Постанова № 62668158, 03.11.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9161/16-п від03.11.2016

н\п 3/490/3069/2016

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 листопада 2016 року м. Миколаїв

Суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Тішко Д.А. за участю, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, розглянувши справу про притягнення

ОСОБА_1, який народився 24 червня 1986 року в м. Миколаєві, є громадянином України, не працює, номер облікової картки платника податків невідомий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ст. 122-2, ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-

В С Т А Н О В И В :

07 вересня 2016 року, близько 23 год. 15 хв., ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Ford Escort», номерний знак НОМЕР_1, рухаючись вулицею Нижнєю, в районі будинку №81, в смт Магістраль, Жовтневого району, Миколаївської області, в порушення п. 2.4 ПДР України, не дотримався вимог працівника поліції про зупинку транспортного засобу, ігноруючи світлові сигнали синього та червоного кольору, а також звукові сигнали. В подальшому, після зупинки свого транспортного засобу, в порушення вимог п.п. 15.12, 2.3-«Б» ПДР України, не вжив усіх необхідних заходів, щодо недопущення самовільного руху транспортного засобу, в результаті чого допустив наїзд на транспортний засіб марки «Toyota Prius», номерний знак 0855 під керуванням водія ОСОБА_2, який зупинився позаду. Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Після чого, маючи явні ознаки алкогольного спяніння, на вимогу співробітників поліції, ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного спяніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину за викладених у протоколах обставин не визнав, долучив до матеріалів справи свої письмові заперечення, при цьому суду пояснив, що транспортним засобом не керував, а знаходився на пасажирському місці справа біля дверей. Також зазначив, що за кермом автомобіля був громадянин ОСОБА_3, який їхав без посвідчення водія, та після зупинки транспортного засобу, злякавшись, побіг додому за своїми водійськими правами. Крім того, пояснив, що відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння, оскільки з ним погано поводились співробітники поліції, які застосували до нього надмірні заходи примусу, а за такого пройшов такий огляд самостійно о 02 год. 05 хв. у відповідному медичному закладі та долучив до матеріалів справи довідку №3226 від 08.09.2016 року з Миколаївського обласного наркологічного диспансеру, де зазначено, що він був тверезий.

Допитаний в якості свідка у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що він був за кермом вказаного автомобіля, проте не мав при собі посвідчення водія, через це дуже хвилювався, злякався, не зупинив вчасно на вимогу співробітників поліції автомобіль, та після зупинки втік додому, для того щоб забрати своє посвідчення водія, при цьому не вжив усіх необхідних заходів, щодо недопущення самовільного руху транспортного засобу. Зазначив, що саме він вчинив правопорушення, передбачені ст. 124 та 122-2 КУпАП.

Допитаний в якості свідка у судовому засіданні громадянин ОСОБА_4 пояснив, що їхав на пасажирському сидінні у вказаному транспортному засоб посередині і, всього в автомобілі було три особи. За кермом був ОСОБА_3 Після того, як автомобіль був зупинений співробітниками поліції, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вибігли з нього повністю його не зупинивши. Після того, як він залишився один в автомобілі, співробітники поліції витягли його та застосували до нього кайданки.

Допитана в якості свідка інспектор патрульної поліції ОСОБА_5 долучила до матеріалів справи відеозапис з місця складання протоколу, а також пояснила, що знаходячись за місцем вчинення вищевказаних адміністративних правопорушень, їй було чітко видно, що за кермом автомобіля знаходився саме ОСОБА_1, який після зупинки транспортного засобу переліз до пасажирської сторони автомобіля та вибіг з транспортного засобу. Після чого його було знайдено під деревом у нетверезому стані. Крім того, в судовому засіданні впізнала ОСОБА_1 саме як ту особу, що керувала транспортним засобом та пояснила по яким прикметам вона пересвідчилась в цьому. Також зазначила, що свідка ОСОБА_3 в автомобілі не було та він прийшов на місце пригоди набагато пізніше та представився як власник автомобіля, та в подальшому забрав авто.

Вислухавши пояснення правопорушника та свідків, вивчивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази суддя приходить до наступного.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного вище правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме даними, що містяться у протоколах про адміністративне правопорушення (а.с. 1,2,3), схемою місця ДТП (а.с. 4), письмовими поясненнями ОСОБА_6 (а.с.5), висновком щодо результатів медичного огляду на стан алкогольного спяніння (а.с. 14), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с.21,22), відеозаписом з місця вчинення правопорушення (а.с.42).

Так, суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 оскільки вони спростовуються наданими у судовому засіданні поясненнями співробітника поліції ОСОБА_5, яка складала протоколи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, відеозаписом з відеореєстратора співробітників поліції. Крім того, свідчення ОСОБА_1 надані в судовому засіданні суперечать його письмовим поясненням, що були надані правопорушником під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, а також письмовим поясненням свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 У звязку з чим вважаю їх такими, що надані з метою уникнення покарання за вчинене правопорушення.

Крім того, суд не приймає до уваги надану у судовому засіданні виписку з медичної установи висновок №3226 від 08.09.2016 року, оскільки правопорушник пройшов медичний огляд самостійно, без присутності співробітників поліції, чим порушив вимоги п.п.3.17 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена Наказом Міністерства Внутрішніх справ України, Міністерства Охорони здоровя України N 400/666 від 09.09.2009 року. Вищевикладене унеможливлює використання такого висновку як доказу відсутності в діях ОСОБА_6 складу адміністративного правопорушення.

Разом з тим, свідки, що були запрошені у судове засідання надали неправдиві пояснення, які також спростовуються наданим відеозаписом з місця вчинення адміністративного правопорушення, поясненнями співробітника поліції та не узгоджуються з первинними письмовими поясненнями наданими самим ОСОБА_1 За такого суд не може прийняти їх до уваги при винесенні рішення по вказаній справі.

Таким чином, своїми неправомірними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-2 КУпАП, тобто невиконання водіями вимог поліцейського, правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а також правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до ст.ст. 33-35 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують та помякшують відповідальність.

З урахуванням наведеного вище, а також, приймаючи до уваги невизнання ОСОБА_1 своєї вини, а також вчинення останнім одразу трьох адміністративних правопорушень, вважаю, що штраф у розмірі 10200 грн. та позбавлення права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком на один рік є необхідним і достатнім стягненням за вчинення ОСОБА_1 зазначених вище правопорушень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40-1, 36, 283, п.1 ч. 1 ст.284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

За вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, що підлягає перерахуванню до місцевого бюджету Центрального району на розрахунковий рахунок № 31111149700001, ОКПО 37992030, банк ГУДКСУ в Миколаївській області МФО 826013, код 21081100, а також позбавлення права керування всіма видами механічних транспортних засобів строком на один рік.

На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 в рахунок сплати судового збору у провадженні по цій справі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп., що підлягає перерахуванню до спеціального фонду Державного бюджету України на розрахунковий рахунок № 31219206700006, ОКПО 37992781, банк ГУДКСУ в Миколаївській області МФО 826013, код 22030001

Постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, чи її захисником.

Штраф має бути сплачений протягом пятнадцяти днів з дня одержання копії постанови. В разі несплати штрафу в зазначений термін у добровільному порядку, постанову буде звернуто до примусового виконання та стягнуто: штраф у подвійному розмірі і витрати на облік правопорушень.

Суддя Тішко Д.А.