Постанова № 62665376, 09.11.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 910/7141/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Нєсвєтової Н.М. (доповідач) Вовка І.В. Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу заступника прокурора міста Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016у справі№ 910/7141/13 Господарського суду міста Києва за первісним позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" доНаціональної спілки письменників України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - 1.Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 2.Київська міська державна адміністрація 3.Державна архітектурно-будівельна інспекція України 4.Міністерство культури України 5.Товариство з обмеженою відповідальністю "Вок орієнтал" провизнання права власності та за зустрічним позовом Національної спілки письменників України дотовариства з обмеженою відповідальністю "Банкова 2" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - 1.Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2.Київська міська державна адміністрація, 3.Державна архітектурно-будівельна інспекція України, 4.Міністерство культури Українитретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Вок орієнтал" прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянкиза участюПрокуратури міста Києва

за участю представників сторін:

прокуратури: Онуфрієнко М.В.,

позивача: Маслов О.С.,

відповідача: Палій О.Л.,

третьої особи 1: не з'явився,

третьої особи 2: не з'явився,

третьої особи 3: не з'явився,

третьої особи 4:не з'явився,

третьої особи 5: Власюк І.І.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2016 повернуто на підставі п.3 ч.1 ст.97 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016, заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу №910/7141/13 до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття її до провадження.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, та врахувавши, що відповідач просить справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, а справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Повертаючи апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд апеляційної інстанції виходив з того, що заступник прокурора при подачі апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 не сплатив судовий збір у встановленому законом розмірі, адже (незалежно від факту оскарження судового рішення в частині відмови в задоволенні зустрічного позову) судовий збір повинний був сплачуватися заступником прокурора з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Проте, погодитись з такими висновками апеляційного господарського суду неможливо, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У разі якщо в апеляційному порядку оскаржується судове рішення, яке прийнято за наслідками розгляду первісного і зустрічного позовів, то якщо заявник не згоден із таким рішенням у частині розгляду вимог за обома зазначеними позовами, судовий збір має сплачуватися ним так само з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів.

Сплата судових витрат (судового збору) не повиннна перешкоджати доступу до суду та ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існуватиме розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Оскільки заступником прокурора міста Києва в апеляційному порядку оскаржувалося рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2016 лише в частині вирішення зустрічних позовних вимог, а вимога закону про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення суду в цілому чи його частина, стосується кожного окремого позову, в цьому випадку - зустрічного, то останній відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" правомірно сплатив судовий збір при подачі апеляційної скарги.

Таким чином, висновок апеляційного суду про відсутність доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі суперечить фактичним обставинам справи, оскільки заступник прокурора міста Києва в силу норм Закону України "Про судовий збір" подав доказ сплати судового збору у розмірі 1261,70 грн (110% від 1147,00 грн (1 розмір МЗП)) за платіжним дорученням №1018 від 27.07.2016.

За таких обставин, оскаржену ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 не можна визнати законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційної інстанції для здійснення апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 85, 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016 у справі № 910/7141/13 - скасувати.

Справу №910/7141/13 направити до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання щодо прийняття до розгляду апеляційної скарги заступника прокурора міста Києва на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2016 у справі № 910/7950/16.

Головуючий Н. Нєсвєтова Судді: Л. Стратієнко І. Вовк