Постанова № 62675253, 14.11.2016, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/2848/16-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2016 року

Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Невмержицький С. С. , розглянувши у скороченому провадженні в місті Овруч справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до Овруцького об»єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання призначення пенсії із зниженням пенсійного віку , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі відповідач), в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови в призначенні йому пенсії із зниженням пенсійного віку протиправними та зобов'язати останнього призначити йому пенсію як потерпілому від аварії на ЧАЕС 3-ї категорії із зниженням пенсійного віку на 6 років у відповідності із Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з ІНФОРМАЦІЯ_2, мотивуючи тим, що постійно проживав у зоні гарантованого добровільного відселення та є потерпілим від аварії на Чорнобильській АЕС, а тому відмова відповідача у призначенні йому пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 6 років вважає безпідставною.

Позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Відповідач надав письмове заперечення, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог та розглядати справу за їхньої відсутності.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Позивач при досягненні 54 річного віку, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією паспорта НОМЕР_1 згідно з ст.55 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.

З листа №5144/02 від 19.09.2016 року Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вбачається, що відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, посилаючись на відсутність необхідних документів, які б підтверджували факти роботи в зоні гарантованого добровільного відселення в певний період.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» або надається їм право на одержання пенсій на підставах, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Так в частині 2 статті 55 Закону зазначено, що потерпілим, внаслідок Чорнобильської катастрофи, які, працювали або проживали, зокрема, у зоні гарантованого добровільного відселення, пенсії надаються із зменшенням не більше ніж на 6 років пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, за умови, якщо ці особи проживали або працювали на відповідній території радіоактивного забруднення станом на 01.01.1993 року не менше 3-х років. Першопочаткова величина зниження пенсійного віку 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи але не більше 6 років.

При цьому, згідно з частиною 3 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та наявності у них страхового стажу не менше 15 років.

Статтею 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій регулюється Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року.

Відповідно до п.п.«ґ» п.7 вищезазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

При цьому, згідно з п.38 Порядку орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Судом встановлено, що позивач 04.08.2016 року отримав дублікат посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серія НОМЕР_2 (категорія 3). Вказане посвідчення відповідає вимогам абз.3 ст.5 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51 «Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У відповідності до ст.2 постанови Кабінету Міністрів України № 51 від 20.01.1997 року посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.

Згідно з ст.10 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51 видача посвідчень провадиться зокрема іншим потерпілим обласними державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання. Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення. У разі встановлення цими комісіями факту необгрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії посвідчення на підставі рішення комісії підлягає вилученню.

Належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 3 категорії ніким не оспорювалась, доказів протилежного суду не надано, а тому посвідчення є чинним і воно вказує на те, що позивач згідно з абз.3 п.3 ст.14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51, станом на 01.01.1993 року прожив або відпрацював у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років. Таким чином, першопочаткова величина зниження пенсійного віку 3 роки є встановленою. До матеріалів справи долучено також інший документ, що підтверджує факт постійного проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення, зокрема довідку виконкому Великочернігівської сільської ради Житомирської області від 10.08.2016 року № 767 про постійне проживання ОСОБА_1 в селі Мала Чернігівка Овруцького району Житомирської області в період з 26.04.1986 року по даний час. Однак, такий документ є лише підставою для визначення в установленому порядку відповідного статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи.

Окрім того, з копії паспорта позивача НОМЕР_1 вбачається, що він прописаний в с.Мала Чернігівка Овруцького району Житомирської області з 24.07.1980 року.

Як зазначено у п.10 Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2006 року, на сторінках від одинадцятої до шістнадцятої проставляється штамп реєстрації місця проживання, які заповнюються відповідно до поданих документів. При обміні паспорта відомості про реєстрацію (зняття з реєстрації) місця проживання переносяться з паспорта, що підлягає обміну.

Дата реєстрації місця проживання позивача також ніким не оспорювалась. Доказів протилежного суду не надано.

Стосовно додаткового строку зменшення пенсійного віку, а саме 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але в загальному з урахуванням першопочаткової величини, не більше 6 років, то позивач отримав це право, оскільки з 1986 року по даний час проживає на території с.Мала Чернігівка Овруцького району, що згідно Переліку населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України № 106 від 23.07.1991 року та розпорядженням КМ України № 17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач, у відповідності до п.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на призначення пенсії за віком зі зниженням, встановленого ст.26 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійного віку на 6 років.

Відповідно до правових норм, які закріплені в ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсії призначаються з більш раннього строку. Для пенсій за віком вказаними нормами передбачено більш ранній строк, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії до спливу трьох місяців з дня досягнення ним 54-річного віку, що дає можливість суду дійти висновку про правомірність призначення позивачу пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення особою пенсійного віку, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_2.

Відтак, викладена в адміністративному позові вимога позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію із зниженням пенсійного віку на 6 років починаючи з ІНФОРМАЦІЯ_2 підлягає задоволенню

Адміністративний позов поданий позивачем в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України, оскільки відповідачем відмовлено позивачу у призначення пенсії листом № 5144/02 від 19.09.2016 року, а позов подано до суду 01.11.2016 року.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 551,20 грн.

Ч.1 ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому керуючись ст.46 Конституції України, ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ст.ст.14, 15, 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.26 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.8-11, 18, 71, 86, 94, 99, 122, 128 ч.6, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги задоволити повністю.

Зобов'язати Овруцьке обєднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію, як потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 3, із зниженням пенсійного віку на 6 років, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за рахунок бюджетних асигнувань Овруцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 551,20 грн. у відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Овруцький районний суд Житомирської області в Житомирський апеляційний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії цієї постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С. С. Невмержицький