Рішення № 62671225, 10.11.2016, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 680/214/16-ц

Провадження № 22-ц/792/1876/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Карпусь С.А.,

суддів: Федорової Н.О., Ярмолюка О.І.

секретаря Бондаря О.В.

з участю: представників відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, прокурора Параскевича О.Г.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Новоушицького районного суду від 03 серпня 2016 року за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Новоушицької районної державної адміністрації до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова Володимира Юрійовича, приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибчика Анатолія Мусійовича про визнання недійсною та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування рішень державних реєстраторів, договорів купівлі-продажу, іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а:

В березні 2016 році заступник прокурора Хмельницької області звернувся в суд із вказаним позовом, в якому зазначав, що розпорядженням голови Новоушицької РДА №355/07 від 17.05.2007 року Державному підприємству «Красилівський агрегатний завод» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для облаштування пляжу за рахунок земель державної власності на території Вільховецької сільської ради. Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації №347/2012-р від 20 листопада 2012 року затверджено даний проект землеустрою та вирішено передати ДП «Красилівський агрегатний завод» в оренду земельну ділянку загальною

_____________

Головуючий у першій інстанції - Шуригіна О.В Провадженням № 22ц/792/1876/16

Доповідач -Карпусь С.А. Категорія № 2.3

площею 1,1781 га земель водного фонду терміном на 49 років. На підставі цього розпорядження 24 грудня 2012 року між Новоушицькою РДА та державним підприємством укладено договір оренди земельної ділянки №184/2012. На вказаній земельній ділянці ОСОБА_4 та ОСОБА_3 упродовж 2009-2010 років без будь-яких дозвільних документів здійснили будівництво одного об'єкту нерухомості (елінгу) на землях водного фонду. З метою узаконення самочинного будівництва 16 серпня 2013 року між ОСОБА_4 та ДП укладено договір суборенди № 06-201 земельної ділянки, площею 0,0158 га та того ж дня між ДП і ОСОБА_3 - договір суборенди земельної ділянки за №06-200, площею 0,0298 га, за умовами яких суборендарям надано право на встановлення споруд. 29 жовтня 2013 року інспекцією ДАК зареєстровано декларацію ХМ№202133010989, подану ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку(А-ІІ)). На підставі декларації реєстраційною службою Новоушицького районного управління юстиції за останніми зареєстровано право власності на нерухоме майно.

02.09.2014 року ОСОБА_3 відчужив за договором купівлі-продажу №790 1/2 частину вказаного об'єкту ОСОБА_7, а той, в свою чергу, за договором іпотеки №799 від 03.09.2014 року передав ОСОБА_8 вказану частину нерухомого майна в іпотеку.

Згідно договору купівлі-продажу №2333 від 08.09.2015 року ОСОБА_4.1/2 частину вказаного об'єкту самочинного будівництва відчужив ОСОБА_5, а той, в свою чергу, за договором іпотеки №2334 від 08.09.2014 року, передав ОСОБА_12 вказану частину нерухомого майна в іпотеку.

Рішеннями Апеляційного суду Хмельницької області від 04.03.2015 року по справі № 680/721/14-ц та від 10.03.2015 року по справі №680/722/14-ц залишено в силі рішення суду першої інстанції, якими визнано недійсними договори суборенди № 06-200 та № 06-201 земельних ділянок, площею 0,0298 га та 0,0158 га відповідно з кадастровим номером НОМЕР_1 та скасовано їх державну реєстрацію. Ухвалами суду касаційної інстанції рішення апеляційного суду залишені без змін.

З наведених підстав прокурор просив:

1) визнати недійсною декларацію №ХМ 202133010989, подану ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ) та скасувати її державну реєстрацію;

2) визнати недійсним договір купівлі-продажу №790, укладений 02.09.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7;

3) визнати недійсним договір іпотеки № 799, укладений 03.09.2014 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8;

4) скасувати рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибчика А.М. від 02.09.2014 року, індексний номер 15505090 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_7 на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку та рішення від 03.09.2014 року, індексний номер 15543656 про державну реєстрацію права іпотеки на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, що розташований по АДРЕСА_1;

5) визнати недійсним договір купівлі-продажу №2333, укладений 08.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ;

6) визнати недійсним договір іпотеки № 2334, укладений 08.09.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

7) скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В.Ю. від 08.09.2014 року, індексний номер 15638709, про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку та рішення від 08.09.2014 року, індексний номер 15642107 про державну реєстрацію права іпотеки на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, що розташований по АДРЕСА_1;

Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 03 серпня 2016 року позов задоволено частково. Постановлено:

1. Скасувати реєстрацію 29 жовтня 2013 року декларації за №ХМ 202133010989, подану ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації (елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ)).

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №790, укладений 02.09.2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, який розташований по АДРЕСА_1.

3. Скасувати рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибчика А.М. від 02.09.2014 року, індексний номер 15505090 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_7 на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, що розташований по АДРЕСА_1.

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу №2333, укладений 08.09.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, який розташований по АДРЕСА_1.

5. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В.Ю. від 08.09.2014 року, індексний номер 15638709, про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, який розташований по АДРЕСА_1.

6. Визнати недійсним договір іпотеки №799, укладений 03.09.2014 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

7.Скасувати рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибчика А.М. від 03.09.2014 року, індексний номер 15541223, про державну реєстрацію права іпотеки, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

8. Визнати недійсним договір іпотеки №2334, укладений 08.09.2014 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

9. Скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В.Ю. від 08.09.2014 року, індексний номер 15643943, про державну реєстрацію права іпотеки, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

В решті позовних вимог відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вважають рішення суду незаконним та необгрунтованим, просять його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Суд розглянув справу у їх відсутності, не повідомивши їх належним чином про розгляд справи, що позбавило їх можливості надати свої заперечення та клопотання. Ухвалюючи рішення, суд не звернув уваги на те, що рішеннями апеляційного суду Хмельницької області від 4 та 10 березня 2015 року відмовлено в позові прокурору в частині скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, державної реєстрації їх права власності на нерухоме майно. Оскільки такі факти встановлені рішенням суду, вони не доводяться більше в силу ст. 61 ЦПК. На момент розпорядження належним їм майном (елінгом) в силу ст. 319 ЦК вони вправі були відчужити своє майно, право власності не було ні оспорене, ні обмежене.

Судом першої інстанції не було перевірено, на якій правовій підставі діяли вони, продаючи спірне нерухоме майно, внаслідок чого в порушення ст. 319 ЦК, ст. 41 Конституції, ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод їх було неправомірно позбавлено право власності на майно.

Вони не погоджуються з висновками суду щодо незаконного будівництва на земельній ділянці елінга з кімнатами відпочинку.

Суд повинен був закрити провадження у справі відповідно до ст. 205 ЦПК в частині вимог: скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, рішення приватного нотаріуса Грибчика А.М. про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_7 на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку; скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В.Ю. від 08.09.2014 року, про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_5 на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку; скасування рішення приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибчика А.М. від 03.09.2014 року про державну реєстрацію права іпотеки, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8; скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова В.Ю. від 08.09.2014 року про державну реєстрацію права іпотеки, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Апеляційна скарга не містить обгрунтувань щодо незаконності рішення суду у частині відмови прокурору у задоволенні вимог про визнання недійсною декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, з підстав у ній наведених.

Представник відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги визнав.

Прокурор апеляційну скаргу не визнав та просив її відхилити.

Інші учасники судового процесу в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями та розписками. Тому у відповідності з положеннями ст. 305 ЦПК України розгляд справи проводиться у їх відсутності.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в задоволеній частині скасуванню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Згідно п.п. 1,3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

У зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду дійсним обставинам, порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення суду в частині задоволення позову про скасування рішень державних реєстраторів, договорів купівлі-продажу, іпотеки підлягає скасуванню з ухваленням у цій частині вимог нового рішення.

Встановлено, що 17 травня 2007 року райдержадміністрація видала розпорядження №355/07-р про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду ДП «Красилівський агрегатний завод» земельної ділянки за рахунок земель державної власності на території Вільховецької сільської ради Новоушицького району Хмельницької області для облаштування пляжу.

Розпорядженням облдержадміністрації від 20 листопада 2012 року №347/2012-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої за межами с. Рудківці, Новоушицького району, Хмельницької області, в користування на умовах оренди ДП «Красилівський агрегатний завод» для рекреаційного призначення (облаштування пляжу і встановлення інших споруд), передано в оренду ДП «Красилівський агрегатний завод» земельну ділянку загальною площею 1,1781 га за рахунок земель водного фонду строком на 49 років і надано повноваження райдержадміністрації на укладення договору оренди вказаної земельної ділянки.

24 грудня 2012 року райдержадміністрація та ДП «Красилівський агрегатний завод» уклали договір оренди земельної ділянки №184/2012, за умовами якого райдержадміністрація передала вказаному підприємству в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,1781 га, для рекреаційного призначення (облаштування пляжу). При цьому орендар зобов'язався виконувати обмеження щодо об'єкту оренди, передбачені законом або договором, і дотримуватися режиму використання земель рекреаційного призначення.

Договір оренди зареєстрований у відділі Держкомзему у Новоушицькому районі Хмельницької області за № 682330006003772.

Указана земельна ділянка (кадастровий номер НОМЕР_1) розташована уздовж річки Дністер і відноситься до земель водного фонду та рекреаційного призначення (облаштування пляжу).

16 серпня 2013 року ДП «Красилівський агрегатний завод» і ОСОБА_3 уклали договір суборенди земельної ділянки № 06-200, за умовами якого підприємство передало ОСОБА_3 в строкове платне користування частину орендованої ним земельної ділянки площею 0,0298 га для рекреаційного призначення (облаштування пляжу і встановлення інших споруд) строком на 48 років з моменту державної реєстрації цього договору. 19 вересня 2013 року реєстраційна служба зареєструвала договір суборенди земельної ділянки за № 6043676.

16 серпня 2013 року ДП «Красилівський агрегатний завод» і ОСОБА_4, уклали договір суборенди земельної ділянки № 06-201, за умовами якого підприємство передало ОСОБА_4 в строкове платне користування частину орендованої ним земельної ділянки площею 0,0158 га для рекреаційного призначення (облаштування пляжу і встановлення інших споруд) строком на 48 років з моменту державної реєстрації цього договору. 19 вересня 2013 року реєстраційна служба зареєструвала договір суборенди земельної ділянки за № 6050161.

Облдержадміністрація своїм листом № 99/68-26-4450/2013 від 13 серпня 2013 року погодила укладення відповідачами зазначених договорів суборенди земельної ділянки.

Протягом 2009-2010 років ОСОБА_3 і ОСОБА_4 побудували елінг з кімнатами відпочинку (А-ІІ) загальною площею 379,6 кв.м. на земельній ділянці за межами с. Рудківці, Новоушицького району, Хмельницької області, що не була відведена їм для цієї мети, без належного дозволу.

29 жовтня 2013 року Інспекція ДАБК зареєструвала їх декларацію про готовність указаного об'єкта до експлуатації, а 24 листопада 2013 року реєстраційна служба прийняла рішення про державну реєстрацію прав і видала відповідно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2 і НОМЕР_3 на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку кожному. При цьому була здійснена державна реєстрація права власності останніх на нерухоме майно, яке розташоване по АДРЕСА_1 (запис № 3518388 і № 3518374).

2 вересня 2014 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_7 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, а той, у свою чергу, за договором іпотеки від 3 вересня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Хмельницької області Грибчиком А.М., передав ОСОБА_8 указане нерухоме майно в іпотеку.

8 вересня 2014 року ОСОБА_4 продав ОСОБА_5 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, а той, у свою чергу, за договором іпотеки від 8 вересня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пономарьовим В.Ю., передав ОСОБА_6 указане нерухоме майно в іпотеку.

Рішенням Новоушицького районного суду від 23 грудня 2014 року, залишеним в цій частині без змін рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 04 березня 2015 року, було визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки площею 0,0298 га, що розташована на території Вільховецької сільської ради, укладений 16 серпня 2013 року між ДП «Красилівський агрегатний завод» і ОСОБА_3 і скасовано його державну реєстрацію.

Іншим рішенням Новоушицького районного суду від 24 грудня 2014 року, залишеним в цій частині без змін рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 10 березня 2015 року було визнано недійсним договір суборенди земельної ділянки площею 0,0158 га, що розташована на території Вільховецької сільської ради, укладений 16 серпня 2013 року між ДП «Красилівський агрегатний завод» і ОСОБА_4 і скасовано його державну реєстрацію.

Наведене підтверджується наявними у справі письмовими доказами та судовими рішеннями.

Колегією суддів встановлено, що суд розглянув дану справу без участі відповідача ОСОБА_3, який не був повідомлений належним чином про розгляд справи. В матеріалах справи відсутні відомості про вручення йому повістки на 03 серпня 2016 року. Дана обставина є підставою для скасування рішення суду, оскільки свідчить про порушення ним норм процесуального права (ст. 169 ЦПК України).

Звертаючись до суду та під час розгляду справи, прокурор підтримав вимоги про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, яка була подана ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

У відповідності до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Новостворене нерухоме майно стає об'єктом цивільних правовідносин з моменту завершення будівництва, прийняття до експлуатації або державної реєстрації без урахування того, яким суб'єктом правовідносин здійснено такі дії та на якого суб'єкта цивільних правовідносин або сторону договору зареєстроване новостворене майно.

Як передбачено ч. 1 ст. 39 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Встановлено, що відповідно до вимог ст. 376 ч.1 ЦК України будівництво ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснено на земельній ділянці, що не була відведена для будівництва, без належних дозволів на будівництво, без належним чином затвердженого проекту та на земельній ділянці рекреаційного призначення, на якій згідно з п.4 ст. 89 Водного кодексу України заборонено будівництво будь-яких споруд, крім гідротехнічних. Таким чином збудований вказаними особами елінг є самочинним будівництвом, право власності на яке не може бути захищене в порядку, встановленому ЦК України.

Відповідно до п. 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок), прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I-III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Порядок внесення змін до декларації та її скасування встановлений п.п. 28, 29 Порядку.

Зокрема, у разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п'яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Суд першої інстанції скасовуючи реєстрацію декларації, не навів в рішенні мотивів, з яких дійшов такого висновку.

За наведених обставин та враховуючи викладені вимоги закону, колегія суддів вважає, що вимоги прокурора про скасування реєстрації Інспекцією держархбуд контролю Хмельницької області 29 жовтня 2013 року декларації про готовність до експлуатації елінга з кімнатами відпочинку (АII), код 1241.5, що була подана ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції правильно вказав, що сама декларація не є дозвільним документом, не визначає прав та обов'язків відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3, визнання її недійсною не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту порушеного права, тому відмовив прокурору в цій частині вимог, однак в цій частині рішення суду не оскаржується, в апеляційній скарзі відсутні щодо цього доводи.

Як передбачено ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право власності має абсолютний характер та є непорушним.

Забезпечуючи усім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав і свідоцтво про право власності на нерухоме майно як правовстановлюючий документ є необхідними передумовами державної реєстрації прав особи на це майно, тобто підставою для виникнення у особи права власності на нерухомість.

Вимога захисту порушених прав власника на землю, на якій розташоване нерухоме майно, реалізується зацікавленою особою шляхом звернення до суду з вимогою про визнання рішення про державну реєстрацію прав і свідоцтва про право власності на це майно недійсними.

Записи до Державного реєстру прав щодо права власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кожного на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку внесені на підставі рішення реєстратора, після чого вони одержали свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Вимоги про визнання недійсними рішень про державну реєстрацію прав і свідоцтв про право власності на нерухоме майно позивачем не заявлялись. Здійснивши державну реєстрації права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кожного на 1/2 частину елінгу з кімнатами відпочинку, держава офіційно визнала та підтвердила факт виникнення у них права на нерухоме майно, тому без скасування цієї реєстрації це майно не може бути знесено. Крім того, в силу ст. 658 ЦК України право продажу товару належить власникові товару.

Задовольняючи позов в частині визнання недійсними договорів купівлі-продажу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належної кожному з них ? частини елінгу з кімнатами відпочинку, суд першої інстанції виходив з того, що елінги як об'єкти самочинного будівництва не можуть бути відчужені в майбутньому.

Як вбачається із змісту позовної заяви, звертаючись до суду з вимогами про визнання недійсними договору купівлі-продажу №790, укладеного 02.09.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 та договору купівлі-продажу №2333, укладеного 08.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, заступник прокурора Хмельницької області посилався на те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства. Недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 ЦК України, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі ст. ст. 27, 31 ЦПК України позивач самостійно визначає предмет і підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета позову.

Відповідно до ст. ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена сторонами правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Однак судом першої інстанції не встановлено, які права чи законні інтереси держави, інших осіб, в інтересах, яких заявлено позов, порушено укладенням оспорюваних правочинів. Такі докази в справі відсутні.

Звертаючись до суду з даним позовом, заступник прокурора вказував на те, що використання земельної ділянки водного фонду рекреаційного призначення шляхом її незаконної забудови порушує інтереси держави в особі Хмельницької ОДА, яка визначена, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також Новоушицької РДА як орендодавця земельної ділянки, на якій розміщений об'єкт самочинного будівництва.

В силу статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

У разі порушення прав власника або користувача земельної ділянки він може вимагати поновлення його прав шляхом пред'явлення позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, однак такі вимоги прокурором не заявлялись.

Ухвалюючи рішення у справі за позовом заступника прокурора в інтересах особи, яка не була стороною в оспорюваних правочинах з продажу елінга з кімнатами відпочинку, суд зазначених вимог закону не врахував, не встановив, яке невизнане чи оспорюване цивільне право позивачів було порушене зазначеними договорами та чи підлягає воно захисту у такий спосіб, як визначений прокурором.

Тому колегія суддів вважає, що вимоги прокурора про визнання недійсними договору купівлі-продажу укладеного 02.09.2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 щодо відчуження ? частини елінгу та договору купівлі-продажу, укладеного 08.09.2014 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо відчуження іншої частини елінгу задоволенню не підлягають.

Відповідно не підлягають задоволенню позовні вимоги заступника прокурора Хмельницької області про скасування реєстрації права власності на вказане майно за набувачами ОСОБА_7 та ОСОБА_5 та про визнання недійсними договорів іпотеки та скасування рішення про їх державну реєстрацію.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у задоволеній частині вимог підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення вимог, а саме в частині скасування реєстрації Інспекцією держархбуд контролю Хмельницької області 29 жовтня 2013 року декларації про готовність до експлуатації об'єкта нерухомого майна, в задоволенні інших вимог відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Відповідно до положень ч.5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як видно з матеріалів справи, заступником прокурора Хмельницької області понесені та документально підтверджені витрати на сплату судового збору при подачі позовної заяви 11713 грн.. Оскільки задоволена лише одна позовна вимога, тому з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_3 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь прокуратури Хмельницької області підлягає стягненню по 459,33 грн. (1378/3) понесених судових витрат з кожного.

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_3 сплатив 12884,26 грн. судового збору, що підтверджується квитанцією №53 від 18.08.2016 року. Приймаючи до уваги часткове задоволення скарги, колегія суддів вважає, що з Хмельницької обласної державної адміністрації та Новоушицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню по 4547,4 грн. (1378 грн. Х 110 % Х 6 вимог немайнового характеру /2) понесених судових витрат з кожного.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Новоушицького районного суду від 03 серпня 2016 року в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Хмельницької обласної державної адміністрації, Новоушицької районної державної адміністрації до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Пономарьова Володимира Юрійовича, приватного нотаріуса Красилівського районного нотаріального округу Грибчика Анатолія Мусійовича про визнання недійсною та скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, скасування рішень державних реєстраторів, договорів купівлі-продажу, іпотеки задовольнити частково.

Скасувати реєстрацію Інспекцією держархбуд контролю Хмельницької області 29 жовтня 2013 року декларації про готовність до експлуатації елінга з кімнатами відпочинку (А-II), код 1241.5, що була подана ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь прокуратури Хмельницької області по 459,33 грн. понесених судових витрат з кожного.

Стягнути з Хмельницької обласної державної адміністрації та Новоушицької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_3 по 4547,4 грн. понесених судових витрат з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча /підпис/ С.А. Карпусь

Суддя /підпис/ Н.О. Федорова

Суддя /підпис/ О.І. Ярмолюк

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь