Рішення № 6266557, 08.04.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.09 Справа № 20/87/09

Суддя Гандюкова Л.П.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Агромашінвест”, м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, м.Енергодар

про стягнення суми 90 870,92 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача Кондрашов С.В. (довіреність №01 від 05.01.2009р.);

Від відповідача ОСОБА_1 ;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення суми 90870,92грн. збитків, з яких: 18562,64грн. сума, сплачена відповідачу та 72308,28грн. сума, яку позивач повинен сплатити іншій особі за укладеним договором №10/09-08 від 10.09.2008р.

Ухвалою господарського суду від 13.03.2009р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 20/87/09, судове засідання призначено на 08.04.2009р. За згодою представників сторін у судовому засіданні 08.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, яка в порядку ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду, просить стягнути з відповідача суму 90870,89грн., із яких: сума 18562,64грн. повернення раніше сплаченої суми (передплата), сума 72308,28грн. збитки, які понесло підприємство внаслідок задоволення вимог про сплату штрафних санкцій іншій особі. Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позові, та обґрунтовані ст.ст. 16,205,206,526, 623,640,664 ЦК України, ст.ст.216,218 ГК України. При предявленні позову було заявлено клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою суду від 13.03.2009р. відхилено.

Відповідач письмовий відзив не надав, однак в судовому засіданні пояснив, що не відмовляється від повернення суми 18562,64 грн. передплати при першій можливості. Надав бухгалтерську довідку про те, що на його складі мається товар на загальну суму 56 851,60грн. і після продажу товару він зможе повернути позивачу передплату. Проти позову в частині збитків заперечив, оскільки вважає, що збитки не доведені.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

10.09.2008р. Фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Агромашінвест” (позивач) рахунок №36 на суму 108288,96грн. щодо оплати товарно-матеріальних цінностей (згідно переліку в рахунку) кількістю 410 одиниць.

На підставі рахунку Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Агромашінвест” платіжним дорученням №384 від 10.09.2008р. на суму 40000грн, №417 від 19.09.2008р. на суму 30000грн. сплатило відповідачу суму 70000грн.

Відповідно до накладних №25 від 18.09.2008р., №29 від 01.10.2008р., довіреностей серії ЯПГ №280124, №280149 Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 поставив ТОВ Науково-виробниче підприємство “Агромашінвест” товар на загальну суму 51437,36грн.

Згідно з фіскальними чеками і повідомленнями про вручення поштового відправлення 18.11.2008р., 19.11.2008р. та 20.11.2008р. позивачем направлено відповідачу аналогічні за змістом листи №№92,93,94 з вимогою повернути залишок передплати у сумі 18562,64грн. у термін 3 дні з моменту повідомлення.

Листом вих.№16 від 19.12.2008р. відповідач зобовязався повернути суму 18562,64грн. при першій фінансовій можливості після реалізації замовленого товару.

10.03.2009р. ТОВ Науково-виробниче підприємство “Агромашінвест” звернулося до господарського суду з позовом, по якому порушено дану справу №20/87/09.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до ст.ст.11,509 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку), зокрема, є договори та інші правочини.

Із матеріалів справи слідує, що між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу у спрощений спосіб шляхом, зокрема, обміну рахунку, його часткової оплати , передачі та отримання товару на основі вільного волевиявлення сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни, ст. 193 ГК України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів поставки товару на отриману суму попередньої оплати або повернення передплати у розмірі 18562,64грн. на вимогу покупця (позивача) відповідачем не надано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 18 562 грн. 64 коп. передплати є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 72308,28грн. збитків, які понесло підприємство внаслідок задоволення вимог про сплату штрафних санкцій іншій особі.

Згідно з ст.22 ЦК України, яка встановлює відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Порядок відшкодування збитків встановлений також главою 25 Господарського кодексу України. Так, відповідно до ст. 224 цього Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки субєкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Аналогічні приписи встановлені ст. 623 ЦК України.

Із змісту цих норм, а також ст.ст.610,611 ЦК України слідує, що відшкодування збитків є одним із правових наслідків порушення зобовязання, мірою відповідальності. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

Притягнення до відповідальності можливо лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад правопорушення, який є підставою правової відповідальності. Склад правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: субєкт, обєкт, обєктивна та субєктивна сторона. Субєктом є боржник, обєктом правовідношення по зобовязаннях; обєктивною стороною наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобовязання, причинний звязок між противоправною поведінкою боржника і збитками; субєктивну сторону правопорушення складає вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобовязань. Оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На кредитора покладений обовязок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобовязання, прямого причинного звязку між порушенням зобовязанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника відсутність вини (ст.ст.614,623 ЦК України).

Приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем не доведено склад збитків, у тому числі факт наявності збитків, причинного звязку між противоправною поведінкою відповідача і збитками, розмір заявленої до стягнення суми збитків.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. У підтвердження факту наявності збитків (згідно з позовною заявою неотриманого прибутку) позивач посилається на договір купівлі-продажу товару №10/09-08 від 10.09.2008р., укладений позивачем з іншим приватним підприємцем, за умовами якого він зобовязався поставити підприємцю товар на суму 144616,50грн. до 15.11.2008р. При цьому позивач посилається на п.7.1 цього договору, згідно з яким у випадку невиконання зобовязань винна сторона сплачує другій стороні збитки у розмірі 50% від загальної суми договору. Також позивач надав вимогу свого контрагента №6/38-5 від 16.11.2008р. щодо сплати збитків у сумі 72 308,28грн.

Між тим, відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін.

Із наданих документів не вбачається, що виконання договору №10/09-08 від 10.09.2008р. було якимось чином повязано з виконанням відповідачем своїх зобовязань, не надано доказів, що на момент укладення договору у позивача був відсутній товар, який він зобовязався поставити за цим договором. Позивач не надав також доказів у підтвердження факту понесення збитків на суму 72308,28грн, тобто сплати цієї суми іншій особі. Фактично розрахунок збитків ґрунтується на припущеннях позивача, а не на реальних та точних даних, які підтверджені належними доказами. Причинний звязок у даному випадку позивачем також не доведений, оскільки ним не доведено, що заявлена до стягнення сума є саме безпосереднім наслідком дій відповідача. Крім того, у позовній заяві позивач визначає суму 72308,28грн як неотриманий прибуток. Згідно з ч.4 ст.623 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди, неотриманого прибутку) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Доказів прийняття таких заходів позивач суду не надав.

На наведених вище підставах суд вважає, що інші, визначені в позовній заяві норми права, пояснення позивача у судовому засіданні не можуть бути підставою для задоволення позову щодо стягнення збитків, не спростовують висновків суду. У задоволенні позову в частині стягнення суми 72308,28грн. збитків відмовляється.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (71500, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р НОМЕР_2 в ЗРУ “ПриватБанк”, НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство “Агромашінвест” (49041, м.Дніпропетровськ, вул. Панікахі, 7, п/р 26003050804610 в ЗАТ КБ “ПриватБанк” МФО 305299, код ЄДРПОУ 21871012) суму 18 562 грн. 64 коп. передплати, суму 185 грн. 63 коп. витрат на державне мито, суму 24 грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 13.05.2009 р.