Рішення № 62673176, 09.11.2016, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4650/16-ц

2/214/2590/16

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 листопада 2016 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Євтушенка О.І.,

за участю: секретаря судового засідання Бєлікової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ-АВТО», третя особа Відділ державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції в м. Києві, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою 16.08.2016 року та просила суд стягнути з відповідача ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» на її користь суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку в розмірі 39103,40 грн., компенсаційні втрати частини зарплати (інфляційні втрати) за нараховану, але не сплачену заробітну плату в розмірі 6830,76 грн.; стягнути з відповідача моральну шкоду 20000 грн.

В обґрунтування предявлених вимог вказала, що з 02.11.2010 року по 31.01.2015 року вона працювала на посаді юрисконсульта в Криворізькій філії ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО». У звязку з допущенням роботодавцем грубих порушень законодавства про працю, 31.01.2015 року вона звільнилась із займаної посади за власним бажанням згідно ч.3 ст.38 КЗпП України. В день звільнення відповідач не здійснив з нею відповідний розрахунок. Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.05.2015 року з відповідача на її користь стягнуто 35865,57 грн. в рахунок відшкодування заборгованості по заробітній платі, компенсації за невикористану відпустку, вихідну допомогу, моральну шкоду. В рахунок виконання рішення суду 08.08.2016 року на її рахунок з ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» перераховано 33865,57 грн. За даних обставин в порядку ст.117 КЗпП України, вона просить суд стягнути з відповідача заборгованість, яка складається із середнього заробітку за час затримки з 21.05.2015 року по 07.08.2016 року день фактичного розрахунку 39103,40 грн., а також інфляційні втрати 6830,76 грн. Крім того, посилаючись на спричинення їй моральних страждань внаслідок невиплати їй заробітної плати тривалий час та вимушеність шукати засоби для влаштування життя, просить відшкодувати моральну шкоду, оцінену нею в 20000 грн.

Позивач в судове засідання не зявилась, згідно клопотання просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення по справі.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі.

З урахуванням згоди позивача суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення згідно ст.224 ЦПК України.

Виходячи з ч.3 ст.27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, суд визнає неявку учасників процесу в судове засідання такою, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 02.11.2010 року по 31.01.2015 року ОСОБА_1 працювала юрисконсультом ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», наказом № 63-12-кф від 28.01.2015 року звільнена із займаної посади з 31.01.2015 року на підставі ч.3 ст.38 КЗпП України (а.с.18).

Згідно наказу №49 від 16.12.2013 року, позивач працювала за графіком виходу на роботу по 40 годин в тиждень, тобто її повний робочий тиждень тривав 5 робочих днів (а.с.19).

Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.05.2015 року (а.с.13-15), яке набрало законної сили 09.06.2015 року, з ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» на користь ОСОБА_1 стягнуто премію за квітень та травень 2014 року в сумі 3 997,79 грн.,заборгованість по заробітній платі в розмірі12 838,88 грн.,вихідну допомогу в розмірі тримісячного середнього заробітку в розмірі 7820,68 грн. та 9208,22 грн. зазатримку розрахунку при звільнені по день фактичного розрахунку, а загалом 33865,57 грн.; стягнуто 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

На виконання рішення суду 16.06.2015 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видано судовий наказ (а.с.16), який звернуто стягувачем ОСОБА_1 на виконання до Відділу ДВС Соломянського РУЮ в м. Києві із відкриттям виконавчого провадження № 47935614 згідно постанови від 23.06.2015 року (а.с.17).

Згідно офіційних відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», код ЄДРПОУ 16467237, юридична адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський 19/3, з 25.10.2016 року перебуває в процесі провадження у справі про банкрутство згідно рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2016 року № 910/9445/16.

З відповіді Управління ДВС ГТУЮ в м. Києві від 11.04.2016 року № М-1585; М-1779 слідує, що в рахунок забезпечення виплати заборгованості ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» перед стягувачами за зведеним виконавчим провадженням, у тому числі перед ОСОБА_1, постановами державного виконавця накладено арешти на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках підприємства, оцінено арештоване майно з метою передання його для подальшої реалізації (а.с.42-52).

На виконання заочного рішення суду від 20.05.2015 року, розрахунок з позивачем при її звільненні здійснено ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» не в повному обсязі, а саме 08.08.2016 року в розмірі 33696,24 грн. із фактично присуджених 35865,57 грн., що підтверджується випискою ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 15.08.2016 року № K3U3-N7JU-8T8J-DS0C (а.с.12).

У відповідності зі ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно ст.117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При визначенні середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 21.05.2015 року по 07.08.2016 року суд виходить із розміру середньоденної заробітної плати позивача в сумі 126,14 грн., встановленої рішенням суду від 20.05.2015 року та в розумінні ст.61 ЦПК України такої, що не підлягає окремому доказуванню.

Таким чином, середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 складає 38 724,98 грн. (з розрахунку: 126,14*307 робочих днів, з яких: травень 2015 року 7, червень 2015 року 21, липень 2015 року 23, серпень 2015 року 20, вересень 2015 року 22, жовтень 2015 року 21, листопад 2015 року 21, грудень 2015 року 23, січень 2016 року 19, лютий 2016 року 21, березень 2016 року 22, квітень 2016 року 21, травень 2016 року 20, червень 2016 року 20, липень 2016 року 21, серпень 2016 року 5, загалом без урахування державних свят), у звязку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Натомість суд вважає доведеними та обґрунтованими вимоги позову в частині стягнення компенсації втрат частини доходів ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням строків виплат їй заробітної плати при звільненні в сумі 6830,76 грн., оскільки наданий позивачем розрахунок в підтвердження своїх вимог (а.с.7-9) суд розцінює як належний в силу його відповідності ст.ст.2,3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 20509-ІІІ.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Оскільки право позивача порушено несвоєчасним проведенням розрахунку при звільненні, що є доведеним, тому відповідно до ст.237-1 КЗпП України ПАТ «УСК ГАРАНТ-АВТО» зобовязаний відшкодувати моральну шкоду.

Факт заподіяння моральної шкоди позивачеві ОСОБА_1 у звязку з неможливість отримати від підприємства усіх належних їй виплат при звільненні та неможливість вільно розпоряджатись зазначеними коштами, встановлений в судовому засіданні.

Визначаючи розмір моральної шкоди, керуючись засадами розумності, виваженості та справедливості, п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд враховує глибину душевних страждань позивача, характер її немайнових та майнових втрат, тривалість винних дій відповідача, перебування підприємства на стадії санації, а також розмір фактично невиплачених позивачеві сум 2199,33 грн., тому вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 550 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат згідно ст.88 ЦПК України, з огляду на звільнення позивача від сплати судового збору (п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»), суд вважає за необхідне стягнути з ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» в дохід держави судовий збір в розмірі 1097,99 грн. (551,20 грн. щодо вимог немайнового характеру + 546,79 грн. щодо вимог майнового характеру пропорційно частині задоволених вимог 99,2 %).

Керуючись ст. ст.4-10, 11, 14, 15, 60, 61, 74, 79, 88, 208 ч.1 п.2, 209, 212-215, 218, 223-226, 294, 296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ-АВТО», третя особа Відділ державної виконавчої служби Соломянського районного управління юстиції в м. Києві, про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ-АВТО» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку за період з 21.05.2015 року по 07.08.2016 року в розмірі 38724 (тридцять вісім тисяч сімсот двадцять чотири) грн. 98 коп., компенсаційні втрати за нараховану, але не сплачену заробітну плату в розмірі 6830 (шість тисяч вісімсот тридцять) грн. 76 коп.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ-АВТО» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 550 (пятсот пятдесят) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Стягнути з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГАРАНТ-АВТО» в дохід держави судовий збір в розмірі 1097 (одна тисяча девяносто сім) грн. 99 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно вимог ст.229 ЦПК України протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя Євтушенко О.І.