Постанова № 62674066, 04.11.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2016 року 810/3100/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Виноградова О.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Броварському районі Київської області до комунального підприємства "Аптека матері і дитини" про стягнення капіталізованих платежів,

в с т а н о в и в:

3 жовтня 2016 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулося Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та про професійних захворювань України у Броварському районі Київській області (далі - позивач) з позовом до комунального підприємства «Аптека матері і дитини» (далі - відповідач) про стягнення капіталізованих платежів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з перебуванням відповідача у стані припинення та необхідністю подальшої виплати страхових платежів ОСОБА_1, яка отримала травму на підприємстві позивача, виникла потреба у стягненні капіталізованих платежів з відповідача (а.с. 3-6).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, заперечень проти позовних вимог не подав.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

З 16 березня 2015 р. відповідач перебуває у стані припинення, що підтверджується витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 28-30).

ОСОБА_1 працювала у відповідача на посаді асистента (а.с. 8).

З січня 1989 р. ОСОБА_1 встановлено втрату працездатності у розмірі 20% безстроково, що підтверджується довідкою від 8 жовтня 1991 р. б/н про результати визначення ступеня втрати працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги (а.с. 10).

29 січня 2015 р. постановою позивача №1006/20226/20226/25 про призначення потерпілому перерахованої щомісячної страхової виплати з 01 березня 2014 р., призначено ОСОБА_1 щомісячні виплати грошових сум в сумі 817 грн 04 коп. з 1 січня 2014 р. безстроково (а.с. 9).

31 березня 2015 р. та 29 червня 2016 р. №303 позивач звертався до відповідача з листами № 87 та № 303 щодо капіталізації платежів ОСОБА_1, проте, відповіді на вказані листи позивач від відповідача не отримав (а.с. 12-14).

У зв'язку з тим, що позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХІV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105-ХІV), Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою КМУ від 6 травня 2000 р. №765 (далі - Порядок).

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 4 ст. 4 Закону № 1105-ХІV Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Як убачається з ч. 1 ст. 11 названого Закону джерелами формування коштів Фонду є:

1) страхові внески страхувальників та застрахованих осіб;

2) суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону, інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, штрафів за недотримання законодавства про соціальне страхування, а також суми адміністративних штрафів, накладених відповідно до закону на посадових осіб та громадян за такі порушення;

3) суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за соціальним страхуванням;

4) доходи від розміщення тимчасово вільних коштів, у тому числі резерву коштів Фонду;

5) капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

6) доходи від реалізації майна, придбаного за рахунок коштів Фонду;

7) добровільні внески та інші надходження відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 1205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників.

У цьому разі вимоги про збільшення розміру відшкодування шкоди пред'являються до її правонаступників.

У разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 1205 ЦК України).

Як убачається з п. 1 Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися, зокрема, заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності.

Розрахунок кожного платежу, здійснюється таким чином:

- щомісячні виплати втраченого заробітку;

- витрати по догляду за потерпілим відповідно до медичного;

- висновку;

- витрати на придбання інвалідами або Фондом спеціальних;

- засобів пересування;

- витрати на оздоровлення;

- витрати на пенсійне забезпечення;

- витрати на пенсійне забезпечення;

- одноразова допомога у разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті

потерпілого.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку, капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2 цього Порядку, розраховуються на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Наявні матеріали справи свідчать про таке.

Як вже зазначалося, постановою позивача від 29 січня 2015 р. №1006/20226/20226/25 призначено ОСОБА_1 щомісячні виплати грошових сум в сумі 817 грн 04 коп. з 1 січня 2014 р. безстроково (а.с. 9).

Враховуючи, що з 16 березня 2015 р. відповідач перебуває у стані припинення, у позивача виникла необхідність у капіталізації платежів для продовження страхових виплат ОСОБА_1 протягом її життя.

Як убачається з розрахунку потреби в капіталізації коштів, загальна сума потреби для капіталізації коштів для розрахунку з потерпілою - ОСОБА_1 складає 91 174 грн 06 коп., з яких: 90 495 грн 35 коп. - потреба в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілим; 678 грн 71 коп. - потреба в капіталізації коштів на послуги по доставці виплат (а.с. 7).

При здійсненні розрахунку враховано середню очікувану тривалість життя - 9,23, яка надана Державним комітетом статистики України за 2013 р. (а.с. 46-48).

При вирішенні справи судом враховано, що капіталізація платежів платоспроможної юридичної особи, що ліквідується, здійснюється на підставі Порядку та відповідно до вимог Закону № 1105-ХІV.

Як вже зазначалося, згідно з п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону № 1105-ХІV джерелами формування коштів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Наведене свідчить, що у позивача існує необхідність у капіталізації коштів для здійснення виплат ОСОБА_1, яка 30 вересня 1986 р. втратила працездатність на 20% та має отримувати щомісячну грошову виплату безстроково.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, що і було зроблено позивачем.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Аптека матері і дитини» (ідентифікаційний номер юридичної особи 23566885) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та про професійних захворювань України у Броварському районі Київській області капіталізовані платежі в сумі 91 174 (дев'яносто одну тисячу сто сімдесят чотири) гривні 06 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Виноградова О.І.