_13, прізвища якого не пам'ятає. Самого затримання особи він не бачив, їх покликали вже після затримання, коли проводили обшук. Затримана особа була у наручниках. У ході обшуку виявлено та вилучено: банку з порохом; холості патрони; три автомата; гранати. Було складено протокол, який він та інший понятий підписали. Йому та іншому понятому були роз'яснені права. З початку проведення обшуку у працівників СБУ в руках нічого не було, окрім папки у слідчого.

Також пояснив, що слідчий спілкувався із затриманим у кімнаті за закритими дверима. Затриманий просив надати йому адвоката, але адвоката не викликали.

Крім того, зазначив, що сплинуло багато часу, тому усіх подробиць не пам'ятає.

Свідок сторони захисту ОСОБА_20 у судовому засіданні (11.05.2016 р.) пояснив, що був присутній у якості понятого при затриманні ОСОБА_1 та обшуку у його квартирі, адреси не пам'ятає. З ним був інший понятий, прізвища його не пам'ятає. Самого затримання особи він не бачив, їх покликали вже після затримання, коли проводили обшук. Затримана особа спочатку була у наручниках, а потім їх зняли. Там була присутня дружина затриманого, яка постійно усім загрожувала, та двоє дітей. У ході обшуку виявлено та вилучено: дві гранати; два запали; чеки на зняття грошових коштів з картки. Було складено протокол, який він та інший понятий підписали. Йому та іншому понятому були роз'яснені права.

Також зазначив, що затриманий погоджувався з працівниками СБУ, проте що він казав не пам'ятає, як і не пам'ятає чи вилучалися якісь папери, оскільки сплинуло багато часу.

Свідок сторони захисту ОСОБА_21 у судовому засіданні (24.10.2016 р.) пояснила, що обвинувачений ОСОБА_3 є її сином; ОСОБА_2 - сусід, якого давно знає; ОСОБА_1 бачила декілька разів, коли той приходив до її сина. Зазначила, що не виправдовує дії свого сина, проте вважає, що у нього був мотив так поступити, оскільки представники „Самооборони" здійснюючи неправомірні дії, куди йому прийшлось втрутитися, ображали нецензурною лайкою його, її та побили його без будь-яких причин, а він є людиною справедливою. Такі дії „Самооборони" його дуже вразили і, на його думку, були недопустимими, та він вирішив таким способом їм насолити.

Також пояснила, що коли у них проводився обшук, то дії працівників були недопустимими та вважає, що гранату, яку знайшли за унітазом, підкинули самі працівники СБУ, оскільки, за її твердженням, її там не могло бути.

Її син мав два автомобілі: „Лада" та „Мерседес" сірого кольору, на якому він не їздив, та хотів продати на запчастини. Оскільки вони живуть у різних будинках, що сталося з автомобілями їй не відомо.

Зазначила, що ОСОБА_3 завжди був за Україну та є патріотом своєї держави. Якщо б він був проти України, то залишився б жити за кордоном, де не один рік працював.

Свідок сторони захисту ОСОБА_22 у судовому засіданні (07.11.2016 р.) пояснив, що з обвинуваченим ОСОБА_2 має приятельські відносини, раніше разом працювали, інших обвинувачених він не знає. 25 березня 2015 року, десь після 23.00 год. до нього приходив ОСОБА_2 та їх спілкування продовжувалося десь 15 хв., а потім ОСОБА_2 поїхав додому, оскільки йому подзвонила бабуся, з якою він проживав та доглядав за нею, так як вона була тяжко хвора.

Допитані у судовому засіданні експерти ОСОБА_23 та ОСОБА_24 (11.04.2016 р.) підтвердили висновок вибухотехнічної експертизи від 14.07.2015 року та зазначили, що саморобний вибуховий пристрій при спрацюванні був небезпечний для оточення, міг завдати тілесні ушкодження великій кількості людей, так як був оснащений цвяхами і надані на дослідження пристрої складали саме вибуховий пристрій, а не піротехнічний шумовий засіб.

Заявлені стороною захисту для допиту в якості свідків ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 в судові засідання не з'явилися, їх явку у судові засідання стороною, яка заявила клопотання про виклик цих осіб, забезпечено не було, у зв'язку із чим, з урахуванням думки учасників процесу, судом визнано недоцільним виклик свідка ОСОБА_27, ОСОБА_26, ОСОБА_25 і на підставі ч. 2 ст. 349 КПК України було змінено обсяг доказів, які підлягають дослідженню по даному кримінальному провадженню.

Оцінюючи пояснення свідків як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, суд вважає, що свідки ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_12 надали взаємопов'язані і взаємодоповнюючі показання, які в повній мірі узгоджуються із зібраними у провадженні доказами, не містять суттєвих протиріч і містять в собі фактичні дані які в цілому підтверджують наявність в діях обвинувачених інкримінованих їм складів злочинів.

Так, свідок ОСОБА_9 підтвердив, що ОСОБА_1 попрохав його під'їхати ввечері, на вул. 40 років Радянської України та забрати звідти чоловіка, за грошову винагороду у розмірі 1500 грн., пояснюючи це тим, що біля обласної державної адміністрації буде проводитися піар-акція, та що це потрібно для того щоб себе показати, заявити про себе, для створення громадської організації і напередодні, він зустрівся з ОСОБА_1, який був із чоловіком, якого на наступний день треба було забрати та відвезти додому. На наступний день свідок під'їхав, у вказане місце та в подальшому відвіз чоловіка на „Зелений Яр". Свідок ОСОБА_14 підтвердив, що при спілкуванні із ОСОБА_10 телефоном, вона пропонувала допомогти їй у наданні інформації про відношення та думку людей до ДНР, але він відмовився, проте зазначив, що є люди, які її знають та можуть допомогти, зокрема, ОСОБА_1, який також добре знав ОСОБА_10 Свідок ОСОБА_11 підтвердив, що ОСОБА_1 прохав його за грошову винагороду допомогти повісити плакати різного змісту на мостах, на що він погодився. Плакати, які йому надав ОСОБА_1, ним розвішувалися у трьох місцях, а ОСОБА_1 фотографував їх на мобільний телефон.

Свідок ОСОБА_21 підтвердила обставини проведення обшуку та вилучення речей за адресою: АДРЕСА_3 та затримання ОСОБА_3, що також було і підтверджено свідком ОСОБА_19, який підтвердив обставини проведення обшуку та вилучення речей за адресою: АДРЕСА_3 та затримання ОСОБА_3, які зазначені у відповідному протоколі обшуку, а також, що з початку проведення обшуку у працівників СБУ в руках нічого не було, окрім папки у слідчого, свідок же ОСОБА_20 підтвердив обставини затримання ОСОБА_1 та обшуку у його квартирі. Вказані свідки також підтвердили дотримання слідчим вимог ч. 7 ст. 223, 234 КПК України.

Оцінюючи покази свідків - понятих при проведенні обшуків ОСОБА_20 та ОСОБА_19, суд ставиться критично до окремих неточностей в показаннях зазначених свідків, а саме тих обставин, які вони не пам'ятають, оскільки вони свідчать лише про те, що з моменту участі їх у слідчих діях до допиту у судовому засіданні минуло близько року, що в силу фізіологічних особливостей людської пам'яті не може не вплинути на відображення в пам'яті свідків всіх обставин того, що сталося і, тим паче, дискредитувати зазначені показання.

Аналізуючи показання допитаних у судовому засіданні свідків, суд визнає що надані у судовому засіданні показання свідків ОСОБА_28, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_22, не містять відомостей, що мають значення для даного кримінального провадження, оскільки не вказують на наявність або відсутність обставин, які в силу ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.

Пояснення свідка ОСОБА_21, яка є близьким родичем обвинуваченого ОСОБА_3, матір'ю, в частині порушення порядку проведення обшуку та того, що вилучені при обшуках речі були підкинуті працівниками правоохоронних органів, суд розцінює критично, зважаючи на характер стосунків вказаного свідка із обвинуваченими, що може свідчити про її зацікавленість у результатах розгляду кримінального провадження.

Крім того, щодо наведених пояснень, слід зазначити, що вказані особи будь-яких зауважень у протоколах слідчих дій не висловлювали, зі скаргами до прокуратури не зверталися.

Доводи захисників щодо недопустимості показань свідку ОСОБА_12 з тих підстав, що вказана особа не допитувалася під час досудового розслідування, суд відхиляє з наступних підстав.

Як встановлено судом свідок ОСОБА_12 не був допитаний у ході досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, не заявлявлявся стороною обвинувачення під час підготовчого судового провадження 30.07.2015 року, у зв'язку із тим, що на час завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду (17.07.2015 р.), як пояснив прокурор, не було встановлено його місце перебування. Як зазначив у судовому засіданні прокурор, вказана особа була допитана після встановлення його місця перебування, 07.08.2015 року, у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_10, яке виділене в окреме провадження.

Кримінальним процесуальним законодавством не передбачено відкриття протоколу допиту свідка, який не допитувався на стадії досудового розслідування. Клопотання про допит свідка ОСОБА_12, місце знаходження якого було встановлено, як зазначав прокурор, лише після завершення досудового розслідування, прокурор заявив в порядку передбаченому ст. 363 КПК України на стадії додаткових клопотань, а тому підстав для визнання недопустимими доказів, які отримані під час судового розгляду з дотриманням права обвинувачених на захист та надання їм можливості поставити питання свідку безпосередньо у судовому засіданні з урахуванням завдань та засад кримінального судочинства, визначених ст. ст. 2, 7 КПК України, судом не встановлено.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченими, вина ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у скоєнні злочинів, за обставин встановлених судом, доведена повністю і підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, які відповідають вимогам передбаченим ст. ст. 85-87 КПК України, перевірених та оцінених у їх сукупності колегією суддів безпосередньо в судовому засіданні, а саме: показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_12, даними протоколів процесуальних дій та додатками до них, висновками експертиз, матеріалами негласного розшукового заходу та іншими письмовими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження.

Зокрема:

- Даними протоколу огляду місця події від 26.03.2015 року, згідно до якого 26.03.2015 року слідчим у присутності двох понятих було оглянуто місце біля приміщення Запорізького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» (Народна самооборона), що знаходиться в будівлі Запорізької обласної ради за адресою: місто Запоріжжя, проспект Леніна, будинок №164 та встановлені чисельна кількість осколків та ушкоджень зовнішнього фасаду будівлі, вилучені: розсип пластидної речовини округлої форми зеленого кольору; фрагмент полімеру та фрагмент полімеру жовтого кольору, фрагмент трубки із пластику рожевого кольору; фрагменти предмету, який зовнішнім виглядом походить на азбест два металеві цвяхи, а також два предмета зв'язаних хрест на хрест проволокою (т.1 а.к.п.67-76);

- Даними ілюстраційної таблиці до протоколу місця події від 26.03.2015 року (т.1 а.к.п. 74-76);

- Висновком судової хімічної вибухово - технічної експертизи №174 від 16.05.2015 року, проведеною за постановою слідчого від 26.03.2015 р. (т.1 а.к.п 78) по розсипу пластидної речовини, фрагменту полімеру та фрагменту полімеру жовтого кольору, фрагменту трубки із пластику рожевого кольору та фрагменту предметів, які зовнішнім виглядом походить на азбест, два металеві цвяхи, а також два предмета зв'язаних хрест на хрест проволокою, вилученим 26.03.2015 року при огляді місця події, згідно до якого, надана для дослідження гранульована речовина сіро - зеленого кольору є вибуховою речовиною метальної дії - одноосновним нітроцелюлозним порохом. На наданих для дослідження фрагментах прозорого безбарвного полімерного матеріалу, фрагментах полімерного матеріалу жовтого кольору та фрагменті трубки з полімерного матеріалу рожевого кольору виявлені вибухові речовини метальної дії одноосновного нітроцелюлозного пороху (т.1 а.к.п 81-86);

- Висновком експерта №200 від 14.07.2015 року, згідно до якого надані на дослідження предмети є частинами саморобного вибухового пристрою типу «об'єктова міна» з вогневим способом приведення в дію, який найбільш вірогідно складався із саморобного корпусу, виготовленого з азбестоцементної труби діаметром приблизно 125 мм, алебастру або гіпсу, 2 гвіздків та 2 частин довгих болтів, скріплених проволокою в ізоляції чорного кольору; розривного заряду вибухової речовини промислового виготовлення метальної дії - мисливський бездимний порох «Тахо», саморобного засобу запалювання, виготовленого з коктейльної трубочки спорядженої мисливським бездимним порохом «Тахо». На місці події мало місце спрацювання саморобного вибухового пристрою в режимі вибухового горіння з ефектом вибуху. Неповне вибухове перетворення заряду мисливського бездимного пороху «Тахо» сталося внаслідок недосконалої конструкції корпусу саморобного вибухового пристрою. Вищевказана недосконалість конструкції корпусу саморобного вибухового пристрою вказує на те, що особа яка виготовила саморобний вибуховий пристрій не має теоретичних та практичних навичок у галузі вибухотехніки (т.1 а.к.п 90-107);

- Даними протоколу обшуку від 04.04.2015 року та фототаблицею до протоколу обшуку, згідно до якого в присутності двох понятих ОСОБА_19, ОСОБА_27, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду від 03.04.2015 року (т.1 а.к.п.134), проведено обшук у одноповерховому будинку за адресою АДРЕСА_3, за місцем реєстрації ОСОБА_3 та відеозаписом проведення вказаної слідчої дії, який досліджено у судовому засіданні (т. 1 а.к.п. 135-140,т.2 а.кп.221).

В ході обшуку було виявлено мобільний телефон Nokia GSM 1202-02 imei: НОМЕР_9 з сім карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з унікальним номером абонента НОМЕР_10, порох зеленого кольору, відро білого кольору із залишками алебастру, пластикову картку «ПриватБанк» № НОМЕР_11, патрон великого калібру, дріт. У приміщенні санвузла біля унітазу у сміттєвому відрі виявлено заверток перемотаний ізолентою синього кольору, в якому знаходились: дві гранати «РГН» зеленого кольору № НОМЕР_12 № НОМЕР_12, патрони калібру 5,45, лист формату А4 на якому розсипана речовина сіро - зеленого кольору, банка з кави «Якобс», в якій знаходиться речовина сірого кольору та два мірних стакана (т.1 а.к.п. 145-149);

- Висновком експерта від 18.05.2015 року № 187, проведеним за вилученою під час обшуку житлового приміщення ОСОБА_3 речовиною, надані для дослідження гранульовані речовини сіро - зеленого та темно сірого кольору маси 0,68 та 268,5 г, відповідно, а також нашарування речовини темно сірого кольору на поверхнях двох мірних стаканів є вибуховою речовиною метальної дії. Надані для дослідження гранульована речовина сіро - зеленого кольору масою 0,68 г складає загальну родову належність з гранульованою речовиною сіро - зеленого кольору, яка була вилучена 26.03.2015 року та нашаруваннями часток, виявленими на фрагментах прозорого полімерного матеріалу жовтого кольору та фрагменті полімерної труби рожевого кольору (т.1 а.к.п.112-118);

- Даними протоколу огляду предметів від 04.04.2015 року, відповідно до якого слідчим було оглянуто мобільний телефон Nokia GSM 1202, вилучений під час проведення обшуку 04.04.2015 року за адресою: АДРЕСА_3 за місцем реєстрації ОСОБА_3 Окрім того, оглянуто: мобільний телефон Nokia GSM 1202-02 imei: НОМЕР_9 з сім карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з унікальним номером абонента НОМЕР_10. Під час огляду зазначеного телефону, саме в телефонній книзі були виявлені контакти та в розділі вхідні та вихідні дзвінки були виявлені контакти, в розділі « повідомлення» були виявлені повідомлення, зокрема, вхідне повідомлення:«НОМЕР_13 (номер мобільного телефону, вилученого у ОСОБА_2 під час обшуку 04.04.2015 року) 25/03/2015 09:31:23 «У меня все готово. Ложусь спать будильник на 17.00 набери ОСОБА_51»; « НОМЕР_13 26/03/2015 01:36:54 Набери ОСОБА_51 все на завтра таксист поломался» (т.1 а.к.п.119-132);

- Даними протоколу огляду від 05.04.2015 року, згідно якого слідчим проведено огляд предметів та документів вилучених 04.04.2015 року під час обшуку житла ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3, а також під час особистого обшуку при затриманні ОСОБА_3, оглянуто відро білого кольору зі слідами алебастру, яке використане ОСОБА_3 для замішування суміші, яку він використовував під час виготовлення саморобного вибухового пристрою; банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_11; виріб у вигляді патрону великого калібру зі слідами іржі, на поверхні якого наявні отвори, що свідчить про його належність до сувенірної продукції; пакет із алебастром, який було використано ОСОБА_3 під час виготовлення саморобного вибухового пристрою; виріб у вигляді патрону калібру 5,45 мм на поверхні якого наявні отвори, що свідчить про його належність до сувенірної продукції (т.1 а.к.п.120);

- Даними протоколу огляду від 02.06.2015 року, відповідно до якого проведено огляд об'єктів дослідження до висновку експерта №609 від 15.04.2015 року - сухої речовини зелено - коричневого кольору, завернуту в аркуш паперу формату А4 з рукописним тестом, виконаним барвником синього кольору (т.1 а.к.п.119-120);

- Даними аркушу формату А4 з рукописним тестом, виконаним барвником синього кольору із назвою «Уведомление» адресований на ім'я голови Запорізької обласної державної адміністрації ОСОБА_30 за змістом якого, повідомлено про проведення ходи/мітингу за адресою: пр. Леніна з приводу оголошення маніфесту діючим органам управління держави Україна, який було вилучено під час обшуку за адресою: АДРЕСА_3 за місцем реєстрації ОСОБА_3 (т.1 а.к.п.118);

- Даними протоколу обшуку від 04.04.2015 року, відповідно до якого в присутності двох понятих, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.04.2015 року (т.1 а.к.п.151) проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_5. У ході проведення обшуку було виявлено: предмет зовні схожий на гранату РГН та запал до неї (УДЗ), мобільний телефон «Nокіа» серійний номер № НОМЕР_14 із сім картою мобільного оператору «МТС» з номером НОМЕР_13, мобільний телефон «Nокіа» чорного кольору серійний номер № НОМЕР_15 із сім картою мобільного оператора «МТС», мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору серійний номер НОМЕР_16 із сім картою № НОМЕР_3, речовину рослинного походження зеленого кольору, пристрій з фольги зроблений саморобним способом для вживання наркотичних засобів (т.1 а.к.п.152-154);

- Даними протоколу огляду від 05.04.2015 року, відповідно до якого проведено огляд предметів та документів вилучених 04.04.2015 року під час обшуку житла ОСОБА_2, за адресою АДРЕСА_5, а також під час особистого обшуку при затримані вказаної особи. Оглядом встановлено мобільний телефон «Nokia C1» IMEI: НОМЕР_14 з сім карткою оператора «МТС» з номером НОМЕР_13. В ході огляду мобільного телефону здійснено огляд всієї інформації, що міститься на внутрішній пам'яті телефону та сім карти. Зокрема, було виявлено записи телефонної книжки в телефоні та в пам'яті телефону виявлено СМС повідомлення, журнал дзвінків з телефону (т.1 а.к.п.155-161);

- Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.04.2015 року, відповідно до якого в присутності двох понятих підозрюваний ОСОБА_3 впізнав особу на фототаблиці під № 4 - ОСОБА_1, як особу, на чиє прохання за грошову винагороду він виготовив вибуховий пристрій та скоїв вибух біля штабу Запорізької самооборони 25.03.2015 року (т.1 а.к.п.169-170);

- Даними протоколу обшуку, відповідно до якого 04.04.2015 року, в присутності ОСОБА_1 а також двох понятих ОСОБА_20, ОСОБА_26, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03.04.2015 року (т.1 а.к.п. 172), проведено обшук за адресою АДРЕСА_1. У ході проведення обшуку виявлено: предмет круглої форми зеленого кольору схожий на корпус гранати РГН з маркуванням НОМЕР_12, речовина зеленого кольору з характерним специфічним запахом у коробці з-під сірників, Предмет круглої форми зеленого кольору схожий на корпус гранати РГН з маркуванням РГН НОМЕР_12, мобільний телефон «IPhone» ІМЕІ НОМЕР_17 із сім картою з номером НОМЕР_4, мобільний телефон «NokiaC2» ІМЕІ 1- НОМЕР_18, ІМЕІ2- НОМЕР_19 із сім картами з номерами НОМЕР_20,НОМЕР_21, письмовий зошит з рукописним текстом в обкладинці червоного кольору, мобільний телефон «IPhone» ІМЕІ НОМЕР_22 з сім картою з номером НОМЕР_5, квитанція ПАТ КБ «Приват Банк» щодо видачі готівки, портативний комп'ютер «Lenovo» G585 s\n CB 20650757, два пластикові предмети циліндричної форми схожі ззовні до гранати, мобільний телефон «Nokia» 1255 CODE 0530675HN23QN без сім карти, предмет циліндричної форми жовто-коричневого кольору, речовина рослинного походження з характерним запахом у двох зіп-пакетах, флеш накопичувач, плакат схема міста Запоріжжя, банківська карточка «ПриватБанк» № НОМЕР_23, п'ять аркушів паперу формату А4 зі схемами м. Запоріжжя, три сім карти операторів «Лайф» та «Djuice», мобільний телефон «Самсунг», чотири аркуші паперу з плакат схемами м. Запоріжжя, балаклава зеленого кольору (т.1 а.к.п.173-177);

- Даними протоколу огляду від 05.04.2015 року, згідно до якого речі вилучені під час обшуку житла ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 були оглянуті слідчим відповідно до чого був складений протокол з додатками, у тому числі оглянуто: роздруківка план-схеми (карти) частини Комунарського району Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста на будинку 362 вул. Світлогорській/Музичній з написом «Областной сборный пункт»; роздруківка супутникового фотознімка частини Орджонікідзевського району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста та стрілки з підписом «Офіс» направленої на ліву бокову сторону будівлі Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164, де знаходиться офіс патріотичної організації «Самооборони»; роздруківка план-схеми (карти) частини Орджонікідзевського району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста та стрілки з підписом «Офіс» направленої на ліву бокову сторону будівлі Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164, де знаходиться офіс патріотичної організації «Самооборони»; роздруківка супутникового фотознімка частини Орджонікідзевського району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста та стрілки з підписом «Офіс», направленої на ліву бокову сторону будівлі Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164, де знаходиться офіс патріотичної організації «Самооборони»; роздруківка план-схеми (карти) частини Орджонікідзевського району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста та стрілки з підписом «Офіс»» направленої на ліву бокову сторону будівлі Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164, де знаходиться офіс патріотичної організації «Самооборони», роздруківки супутникових фотознімків частини Жовтневого району з позначкою у вигляді хреста на будівлі Жовтневого районного суду м. Запоріжжя (т.1 а.к.п.178-249; т.2 а.к.п. 1-14).

Окрім того, під час огляду мобільного телефону «іРhоnе», ІМЕІ:НОМЕР_17 із сім-картою оператору «МТС» з номером НОМЕР_24 у пам'яті телефону були виявлені численні фотознімки громадських місць у м. Запоріжжя з вивішеними різноманітними плакатами та розписаними стінами з провокаційним змістом. Також в пам'яті телефону виявлено численні фото представниці самопроголошеного державного утворення «ДНР» ОСОБА_10 та символіки «Новоросії» і «ДНР». Крім того, виявлено фотознімок з реквізитами «Самооборони Запоріжжя» та інформаційного повідомлення, здійсненного 26.03.2015 року вибуху біля будівлі Запорізької обласної держадміністрації. До протоколу долучено роздруківку контактів, які записані в даному телефоні, зокрема, виявлені контакти: «ОСОБА_10» з номером НОМЕР_6, який, як зазначено у протоколі, використовується ОСОБА_10; «ОСОБА_2» з номером НОМЕР_13, який використовується ОСОБА_2; «ОСОБА_14» з номером НОМЕР_25, що використовується ОСОБА_14»; «ОСОБА_9» з номером НОМЕР_26, що використовується ОСОБА_9 Крім того, під час огляду листування в програмі «Телеграм» виявлено переписку з контактом «ОСОБА_10» з номером НОМЕР_6, який, як зазначено у протоколі, використовує ОСОБА_10 Згідно даної переписки ОСОБА_1 отримує, як зазначено у протоколі, від ОСОБА_10 вказівки щодо організації мітингу в м. Запоріжжі для дестабілізації ситуації у регіоні. Дана переписка також роздрукована та долучена до даного протоколу (т.1 а.к.п.180-249, т.2 а.к.п. 1-14).

Також оглянуто, аркуш формату А-4 з наступним друкованим текстом:

«Направление развития организации.

1.Размещение плакатов и листовок для обращения внимания на необходимость отказа от призыва и мобилизации. Места должны быть хорошо видными (расход на подготовку в пределах 2000 гривен, вознаграждение - 3000-5000 гривен).

2.Взрыв (производство кустарным способом) под одним из офисов «свидомистов» - офис самообороны в обладминистрации. (расходы на подготовку в пределах 2500 гривен, вознаграждение -15000 - 20000 гривен).

3.Взрыв (производство кустарным способом) во дворе (под входной, здания одного из военкоматов. Один из вариантов - областной сборный пункт (улицы Светогорская и Музыкальная). (расходы на подготовку в пределах 3500 гривен, вознаграждение - 20000 - 25000 гривен).

4.Взрыв (2 гранаты) в помещении районного суда в Жовтневом районе (улицы Дзержинского и Ильича). Одна граната - окно первого этажа (в случае отсутствия решеток), вторая - внутренний двор. (расходы на подготовку в пределах 4000 гривен, вознаграждение - 20000 - 25000 гривен).

5.Одновременно организовывать проведение протестных акций - митинги с освещением острых социальных проблем (низкие пенсии, задержки зарплат, высокие тарифы ЖКХ) с привлечением аудитории в виде пенсионеров. Уделить внимание идее возрождения СССР. (расходы корректируются в процессе подготовки)» (т.2 а.к.п. 4);

- Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.04.2015 року, згідно якого в присутності понятих, за участю захисника, підозрюваний ОСОБА_3 впізнав особу на фотознімку № 3 на якому зображений ОСОБА_9, як особу яка після вчинення вибуху біля штабу «Самооборони» 25.03.2015 року підвозила ОСОБА_3 в район мешкання (т.2 а.к.п. 15-16);

- Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками 04.04.2015 року, згідно якого у присутності понятих, свідок ОСОБА_9 впізнав особу розміщену на фотознімку №1 ОСОБА_3, як особу, яку він за попередньою домовленістю з ОСОБА_1 за грошову винагороду 25.03.2015 року підвозив від вул. 40 Років Радянської України до вул. Куйбишева (т.2 а.к.п.19-20);

- Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 19.05.2015 року, згідно якого у присутності двох понятих, свідок ОСОБА_11 впізнав особу зображену на фотознімку №4 ОСОБА_1, як особу, що передала йому гроші за розміщення плакатів біля залізничного моста по вул. Грязнова, біля мосту розташованого неподалік Шевченківського райвідділу міліції та на проспекті Леніна (т.2 а.к.п.17-18);

- Даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.04.2015 року, згідно якого в присутності двох понятих, свідок ОСОБА_14 впізнав особу на фотознімку №4 ОСОБА_1, як особу, яка попрохала його познайомити із ОСОБА_10 для подальшої співпраці у сфері сприяння діяльності самопроголошеної республіки «ДНР» (т.2 а.к.п.21-22);

- Даними протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 09.06.2015 року та додатком до нього (т.2 а.к.п. 42-44, 73), протоколу огляду від 10.06.2015 року, згідно до якого оглянуто документи вилучені 09.06.2015 року під час тимчасового доступу до документів ПАТ КБ «ПриватБанк» за ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2015 року, оглянуто роздруківку руху грошових коштів по картковому рахунку № НОМЕР_23, відкритого на ім'я ОСОБА_1 і встановлені наступні транзакції щодо поповнення картки, яка вилучена під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1: 16.02.2015 - 950 грн. (зарахування переказу на картку); 20.02.2015 - 2 005 грн. (переказ з картки ПриватБанку); 05.03.2015 - 3 316 грн. (переказ з картки ПриватБанку через додаток «Приват24». Відправник ОСОБА_12); 17.03.2015 - 1 200 грн. (переказ з картки ПриватБанку через додаток «Приват24». Відправник ОСОБА_12); 23.03.2015 - 2 000 грн. (переказ з картки ПриватБанку через додаток «Приват24». Відправник ОСОБА_12); 27.03.2015 - 8 000 грн. (переказ з картки ПриватБанку через додаток «Приват24». Відправник ОСОБА_12); 27.03.2015 - 10 000 грн. (зарахування переказу на картку). Загалом в період з 16.02.2015 до 27.03.2015 на дану картку було здійснено переказів грошових коштів на суму 27 471 грн. Вказані банківські транзакції підтверджуються роздруківкою руху грошових коштів по картковим рахункам № НОМЕР_27, № НОМЕР_28, відкритих на ім'я ОСОБА_12 (т.2 а.к.п.45-72);

- Даними протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 28.04.2015 року, згідно опису було отримано тимчасовий доступ на вилучення вхідних та вихідних дзвінків та вхідних та вихідних текстових повідомлень здійснених з номерів НОМЕР_29, НОМЕР_13, НОМЕР_26, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34,НОМЕР_35 у період з 01.01.2014 року по 08.04.2015 року. (т.2 а.к.п.93) за ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2015 року. (т.2 а.к.п. 82, 97) та файлами наявними у додатку до протоколу СД-диску (2 а.к.п. 134);

- Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 18.05.2015 року, який проведено на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2015 р. (т.2 а.к.п.91) згідно до опису були вилучені документи, а саме роздруківки вхідних та вихідних дзвінків та вхідні повідомлення здійсненні з номерів НОМЕР_29, НОМЕР_13,НОМЕР_26, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_34, НОМЕР_35 із збереженням інформації на СД - диску (т.2 а.к.п.92,93 135);

- Даними протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 06.05.2015 року, який проведено на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 08.04.2015 р. (т.2 а.к.п.95) згідно опису було отримано тимчасовий доступ на вилучення вхідних та вихідних дзвінків та вхідних та вихідних текстових повідомлень здійснених з номерів НОМЕР_10, НОМЕР_36, НОМЕР_37, якими користувалися ОСОБА_1 і ОСОБА_3 (т.2 а.к.п. 96, 97, 136);

- Даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів ПрАТ «МТС», 18.05.2015 року під час тимчасового доступу до речей і документів ПрАТ «МТС Україна» встановлено, що 05.02.2015 та 09.02.2015 відбувались з'єднання між телефонними номерами НОМЕР_38, НОМЕР_39 та НОМЕР_40, що використовувались ОСОБА_1, ОСОБА_10 та бойовиком з позивним «ОСОБА_52», напередодні вчинення терористичного акту, в день його вчинення та наступні дні відбувались численні з'єднання між мобільними номерам НОМЕР_10, НОМЕР_13 та НОМЕР_41, які використовувались ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, протягом березня 2015 року, у тому числі напередодні та в день вчинення терористичного акту 25.03.2015 року, а також протягом наступних днів відбувались численні з'єднання між мобільними номерами НОМЕР_13, НОМЕР_42 НОМЕР_10, що використовувались ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3

23.03.2015 року напередодні вчинення терористичного акту ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 виїжджали до будівлі Запорізької обласної ради, що підтверджуються одночасним знаходженням 23.03.2015 р. в період з 13:22 до 13:24 мобільних терміналів з номерами НОМЕР_13 та НОМЕР_42, що використовувались ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в районі Запорізької обласної ради (базові станції, розташовані на площі Профспілок та проспекті Леніна, 135). 25.03.2015 р., в день вчинення терористичного акту, починаючи з 21:40 і до 23:33 мобільний термінал з номером НОМЕР_42, що використовувався ОСОБА_1, перебував у зоні дії базових станцій на площі Профспілок (ЗАТ «Центроенергоцветмет») та проспекті Леніна, 135 (готель «Інтурист»), що знаходяться безпосередньо біля об'єкту посягання - будівлі Запорізької обласної ради. 25.03.2015 р., в день вчинення терористичного акту, о 23:32 мобільний телефон з номером НОМЕР_13, що використовувався ОСОБА_2, перебував у зоні дії базової станції на площі Профспілок (т.2 а.к.п.98-136);

- Даними протоколу огляду від 04.04.2015 року з фототаблицею, згідно до якого проведено огляд відеозаписів, вилучених в магазині зброї «Чоловічі розваги» ТОВ «Валентина» та огляд копії чеку, відповідно до якого 23.03.2015 року о 13:39 год. було придбано порох «ТАХО» масою 250 грн. в кількості 2 шт., вартістю 700 грн. (т.2 а.к.п.140-149);

- Даними нефіскального чеку від 23.03.2015 року про придбання 2 упаковок по 250 гр. пороху «Тахо» на суму 700 грн. (т.2 а.к.п. 139);

- Оглянутим у судовому засіданні відеозаписом на СД-диску, який є додатком до протоколу огляду від 08.07.2015 року (т.2 а.к.п. 150), з якого встановлено придбання ОСОБА_3 пороху «Тахо» 23.03.2015 року в магазині зброї «Чоловічі розваги» ТОВ «Валентина», чого обвинуваченим ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечується;

- Даними протоколу огляду від 08.07.2015 року з фототаблицею огляду СД-диску з відеозаписом з камери зовнішнього спостереження будівлі ГУ ДФС у Запорізькій області, отриманого від оперативного підрозділу, з якого встановлено, що у період часу з 21:18:49 до 21:18:55 25.03.2015 року уздовж лівого крила будівлі Запорізької обласної ради, повертаючи праворуч, на проспект Леніна проїжджає транспортний засіб ззовні схожий на автомобіль ОСОБА_1, «Dacia Logan» НОМЕР_8, червоного кольору (т.2 а.к.п.154-160);

- Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06.05.2015 року, проведеного у порядку ст. 240 КПК України, відповідно до якого за участю захисника ОСОБА_7, в присутності двох понятих, підозрюваний ОСОБА_2 надавав відомості щодо обставин вчинення ним за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в ніч з 25 на 26 березня 2015 року вибуху саморобного вибухового пристрою біля входу до «Самооборони Запоріжжя» шляхом відтворення дій та обстановки події цього дня та додатком до протоколу, ДВД-диском, оглянутим у судовому засіданні (т.2 а.кп.163-165);

- Даними протоколу проведення слідчого експерименту від 17.04.2015 року, проведеного у порядку ст. 240 КПК України, відповідно до якого за участю захисника Кольц Д.М., у присутності двох понятих, підозрюваний ОСОБА_3 надавав відомості щодо обставин вчинення ним за попередньою змовою з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в ніч з 25 на 26 березня 2015 року вибуху саморобного вибухового пристрою біля входу до «Самооборони Запоріжжя» шляхом відтворення дій та обстановки події цього дня та додатком до протоколу ДВД-диском, оглянутим у судовому засіданні (т.2 а.к.п.166-167);

- Даними протоколу огляду від 02.06.2015 року та роздруківкою з мережі Інтернет відповідно до якого, слідчим проведено огляд мережі Інтернет на предмет наявності відео та фотоматеріалів, у тому числі сторінок підозрюваних, та встановлено негативне налаштування обвинуваченого ОСОБА_1 по відношенню до діючої в Україні державної влади, що свідчить про те, що він є учасником дій з метою дестабілізації політичної ситуації в Україні та його бажання долучитися до терористичної діяльності, фіксує спілкування ОСОБА_1 з користувачами цієї мережі, у тому числі із ОСОБА_10, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33 та іншими контактами. При огляді сторінки соціальної мережі користувача «ОСОБА_53», яка використовувалася ОСОБА_1, установлено, що майже вся інформація, яка розміщена на ній стосується новин терористичних угрупувань Донецької Народної Республіки, Подполье Новоросии «За ОСОБА_54!» Антимайдан і т.п. (т.2 а.к.п.171-188), що свідчить про те, що ОСОБА_1 активно цікавився негативними явищами в ДНР, брав участь у спілкуванні однодумців ідеології «ДНР»;

- Даними, які містяться у протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 01.07.2015 року, складеними відділом ОТЗ Управління в рамках СОП №2115 «Артисти» №2115, заведеної 27.03.20015 року за класифікацією «Терористичний акт» на підставі ч.3 ст.8 Закону України «Про ОРД» та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/3480цт від 27.03.2015 року з мобільного номеру НОМЕР_13, який належав та знаходився у користуванні ОСОБА_2 (т.2 а.кп.195-196);

- Даними, які містяться у протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 01.07.2015 року, складеними відділом ОТЗ Управління в рамках СОП №2115 «Артисти» №2115, заведеної 27.03.20015 року за класифікацією «Терористичний акт» на підставі ч.3 ст.8 Закону України «Про ОРД» та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/3485цт від 27.03.2015 року з мобільного номеру НОМЕР_26 (т.2 а.к.п. 197-197зв);

- Даними, які містяться у протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 01.07.2015 року, складеними відділом ОТЗ Управління в рамках СОП №2115 «Артисти» №2115, заведеної 27.03.20015 року за класифікацією «Терористичний акт» на підставі ч.3 ст.8 Закону України «Про ОРД» та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/3482цт від 27.03.2015 року з мобільного номеру НОМЕР_24 стосовно ОСОБА_1 (т.2 а.к.п.198-204);

- Даними, які містяться у протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 01.07.2015 року, складеними відділом ОТЗ Управління в рамках СОП №2115 «Артисти» №2115, заведеної 27.03.20015 року за класифікацією «Терористичний акт» на підставі ч.3 ст.8 Закону України «Про ОРД» та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/3662цт від 01.04.2015 року ОСОБА_1 з мобільного номеру НОМЕР_41 (т.2 а.кп.205-206);

- Даними, які містяться у протоколі за результатами проведення негласного розшукового заходу від 01.07.2015 року, складеними відділом ОТЗ Управління в рамках СОП №2115 «Артисти» №2115, заведеної 27.03.20015 року за класифікацією «Терористичний акт» на підставі ч.3 ст.8 Закону України «Про ОРД» та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/3663цт від 01.04.2015 року з мобільного номеру НОМЕР_10, яким користувався ОСОБА_3 (т.2 а.к.п.207);

- Даними аудіо файлів відтворених у судовому засіданні із СД-диску, №33/87 від 04.04.2015 року до протоколу № 33-1248 цт від 01.07.2015 року, які містять у собі аудіо записи телефонних розмов ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 (т.2 а.к.п.209);

- Даними протоколу про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13.07.2015 року, згідно до якого ст. оперуповноваженим в ОВС 1 сектору ВКЗЕ УСБУ в Запорізькій області капітаном ОСОБА_34, відповідно до положень п. 9 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/7781цт від 09.09.2014 року терміном дії на 2 місяці, ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області № 08/9944цт від 11.11.2014 року терміном дії на 60 днів, ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/66цт від 06.01.2015 року терміном дії на 54 дні, ухвали слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області №08/2841цт від 12.03.2015 року терміном дії 60 днів, в рамках ОРС (СОП) №2075 «Гуманісти», що заведена 29.08.2014 із класифікацією ч. 1 ст. 258-5 КК України «Фінансування тероризму» за результатами проведення ВОТЗ УСБУ в Запорізькій області оперативно-технічних заходів із зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у період з 13.09.2014р. по 27.03.2015 р. стосовно громадянки України ОСОБА_10, 1986 р.н., зокрема, записами розмов від 19.01.2015 року, 25.03.2015 року, 27.03.2015 року (т.3 а.кп.2-32, СД-диск № 59/6/531цт від 03.06.2015- т.3 а.к.п. 33);

- Даними договору № 269-ОР/2015 оренди нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Запорізької області, що обліковуються на балансі Запорізької міської ради від 20.01.2015 року та Акту приймання - передачі нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя пр. Леніна, 164 переданих в оренду Запорізькому обласному осередку Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» від 20.01.2015 року, які підтверджують місцезнаходження установи, щодо якої були вчинені терористичні дії (т.2 а.кп.212-218);

- Даними КП «Універс» Запорізької міської ради вих. №271 від 05.06.2015 року, згідно до яких попередня сума розміру понесених матеріальних збитків, які є наслідком вибуху саморобного пристрою біля входу штабу «Самооборона» 25.03.2015 року складає 1300 грн. (т.2 а.к.п.220);

- Речовими доказами у даному провадженні, які були оглянуті безпосередньо у судовому засіданні 02.12.2015 року.

Також у судовому засіданні досліджені процесуальні документи, які долучені прокурором на підтвердження законності здобутих у провадженні доказів, як то, постанови про призначення групи прокурорів від 26.03.2015 р., 03.04.2015 р., 15.07.2015 р., постанова про зміну юридичної кваліфікації від 03.04.2015 р, постанова від 15.07.2015 р. про доручення здійснення досудового розслідування, постанова від 15.07.2015 року про об'єднання матеріалів досудового розслідування № 12015080060001415 за ч. 2 ст. 258 КК України та № 22015080000000093 за ч. 1 ст. 263-1 КК України в одне провадження за №12015080060001415, постанова від 15.07.2015 року про об'єднання матеріалів досудового розслідування № 12015080060001415 за ч. 2 ст. 258 КК України та № 22015080000000094 за ч. 1 ст. 263 КК України в одне провадження за №12015080060001415, постанова про продовження строку досудового розслідування від 27. 05. 2015 р., постанова про виділення з матеріалів кримінального провадження №12015080060001415 матеріалів за підозрою ОСОБА_10 в окреме провадження від 15.07.2015 року (т.3 а.к.п.34-50) та письмові доручення в порядку ст. 40 КПК України на проведення окремих процесуальних дій та постанови про проведення процесуальних дій на іншій території, постанови про призначення судових експертиз.

Оцінюючи та перевіривши зібрані стороною обвинувачення та надані суду у судовому засіданні докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд вважає, що вищезазначені докази в повному обсязі доводять вину обвинувачених у вчиненні злочинів, за наведених у вироку обставин.

Досліджені та прийняті до уваги колегією суддів докази спрямовані на доказування як вини так і невинуватості осіб, відповідно до інкримінованого злочину за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження.

Висновки прийнятих до уваги колегією суддів експертиз є зрозумілими та доповнень чи роз'яснень не потребують, додатки до висновків узгоджені між собою та іншими доказами, не містять суперечностей.

Разом із тим, долучений стороною обвинувачення висновки дактилоскопічної експертизи №77-Д від 06.04.2015 р., № 81-Д від 08.01.2015 р., №80-Д від 08.04.2015 р., висновок молекулярно- генетичної експертизи №346 від 03.06.2015р, висновки хімічної експертизи №611 від 15.04.2015р, №660 від 21.04.2015р, № 609 від 15.04.2015 року, висновки вибухотехнічної експертизи № 134/25вр від 15.04.2015 р., №143/37вр від 19.04.2015 р., №148/45вр від 24.04.2015 р., протокол обшуку за місцем мешкання ОСОБА_9 та протокол огляду вилучених за місцем мешкання ОСОБА_9 речей, судом визнаються неналежними доказами, оскільки жодних відомостей щодо обставин, які мають значення для кримінального провадження на підтвердження обставин, визначених ст. 91 КПК України вони не містять.

З аналогічних підстав судом визнається також неналежним доказом і долучений до матеріалів провадження стороною захисту - адвокатом ОСОБА_35 лист від 07.05.2015 року №01-06/157 Запорізької загальноосвітньої школи №3 про час навчання у цій школі ОСОБА_10 та лист №162 від 08.05.2015 року загальноосвітньої школи №15 м. Запоріжжя про час навчання в цій школі ОСОБА_1 (т.3 а.к.п. 240, 241).

Так, про причетність ОСОБА_1 до подій, які відбулися у ніч з 25.03.2015 року на 26.03.2015 року свідчать, зокрема, пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_11 про розміщення плакатів на території м. Запоріжжя, зміст цих плакатів, вилучена під час обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 банківська платіжна карта ПАТ КБ «ПриватБанк», на яку надходили грошові кошти - суми винагород, розмір та дати транзакцій по якій, цілком узгоджується із вилученим у ОСОБА_1 аркушем «Направление развития организации», де викладено алгоритм дій по дестабілізації ситуації в регіоні шляхом розміщення провокаційних листівок, плакатів, вчинення вибухів із зазначенням розміру винагороди та порядком її сплати, а також схемами будівель «Самооборони», Жовтневого районного суду м. Запоріжжя, Обласного зборного пункту.

Щодо наявності попередньої змови між всіма обвинуваченими, то дані обставини повністю підтверджуються дослідженими у судовому засіданні та долученими до матеріалів кримінального провадження доказами, в тому числі і протоколами про здійснення оперативно-розшукового заходу, протоколами за результатами проведення негласного розшукового заходу, та додатками до них, зміст яких свідчить про спільну домовленість та узгодженість дій обвинувачених, спрямованих на досягнення мети - організації терористичного акту в місті Запоріжжя з метою залякування населення та дестабілізації суспільно-політичної обстановки в Запорізькому регіоні.

З протоколу огляду предметів та документів, вилучених під час тимчасового доступу до речей та документів ТОВ «Астеліт», ПрАТ «Київстар», ПрАТ «МТС Україна» щодо телефонних з'єднань мобільних телефонів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_36, ОСОБА_10, ОСОБА_37, ОСОБА_12, складеного 30.06.2015 року, вбачається, що 05.02.2015 року та 09.02.2015 року відбувались з'єднання між ОСОБА_1 та ОСОБА_10, протягом березня 2015 року та в день вчинення терористичного акту відбувались чисельні з'єднання між телефонами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, при цьому координація дій між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 відбувалась через ОСОБА_2, про що свідчать з'єднання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і одразу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Ці обставини також підтверджуються протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_3 Nokia НОМЕР_10 від 04.04.2015 р., в ході якого виявлено 2 СМС повідомлення на номер ОСОБА_2 НОМЕР_13 від 25.03.2015 про те, що у ОСОБА_3 «Все готово», а також про те, що все на завтра оскільки таксист зламався із вказівкою повідомити про це «ОСОБА_51». Аналізом з'єднань ОСОБА_10, ОСОБА_37 та ОСОБА_12 встановлено їх активізацію у дні перерахунку грошових коштів на картку ОСОБА_1, при цьому ОСОБА_10 зв'язувалась з ОСОБА_37, яка в свою чергу з ОСОБА_12, який безпосередньо перераховував грошові кошти, що підтверджено поясненнями свідка ОСОБА_12 у судовому засіданні.

Ці обставини цілком узгоджуються з матеріалами тимчасового доступу до документів ПАТ КБ «Приватбанк» щодо руху коштів 05.03.2015р. - 3316 грн., 17.03.2015 р. -1200грн., 23.03.2015р. - 2000грн., та після вибуху- 27.03.2015 р. - 18000грн. по банківським карткам ОСОБА_1 та ОСОБА_12, які оглянуті 10.06.2015 р. старшим слідчим СВ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_38 та досліджені у судовому засіданні.

Згідно протоколу від 13.07.2015 року, складеного ст.о/у в ОВС 1 сектору ВКЗЕ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_34 у ОРС №2075 у.н. «Гуманісти» від 29.08.2014 р. про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного телефону ОСОБА_10 встановлено, що зазначена особа займає посаду помічника т.з. радника міністра зв'язку «ДНР» та 19.01.2015 року у телефонній розмові з батьком ОСОБА_39 повідомила, що їй доручили здійснювати діяльність з організації та проведення на території Запорізької області заходів з дестабілізації суспільно-політичної ситуації в регіоні для чого вона підбирає людей для здійснення акцій за відповідну плату. 25.03.2015 року з 13-13 до 13.31 у телефонній розмові ОСОБА_10 повідомила особу «ОСОБА_55», що списалась з ОСОБА_56: «Акція готується на сьогодні».

27.03.2015 року з 11-33 год. до 12-35 год. у телефонній розмові ОСОБА_10 узгоджує з ОСОБА_37 переведення 18 000 грн. та повідомила останній, що чоловік обурився чого переведено лише 8 000 грн., на що ОСОБА_37 відповіла, що сума переведена двома платежами.

При цьому, судом встановлено, що в цей же час 18 000 грн. двома платежами надійшли на банківську картку ОСОБА_1

Згідно протоколу від 01.07.2015 року, складеного ст.о/у ВКІБ УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_40 у ОРС №2115 у.н. «Артисти» від 27.03.2015 р. про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж - мобільного телефону ОСОБА_1 встановлено, що 27.03.2015 року о 12-07 годині ОСОБА_1 повідомив дружині ОСОБА_41 про те що «она мне сказала в течении получаса будут» після чого 12-29 год. та 12-33 год. надійшло два СМС повідомлення про надходження на його банківську картку 8000 та 10000 грн. В подальшому ОСОБА_1 надав дружині вказівки зняти зазначені грошові кошти та розділити їх для виплати ОСОБА_2 1000 грн., ОСОБА_9 1500 грн., агенту ОСОБА_3 - 11 400грн.

27.03.2015 року о 17-31 год. ОСОБА_1 під час розмови з ОСОБА_2 обговорював те, що ОСОБА_3 поділився з ОСОБА_2 частиною коштів у сумі 500 грн., та повідомив ОСОБА_2 наступну інформацію: «Я сегодня намурчал на них. Она мне загнала сначала одну половину и где-то через 15 минут еще половину. В ответ она мне написала «Я обещала. Мы же не в детском саду».

29.03.2015 року о 19-30 год. ОСОБА_1 у телефонній розмові з ОСОБА_2, обговорюють розподіл коштів за вчинення вибуху «ничего не сделали, жах, жах», жаліє про те, що такої роботи немає кожний день, та те, що ОСОБА_9 прийшлось віддати 1500 грн., на що ОСОБА_2 не заперечив.

31.03.2015 року о 17-37 год. ОСОБА_1 у телефонній розмові з ОСОБА_2 обговорює проблеми щодо їх подальшої роботи по проведенню мітингу, та повідомляє, що сьогодні йому скинуть план його проведення.

При цьому, 02.04.2015 року на телефон в програмі «Телеграм» ОСОБА_1 надійшов сценарій проведення мітингу, де також зазначені заходи, які «создадут ощущение отсутствия антиукраинской направленности мероприятия и обеспечат безопасность его учасникам».

31.03.2015 року о 16-23 год. ОСОБА_1 у телефонній розмові з ОСОБА_3 обговорюють проблеми, які виникли у зв'язку з необхідністю проведення мітингу, можливість втрати коштів, які їм пообіцяли заплатити за його проведення та побоювання за свою безпеку.

Об'єктивно задокументовані дані щодо обставин розмов обвинувачених між собою, іншими особами, в тому числі і з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, які отримані органом досудового розслідування з дотриманням вимог кримінально-процесуального законодавства та Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», є узгодженими з іншими наведеними вище доказами, в тому числі за часом та місцем подій, які в них зафіксовані, умов їх перебігу і мають взаємодоповнюючий характер, розкриваючи до деталей зміст дій вказаних осіб.

Слід зазначити, що у судовому засіданні обвинувачені не заперечували належність їм голосів на відтворюваних аудіо файлах розмов, як і не заперечували наявність таких розмов у встановлені органом досудового розслідування дати. Окрім того, ОСОБА_1 не заперечувався факт отримання грошових коштів на вилучену під час обшуку банківську карту ПАТ КБ «ПриватБанк», у розмірах та в дні, встановлені органом досудового розслідування.

Відтак, доводи адвоката Гладкого Д.В. про неналежність доказів - протоколів про результати здійснення зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 13 липня 2015р, протоколів за результатами проведення негласного розшукового заходу за СОП № 2115 від 01 липня 2015 року з підстав того, що ці протоколи не містять доказів причетності ОСОБА_1 до будь - яких кримінальних правопорушень, суд відхиляє.

Суд вважає покази обвинувачених ОСОБА_1 і ОСОБА_3. щодо наявності між ними боргових зобов'язань і надходження грошових коштів за продаж ОСОБА_3 автомобіля на банківську карту ОСОБА_1 нещирими, з тих підстав, що вказані покази є заплутаними і жодним належним доказом не підтверджені, різняться між собою, не відображають реальну картину та суперечать фактичним обставинам.

В обґрунтування версії ОСОБА_3 про продаж автомобіля та передання частини коштів ОСОБА_1, стороною захисту долучено до матеріалів провадження лист ВУПД ГУНП в Запорізькій області від 18.07.2016 року, який відкрито стороною захисту в ході судового розгляду відповідно до ч. 11 ст. 290 КПК України (т. 4 а.к.п. 146). Разом із тим, інформація щодо доставлення автомобіля Мерседес Бенс НОМЕР_43 при складенні адміністративного протоколу за ст. ст. 130, 126 КУпАП відносно ОСОБА_3 на майданчик тимчасового затримання 19.09.2013 року, яка міститься у листі ВУПД ГУНП в Запорізькій області від 18.07.2016 року, не може підтверджувати обставини наявності у обвинуваченого ОСОБА_3 автомобіля та його продажу ОСОБА_3 у березні 2015 року, і тим більше не може свідчити про перерахунок грошових коштів за продаж автомобіля на картку ОСОБА_44 27.03.2015 року. Цей лист не містить обставин, які підлягають доказуванню у даному провадженні, а тому цей доказ визнається судом неналежним доказом.

Належних і допустимих доказів, які би підтверджували наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 цивільно-правових відносин, як і доказів договірних відносин будь з ким з продажу автомобіля, колегії суддів не надано.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_3, що його дії містять склад злочину, передбаченого ст. 296 КК України, перевірялися судом і не знайшли свого підтвердження, оскільки в ході судового розгляду кримінального провадження судом встановлено достатньо підстав вважати, що спільні умисні дії та направленість цих дій обвинувачених, їх зв'язок із представниками «ДНР», розміщення плакатів на території м.Запоріжжя з антиукраїнськими гаслами, планування на майбутнє заходів по дестабілізації ситуації у м. Запоріжжі, а так само, обрання місця вчинення вибуху - біля штабу патріотично налаштованого об'єднання - Запорізького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» (Народна самооборона) у будівлі установи органів державної влади та місцевого самоврядування - Запорізької обласної ради та Запорізької обласної державної адміністрації, були спрямовані на вчинення вибуху з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, що само по собі виключає хуліганський мотив та склад злочину, передбаченого ст. 296 КК України.

Доводи ОСОБА_3 про те, що він виготовив шумовий піротехнічний засіб «Бурак», а не вибухівку спростовуються показаннями допитаних у судовому засіданні експертів ОСОБА_45 та ОСОБА_24, які підтвердили висновки проведених у провадженні експертиз і зазначили, що вибуховий пристрій при спрацюванні був небезпечний для оточення і надані на дослідження пристрої складали вибуховий пристрій, а не піротехнічний засіб, та наслідками вибуху є пошкодження будівлі установи та спричинення матеріальних збитків. На думку суду, ОСОБА_3, стверджуючи в судовому засіданні про те, що виготовляв лише піротехнічний засіб намагається зменшити суспільну небезпеку своїх дій, створивши у суду враження, що його дії необхідно кваліфікувати за менш тяжкою статтею Кримінального кодексу України, яка передбачає менш жорстке покарання. Його позиція спростовується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, в своїй сукупності.

Варто зазначити, що наявність інформації про процес виготовлення вибухівки у мережі Інтернет у загальному доступі та можливість виготовлення вибухівки в домашніх умовах жодним чином не впливають на ступінь вини ОСОБА_3 і не спростовують наявність у його діях складів інкримінованих йому злочинів.

До всього, кваліфікуючого ознакою складу злочину, передбаченого ст.258 КК України є вчинення винною особою вибуху, якщо його результати створили чи могли створювати небезпеку для життя та здоров'я оточуючих, а дії винного в сукупності із результатами здійсненого створювали б підґрунтя для залякування населення.

При цьому, законодавець не розмежовує способи вчинення вибуху, який за своїми ознаками передбачає займання певних об'єктів внаслідок миттєвого хімічного розкладання відповідних хімічних речовин чи їх сумішей та створення сильно нагрітих газів.

А відтак, дії ОСОБА_3 містять всі ознаки складу злочину передбаченого ст.258 КК України, обвинувачений виготовив засіб, внаслідок приведення останнього в дію - стався вибух, його наслідки були небезпечними для життя та здоров'я оточуючих, а на фоні відкритої агресії сусідньої держави, анексування території України, діяльності терористичних організації, беззаперечно настали наслідки у формі залякування населення м. Запоріжжя, Держави.

Повідомлення обвинуваченого про створення ним саме піротехнічного засобу з відповідним шумовим ефектом суд, знову ж, розцінює, як намагання обвинуваченого придати своїм діям менш небезпечного характеру, а як наслідок уникнути належної відповідальності та виправдати двох співучасників злочину ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Проте така позиція обвинуваченого, що сформована під час судового розгляду, суперечить діям останнього під час приведення вибухового пристрою в дію. Оскільки, як зазначав ОСОБА_3 висловлював власні претензії до діяльності громадської організації, бажав помститися за нанесену образу, усвідомлював небезпечність своїх дій, що на практиці виразилося у неодноразовій перевірці відсутності сторонніх осіб в зоні дії створеного засобу, а відтак очевидно, що обвинувачений мав на меті вчинити саме вибух з відповідним шумовим ефектом, а не здійснити салют на честь осіб, які його образили, і які можливо входять до складу Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» (Народна самооборона).

Можливість членства осіб, які образили обвинуваченого, не встановлена ні в судовому засіданні, ні самим обвинуваченим.

Пояснення ОСОБА_3 про те, що предмети вилучені під час обшуку його місця мешкання йому не належать, спростовуються змістом протоколу обшуку від 04.04.2015 року, оглянутим відеозаписом цієї слідчої дії та показами свідка ОСОБА_19 При цьому, заперечень і скарг від ОСОБА_3 під час обшуку не надходило і протокол обшуку таких заперечень не містить.

Нелогічними є також покази ОСОБА_1, що він не цікавиться розвитком подій у Донецькій області та не підтримує ідеологію «ДНР», оскільки зміст речових доказів, які досліджені у судовому засіданні, свідчить про те, що він підтримує стійкі контакти з особами, які можуть бути причетними до організації «ДНР» з числа мешканців Донецької області, у тому числі і з особами з т.з. «правительства ДНР» з метою дестабілізації суспільно - політичної обстановки в Україні. Про наявність цих зв'язків, окрім чисельних сторінок у соціальних мережах із антиукраїнською ідеологією, також свідчать і ті обставини, що 22.02.2015 року на головній панелі сторінки в соціальних мережах ОСОБА_10 було здійснено «репост» повідомлення групи «Типичное адекватное Запорожье», темою якого є, «Нам прислали. Вчера в районі Грязнова общественные активисты вот такой плакат», фотографія плакату додається. Його змістом є: «Я погибаю на чужой войне, а мать от нищеты» (т.2 а.к.п.170,188). Як встановлено у судовому засіданні, вказані плакати за грошову винагороду від ОСОБА_1 були розміщені свідком ОСОБА_11, чого ОСОБА_1 і не заперечувалося.

Покази ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо наміру організувати мирний проукраїнський мітинг та створити громадську організацію, жодним належним доказом не підтверджуються Покази ОСОБА_3 про організацію мітингу проти підвищення тарифів з ініціативи колишнього премьер-міністра України - ОСОБА_13, взагалі є сумнівними та розцінюються судом як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

Доводи ОСОБА_2 про непричетність до терористичного акту спростовуються як матеріалами негласного розшукового заходу так і змістом протоколу про проведення слідчого експерименту від 06.05.2015 року за його участю та участю його захисника.

Проаналізувавши докази по справі у сукупності, та перевіривши їх в судовому засіданні, суд вважає, що покази ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 у судовому засіданні не правдиві і не приймає їх до уваги. Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 під час досудового розслідування надавали інші пояснення, що підтверджується проведеними в порядку ст. 240 КПК України слідчими експериментами, за наслідками яких складено відповідні протоколи та відеозаписи їх проведення, які є доказами у кримінальному провадженні, оскільки дані, що містяться в них, були предметом безпосереднього судового дослідження, отримані вони були у відповідності до вимог КПК України та підтверджують існування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Під час судового слідства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 змінили свої покази, що зайвий раз підтверджує їх неправдивість і така невизначена поведінка обвинувачених свідчить про їх нещирість та непослідовність, а також те, що обвинувачені як спосіб захисту обрали тактику заперечувати очевидні факти і давати неправдиві свідчення з метою уникнення справедливого покарання за фактично скоєні злочини.

Аргументи обвинувачених щодо застосування до них примусу та тиску працівниками правоохоронних органів для отримання потрібних показів та застосування недозволених методів слідства не є переконливими, по-перше, з тих підстав, що протоколи допитів обвинувачених під час досудового розслідування судом не досліджувалися і до матеріалів провадження не долучалися, по-друге, під час слідчого експерименту ОСОБА_2 і ОСОБА_3 надавали пояснення у присутності захисників і жодних заперечень з боку як обвинувачених, так і їх захисників вказані протоколи не містять, по - третє, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо звернення обвинувачених до прокуратури з приводу застосування щодо них незаконних методів досудового розслідування.

Навпаки, у судовому засіданні обвинувачені на пропозицію прокурора звернутися із заявою про застосування щодо них незаконних методів досудового розслідування, категорично відмовилися. Слід зазначити, що під час досудового розслідування обвинувачені повною мірою користувалися правом на захист, оскільки на досудовому розслідуванні їх інтереси захищали адвокати, про що обвинувачені повідомляли суду під час судових засідань, однак як встановлено судом протягом досудового розслідування обвинувачені та їх захисники не заявляли про застосування до них таких методів, а будь-яких об'єктивних даних, які б свідчили, що на ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 дійсно було вчинено незаконний вплив з боку працівників правоохоронних органів, у провадженні судом не виявлено.

Належні та допустимі докази цілком спростовують покази обвинувачених щодо непричетності до вчинення терористичного акту, а тому суд критично оцінює покази обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 надані у судовому засіданні, які суперечать обвинуваченню та встановленим в суді обставинам їх протиправної діяльності, оскільки такі покази не відповідають фактичним обставинам провадження та спростовуються показаннями свідків, іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, крім того, такі покази є нелогічними, у процесі судового слідства вони є суперечливими.

За таких обставин, вище перелічені докази у своєму взаємозв'язку свідчать про наявність у обвинувачених умислу, попередньої змови, спільної мети та направленість дій ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 саме на здійснення терористичного акту шляхом вчинення вибуху саморобного вибухового пристрою, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людини, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, саме біля штабу патріотично налаштованого об'єднання - Запорізького обласного осередку Всеукраїнської громадської організації «Ніхто крім нас» (Народна самооборона).

Розглядаючи клопотання сторони захисту про визнання доказів недопустимими, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Доводи захисника Кольц Д.М. та ОСОБА_3 щодо недопустимості протоколу обшуку за адресою: АДРЕСА_3 і, як наслідок, недопустимості висновків експертиз, які проведені по вилученим в ході цього обшуку об'єктам, протоколів огляду вилучених об'єктів, відеозапису з камер відеоспостереження магазину «Чоловічі розваги» з підстав порушення вимог ст. 42 КПК України, тобто права ОСОБА_3 на захист під час проведення обшуку, суд вважає безпідставними з огляду на зазначене.

За результатами дослідження у судовому засіданні протоколу затримання ОСОБА_3 від 04.04.2015 року, протоколу обшуку від 04.04.2015 року (т.3 а.к.п.52-53) та відеозапису цієї слідчої дії, встановлено, що право ОСОБА_3 на захист під час проведення обшуку не порушено.

Згідно до ст.209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Відповідно до ч. 4 ст.213 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов'язана негайно повідомити про це орган, уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження після затримання ОСОБА_3 04.04.2015 року йому, в порядку, передбаченому ст.208 КПК України, були роз'яснені його процесуальні права, передбачені ст.42 КПК України, у тому числі право на захист. Протокол затримання підписано захисником та обвинуваченим. Зауважень не надходило.

В цей же день, слідчий згідно вимог ч. 4 ст.213 КПК України, повідомив про затримання ОСОБА_3 Запорізький обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який о 16 годині 30 хвилин видав доручення здійснювати захист ОСОБА_3 - адвокату Кольц Д.М. і прибути для надання допомоги 04.04.2015 року о 17:30 годині, що підтверджено копією доручення (т.1 а.к.п. 43). Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що слідчим не було порушено вимоги ст.ст. 42, 234 КПК України під час проведення обшуку, так як відсутність захисника під час проведення обшуку не порушує права особи на захист передбачені п.3 ч.3 ст.42 КПК України, при цьому перший допит ОСОБА_3 в якості підозрюваного був проведений за участю захисника Кольц Д.М. (04.04.2015 р. (з 17-50-18-20 год). Жодних даних про те, що у ОСОБА_3 були відібрані пояснення без участі захисника, у яких він і вказав на те, що ним був придбаний порох у магазині «Чоловічі розваги», матеріали провадження не містять.

Доводи про те, що слідчий повинен був призупинити слідчу дію у зв'язку з відсутністю захисника під час обшуку до прибуття захисника, призначеного центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, суд вважає непереконливими, оскільки ст. 234 КПК України не містить у собі норм, які б передбачали обов'язкову участь захисника при проведенні обшуку, незалежно від того чи є особа, у якої проводиться обшук затриманою. Більш того, з часу проведення слідчої дії - обшуку і до моменту допиту у судовому засіданні, ОСОБА_3 або його захисник жодних скарг чи заяв з цих питань не подавали.

Твердження сторони захисту - адвоката Кольц Д.М. та адвоката Гладкого Д.В. про те, що слідчим оглядалися вилучені під час обшуків об'єкти одноособово без залучення понятих, що на думку сторони захисту свідчить про недопустимість усіх протоколів огляду у даному провадженні, суперечать положенням ст.87 КПК України і є безпідставними, оскільки положення ч.7 ст.223, ст.237 КПК України не передбачають обов'язкову участь понятих у цій слідчій дії.

Щодо клопотання адвоката Кольц Д.М. про визнання недопустимим доказом протоколу огляду телефону Nокіа, який був вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 з посиланням на ті обставини, що стороною обвинувачення у судовому засіданні не надавалося для огляду дані, що знаходилися у пам'яті даного мобільного пристрою безпосередньо з даного речового доказу, то вони суперечать положенням ст.87 КПК України і є безпідставними, так як судом досліджено безпосередньо у судовому засіданні вказаний протокол огляду.

Стосовно доводів адвоката Кольц Д.М. про недопустимість протоколів від 01.07.2015 року за результатами проведення негласного розшукового заходу за СОП №2115 з посиланням на ст.ст. 86 та 87 КПК України, а саме з тих підстав, що оперативно-розшукові заходи були розпочаті 27 березня 2015 року, вже після вчинення кримінального правопорушення, а тому підставою для їх проведення не могла стати інформація щодо готування до вчинення злочину, а до матеріалів провадження не надавалося рішення про початок проведення оперативно-розшукових заходів, де була б зазначена хоча б одна із підстав, визначена ст. 6 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність», то слід зазначити наступне.

Нормою ч. 2 ст. 99 КПК України визначено, що матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність", за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

Надані стороною обвинувачення докази, що отримані за результатами проведення негласних розшукових заходів, суд вважає належними та допустимими в розумінні ст. ст. 85, 86 КПК України, оскільки вони отримані в законному порядку та підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні (ст.91 КПК України), та інших обставин, які мають для даного кримінального провадження значення, свідчать про достовірність та можливість використання цих доказів, зокрема, отриманих в порядку ст.10 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Доводи захисту з приводу недопустимості протоколів про результати проведення оперативного розшукового заходу з підстав ненадання копій ухвали слідчого судді про надання дозволу на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж є безпідставними, оскільки ухвали слідчого судді апеляційного суду не містять фактичних даних, що підтверджують наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, а тому відповідно до ст. ст. 84, 86, 252 КПК України не можуть розцінюватися, як доказ, а отже, і не підлягають обов'язковому долученню до матеріалів кримінального провадження.

Ненадання цих процесуальних документів пояснюється тим, що їх зміст становить державну таємницю, але сам факт підтвердження існування таких судових рішень і посилання на ці рішення (ухвали) в протоколах проведення негласних розшукових заходів свідчать про те, що ці заходи проводились на законних підставах, а законність порушення оперативно-розшукової справи органом досудового розслідування було предметом дослідження слідчим суддею апеляційного суду Запорізької області при наданні дозволу на здійснення оперативно-розшукових заходів.

Відповідно до ч.9 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Не є підставою в розумінні ст. 87 КПК України для визнання доказів недопустимими і ті обставини, що ОСОБА_3 повідомлень про проведення оперативно - розшукових заходів відносно нього не надавалося. Вимоги цієї норми права не мають зобов'язального характеру, а доказів про те, що ОСОБА_3 звертався за отриманням такої інформації в порядку ч.9 ст.9 Закону України «Про оперативно - розшукову діяльність» матеріали кримінального провадження не містять.

Щодо доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_1 про визнання недопустимими доказами протоколу обшуку від 04 квітня 2015 року за результатами обшуку за місцем проживання ОСОБА_1, а саме, план-схеми міста Запоріжжя, протоколу огляду від 05 квітня 2015 року з підстав порушення вимог КПК України, допущених під час проведення обшуку 04.04.2015 року, а саме у зв'язку із тим, що на думку захисника, допитаний під час судового провадження у якості свідка понятий ОСОБА_20 показав, що не був присутній протягом усього часу проведення обшуку, не пам'ятає вилучення будь-яких паперів з помешкання, яким володіє ОСОБА_1, понятих запросили лише через деякий час після затримання, тобто з порушенням ч.7 ст. 223 КПК України, то слід зазначити наступне.

Протокол обшуку від 04.04.2015 року складений з дотриманням ч. 7 ст.223 КПК України, а показам свідка ОСОБА_20 судом надано відповідну оцінку, і законних підстав для визнання цих доказів недопустимими, суд не вбачає.

Наведені дані свідчать про те, що порушень вимог кримінального процесуального закону, у тому числі зазначених у ст.87 КПК України, органами досудового розслідування допущено не було, а тому підстави для визнання зібраних у кримінальному проваджені доказів недопустимими, відсутні.

Вищенаведені докази у своєму взаємозв'язку та сукупності доводять, що ОСОБА_1 вчинив інкриміновані йому злочини, а тому його дії суд кваліфікує за ч.2 ст.258 КК України - терористичний акт, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людини, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, за ч.1 ст.263 КК України - носіння, шляхом перевезення та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.2 ст.258 КК України - терористичний акт, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людини, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб, за ч.1 ст.263-1 КК України - незаконне виготовлення вибухового пристрою, за ч.1 ст.263 КК України - носіння та зберігання вибухового пристрою без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.2 ст.258 КК України - терористичний акт, тобто вчинення вибуху, який створював небезпеку для життя чи здоров'я людини, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, за попередньою змовою групою осіб.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним, (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 р.; «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 р.; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007 р.).

Згідно ст. 65 КК України та роз'яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

У пункті 3 зазначеної постанови Пленуму ВСУ вказано, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо). Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї , його матеріальний стан, тощо.

При призначенні покарання ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_3 за ч. 2 ст.258, ч. 1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 258 КК України, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_46 згідно ст. 66 КК України судом не встановлено, як і не встановлено обставин, що обтяжують покарання згідно до ст.67 КК України.

Варто зазначити, що підстав для визнання обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 вчинення злочину загально небезпечним способом, на що посилалася сторона обвинувачення, у суду немає. Ця ознака, в даному випадку є кваліфікуючою, а тому, відповідно до ч. 4 ст. 67 КК України, не може ще раз враховуватися при призначенні покарання, як така, що його обтяжує.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які віднесено законом до тяжких та особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має зареєстроване місце проживання та постійне місце перебування, соціально- адаптований, мешкає в родині, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей 2009 та 2014 років народження, задовільно характеризується за місцем проживання, перебуває на профілактичному обліку з 07.04.2015 року на обліку у лікаря нарколога в КУ «ОКНД» з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів. Вживання канабіноїдів із шкідливими наслідками», відповідно до виписки №21 з акту наркологічної експертизи від 21.05.2015 року ОСОБА_1 наркоманією не страждає, встановлено вживання канабіноїдів зі шкідливими наслідками, примусового лікування не потребує (т.3 а.к.п. 153), на обліку в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» не перебуває, офіційно працевлаштований сторожем ПрАТ «Запорізький електровозоремонтний завод» з жовтня 2014 року, за місцем роботи характеризується позитивно.

Із врахуванням характеру та підвищеного ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_1, конкретних обставин справи та ролі обвинуваченого у скоєнні злочину, кількість вчинених злочинів (два), ставлення до вчинених злочинів, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей КК України, за якими його визнано винним, із конфіскацією майна.

Оскільки, злочини вчинені ОСОБА_1, утворюють сукупність, то покарання за них необхідно йому призначити з урахуванням положень ч.1 ст. 70 КК України.

Вирішуючи питання про призначення остаточного покарання ОСОБА_1, враховуючи тяжкість вчинених злочинів, роль у вчиненні злочину, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, наявність двох малолітніх дітей, ідеальної сукупності вчинених злочинів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно остаточне покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи відсутність пом'якшуючих покарання обставин, підстав для застосування ст. 69 КК України відносно ОСОБА_1 не вбачається.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ОСОБА_1 необхідно залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення, з 04.04.2015 року по 14.11.2016 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які законом віднесено до тяжких та особливо тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше судимий, судимість у встановленому порядку не знята і не погашена, вчинив злочини перебуваючи на іспитовому терміні за попереднім вироком, має зареєстроване місце проживання та постійне місце перебування, мешкає в родині, соціально - адаптований, одружений, має малолітню дитину - сина, 2007 року народження, задовільно характеризується за місцем проживання, має хронічне захворювання - панкреатит, лікувався з приводу травми ока, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 04.04.2015 року встановлено факт вживання марихуани, на обліку в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» не перебуває, перебуває на профілактичному обліку на обліку у лікаря нарколога в КУ «ОКНД» з 07.04.2015 року з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання канабіноїдів та психостимуляторів. Вживання із шкідливими наслідками», відповідно до виписки №20 з акту наркологічної експертизи від 21.05.2015 року ОСОБА_3 наркоманією не страждає, встановлено вживання канабіноїдів, психостимуляторів зі шкідливими наслідками, примусового лікування не потребує (т.3 а.кп. 151), офіційно не працевлаштований.

Із врахуванням характеру та підвищеного ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3, конкретних обставин справи та ролі обвинуваченого у скоєнні злочину, кількість вчинених злочинів (три), суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій статей КК України, за якими його визнано винним, із конфіскацією майна.

Оскільки, злочини вчинені ОСОБА_3 утворюють сукупність, то покарання за них необхідно йому призначити з урахуванням положень ч.1 ст. 70 КК України, а враховуючи тяжкість вчинених злочинів, роль у вчиненні злочину, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого, соціальних зв'язків, ідеальної сукупності вчинених злочинів, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 необхідно покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Враховуючи відсутність пом'якшуючих обставин покарання, підстав для застосування ст. 69 КК України відносно ОСОБА_3 не вбачається.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

За правилами ст. 72 КК України, при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає, зокрема, два дні обмеження волі.

Так, вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2014 року ОСОБА_3 був засуджений за ч.1 ст.310 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, тобто невідбуте ОСОБА_3 покарання, призначене за зазначеним вироком, відповідно до вимог ст. 72 КК України, 1 рік обмеження волі відповідає 6 місяцям позбавлення волі.

Отже, відповідно до ч.1 ст. 71 КК України суд до призначеного покарання частково приєднує не відбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2014 року, перевівши покарання у вигляді обмеження волі у покарання у вигляді позбавлення волі в порядку ч.1 ст. 72 КК України, оскільки злочин скоєно ОСОБА_3 у період іспитового строку.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ОСОБА_3, слід залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід перерахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув'язнення, з 04 квітня 2015 року по 14 листопада 2016 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесено до особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого, який раніше в силу ст. 89 КК України не судимий, має зареєстроване місце проживання та постійне місце перебування, мешкає в родині, соціально- адаптований, мешкає з матір'ю ОСОБА_47, яка має онкозахворювання та братом, позитивно характеризується за місцем проживання, відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 04.04.2015 року встановлено факт вживання марихуани, на обліку в КУ «Обласна клінічна психіатрична лікарня» не перебуває, перебуває на профілактичному обліку з 07.04.2015 року у лікаря нарколога в КУ «ОКНД» з діагнозом: «Психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання психостимуляторів, алкоголю та канабіноїдів. Вживання канабіноїдів із шкідливими наслідками», відповідно до виписки №19 з акту наркологічної експертизи від 21.05.2015 року ОСОБА_2 наркоманією не страждає, встановлено вживання канабіноїдів, психостимуляторів зі шкідливими наслідками, примусового лікування не потребує (т.3 а.кп. 155), офіційно не працевлаштований.

Із врахуванням характеру та ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_2, конкретних обставин справи та ролі обвинуваченого у скоєнні злочину, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 258 КК України і з урахуванням цих обставин та думки прокурора, відсутності майна, яке належить конфіскації, вважає за можливе не призначати ОСОБА_2 додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 258 КК України у виді конфіскації майна.

Зважаючи на відсутність обставин, які пом'якшують покарання, колегія суддів не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, а дані про особу ОСОБА_2 з урахуванням його ролі у вчиненні злочину, враховані судом при призначені йому покарання у наближеному до мінімального строку покарання, передбаченому санкцією статті, за якою його визнано винним.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили ОСОБА_46 слід залишити без змін.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України слід зарахувати ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення, з 04 квітня 2015 року по 14 листопада 2016 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

При визначенні строку покарання обвинуваченим судом враховується принцип пріоритетності захисту життя і прав осіб, які наражаються на небезпеку внаслідок терористичної діяльності, а також те, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 вчинені злочини проти громадської безпеки із застосуванням вибухового пристрою, який, сам по собі має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої можливістю настання тяжких наслідків не лише для конкретної особи чи майна, а й для суспільства в цілому, що могло призвести до численних жертв серед мирного населення міста, залякування населення міста, широкий суспільний резонанс і, як наслідок, дестабілізації політично-економічної ситуації у місті.

Суд вважає, що суспільну небезпеку своїх діянь ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 не усвідомили і на шлях виправлення не стали, а тому єдино адекватним і достатнім для їх виправлення є покарання у вигляді позбавлення волі з фактичним відбуттям такого.

Суд вважає, що призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинувачених, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як встановлено в ході судового розгляду кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2015 року, з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_1, накладено арешт на автомобіль марки «Dacia Logan», д.н.з НОМЕР_44, автомобіль марки «Skoda Octavia» д.н.з НОМЕР_45, автомобіль марки «ВАЗ 21124, д.н.з НОМЕР_46 (т. 3 а.к.п. 212-214).

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.04.2015 року, з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_3, накладено арешт на автомобіль марки «ВАЗ 21124», д.н.з НОМЕР_47. (т.3 а.к.п. 21216-218).

Враховуючи те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна, підстав для скасування арешту, накладеного на транспортні засоби ухвалами слідчого судді від 16.04.2015 року, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судових експертиз, висновки яких покладені в основу обвинувального вироку, у кримінальному провадженні складають 5660 грн. 64 коп. (висновок хімічної експертизи №174 від 16.05.2015 - 614,40 грн.(т.1 ак.п.80) висновок вибухо-технічної експертизи №200 від 14.07.2015 - 4431,84 грн.(т.1 а.к.п. 88), висновок експертизи продуктів вибуху №187 від 18.05.2015 - 614,40 грн.(т.1 а.к.п.111 )

Вказані витрати документально підтверджені і прокурор просив суд стягнути витрати у розмірі 5660,64 грн. на користь держави.

Враховуючи те, що зазначені експертизи були проведені експертами спеціалізованої державної установи - НДЕКЦ ГУМВС України в Запорізькій області, то витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинувачених у якості процесуальних витрат в рівних частках по 1886,88 грн. з кожного.

Цивільний позов по кримінальному провадженню відсутній.

Долю речових доказів суд вирішує, виходячи з вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.258, ч.1 ст.263 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 258 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточну міру покарання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді 8 років (восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк покарання рахувати з дати фактичного затримання згідно до протоколу затримання від 04.04.2015 року - з 04 квітня 2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України перерахувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк попереднього ув'язнення, з 04 квітня 2015 року по 14 листопада 2016 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1886,88 гривень.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 258, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 263-1 КК України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст. 258 КК України у вигляді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_3 на праві власності;

- за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років 10 (десяти) місяців позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 263-1 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання ОСОБА_3 у виді 8 (восьми) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.11.2014 року у виді обмеження волі строком на 1 рік, перерахувавши його згідно пп. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України у покарання у виді позбавлення волі строком на 6 місяців, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 8 (вісім) місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що належить ОСОБА_3 на праві власності.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк покарання рахувати з дати фактичного затримання згідно до протоколу затримання від 04.04.2015 року - з 04 квітня 2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України перерахувати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, строк попереднього ув'язнення з 04 квітня 2015 по 14 листопада 2016 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1886,88 гривень.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 258 КК України і призначити йому покарання за ч. 2 ст. 258 КК України у вигляді 7 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк покарання рахувати з дати фактичного затримання згідно до протоколу затримання від 04.04.2015 року - з 04 квітня 2015 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України перерахувати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9 строк попереднього ув'язнення, з 04 квітня 2015 року по 14 листопада 2016 року, з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1886,88 гривень.

Після набрання вироком законної сили речові докази по даному провадженню:

1.Квитанція ПАТ КБ «ПриватБанк». Номер терміналу СА2А8675. Дата 27.03.2015 14:35. Адреса - Запоріжжя, пр. Леніна, 102. Номер картки НОМЕР_48. Операція - видача готівки. № чека: 15204230191, код - 939334. Сума - 1500 грн. Комісія - 15 грн. Доступно - 16545,01. Загальний залишок - 16545,01 грн. - зберігати у матеріалах кримінального провадження

2.Пластикова банківська картка ПАТ КБ «ПриватБанк» - «Універсальна», НОМЕР_49, дійсна до 09/16. передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - повернути власнику ПАТ КБ «ПриватБанк»;

3.Роздруківка супутникового фотознімка частини Жовтневого району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста на будівлі Жовтневого районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 2 - зберігати у матеріалах кримінального провадження;

4.Роздруківка план-схеми (карти) частини Жовтневого району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста на будівлі Жовтневого районного суду м.Запоріжжя за адресою:- м. Запоріжжя, вул Дзержинського, 2.- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

5.Роздруківка супутникового фотознімка частини Жовтневого району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста на будівлі Жовтневого районного суду м.Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 2.- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

6.Роздруківка план-схеми (карти) частини Жовтневого району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста на будівлі Жовтневого районного суду м.Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 2.- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

7.Роздруківка супутникового фотознімка частини Комунарського району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста на будинку №2 по вул. Світлогорській/Музичній і написом «Областной сборный пункт»- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

8.Роздруківка план-схеми (карти) частини Комунарського району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста на будинку №2 по вул. Світлогорській/Музичній з написом «Областной сборный пункт»- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

9.Аркуш формату А-4 з друкованим текстом, що починається словами «Направление развития организации...» та закінчується «...расходы корректируються в процессе подготовки».- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

10.Роздруківка супутникового фотознімка частини Орджонікідзевського району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста та стрілки з підписом «Офіс» направленої на ліву бокову сторону будівлі Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, пр.Леніна, 16, де знаходиться офіс патріотичної організації «Самооборони»- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

11.Роздруківка план-схеми (карти) частини Орджонікідзевського району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста та стрілки з підписом «Офіс» направленої на ліву бокову сторону будівлі Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 16, де знаходиться офіс патріотичної організації «Самооборони»- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

12.Роздруківка супутникового фотознімка частини Орджонікідзевського району міст,. Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста та стрілки з підписом «Офіс» направленої на ліву бокову сторону будівлі Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 16, де знаходиться офіс патріотичної організації «Самооборони - зберігати у матеріалах кримінального провадження;.

13.Роздруківка план-схеми (карти) частини Орджонікідзевського району міста Запоріжжя з позначкою у вигляді хреста та стрілки з підписом «Офіс» направленої на ліву бокову сторону будівлі Запорізької обласної ради за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 16, де знаходиться офіс патріотичної організації «Самооборони»- зберігати у матеріалах кримінального провадження;

14.Сім-картка оператору «Лайф» НОМЕР_50 з номером НОМЕР_51. передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - знищити;

15.Мобільний телефон «Samsung GT-E1225T» у корпусі чорного кольору, ІМЕІ:НОМЕР_52, S/N НОМЕР_53- переданий на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;

16.Мобільний телефон «іРhопе», ІМЕІ:НОМЕР_17 з сім-карткою оператору «МТС» з номером НОМЕР_24 переданий на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;

17.Мобільний телефон «Noкіа 1202-2», ІМЕІ: НОМЕР_9, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» з номером НОМЕР_10 переданий на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;

18.Залишки пороху зеленого кольору передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - знищити;

19.Відро білого кольору зі слідами алебастру передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - знищити;.

20.Поліетиленовий пакет з алебастром передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - знищити;

21.Банка з під кави з порохом передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - знищити;

22.Аркуш паперу з рукописним текстом (повідомлення про мітинг), що починається словами «Главе Запорожской областной...» та закінчується - «...участников от 50 до 150 человек.» - зберігати у матеріалах кримінального провадження;

23.Мобільний телефон телефон «Nокіа» ІМЕІ НОМЕР_14 з сім картою «МТС» НОМЕР_54- . переданий на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;

24.Мобільний телефон «Nокіа» ІМЕІ НОМЕР_55 з сім картою НОМЕР_56, переданий на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - конфіскувати у дохід держави;

25.Фрагменти азбестової труби, алебастру, шпильок (двох гвіздків та двох довгих болтів), мисливського бездимного пороху «ТАХО», пластикової ємності від мисливського бездимного пороху «ТАХО» та коктейльної трубочки передані на відповідальне зберігання до кімнати речових доказів відділу УСБУ в Запорізькій області - знищити;

26.СД- диски з відеозаписами з камер спостереження магазину «Чоловічі розваги» та ГУ ДФС у Запорізькій області - зберігати у матеріалах провадження;

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_57, виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 10.06.2008 на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10 залишити в матеріалах кримінального провадження, а після набрання вироком суду законної сили - передати до відповідної установи виконання покарань для зберігання в особовій справі;

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_58, виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 16.12.1997 на ім'я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_11 залишити в матеріалах кримінального провадження, а після набрання вироком суду законної сили - передати до відповідної установи виконання покарань для зберігання в особовій справі;

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_59 виданий Шевченківським РВ УМВС України в Запорізькій області 19.01.1999 року на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та військовий квиток серії НОМЕР_60, виданий Шевченківським військовим комісаріатом м. Запоріжжя від 01.04.2008 року на ім'я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_12 залишити в матеріалах кримінального провадження, а після набрання вироком суду законної сили - передати до відповідної установи виконання покарань для зберігання в особовій справі.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачені та захисники мають право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Обвинуваченим роз'яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченим і прокурору.

Головуючий: Ю.В. Апаллонова

Судді: К.В. Гашук

О.Ю. Бойко