Постанова № 62677694, 10.11.2016, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/5723/16-а

Номер провадження 2-а/404/1178/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Муравйової С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області, про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому позовні вимоги викладені наступним чином:

визнати протиправними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111) на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 26.02.2016 року № 18-294зп про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку;

зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 26.2.2016 року № 18-294зп про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років із 01.01.2016 року по теперішній час.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугу років за правилами частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ, згідно поданої довідки Генеральної прокуратури України від 26.02.2016 року № 18-294зп про заробіток для перерахунку пенсії, в розмірі 90% від суми місячного заробітку. Проте рішенням Управління № 24/1 від 06.04.2016 року відмовлено в перерахунку пенсії.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 28). Подав до суду клопотання (вх. № 36948 від 09.11.2016 року) про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с. 30-31).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 29). Причини неявки суду не повідомив, заяв та заперечень суду не подавав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області та отримує пенсію за вислугу років, призначену з 14.08.2009 року у відповідності до Закону України «Про прокуратуру».

ОСОБА_1 30.03.2016 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області з заявою № 1009 про перерахунок пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-ІІІ "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру".

Однак, позивачеві рішенням № 24/1 від 06.04.2016 року відмовлено у здійснені вищевказаного перерахунку (а.с. 15). Відмова мотивована тим, що відповідно до пункту 5 розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів Україні «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», а саме: пункт 4, який врегульовував питання перерахунку пенсії державним службовцям. Враховуючи вищевикладене, відмовлено ОСОБА_1 в проведені перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», згідно з заявою від 30.03.2016 року.

Судом встановлено, що у відповідності до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII ОСОБА_1 набув право на призначення пенсії за вислугою років, яка була призначена згідно із частиною першою статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру", чинній на час призначення пенсії (надалі в редакції на час призначення пенсії) згідно якої передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно частини сімнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

На підставі частини вісімнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Частину першу статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» 01.10.2011 року замінено двома частинами відповідно до п.п. 4 п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 року, № 3668-VI (3668-17) «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», в зв'язку із чим також і змінилася нумерація частин цієї статті.

Відповідно до частини другої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції чинній з 01.10.2011 року та на час звернення із заявою про перерахунок пенсії, пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії та вводиться обмеження максимального розміру пенсії 10 прожитковими мінімумами, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Цією ж статтею передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Очевидним є, що змінами у статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які були внесені Законом України від 08.07.2011 року № 3668-VI встановлено новий порядок призначення та визначення розміру пенсії за вислугу років прокурорам та слідчим, яка призначається після 08.07.2011 року.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2011 року № 3668-VI (3668-17) порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) та які влаштувалися на роботу до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Розмір раніше призначеної пенсії прокурорам, підстави, умови та порядок її перерахунку регулюють частини дванадцята, сімнадцята, вісімнадцята статті 50-1 «Про Прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, в редакції Закону України № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року (чинні на час призначення пенсії) у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-УІ (3668-17) змін не зазнали, проте змінилася лише нумерація частин цієї статті і є вирішальними у застосуванні до даних правовідносин щодо наявності у позивача правових підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 року, у зв'язку з набранням чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, із змінами внесеними Законом України № 76-ІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 року № 76-ІІІ, яким на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України, які набули право на пенсію незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років з набранням чинності даного Закону від 14.10.2014 року № 1697-VII та положеннями якого, зокрема яким визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами на умовах та порядку визначених Кабінетом Міністрів України (стаття 86).

Будь-які зміни до статті 86 вказаного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення, перерахування та виплату пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесені.

Відмова відповідача у перерахунку раніше призначеної пенсії саме за вищевказаних підстав є недопустимим враховуючи і вимоги частини першої статті 58 Конституції України, згідно якої передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність та є ознакою того, що у такий спосіб відповідач, як суб'єкт владних повноважень діяв протиправно, в супереч вимог частини другої статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Окрім того, статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, статтею 64 Конституцій України також передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Отже, статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантують право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України «Про прокуратуру», які є такими, що не підлягають звуженню та обмеженню.

У розумінні статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина. Згідно принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (стаття 1, частина друга статті 3, частина друга статті 6, частина перша статті 8 Конституції України).

У відповідності до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави в тому числі і призначення пенсії за спеціальними законами. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Крім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей. У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року, ухваленого у справі №1-2/2013 року зокрема також вказано, що Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України).

Юридична колізія є розбіжність або суперечність між нормативно-правовими актами, що регулюють одні і ті ж або суміжні правовідносини, а також між компетенцією органів влади. У разі існування неузгодженості між актами, виданим одним і тим же органом, але які мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили. У випадку суперечності норм закону та Конституції України, які прийняті Верховною Радою України - колізія вирішується на користь Конституції України, яка має вищу юридичну силу.

Такого висновку дійшов Конституційний Суд України у своєму рішенні у справі №1-9/2015 від 13 травня 2015 року (пункти 2.1 та 2.2 мотивувальної частини рішення).

З огляду на вказане, положення Закону України від 02.03.2015 року № 213-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», в частині визнання правових актів такими, що втратили чинність, зупинення їх дії, внесення до них змін і доповнень щодо закріплених Конституцією України прав і свобод людини і громадянина вважається не що інше, як скасування або обмеження цих прав і свобод (рішення Конституційного суду України справа 1-28/2008 року).

Як на одну із відсутності підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії, відповідач посилається на положення частини другої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VI (1697-18), згідно якої передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, визначається Кабінетом Міністрів України. Відповідач зазначає, що на сьогодні в Україні така постанова відсутня, в зв'язку із чим законодавчі підстави для проведення перерахунку відсутні.

Проте, такі доводи відповідача є неприйнятними з огляду на те, що він застосував нові положення Закону до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, що є і прямими порушеннями приписів та суперечать вимогам частини першої статті 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність.

Окрім того, відсутності нормативного документу, який регулює умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, не може бути знівельоване в зв'язку із тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.

Підвищення заробітної плати працівників прокуратури відбулося згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 року «Про впорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури», своє право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Підставою чергового перерахунку, раніше призначеної, позивачу пенсії є Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», згідно із якою затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, яка набрала чинності із 01 грудня 2015 року та дає позивачу право на перерахунок пенсії із 01 грудня 2015 року.

Таким чином, з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 09.12.2015 року № 1013 виникли підстави для перерахунку пенсії.

Враховуючи викладене, рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області № 24/1 від 06.04.2016 року є протиправним, а тому в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Так, при розгляді справи було б неприйнятно враховувати право на ефективний засіб захисту, а саме, запобігання порушенню або припиненню порушення з боку суб'єкта владних повноважень, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права, без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. А тому, зважаючи на те, що судом встановлена протиправність рішення відповідача щодо відмови у проведення перерахунку пенсії, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії № 24/1 від 06.04.2016 року.

При цьому, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області щодо не здійснення перерахунку пенсії за вислугою років ОСОБА_1 відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 26.02.2016 року № 18-294зп (а.с. 13) з розрахунку 90% із середнього заробітку, оскільки самі по собі дії відповідача не порушують право позивача відносно перерахунку пенсії, право позивача порушено відмовою відповідача щодо проведення перерахунку пенсії.

З огляду на викладене, відповідач повинен провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 30.03.2016 року, документів пенсійної справи, а також довідки Генеральної прокуратури України від 26.02.2016 року № 18-294зп про заробітну плату та статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111) з розрахунку 90% від суми середнього заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії та вплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року по теперішній час.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 64, 92 Конституції України, ст.ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 6-11, 69-71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О СТ А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області № 24/1 від 06.04.2016 року про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 26.02.2016 року № 18-294зп про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області провести перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними Законом України від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111), на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 26.02.2016 року № 18-294зп про заробітну плату з розрахунку 90% із середнього заробітку за відповідною посадою без обмеження граничного розміру пенсії та вплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугу років з 01.01.2016 року по теперішній час.

В решті позовних вимог відмовити.

Присудити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, відома адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1102,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області (що знаходиться за адресою: 54018, місто Миколаїв, проспект Жовтневий 55-Е, код ЄДРПОУ 20876125).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровський районний суд м. Кіровограда, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда Л. Д. Кулінка