Ухвала суду № 62674418, 14.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5984/16

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

14 листопада 2016 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання відповідача скласти та затвердити зміни (доповнення) до Загального реєстру відшкодувань вкладникам ПАТ «ЗЛАТОБАНК» із включенням даних ОСОБА_1 як вкладника ПАТ «ЗЛАТОБАНК», яка має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Суддя вважає, що у відкритті провадження по даній позовній заяві слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 2 ст. 4 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 13 лютого 2015 року № 105 «Про віднесення ПАТ «ЗЛАТОБАНК» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 лютого 2015 року № 30 «Про запровадження з 14.02.2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування фізичних вкладів на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Златобанк», постановою Правління НБУ від 12 травня 2015 року № 310 відкликано банківську ліцензію ПАТ «Златобанк», а рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №99 від 13.05.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк».

Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання неплатоспроможним (банкрутом) банку застосовується з урахуванням норм законодавства про банки і банківську діяльність.

Ст. 1 Закону України «Про банки та банківську діяльність» передбачено, що цей Закон визначає структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків.

В пункті 6 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм законодавства та враховуючи положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що на спори, які виникають на стадії ліквідації (банкрутства) банку, не поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 лютого 2016 року (справа № 21-4846а15) та від 15 червня 2016 року (справа № 21-286а16).

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Суд враховує викладені вище висновки Верховного суду України, а тому вважає, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Отже, питання про захист свого права у разі його порушення банком, який перебуває на стадії ліквідації, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства згідно правил підсудності, визначених Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії, належить відмовити.

Керуючись ст. 109 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства за правилами підсудності, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 109 КАС України повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Апеляційна скарга може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Л.І. Свида