Рішення № 62667526, 08.11.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/7567/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2016 року Рівненський міський суд Рівненської області

в складі головуючого судді Рудики Л.Д.

при секретарі Дащук І.І.

з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, суд -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.В обґрунтування вимог вказує, що позивач 31 жовтня 2014 року була звільнена з посади головного бухгалтера за згодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП. В день звільнення з роботи позивачу не було виплачено належні суми при звільненні. Вважає такі дії відповідача незаконними. Зазначає, що станом на 02 червня 2016 року ТОВ «Томашгородський карєр Розовий»» заборгував позивачу виплати по заробітній платі в розмірі 11276 грн. Просить позов задовольнити, стягнути нараховану, але не виплачену заробітну плату у розмірі 11276 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задоволити. Додатково суду пояснила, що станом на 31 жовтня 2014 року заборгованість по заробітній платі становить 11276 грн.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, повідомлення про причини неявки до суду не надіслав.

Суд вважає, що наявних в матеріалах справи доказів достатньо для ухвалення заочного рішення у відсутності відповідача, який не зявився.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 цього кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Судом встановлено, що 29 травня 2012 року на підставі наказу № 32-1 ОСОБА_1 була прийнята на посаду головного бухгалтера ТзОВ «Томашгородський карєр Розовий».

31 жовтня 2014 року на підставі наказу № 36 ОСОБА_1 звільнена з посади головного бухгалтера за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Вказане підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 АА № 159147.

Ухвалою Рівненського міського суду від 13 квітня 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «Томашгородський карєр Розовий» нарахованої, але не виплаченої заробітної плати.

Відповідно до довідки від 01 вересня 2014 року виданої ТзОВ «Томашгородський карєр «Розовий» заборгованість по заробітній платі станом на 01 вересня 2014 року становить 16562 грн. 52 коп.

Копії повідомлень від 12 травня 2015 року,02 червня 2015 року, 07 жовтня 2015 року, 29 жовтня 2015 року, 02 листопада 2015 року підтверджують, що ОСОБА_1 зверталась до ТзОВ «Томашгородський карєр «Розовий» з проханням провести розрахунок по заборгованості та надати довідку про заборгованість по заробітній платі.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, та доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті. На підставі таких доказів, наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи встановлені судом фактичні обставини, а саме, що на час трудових відносин, у відповідача перед позивачем існує заборгованість по заробітній платі, позовна вимога про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати підлягає до задоволення у повному обсязі.

Згідно ч. 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином підлягають до стягнення з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 551 грн. 20 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43 Конституції України, ст. 47, 115, 116 КЗпП України, ст.ст. 60, 213, 215,367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий" про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий" на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену заробітну плату в розмірі 11276 ( одинадцять тисяч двісті сімдесят шість) гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашгородський кар'єр "Розовий" в дохід держави судовий збір в розмірі 551 (пятсот пятдесят одну) грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення заробітної плати в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя -