Рішення № 62674913, 11.11.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/128/16-ц

Справа № 2/243/2508/2016

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2016 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді - Р.В.Кузнецова,

при секретарі І.Ю.Малиновській,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справа за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В :

Представник публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності юридичної особи № 3734-К-Н-О звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, на тих підставах, що відповідно до укладеного договору № KTH0AD40306698 від 25.05.2010 року, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 38614,16 грн. строком до 22.05.2015 р. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач надає банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.

У зв'язку із неналежним виконанням своїх зобов'язань за кредитним договором, станом на 22.06.2016 року загальна заборгованість за кредитним договором становить 20106,89 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом 7996,67 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 3015,95 грн., заборгованість по комісії за користуванням кредиту 1002,45 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов?язань за договором 6896,25 грн. та штрафи: 250 грн. (фіксована частина), 945,57 грн. (процентна складова).

Тому просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитом, а також понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № 3356-К-О від 06.07.2016 р., у судове засідання не зявилася, про дату, час та місце розгляду повідомлялася належним чином, проте надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій наполягала на заявлених позовних вимогах, просила їх задовольнити у повному обсязі, зазначила, що не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, про причини неявки суду не повідомив. Згідно ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказі, а на підставі ст. ст. 224, 225, 226 ЦПК України, суд в праві постановити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) встановив наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

25 травня 2010 року юридична особа публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» і ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уклали договір № KTH0AD40306698, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надані на умовах повернення, строковості, платності кредитні кошти в сумі 38614,17 гривень, на строк до 22.05.2015 року, зі сплатою за користування кредитом 20,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячно в період оплати. Позичальник зобов'язався погашати кредит та проценти щомісячними платежами /а.с.7-10/.

Судом встановлено, що кредитний договір укладений у письмовій формі, підписаний уповноваженими на це посадовими особами ПАТ КБ «ПриватБанк», та особисто ОСОБА_1, зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставістатті 629 ЦК Україницей договір є обов'язковим для виконання.

Статтею 204 ЦК Українипроголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що Банк повністю виконав умови кредитного договору, надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 38614,17 грн.

Відповідно до п.15.1 кредитного договору № KTH0AD40306698 від 25.05.2010 року, він у частині сплати винагороди за надання фінансового інструменту згідно пункту 17.1.7 набуває чинності з моменту його підписання обома Сторонами, в інших частинах з моменту надання Позичальником розрахункових документів або оформлення касових документів з метою використання Кредиту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі виданих Позичальникові коштів до повного виконання Сторонами зобов?язань з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами зобовязань за договором /а.с.7-10/.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору № KTH0AD40306698 від 25.05.2010 року вбачається, що станом на 22.06.2016 року позичальник має заборгованість за кредитом у сумі 7996,67 грн. /а.с.83-85/.

Відповідно до пункту 17.1.6 кредитного договору позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 20,04 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом /а.с.7-10/. Згідно розрахунку заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідачу ОСОБА_1 за час фактичного користування кредитними ресурсами станом на 22 червня 2016 року нарахована заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 3015,95 грн. /а.с.83-85/.

Згідно з п.17.1.8.г винагорода за резервування ресурсів у розмірі 3,76 % річних від суми зарезервованих ресурсів з «24» по «28» число кожного місяця, що сплачується відповідно до пункту 16.9 договору. Відповідачу станом на 22.06.2016 року нараховано заборгованість за комісією у сумі 1002,45 грн.

Відповідно до пунктів 14.2, 14.3 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов?язань, передбачених п.п. 6.2.2 та 6.2.3 договору, щодо сплати винагород та процентів, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення, а у випадку порушення позичальником зобов?язань щодо повернення основної суми кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми просроченої заборгованості по кредиту за кожний день просрочки, але не менше 1 грн. /а.с.7-10/. Згідно розрахунку заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» відповідачу ОСОБА_1 за час фактичного користування кредитними ресурсами станом на 22 червня 2016 року нарахована заборгованість по пені у сумі 6896,25 грн. /а.с.83-85/.

Відповідно до положення ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. забороняється нарахування пені та / або штрафів на основну суму заборгованості із зобов?язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або пересилилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. було затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, до якого входив Слов?янський район Донецької області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р було зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 року № 1053-р.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №1079-р.

Згідно із підпунктом 14 пункту 2 додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року до зазначених населених пунктів належить смт.Черкаське Слов?янського району Донецької області.

Згідно положення ст.1 Закону України «Про боротьбу із тероризмом» район проведення антитерористичної операції це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Відповідно до наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ від 07 жовтня 2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» районами проведення АТО визначені всі населені пункти Донецької та Луганської області (без виключень).

Національний банк України своїми листами від 13 жовтня 2014 року № 47-411/58939 та від 05 листопада 2014 року № 18-112/64483 наголошував банкам України про неухильне дотримання вимог Закону України № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 р. щодо ненарахування пені та штрафів за договорами кредиту під час антитерористичної операції.

Як проголошено в ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на публічний розгляд його справи.

Згідно з положенням ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до п. 3.4 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень ч.1 ст.4 ЦПК України (справа № 1-10/2004) виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об?єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Таким чином, відповідно до Закону України від 02 вересня 2014 року № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. за період з 14.04.2014 року нарахування пені та штрафів, банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов?язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та / або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов?язань за кредитними договорами і договорами позики за весь період проведення антитерористичної операції, тобто з 14 квітня 2014 року і до дня набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 з 2010 року і по даний час зареєстрований у смт.Черкаське Слов?янського району Донецької області, суд приходить до переконання, що на зазначені договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 р., тобто Банк повинен був не нараховувати або скасувати відповідачу нараховану пеню за період з 14 квітня 2014 року до теперішнього часу. Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у сумі 191,16 грн., оскільки зазначена сума заборгованості по пені була нарахована станом на 14 квітня 2014 року. /а.с.83-85/.

Невиконання або неналежне виконання сторонами договору своїх обовязків тягне правові наслідки, передбачені статтею 611 ЦК України, зокрема: сплати неустойки (штраф, пеня) і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п.14.9 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого грошового зобов?язання за договором понад 30 календарних днів, банк має право нарахувати, а позичальник зобов?язується сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. плюс 5 % від суми невиконаного зобов?язання. Таким чином, нараховані позивачем суми штрафу 250 грн. та 945,57 грн. не відповідають положенням ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02.09.2014 р. і, відповідно, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушуються умови укладеного договору по своєчасному поверненню суми кредиту та відсотків за користування кредитом, унаслідок чого утворився борг перед позивачем у зазначеній сумі. Таким чином, суд визнає, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від належного виконання взятих на себе зобовязань за договором.

Суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилась у ОСОБА_1 за кредитним договором. Розрахунок відповідає умовам укладеного договору.

У матеріалах справи відсутні будь-які обєктивні дані того, що відповідач вживав заходи для належного виконання зобовязання по даному правочину, у звязку з чим порушення зобовязання визнається судом таким, що сталося з його вини.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконує зобовязання, передбачені укладеним в установленому законом порядку кредитним договором. Такі дії відповідача є неправомірними, тому позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, про стягнення відсотків за користування кредитом та комісії підлягають задоволенню в повному обсязі, позовні вимоги про стягнення пені підлягають астковому задоволенню, а позовні вимоги в частині штрафів задоволенню не підлягають.

Позивачем документально підтверджено платіжним дорученням сплата при зверненні з позовом до суду судового збору в розмірі 1378,00 грн. Відповідно до роз?яснень, викладених у п.36 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 р. №10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 88 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір, (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI), таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 836,54 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 11, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, статтями 525-527, 554, 611, 629, 1054 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: Донецька область, Словянський район, смт.Черкаське, вул. Шевченко, буд. 180, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», розташованого м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, на рах. 29092829003111, МФО 305299, код ЕДРПОУ 14360570, заборгованість за за кредитним договором № KTH0AD40306698 від 25.05.2010 року станом на 22 червня 2016 року: за кредитом 7996,67 грн., за відсотками за користування кредитом 3015,95 грн., за комісією 1002,45 грн., за пенею 191,16 грн., а в загальній сумі 12206 (дванадцять тисяч двісті шість) гривень 23 копійки, а також судовий збір у розмірі 836 (вісімсот тридцять шість) гривень 54 копійки.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Словянського

міськрайонного суду ОСОБА_4