Постанова № 62674079, 26.10.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2016 року 810/56/15

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання - Сіренко Ю.П. за участю представника позивача, відповідача, третьої особи розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить зобов'язати громадянку ОСОБА_1 знести за власний рахунок самочинно збудовану одноповерхову дерев'яну будівлю бані з мансардою за адресою: Київська область, АДРЕСА_1.

У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що у зв'язку з отриманням інформації про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності (заява ОСОБА_4.), на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №6029.13/08/01 від 14.11.2013 Інспекцією ДАБК у Київській області в листопаді 2013 р. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил гр. ОСОБА_1 за адресою: Київська область, АДРЕСА_1.

Вказує, що гр. ОСОБА_1 у 2009 р. (зі слів ОСОБА_1) на земельній ділянці за вищевказаною адресою виконані будівельні роботи з будівництва одноповерхової дерев'яної будівлі бані з мансардою без отримання вихідних даних, оформлення права власності чи користування земельною ділянкою та документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що складений Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 21.11.2013 р.

Пояснив, що інспекцією неодноразово проводились перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1 та виконання вимог припису. Однак гр. ОСОБА_1 вимоги припису не виконані.

У судових засіданнях представники позивача підтвердили обставини викладені у позовній заяві, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що причиною невиконання приписів є відсутність права на земельну ділянку, а не безвідповідальність відповідача, оскільки законодавством на час будівництва не вимагалось отримання паспорту забудови земельної ділянки. Вважає, що будівельний паспорт не може бути отриманий за минулий період, в такому випадку розроблення проекту є не обов'язковим. У зв'язку з чим, твердження позивача про необхідність наявності будівельного паспорту є безпідставним. Вказує, що невиконання приписів є відсутність права на земельну ділянку. Відповідач тривалий час не міг отримати права власності на земельну ділянку, у зв'язку чим, вимушений був платити штрафи, та чекати оформлення права на землю.

Третя особа - ОСОБА_2 проти позову заперечував, просив залишити позовну заяву без розгляду. У обґрунтування своєї правової позиції вказує, що позовна заява датована 24.12.2014 та надійшла до суду 14.01.2015, тобто з пропущенням строку позовної давності у зв'язку з чим позов має бути залишений без розгляду. Вказує, що будівля, знесення якого вимагає позивач, знаходиться на приватній земельній ділянці відповідача, яка призначена саме для будівництва.

Третя особа - ОСОБА_3 пояснив суду, що він є сусідом ОСОБА_2, його будинок, в якому раніше також проживала його покійна мати - ОСОБА_5, знаходиться поруч. На земельній ділянці яка належить ОСОБА_2 побудовано баню яка використовується у комерційних цілях. Банею користуються як вдень, так і у нічний час. З приміщення бані голосно лунає музика, крики, що заважає сусідам спати. Інколи з бані навіть чути стрільбу.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у зв'язку з отриманням інформації про порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності (заява ОСОБА_4), на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №6029.13/08/01 від 14.11.2013 р. Інспекцією ДАБК у Київській області в листопаді 2013 р. було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_1 за адресою: Київська область, АДРЕСА_1.

За результатами перевірки встановлено, що станом на 21.11.2013 на земельній ділянці за адресою: Київська область, АДРЕСА_1 розташовано житловий будинок 1958 року побудови ( відповідно до технічного паспорту виданого Обухівським бюро технічної інвентаризації від 19.03.2007), гараж, сарай, які належать гр. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу будинку з надвірними побудовами № 2810 від 28.03.2007.

Судом встановлено, що гр. ОСОБА_1 у 2009 р. на земельній ділянці за вищевказаною адресою виконані будівельні роботи з будівництва одноповерхової дерев'яної будівлі бані з мансардою без отримання вихідних даних, оформлення права власності чи користування земельною ділянкою та документу, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», про що складений Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 21.11.2013.

Факт виявленого порушення зафіксовано в протоколі про адміністративне правопорушення №1-Л-А-2611/2479 від 26.11.2013 на підставі якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, про що було винесено постанову від 11.12.2013 № А-1112/20, а також видано припис № С-2611/15 від 26.11.2013 з вимогою усунути допущені порушення до 01.03.2014.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2014 на підставі направлення №1194.14/08/01 від 30.04.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області в друге було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1 та виконання вимог припису № С-2611/15 від 26.11.2013. Встановлено, що відповідачем вимоги припису № С-2611/15 від 26.11.2013 не виконані. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт до Інспекції не надходило, декларація про початок виконання будівельних робіт Інспекцією не реєструвалась, чим порушено вимоги п.3 ч.4 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За результатами перевірки складено Акт від 06.05.2014, протокол про адміністративне правопорушення №1-Л-А-0605/164 та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 06.05.2014 №С-0605/2 з вимогою добровільно знести дерев'яну будівлю бані в термін до 30.08.2014 відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Судом встановлено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушенні, передбаченого ч. 1 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф в розмірі 5100 грн. про що було складено постанову №А-2205/4 від 22.05.2014 р.

09.12.2014 на підставі направлення №189.14/01 від 03.12.2014 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України втретє була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил гр. ОСОБА_1 та виконання вимог припису №С-0605/2 від 06.05.2014.

Судом встановлено, що відповідачем вимоги припису № С-0605/2 від 06.05.2014 не виконані. Добровільно дерев'яну будівлю бані не знесено, чим порушено вимоги статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, яка діяла на час початку вчинення правопорушення) забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою у порядку, передбаченому законом, та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Згідно ст.23 Закону України «Про планування та забудову територій» (який діяв на час початку вчинення правопорушення) визначено, що будівництво об'єктів містобудування здійснюється згідно з вимогами законодавства та відповідно до затвердженої проектної документації.

Планування окремої земельної ділянки, будівництво на ній будинків і споруд власниками або користувачами здійснюються з урахуванням законних інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будинків і споруд.

Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної» діяльності забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.

Згідно ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» будівництво відбувається у відповідності до проектної документації.

Відповідно ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється.

Згідно ст.5 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Кожна з ознак наведеного вище визначення самочинного будівництва є цілком самостійною.

Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може своїм рішенням зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про основи містобудування» будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища.

Судом встановлено, що у відповідача відсутній будівельний паспорт забудови земельної ділянки, відсутній проект будівництва.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності інд. номер 32518563 від 21.01.2015 р. у відповідності до даного витягу, земельна ділянка, що знаходиться за адресою Київська обл., АДРЕСА_1 має цільове призначення для ведення особистого селянського господарства. Дана інформація підтверджується роздруківкою із сайту Публічна кадастрова карта України (http://map.land.gov.ua/kadastrova-karta).

За інформацією, що міститься на сайті (http://probani.com.ua/products/banya_na _pushkina_13) об'єкт будівництва щодо якого подано позов про знесення має комерційне призначення (роздруківка наявна у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій» право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.

Із викладеного вбачається, що спірний об'єкт будівництва не тільки побудовано без отримання необхідних вихідних даних та документу, що надає право на виконання будівельних робіт (як зазначено в актах перевірок від 21.11.2013 р., 06.05.2014 р., 09.12.2014 р), а ще й на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа відповідної інспекції державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил із визначенням строку для добровільного виконання вимог припису.

Якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимог припису, Інспекція подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.

Суд вважає, що проведення перебудови збудованого об'єкту гр. ОСОБА_1 є неможливим, оскільки останнє збудоване: без урахування державних та громадських інтересів, законних інтересів і вимог власників, користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва, без затвердженого проекту будівництва чи будівельного паспорту, та без документа, який дає право на виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим зазначене збудоване майно не може відповідати державним стандартам, нормам і правилам, що встановлюють комплекс якісних та кількісних показників та вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації.

Судом встановлено, що відповідачу неодноразово надавався термін на проведення дій, спрямованих на усунення виявлених порушень у сфері містобудування. При цьому, органами уповноваженими на здійснення контролю за забудовою неодноразово вживались всі необхідні заходи до відповідача з метою усунення порушень вимог містобудівного законодавства.

Про такі заходи свідчать матеріали проведених Інспекцією ДАБК у Київській області та Департаментом ДАБІ у Київській області ДАБІ України перевірок, а саме: Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 21.11.2013, Протокол про адміністративне правопорушення №1-Л-А-2611/2479 від 26.11.2013, Постанова по справі про адміністративне правопорушення від 11.12.2013 р. №А-1112/20 та Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-2611/15 від 26.11.2013; Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 06.05.2014, Протокол про адміністративне правопорушення №1-Л-А-0605/164 від 06.05.2014, Постанова по справі про адміністративне правопорушення №А- 2205/4 від 22.05.2014, Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-0605/2 від 06.05.2014 р. та; Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 09.12.2014 р.

Отже, відповідач протягом досить тривалого часу не виконує вимоги приписів Інспекції ДАБК у Київській області та продовжує здійснювати дії, спрямовані на порушення містобудівного законодавства (ухилення від вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень).

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо твердження представника відповідача про закриття провадження у даній справі, оскільки правовідносини, які склалися між сторонами не є публічно правовим спором і не підпадають під визначення справи адміністративної юрисдикції, яке наведене у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України і компетенція адміністративних судів, встановлена ст. 17 Кодексу, на цей спір не поширюється, суд зазначає наступне.

Суд вважає, дане твердження представника відповідача є безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

За правилами частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 5 частини 2 цієї ж статті передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

За змістом частини четвертої статті 50 КАС України суб'єкт владних повноважень може звернутись з адміністративним позовом до фізичної особи у випадках, установлених законом.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 9 липня 2014 року № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр - міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Державна архітектурно-будівельна інспекція та її органи на місцях є суб'єктами владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що вирішуваний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері житлово-комунального господарства.

Отже, спори, які виникають з приводу самочинного будівництва, є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізовує у спірних відносинах надані йому законодавством владні управлінські функції стосовно забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Справи за позовом такого суб'єкта належать до юрисдикції адміністративних судів.

Дана позиція викладена постанові Верховного Суду України по справі №6-381цс15 від 24.06.2015 р. предметом якої був спір про знесення самочинного будівництва, де зокрема зазначено: «…розглянувши спір у порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції, з висновком якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, залишив поза увагою, що позивач - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю - звернувся до суду як суб'єкт владних повноважень на виконання владних управлінських функцій зі здійснення архітектурно-будівельного контролю у зв'язку з порушенням забудовником вимог законодавства з питань будівництва, містобудування та архітектури, та не перевірив, що відносини між сторонами є публічно-правовими й зазначений спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, передбаченому КАС України».

Щодо тверджень представника ОСОБА_2 про пропуск позивачем строку звернення з вказаним позовом до суду, то суд вважає його помилковим з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами позапланової перевірки 21.1.2013 складено: акт від 23.11.2013, протокол про адміністративне правопорушення від 26.11.2013 та в межах наданих повноважень у відповідності до п. 17 Порядку №553 видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності №С-2611/15 від 26.11.2013 з терміном для добровільного його виконання до 01.03.2014 р.

Позаплановою перевіркою виконання вимог зазначеного припису 06.05.2014 встановлено факт його невиконання, про що складено акт від 06.05.2014 р., протокол про адміністративне правопорушення від 06.05.2014 та повторно видано припис про усунення виявлених правопорушень №С-0605/2 та повторно надано час для усунення таких порушень в термін до 30.08.2014.

В подальшому, Департаментом проведено позапланову перевірку виконання вимог приписів №С-2611/15 та №С-0605/2 з результатами якої встановлено їх невиконання, про що складено акт від 09.12.2014.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.

У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта.

З огляду викладене суд вважає, що фактично невиконання вимог приписів про усунення виявлених порушень вимог законодавства встановлено під час проведення перевірки 09.12.2014р., в зв'язку з чим початком відліку строку на звернення до суду з відповідним позовом є саме 09.12.2014.

З матеріалів справи вбачається, що Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до суду з вказаним позовом 25.12.2014.

На підставі викладеного вбачається, що позивачем не було пропущено шестимісячний строк на звернення до адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 17, 50, 69, 70, 71, 72, 94, 99, 100, 158-163, 167, 2442 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати ОСОБА_6 знести за власний рахунок самочинно збудовану одноповерхову дерев'яну будівлю бані з мансардою за адресою: Київська область, АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 01 листопада 2016 р.