Рішення № 62672196, 22.03.2016, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5003/15-ц

№ провадження 2/208/875/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2016 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2015 року позивач, Публічне акціонерне товариство «ДельтаБанк» звернулося до відповідача, ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: однокімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 26,3 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., яка є предметом іпотеки, та належить Іпотекодавцеві на підставі свідоцтва про право власності, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська 19.09.2006 року , згідно з розпорядженням від 19.09.2006 року № 5/2931-р, зареєстрованого Дніпродзержинським БТІ 16.11.2006 року в реєстровій книзі № 175, номер запису № 22568, реєстраційний номер 16761524, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.11.2006 року та визнати право власності на зазначений будинок за ПАТ «ДельтаБанк», а також всі судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 (далі Позичальник, Відповідач), було укладено договір про іпотечний кредит № 27.3/000135/08-НВД (далі Договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн. з розрахунку 11,99 % річних на строк з 11.03.2008 по 11.03.2023 рік Банк свої зобовязання за кредитним договором повністю виконував, надавши Відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором. 20 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, відповідно до вищевказаного Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором іпотекодавець ОСОБА_1 за договором іпотеки № 27.3/000135/І01/08-НВД від 11.03.2008 року передав у іпотеку нерухоме майно: однокімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 26,3 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Предмет іпотеки належить Іпотекодавцеві на підставі свідоцтва про право власності, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська 19.09.2006 року, згідно з розпорядженням від 19.09.2006 року № 5/2931-р, зареєстрованого Дніпродзержинським БТІ 16.11.2006 року в реєстровій книзі № 175, номер запису № 22568, реєстраційний номер 16761524, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.11.2006 року. Предмет іпотеки за цим договором належить Іпотекодавцю на праві власності, не знаходиться в іпотеці у третіх осіб, в тому числі не знаходиться в податковій заставі, не подарований, не проданий, не є предметом розгляду судових справ та під арештом не перебуває, що підтверджується: Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за № 17417957, Витягом з Державного реєстру іпотек № 17418087, виданим ОСОБА_3, нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області від 11.03.2008 року квартира не перебуває. Відсутність податкової застави підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкову заставу № 17418037 від 11.03.2008 року.

Відповідно до п.3.2. іпотечного договору № 27.3/000135/І01/08-НВД від 11.03.2008 року у випадку настання будь-якої з підстав для звернення стягнення на Предмет іпотеки, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, відповідно до п.3.3 іпотечного договору № 27.3/000135/І01/08-НВД від 11.03.2008 року

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву в якій просив суд розглянути справу без участі їх представника, на задоволенні позовних вимог наполягає, не заперечують проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 в судове засідання не зявилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, згідно з вимогами ст.76 ЦПК України, про причини неявки суду не повідомили, судова повістка - виклик направлена відповідачеві та третій особі на останню відому суду адресу, і в силу ст.77 ЦПК України вважається доставленою, оскільки в матеріалах справи є рекомендовані повідомлення, в якій стоїть підпис відповідача та третьої особи про отримання такої кореспонденції, на підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає причини неявки відповідача неповажними; є достатньо матеріалів про права та відносини сторін, потрібність дачі особистих пояснень відповідачем відсутня, що дозволило суду за згодою позивача та його представника, згідно вимог ст. 224 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

В звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;

Як встановлено в судовому засіданні, 11.03.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 (далі Позичальник, Відповідач), було укладено договір про іпотечний кредит № 27.3/000135/08-НВД (далі Договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 50000,00 грн. з розрахунку 11,99 % річних на строк з 11.03.2008 по 11.03.2023 рік Банк свої зобовязання за кредитним договором повністю виконував, надавши Відповідачеві кредит, в розмірі та строки передбачені кредитним договором.

20 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, Публічне акціонерне товариство «Кредитпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обовязків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вищевказаного Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору.

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором іпотекодавець, відповідач по справі ОСОБА_1 за договором іпотеки № 27.3/000135/І01/08-НВД від 11.03.2008 року передала у іпотеку нерухоме майно: однокімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 26,3 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка їй належить на підставі свідоцтва про право власності, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська 19.09.2006 року, згідно з розпорядженням від 19.09.2006 року № 5/2931-р, зареєстрованого Дніпродзержинським БТІ 16.11.2006 року в реєстровій книзі № 175, номер запису № 22568, реєстраційний номер 16761524, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.11.2006 року, вказаний Предмет іпотеки не знаходиться в іпотеці у третіх осіб, в тому числі не знаходиться в податковій заставі, не подарований, не проданий, не є предметом розгляду судових справ та під арештом не перебуває, що підтверджується: Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна за № 17417957, Витягом з Державного реєстру іпотек № 17418087, виданим ОСОБА_3, нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу Дніпропетровської області від 11.03.2008 року квартира не перебуває, відсутність податкової застави підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податкову заставу № 17418037 від 11.03.2008 року.

Відповідно о ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині..

Відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотеко держателем прозадоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ч.2 ст.39 Закону України "Про іпотеку"одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою Іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Крім того, відповідно до ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"встановлено, що реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

Відповідно до ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині.

Відповідно до ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі

договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

Відповідно до ст .37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає письмову вимогу про усунення порушення. Положення цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

На підставі ст.ст. 509, 526 ЦК України новий кредитор ПАТ «Дельта банк» має право вимагати виконання зобов'язання на свою користь.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобовязань згідно умов кредитного договору. Однак зобовязання не виконані, у звязку з чим, станом на 15.05.2015 рік за ОСОБА_2 наявна заборгованість у сумі: 72644,48грн., з яких: тіло кредиту 43533,72 грн.; відсотки 18603,17 грн.; пеня 10 507,59 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В рахунок виконання основного зобов'язання Позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмету іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі у порядку, передбаченому ст.ст. 36, 37 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права.

Відповідно до п.39 Постанови пленуму ВСУ №5 від 30.04.2012 року, суди мають виходити з того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду. В разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Враховуючи невизнання та порушення прав іпотекодержателя, існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателю.

Враховуючи спосіб захисту прав, передбачений ст.16 ЦК України, існують всі підстави для визнання права власності за Позивачем.

Позивач має право вимагати захисту свого права власності та усунення його порушень на підставі наведених нижче норм:

Відповідно до ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст.321 ЦК України, ніхто не може бути обмежений у здійсненні права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Частиною 1 п. 22 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, повязаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «ДЕЛЬТА БАНК», далі АТ «ДЕЛЬТА БАНК», код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ, 01133.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «ДЕЛЬТА БАНК» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4.

Тимчасову адміністрацію в АТ «ДЕЛЬТА БАНК» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 08.04.2015 № 71 "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015р. №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», яким тимчасову адміністрацію в АТ "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015р. по 02.09.2015р. включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», надалі за текстом Закон, встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону, Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до ч. 1 п. 8, ч. 2 ст. 4 Закону основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку.

Частиною 1 ст. 35 Закону встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Відповідно до п. 17 ст. 2 вказаного Закону уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1, ч. 2 ст. 36 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту).

Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

За приписами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 37 Закону уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду. Уповноважена особа Фонду, зокрема, має право: вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 37 Закону на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Згідно ч. 1,6 ст. 38 Закону уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку та вжити передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Оскільки, зазначена позовна заява подана від імені уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі, повязаній із проведення заходів щодо повернення заборгованості позичальників перед банком під час запровадження тимчасової адміністрації в банку, то позов подається без сплати судового збору.

Звертаємо увагу, що вищезазначені норми п. 1 ч. 2, п. 1 ч. 3 ст. 37 зазначеного Закону, які не містять заборон передоручати уповноваженій особі Фонду власні повноваження іншій особі.

В свою чергу п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не визначає конкретний процесуальний статус заявника.

Відповідно до п.39 Постанови пленуму ВСУ №5 від 30.04.2012 року, ... суди мають виходити з того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду. В разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Враховуючи невизнання та порушення прав іпотекодержателя, існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателю.

Враховуючи спосіб захисту прав, передбачений ст.16 ЦК України, існують всі підстави для визнання права власності за Позивачем.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки, при подачі позовної заяви позивача було звільнено від сплати судових витрат у вигляді судового збору, то суд вважає, що ці кошти необхідно стягнути з відповідача на користь держави в сумі 6890,00 гривень.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 15, 16, 192, 321, 386, 391, 514,526, 527, 530, 608, 610, ч. 1 ст. 625, ст. 629, ст.1048-1050, ст.1052, 1261 Цивільного кодексу України, ст. 6, 7, 12, 33, 35, 36, 37 39, 41 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 1, 3, 11, 15, 59-61, 88, 192, 209, 224-226, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, ст.109 ЖК України, ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Звернути стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості в сумі у сумі: 72644,48грн., з яких: тіло кредиту 43533,72 грн.; відсотки 18603,17 грн.; пеня 10 507,59 грн., за іпотечним кредитом № 27.3/000135/08-НВД від 11.03.2008 року, а саме на однокімнатну квартиру зі всіма обєктами функціонально повязаними з цим нерухомим майном загальною площею 26,3 кв.м., житловою площею 14,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1., яка є предметом іпотеки, та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Фондом комунальної власності м. Дніпродзержинська 19.09.2006 року , згідно з розпорядженням від 19.09.2006 року № 5/2931-р, зареєстрованого Дніпродзержинським БТІ 16.11.2006 року в реєстровій книзі № 175, номер запису № 22568, реєстраційний номер 16761524, зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 16.11.2006 року

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у розмірі 6890,00 грн. (шість тисяч вісімсот девяносто гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Заводським районним судом м. Дніпродзержинська за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.