Постанова № 62669546, 08.11.2016, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №766/4035/16-а

Пров. №2-а/766/164/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар Ханіков І.І., з участю представника управління Патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції України Замостного О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені зали судового засідання міського суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 2 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Краснова Андрія Олександровича, Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати неправомірними дії інспектора патрульної поліції Краснова А.О. щодо складання постанови про адміністративне правопорушення, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №032842 від 11.05.2016 року, винесену інспектором патрульної поліції Красновим А.О., якою накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП. В обґрунтування позову зазначив, що 11.05.2016 року інспектором патрульної поліції Красновим А.О. було складено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС3 №032842, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Згідно зазначеної постанови, правопорушення полягає в тому, що ОСОБА_2 11.05.2016 року о 13-10 год. керуючи транспортним засобом Subaru Legacy здійснив зупинку у м. Херсоні на вул. Суворова на пішохідному переході, чим порушив п. 15.9 ПДР, а саме 1,1 метра. Позивач зазначає, що дійсно здійснював рух по вул. 21 Січня в м. Херсоні в сторону вул. Леніна в м. Херсоні, але не по вул. Суворова, зупинився для висадки пасажирів на ділянці автомобільної дороги, що не містила розмітки пішохідного переходу на відстань більше 10 метрів від знаку 5.35.1, в спеціально конструктивно відведеному місці. Відразу після висадки пасажира ОСОБА_4 продовжив рух в напрямку вул. Леніна у м. Херсоні, однак вимушений був зупинитись, оскільки йому перегородив рух працівник поліції, який відразу зазначив про скоєння правопорушення та запропонував вийти з машини для складання постанови. Йому не надано права скористатись правовою допомогою, до винесення постанови не було дозволено приймати участь його представнику ОСОБА_5, поліцейський не представився, права зачитав після складання постанови, відстань від розмітки 1.14.1 до автомобіля позивача вимірювалась вже після винесення постанови, однак у поліцейських були відсутні спеціальні технічні засоби.

Представником співвідповідача - Управління Патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції України (далі за текстом - УПП у м.Херсоні ДПП України) подані заперечення на адміністративний позов, який УПП у м.Херсоні ДПП України не визнає в повному обсязі. Згідно заперечень на позов, 11.05.2016 року інспектор патрульної поліції Краснов А.О. у складі екіпажу разом з поліцейським Гальченко В.Г. при патрулюванні в 12-44 год. помітили транспортний засіб Subaru Legacy, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, який здійснив зупинку ближче 10 м. від пішохідного переходу, порушивши п.п. 15.9 "г" Правил дорожнього руху. Згодом на місце адміністративного правопорушення прибув командир 2 роти УПП у м. Херсоні Медвідь А.В. Патрульним Красновим А.О. було здійснено заміри щодо відстані від пішохідного переходу. Під час оформлення постанови, ОСОБА_2 вказував на те, що здійснив зупинку для висадки пасажирів тим самим підтвердив той факт, що порушив п. 15.9 "г" ПДР. Встановивши факт вчинення адміністративного правопорушення, яке передбачено ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектором складено постанову у справі про адміністративне правопорушення ПС3 №032842 від 11.05.2016 року та надано ОСОБА_2 для ознайомлення, при цьому роз'яснивши права та зміст відповідних статей. За результатами розгляду адміністративної справи до ОСОБА_2 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн., шляхом винесення постанови правопорушнику. Зазначили, що поліцейський не зобов'язаний надавати докази правопорушнику, оскільки оцінивши їх, вже на заключному етапі провадження одразу виносить постанову про вчинення адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні 28.10.2016 року представник позивача підтримав позов в повному обсязі та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові. В судове засідання, призначене на 08.11.2016 року представник позивача не з'явився, надав письмові додаткові пояснення, відповідно до яких вказав, що ОСОБА_2 не роз'яснені його права, передбачені ст. 268 КУпАП, не надали права скористатись правовою допомогою, не допустили адвоката в якості захисника під час складання адміністративних матеріалів, не опитували наявних при події свідків та не фіксували відомості про них, не повідомляли учасників про технічні прилади, за допомогою яких фіксується адміністративне правопорушення, за відсутності понятих чи інших безпосередніх свідків самостійно патрульні провели заміри, про результати чого повідомили учасників, однак не надали відомостей про технічний прилад за допомогою якого проводились заміри, відомості про перевірку зазначеного приладу, заміри проводились третім екіпажем, оскільки два попередніх екіпажі патрульної поліції взагалі не мали рулетки, крім того заміри проводились вже після складання постанови й прийняття рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, так само як і роз'яснювались права. Крім того, зазначив, що на підтвердження вини ОСОБА_2 УПП у м. Херсоні надано запис з нагрудної камери поліцейського, однак зазначений запис вважає неповним, він переривається та не відображає ряд подій. Просив проводити розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача.

Представник патрульної поліції в судовому засіданні позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає, оскільки інспектор поліції діяв в межах своїх повноважень відповідно до вимог діючого законодавства.

Відповідач в судове засіданні не з'явився - про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини своєї неявки не повідомив, що відповідно до приписів КАС України не є перешкодою для розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідив матеріали справи, допитав свідків, встановив наступне.

11 травня 2016 року інспектор 2 роти УПП у м. Херсоні Красновим А.О. складено постанову серії ПСЗ № 032842, в якій зазначено, що 11.05.2016 року о 13-10 год. в м. Херсон вул. Суворова, ОСОБА_2 здійснив зупинку на пішохідному переході, чим порушив п. 15.9 «г» ПДР, а саме 1,1 метра. Зазначеною постановою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. (арк. справи 10).

З досліджених судом 02.09.2016 року відеозаписів з нагрудної камери, наданих відповідачем, що мають найменування файлів «20160511211014000523», «201605112113400000523», «201605112112802000595» встановлено, що о 12-43 год. інспектор патрульної поліції Краснов А.О. підійшов до автомобіля Subaru Legacy, та повідомив водія, що на нього буде складено постанову про адміністративне правопорушення. оскільки останній стояв ближче ніж 10 м до пішохідного переходу. Поліцейський роз'яснив позивачеві, що він матиме право оскаржити зазначену постанову до суду. О 13-17 год. вже після складання постанови поліцейський роз'яснив ОСОБА_2 його права та вимагав надати страховий поліс, вказував, що в разі його не надання позивач буде зобов'язаний сплатити штраф в подвійному розмірі. О 13-38 год. патрульним здійснено виміри від місця зупинки транспортного засобу до пішохідного переходу.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні, яке відбулось 28.10.2016 року пояснив, що 11.05.2016 року приблизно в період часу з 12-30 год. до 13-00 год. знаходився на вул. Суворова, 29 у м.Херсоні, дуже поспішав, в той день йшов дощ. Побачив, що на узбіччі стоїть ОСОБА_5 та поліцейські, підійшов до них щоб з'ясувати що відбулось. Один з поліцейських вимагав, щоб ОСОБА_2 підписав протокол. Свідок пояснив позивачеві, щоб той розписався в постанові, однак за те, що йому було роз'яснені його права не ставив підпис. Як зрозумів, ОСОБА_5, як представника ОСОБА_2 не допустили до розгляду справи про адміністративне правопорушення. Заміри проводились після того, як склали постанову. Він представився поліцейським як пішохід. Поліцейські викликали ще патрульних, свідок казав їм, що рулетка, якою робились заміри не сертифікована. Щодо замірів казали що можна ознайомитись в управлінні.

Свідок Гальченко В.Г. в судовому засіданні, яке відбулось 08.11.2016 року пояснила, що є інспектором патрульної поліції та здійснювала патрулювання разом з інспектором Красновим А.О. Ними було виявлено два адміністративні правопорушення, з яких обидва водії здійснили зупинку транспортного засобу на пішохідному переході, одним з порушників був позивач ОСОБА_2 свідок оформлювала постанову на іншого правопорушника. Транспортний засіб ОСОБА_2 стояв практично на пішохідному переході, водій стояв на тротуарі, а його друг почав агресивно себе поводити, заважав складати постанову. Його друг сказав, що представляє його інтереси, документів на підтвердження зазначеного не надав. Вони заперечували провину ОСОБА_2, заважали переходити дорогу пішоходам. ОСОБА_2 роз'яснювались його права з самого початку. Заміри зупинки автомобіля проводились після того як приїхав командир патрульної поліції.

Справи про порушення правил дорожнього руху розглядаються органами Національної поліції (ст. 222 КУпАП). У переліку, який міститься в статті, передбачено і частину першу, другу і третю ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 258 КУпАП якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

Крім того, відповідно до п.1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року за № 1395, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 4 Інструкції встановлено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених зокрема частинами другою і третьою статті 122 КУпАП.

Вказані норми є чинними на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В судовому засіданні з пояснень представників позивача та відповідача, свідків, встановлено, що позивач, керуючи транспортним засобом здійснив зупинку для висадки пасажира, зупинка була здійснена в м. Херсоні по вул. Суворова.

Відповідно до п. 15.9 "г" Правил дорожнього руху, в редакції, що діяла на час скоєння адміністративного правопорушення, зупинка забороняється на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, в редакції, що діяла на час скоєння адміністративного правопорушення, пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу. Пішохідні переходи позначаються дорожніми знаками 5.35.1-5.37.2, дорожньою розміткою 1.14.1-1.14.3, пішохідними світлофорами. За відсутності дорожньої розмітки межі пішохідного переходу визначаються відстанню між дорожніми знаками або пішохідними світлофорами, а на перехресті за відсутності пішохідних світлофорів, дорожніх знаків та розмітки - шириною тротуарів чи узбіч.

Звертаючись з даним адміністративним позовом до суду, позивач посилається, як на підставу для скасування зазначеної постанови на відсутність в його діях складу правопорушення, оскільки він здійснював рух керуючи транспортним засобом здійснив зупинку для висадки пасажирів на ділянці автомобільної дороги, що не мала розмітки пішохідного переходу на відстані більше 10 м від знаку 5.35.1 в спеціально конструктивно відведеному місці, після чого продовжив рух, але був вимушений зупинитися, оскільки йому перекрив рух працівник поліції.

Відповідачем не надано суду доказів, які спростували доводи позивача, в протоколі зазначено, що правопорушення відбулося о 13-10 год., що суперечить доказам, дослідженим в судовому засіданні, оскільки з відеозапису нагрудної камери вбачається, що о 12-43 год. позивачеві вже було фактично пред'явлено обвинувачення у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП; з показів свідка ОСОБА_8 встановлено, що протокол був складений до 13-00 год.; з фото транспортного засобу позивача на аркуші справи 34 вбачається лише те, що 11.05.2016 р. транспортний засіб позивача о 13-28 год. знаходився близько до пішохідного переходу.

Крім того, відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо).

В даному випадку працівниками поліції не зафіксовано належними та допустимими доказами саме здійснення позивачем зупинки транспортного засобу о 13-10 год. 11.05.2016 р. на пішохідному переході по вул. Суворова, 10. З заперечень на позов УПП у м.Херсоні вбачається, що вчинення правопорушення було виявлено о 12-44 год., а з відеозапису з нагрудної камери вбачається, що вже о 12-43 год. відповідач повідомив позивача про складення відносно нього постанови.

Тобто в судовому засіданні встановлено, що зупинка транспортного засобу позивача відбулася 11 травня 2016 року 12-43 год., а не о 13-10 год.

Відповідно до ч.3 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містить відомості про дату, час і місце адміністративного правопорушення.

З постанови серії ПС3 № 032842 вбачається, що правопорушення вчинене о 13-10 год., тоді як в судовому засіданні встановлено, що в цей час позивач не керував транспортним засобом, оскільки не менш ніж як 25 хвилин вже відбувалися дій фактично пов'язані з розглядом справи про адміністративне правопорушення, тобто знаходження транспортного засобу біля пішохідного переходу в цей час було фактично вимушеним.

Таким чином, відповідачами не доведено обставини щодо часу події адміністративного правопорушення, місця події (відсутні докази фіксації правопорушення - не складена схема розташування транспортного засобу на проїзній частині в момент його зупинки, розташування дорожньої розмітки, знаків тощо). При цьому відеозапис з нагрудної камери не зафіксував сам момент зупинки та містить доказів що в цей момент транспортний засіб, яким керував позивач, в момент його зупинки знаходився на пішохідному переході, внаслідок чого суд приходить до висновку, що позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за правопорушення без достатніх на то підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.2 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ч.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд бере до уваги, що в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Бендерський проти України (Заява № 22750/02 параграф 42), суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлині обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом.

За змістом частини 4,5 ст.11 КАС України суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний зв'язок, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень, з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органів місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення(ч.1 ст.71 КАС України).

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позиція сторін має бути визначеною юридично і доведеною безспірними доказами, якими в даній справі є конкретні документи та матеріали.

Разом з цим, на думку суду позиція відповідача у даній справі не є доведеною, оскільки не підтверджена належними та допустимим доказами.

Таким чином, враховуючи вищевказане, відсутність від відповідача наданих безспірних доказів правомірності власних дій та вчинення позивачем правопорушення саме о 13-10 год. на пішохідному переході, повно та всебічно з'ясувавши обставини в адміністративній справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в частині скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Постанова в повному обсязі виготовлена 11 листопада 2016 року.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 49, 51, 69, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 171-2 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до інспектора патрульної поліції 2 роти батальйону Управління патрульної поліції у м. Херсоні Краснова Андрія Олександровича, Управління патрульної поліції у м. Херсоні Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ПС3 № 032842 від 11 травня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладеня адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду з подачею апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини 3 статті 160 КАС України, а також прийняття постанови в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана протягом десяти днів, постанова суду набуває чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяО. В. Ус