Ухвала суду № 62674118, 24.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

24 жовтня 2016 року №810/3344/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішень та розпорядження, і зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» з позовом до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішень та розпорядження, і зобов'язання вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; спори фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації.

Згідно із частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто якщо закон встановлює інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, юрисдикція адміністративних судів на розгляд спорів зазначеної категорії не поширюється.

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності посадових осіб державної виконавчої служби врегульований главою Х Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII. У силу положень частини першої статті 72 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання конкретного судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів суд встановив, що 12.09.2013 державним виконавцем ВДВС Києво-Святошинського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження ВП №39815759 з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі №2-1008/1445/12, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України 2 910 123,76 грн.

20 вересня 2013 року ВП №39815759 приєднано до зведеного виконавчого провадження ВП №44190527, до складу якого входили:

- виконавче провадження ВП №31661749 з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2-1914 від 28.02.2012, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 275 543,97 грн.;

- виконавче провадження ВП №42206480 з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 1008/3023/12 від 29.01.2014, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 29 060,28 грн.;

- виконавче провадження ВП №31381950 з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2п-9/2012 від 09.02.2012, виданого Васильківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 447 078,89 грн.;

- виконавче провадження ВП №32518262 з примусового виконання виконавчого листа у цивільній справі № 2-3520 від 04.05.2012, виданого Солом'янським районним судом м. Києва, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 513 126,37 грн.

21 жовтня 2014 року виконавчі провадження № 31661749, № 42206480, № 31381950, №32518262 були завершені з підстав, передбачених пунктом 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».

Одночасно з ухваленням постанов про завершення вказаних виконавчих проваджень, державним виконавцем було ухвалено постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, які виділені в окремі виконавчі провадження, а саме: №45220491, №45220583, №45221992, №45221949, №45222165, №45222017, №45221906, №45220658.

Надалі, виконавчі провадження щодо стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій (№45220491, №45220583, №45221992, №45221949, №45222165, №45222017, №45221906, №45220658) та виконавче провадження № 39815759 (щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України 2 910 123,76 грн.) були приєднані до зведеного виконавчого провадження №46033830.

Позивач не погоджується з діями, рішеннями та бездіяльністю відповідача, що вчинені в рамках виконавчих проваджень №44190527, №46033830, а також у виконавчих провадженнях №45220491, №45220583, №45221992, №45221949, №45222165, №45222017, №45221906, №45220658, що полягають у відокремленні виконавчих проваджень про стягнення виконавчого збору в окремі виконавчі провадження, виділення виконавчих проваджень зі складу зведеного виконавчого провадження №44190527 та приєднання виконавчих проваджень до новоутвореного зведеного виконавчого провадження 46033830, відкриття виконавчих проваджень №45220491, №45221992, №45222165, №45221906, а також з діями щодо неналежного розподілу коштів, одержаних внаслідок реалізації майна боржника, в рамках зведеного виконавчого провадження №4419527.

Таким чином, позивач не погоджується з рішеннями, діями та бездіяльністю державного виконавця, що вчинялись ним у ході примусового виконання виконавчих листів, що були видані Васильківським міськрайонним судом Київської області та Солом'янським районним судом міста Києва.

Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» всі справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) з метою виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження щодо виконання рішень судів різних юрисдикцій та/чи рішень інших органів (посадових осіб), належать до юрисдикції адміністративних судів, навіть у разі, коли у зведеному виконавчому провадженні відсутнє виконавче провадження з примусового виконання рішення адміністративного суду.

Абзацом 4 цієї ж постанови встановлено, що юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV (положення якої є аналогічними вимогам частини першої статті 72 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, яка є чинною на момент звернення позивача з даним позовом до суду).

Таким чином, спори щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця прийнятих/вчинених в межах виконавчого провадження, яке об'єднано у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, розглядаються судом, який видав виконавчий документ в порядку того процесуального кодексу, відповідно до норм якого ухвалено рішення у справі.

Як встановлено судом, оскаржувані позивачем рішення, дії та бездіяльність прийняті (вчинені) відповідачем при виконанні зведених виконавчих проваджень щодо примусового виконання рішень Васильківського міськрайонного суду Київської області та Солом'янського районного суду міста Києва, прийнятих за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на ту обставину, що позивач є стороною (стягувачем) у зведених виконавчих провадженнях, в рамках яких державним виконавцем прийняті оскаржувані рішення та вчинені протиправні, на думку позивача, дії та бездіяльність, суд дійшов висновку, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства та підлягає розгляду судом, що видав виконавчий документ.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 26.02.2016 (справа № 6-3077цс15); постанові Верховного Суду України від 11.11.2015 (справа № 6-2187цс15).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Суд звертає увагу позивача, що порушення судом визначеної законом юрисдикції щодо вирішення спорів є підставою для скасування судового рішення та закриття провадження у справі.

На підставі вищенаведеного, пункту 1 частини першої статті 109, статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування рішень та розпорядження, і зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а в разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.