Ухвала суду № 62668947, 14.11.2016, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 496/4863/15-к 1-кп/521/853/16

11 листопада 2016 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Кузьменко Н.Л.

суддів Гарського О.В., Морозової І.В.

при секретарі Данилюк А.Д.

за участю прокурора Купріної І.В.

в присутності

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12013170380001941 відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч.2 ст. 187, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 152, ч.3 ст. 153, п.п. 6, 13 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 15 п.п. 2, 6, 9, 10, 13 ч.2 ст. 115 КК України, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А:

На розгляд Малиновського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12013170380001941 відносно ОСОБА_1

Прокурор під час підготовчого судового засідання висловив думку, щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду та заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1

Захисник обвинуваченого питання продовження строку тримання під вартою залишив на розсуд суду. Проти призначення обвинувального акту до судового розгляду не заперечував.

Обвинувачений питання призначення обвинувального акту до судового розгляду та продовження строку тримання під вартою залишив на розсуд суду.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, вислухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про необхідність повернути обвинувальний акт прокурору виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Вимоги щодо форми та змісту обвинувального акту встановлені в ст. 291 КПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України.

Формулювання обвинувачення - це юридичний висновок, заснований на фактичних обставинах справи, зміст якого складають правові ознаки злочину, викладені в диспозиції застосовуваної норми КК. Саме формулювання обвинувачення визначає конкретний обсяг і межі судового розгляду і надає можливість обвинуваченому у повній мірі реалізувати своє право на захист, оскільки дозволяє точно визначити обсяг і межі свого захисту в рамках конкретного кримінального провадження (ухвала Апеляційного суду Одеської області від 01.11.2016 року, справа №501/2229/16-к).

В обвинувальному акті відносно ОСОБА_1 викладені фактичні обставини, які прокурор вважає доведеними та вказано правову кваліфікацію дій обвинуваченого, однак, в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, а тому викладене в обвинувальному акті за своїм змістом, відповідно до ст. 277 КПК України, відповідає повідомленню про підозру.

Враховуючи це, колегія суддів не може розпочати судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1, тому що це призведе до порушення прав сторін кримінального провадження. Окрім того, така невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України в подальшому стане підставою скасування прийнятого судом першої інстанції рішення, про що свідчить практика Апеляційного суду Одеської області (ухвала від 25.05.2015 року по справі №521/12223/14-к, провадження 11-кп/785/69/15).

Статтею 17 КПК України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Із обвинувального акту вбачається, що прокурор заздалегідь, без вироку суду стверджує, що ОСОБА_1 скоїв злочини, що є неможливим, оскільки в даній стадії кримінального процесу можливо вказувати тільки на те, що особа обвинувачується у вчиненні певного кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею (частиною статті) Кримінального кодексу України.

Більш того, така вказівка в обвинувальному акті є порушенням принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади кримінального провадження, передбаченої ст. 17 КПК України

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Колегія суддів враховує вид та міру покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 у разі визнання його винним, а саме - ОСОБА_1 загрожує довічне позбавлення волі.

Враховуючи ступінь тяжкості злочинів в яких обвинувачується ОСОБА_1, а також те, що він раніше судимий в останнє за тяжкі злочини проти власності, колегія суддів вважає, що у разі застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою є ризики того, що він, з метою уникнення покарання, буде переховуватись від суду, а також може незаконно впливати на потерпілих та свідків по кримінальному провадженню, що може призвести до викривлення їх показань.

Відповідно до ухвали Біляївського районного суду Одеської області від 21.09.2016 року строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 19.11.2016 року.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, на даний час не має.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 177, 183, 199, 291, 314-315, 372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню, відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч.4 ст. 187, ч.4 ст. 152, ч.3 ст. 153, п.п. 6, 13 ч.2 ст. 115, ч.3 ст. 15 п.п. 2, 6, 9, 10, 13 ч.2 ст. 115 КК України- повернути прокурору для усунення недоліків.

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто з урахуванням попередньої ухвали суду до 10.01.2017 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя Н.Л. Кузьменко

Судді О.В. Гарський

І.В. Морозова