Постанова № 62673406, 07.11.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/10281/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого Бар'яка А.С.,

за участі секретаря Шмирової О.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Павич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 Вінницького міського суду Вінницької області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позов тим, що вона перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в місті Вінниці з 1996 року, є інвалідом третьої групи загального захворювання, отримує пенсію за віком. З 26.08.1959 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач, яка фактично була на утриманні свого чоловіка, втратила годувальника, та звернулась до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці із заявою про перехід на пенсію у зв'язку з втратою годувальника. Управління ПФ України в м. Вінниці 10.12.2015 року повідомило, що Закон України «Про прокуратуру» з 1 червня 2015 року втратив чинність щодо відповідного пенсійного забезпечення по даному закону, а тому позивач має право на оформлення пенсії по втраті годувальника на загальних підставах за Законом України «Про загальнообов'язкове пенсійне забезпечення». Позивач звернулась із заявою до Головного управління ПФ України у Вінницькій області, проте, 21.12.2015 року отримала відповідь з аналогічним змістом відповіді, яку отримала від відповідача від 10.12.2015 року. На даний час Управління пенсійного фонду України у м. Вінниці з лютого 2016 року почало виплачувати позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника в сумі 1430 грн., що на думку позивача не відповідає дійсності, оскільки померлий чоловік позивача отримував пенсію в значно більшому розмірі. Позивач вважає, що встановлений їй розмір пенсії у зв'язку з втратою годувальника суперечить ст. ст. 36, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в силу чого просить суд визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці по встановленню ОСОБА_1 пенсії в зв'язку з втратою годувальника в розмірі 1430 грн., та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці встановити розмір пенсії 4660 грн., тобто 50 відсотків від чинної пенсії чоловіка у сумі 9320 грн.

18.05.2016 року по справі було відкрито скорочене провадження, однак 06.06.2016 року суд, за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення, оцінивши подані позивачем та відповідачем обставини, прийшов до висновку про неможливість в порядку скороченого провадження ухвалити законне судове рішення по даній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, про що постановив відповідну ухвалу.

В судовому засіданні позивач та представник позивача повністю підтримали позовні вимоги, викладені у позовній заяві, просили позов задовольнити, додатково зазначивши, що померлий чоловік позивачки фактично отримував пенсію в розмірі 9320 грн. 00 коп., а тому позивач має право на половину суми від розміру пенсії, яку отримував її померлий чоловік.

Представник відповідача, Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниця - Павич О.С., в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зазначила, що з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія була призначена згідно Закону України «Про прокуратуру», а тому з 01.06.2015 року не здійснюється ні призначення, ні перерахунок пенсії відповідно до зазначеного Закону, оскільки норми, які регулювали питання пенсійного забезпечення відповідної категорії осіб, на яких поширюється дія такого Закону, скасовані. Зазначила, що у позивача, у зв'язку зі смертю її чоловіка, виникли право на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що і було зроблено відповідачем, при цьому до уваги не брався розмір отримуваної пенсії померлим годувальником, а по новому розраховувалась пенсія за віком померлого годувальника за загальними вимогами, виходячи із кількості його страхового стажу, але не менше 60 місяців. Вважає, що управління діяло правомірно та у межах чинного законодавства, просила у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, взявши до уваги пояснення сторін, суд встановив, визначив та дослідив слідуючі обставини, докази та відповідні правовідносини:

Згідно копії свідоцтва про одруження серія НОМЕР_1, виданого повторно 21.06.1983 року, зареєстрованого с. Степанки Черкаського р-ну, Черкаської обл., ОСОБА_4 та ОСОБА_1 26.08.1959 року одружились, актовий запис № 47, з присвоєнням після одруження прізвища ОСОБА_4 та ОСОБА_1 відповідно (а.с. 9).

Копія довідки від 30.11.2015 року, наданої Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Оберіг 16-А», зазначає, що утриманка ОСОБА_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, проживала з померлим годувальником ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).

Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_3, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

Зміст копії відповіді ОСОБА_1, наданої Управлінням пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо розгляду звернення від 26.11.2015, вказує, що відповідачем було розглянуто звернення ОСОБА_1 від 26.11.2015 року та повідомлено про те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні з 23.01.1996 р. та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розмір пенсійної виплати, станом на 01.12.2015 року, становить 1323,99 грн.

Вказано, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно, зокрема, до Закону України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених даним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Також в даному листі роз'яснено право на оформлення пенсій по втраті годувальника за померлого чоловіка, тільки на загальних підставах відповідно до ст. ст. 36, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зі строків передбачених ст. 45 цього закону (а.с. 12).

Копія листа Головного управління пенсійного фонду України у Вінницькій області № 663/М-10 від 21.12.2015 року, наданого на звернення ОСОБА_1, містить зазначення обставин, які вже були викладені в відповіді від Управління пенсійного фонду України в місті Вінниці, та додатково зазначає, що пенсія за віком померлого годувальника розраховується виходячи з кількості його страхового стажу та заробітної плати, яка визначається за весь період його страхового стажу починаючи з 01.07.2000 року та вказано, що для доцільності переходу на пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_1 необхідно подати до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці довідку про заробітну плату її чоловіка за будь-яких 60 місяців його роботи підряд до 01.07.2000 року (а.с. 14-15).

Зміст відповіді № 2547/039/16116, наданої 19.04.2016 року Міністерством соціальної політики України на звернення ОСОБА_1, зазначає, що листами управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці від 10.12.2015 № 405/М-1 та головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 01.12.2015 № 663/М-10 ОСОБА_1 детально роз'яснено щодо її пенсійного забезпечення. Додатково роз'яснено, що згідно п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213 з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 16).

Надана в судовому засіданні суду представником відповідача довідка № 779 від 07.11.2016 року вказує, що загальний розмір фактично отримуваної на момент смерті пенсії ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, становить 9148 грн. 82 коп.

Дослідженні в судовому засіданні пенсійні справи позивача № 142235 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 № 165705 вказують, що згідно розпорядження на перерахунок пенсії з 01.09.2015 року пенсія ОСОБА_4 призначена довічно в розмірі 8969 грн. 46 коп. (а.с. 79), при цьому ОСОБА_1 зверталась 23.12.2015 року із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 110), та розпорядженням 142235 від 30.12.2015 року (а.с. 138) ОСОБА_1 призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника ОСОБА_4 в розмірі 1488 грн. 45 коп., починаючи з 23.12.2015 року.

Норма ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі по тексту Закон № 1058-IV) вказує, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті, зокрема, пенсіонера - незалежно від тривалості страхового стажу. Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Зміст ч. 1 ст. 37 Закону № 1058-IV зазначає, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

За даних обставин, враховуючи, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 отримував в розумінні вимог ст. 9 Закону № 1058-IV пенсію за віком, розмір якої, станом на день його смерті становив 9148 грн. 82 коп., з огляду на те, що позивач, після смерті її чоловіка ОСОБА_4, має право згідно вимог ст. 36 Закону № 1058-IV на призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, розмір якої згідно вимог ст. 37 Закону № 1058-IV повинен становити 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що в даному випадку становить 4574 грн. 41 коп., враховуючи те, що жодна норма чинного законодавства не передбачає необхідності по новому визначати розмір пенсії за віком померлого годувальника, що само по собі уже буде суперечити розумінню поняття «правоздатності», оскільки за таких дій відповідач визначає та встановлює новий розмір пенсії особі, наділяючи її правом на відповідний розмір пенсії та вступаючи з такою особою у відповідні правовідносини, які стосуються її прав та інтересів, що є неможливим в силу того, що померла особа припинила своє існування, а тому не може наділятись правом на визначення пенсії за віком в новому розмірі, відмінному від того, який особа набула та отримувала за життя, а відтак, після смерті особи, можна керуватись та застосовувати лише ті юридичні факти, які були вже встановлені відносно неї та існували на момент її смерті, в силу чого суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з зобов'язанням відповідача призначити, починаючи з 23.12.2015 року, згідно приписів ст. 37 Закону № 1058-IV, в редакції чинній станом на 23.12.2015 року, позивачу пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 4574 грн. 41 коп., що становить 50 відсотків від розміру фактично отримуваної пенсії за віком померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, здійснивши виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1, з розподіленням судових витрат згідно ст. 94 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 36, 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 69-72, 94, 158-162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці щодо визначення згідно приписів ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній станом на 23.12.2015 року, ОСОБА_1 розміру пенсії у зв'язку з втратою годувальника на рівні 1488 грн. 45 коп.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Вінниці призначити, починаючи з 23.12.2015 року, згідно приписів ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній станом на 23.12.2015 року, ОСОБА_1 пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 4574 (чотири п'ятсот сімдесят чотири) грн. 41 коп., що становить 50 відсотків від розміру фактично отримуваної пенсії за віком померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4, здійснивши виплату недоотриманих сум пенсії ОСОБА_1

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці 551 грн. 20 коп., що становить суму понесених судових витрат за сплату судового збору, шляхом безспірного списання вказаної суми коштів Державною казначейською службою України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області з одночасним надісланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, у разі прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя