Ухвала суду № 62663879, 09.11.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/2171/16 Справа № 204/3567/16-к Головуючий у 1 й інстанції - Дружинін К. М. Доповідач - Коваленко Н.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Судді - доповідача - Коваленко Н.В.

суддів - Капелюхи В.М., Джерелейко О.Є.

за участю секретаря судового засідання Гичка Л.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12016040680000188, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 січня 2016 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2016 року, ухвалений щодо

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року у м. Дніпропетровську, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимий,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України,

неповнолітнього ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року у м. Дніпропетровську, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, -

за участю: прокурора - Гаркавої М.І.

обвинуваченого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_4

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї обвинувачений ОСОБА_2, не оспорюючи правильність кваліфікації його дій та доведеність винуватості у вчиненні інкримінованого злочину, просить змінити вирок в частині призначеного покарання та пом'якшити покарання до мінімально можливого строку, і застосувати до нього положення ст. 72 КК України.

В обґрунтування доводів скарги обвинувачений посилається на те, що вирок є незаконним у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та порушенням загальних засад призначення покарання, оскільки судом встановлено не всі пом'якшуючі обставини та не в повній мірі враховано їх при призначенні йому покарання, зокрема, щире каяття. Також ОСОБА_2 акцентує увагу на тому, що вчинив інкриміновані йому злочини не в умовах очевидності і активно сприяв їх розкриттю під час досудового розслідування, вину визнав повністю і щиро розкаявся, попросив вибачення у потерпілих, неповнолітнього брата і бабусі, як його законного представника, визнав позовні вимоги та висловлював намір добровільно, за першої можливості, відшкодувати завдану шкоду потерпілим, які не наполягали на його суворому покаранні,що дає підстави для призначення більш м'якого покарання.

Вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2016 року визнано винуватими та призначено покарання: ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 2 років позбавлення волі, за ч. 3 ст. 185 КК України - у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі, за ч. 3 ст. 186 КК України - у виді 4 років позбавлення волі, за ч. 1 ст. 304 КК України - у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. ст. 70, 71 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі; ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 186 КК України - у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням обов'язків, передбачених п. п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судових товарознавчих експертиз: № 2091-16 від 25.04.2016 року у сумі 176,20 грн., № 2090-16 від 25.04.2016 року у сумі 176,20 грн.,№ 2256-16 від 28.04.2016 року у сумі 176,20 грн.,за проведення експертизи № 11/4.6-346 від 13.04.2016 р. у розмірі 703,68 грн., за проведення експертизи № 11/4.6-347 від 15.04.2016 р. у розмірі 703,68 грн.,№ 2088-16 від 25.04.2016 року, в розмірі 176,20 грн., № 2279-16 від 17.05.2016 року, в розмірі 176, 20 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вартість за проведення експертиз: № 11/4.6-345 від 18.04.2016 р. у розмірі 1 760,08 грн., № 11/4.6-316 від 18.04.2016 р. у розмірі 1 760,08 грн.,за проведення судової товарознавчої експертизи № 2089-16 від 26.04.2016 року у сумі 176,20 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3600,00 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3600,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 7670,40 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн.

Вироком вирішено питання про речові докази.

За вироком суду, 07 листопада 2015 року приблизно о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_2 повторно, маючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, через незачинені на замок двері, проник до квартири АДРЕСА_5, звідки таємно викрав чуже майно - 2 телевізора марки «LG», які належать потерпілій ОСОБА_7, після чого з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 7670,40 грн.

Крім того, 04 грудня 2015 року приблизно о 20 годині 15 хвилин, ОСОБА_2 повторно, маючи раптово виниклий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття віконного скла, проник до квартири АДРЕСА_6, звідки таємно викрав чуже майно - телевізор марки «LG», що належить потерпілій ОСОБА_5, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим заподіяв потерпілій матеріальну шкоду на суму 597,54 грн.

Крім того, 20 січня 2016 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_2 повторно, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття віконного скла, проник до квартири АДРЕСА_7, звідки таємно викрав чуже майно: обігрівач, шуруповерт, болгарку, перфоратор, які належать потерпілому ОСОБА_8, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 3162,63 грн.

Крім того, 07 березня 2016 року приблизно о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_2 повторно, маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, діючи з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом розбиття віконного скла, проник до квартири АДРЕСА_1, звідки таємно викрав чуже майно - мікрохвильову піч марки «Gorenje», яка належить потерпілому ОСОБА_9, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 721,50 грн.

Крім того, 13 березня 2016 року приблизно о 21 годині 00 хвилин ОСОБА_2 повторно, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло, діючи з корисливих мотивів, достовірно знаючи про те, що його рідний брат ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, не досяг 18-річного віку, маючи психологічну перевагу над неповнолітнім ОСОБА_3, з метою втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність, пообіцяв останньому гроші, при цьому виклав план скоєння злочину - крадіжки чужого майна, поєднаного з проникненням в житло, таким чином переконав неповнолітнього ОСОБА_3 в легкості досягнення злочинного результату та викликав бажання зайнятися злочинною діяльністю, в результаті втягнув неповнолітнього ОСОБА_3 в злочинну діяльність.

Після того, ОСОБА_2 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, вступив у злочинну змову зі своїм неповнолітнім братом ОСОБА_3 та розподілили ролі кожного у вчинені кримінального правопорушення.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, за попередньою змовою групою осіб, діючи з корисливих мотивів, неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3, 13 березня 2016 року приблизно о 21 годині 40 хвилин, відповідно до відведеної ролі залишився біля будинку АДРЕСА_8 спостерігати за обстановкою, щоб в разі потреби попередити про це ОСОБА_2

В цей час, співучасник злочину ОСОБА_2, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, за попередньою змовою групою осіб, згідно з відведеної йому ролі, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, з корисливих мотивів, шляхом розбиття віконного скла, проник до квартири АДРЕСА_2, де таємно викрав чуже майно: монітор «LG», вартістю 170,00 грн.; процесор, вартістю 400,00 грн., з материнською платою, вартістю 550,00 грн., але не встиг зникнути з місця вчинення злочину, бо до кімнати зайшла мешканка квартири - свідок ОСОБА_10, яка почала вимагати у ОСОБА_2 припинити вчиняти злочинні дії.

ОСОБА_2, розуміючи, що його дії щодо викрадення майна перестали бути таємними для оточуючих, не зважаючи на вимоги свідка ОСОБА_11 про припинення злочину та повернення майна, утримуючи при собі зазначене викрадене майно, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, виліз через вікно будинку, тобто відкрито викрав чуже майно, належне потерпілому ОСОБА_12, після чого, обвинувачені з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_12, матеріальну шкоду на загальну суму 1120,00 грн.

Таким чином, дії ОСОБА_2 та неповнолітнього ОСОБА_3 розпочаті, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, пов'язане з проникненням у житло переросли у відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, пов'язаний із проникненням у житло.

Крім того, 20 березня 2016 року приблизно о 16 годині 15 хвилин ОСОБА_2, знаходячись на зупинці громадського транспорту, яка розташована по вул.Камчатська в м. Дніпропетровську, де в стані алкогольного сп'яніння на лавочці спав потерпілий ОСОБА_13, повторно, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, таємно викрав чуже майно - з кишені штанів потерпілого ОСОБА_13 мобільний телефон марки «Самсунг SGH-U600», вартістю 513,00 грн., в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку МТС, яка не має матеріальної цінності. Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зник, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на суму 513,00 грн.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_2, його захисник ОСОБА_4 підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі, просили їх задовольнити. Окрім того, просили застосувати до обвинуваченого положення ст. 72 КК України.

Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, просила вирок суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_2, правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 1 ст. 304 КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та ґрунтуються на зібраних і досліджених у судовому засіданні доказах, а також ніким з учасників провадження не оспорюються, тому перегляду в апеляційному порядку не підлягають.

Вирок щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 не оскаржується.

Даних, які б свідчили про те, що у цьому кримінальному провадженні неправильно застосовано кримінальний закон чи допущено істотне порушення кримінального процесуального закону, колегією суддів не встановлено.

Перевіряючи доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів внаслідок суворості, колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Згідно ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

В силу ст. 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.

Відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності і індивідуалізації. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Із вироку вбачається, що при призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, який вину визнав повністю, раніше судимий, суспільно-корисною працею не займається, позитивної соціальної характеристики не має та вчинив інкриміновані злочини в період іспитового строку.

Колегія суддів, погоджується із встановленими судом обставинами, які впливають на вид і розмір покарання та вважає, що покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуттям, призначене ОСОБА_2 з дотриманням вимог ст. ст. 50, 65 КК України, з урахуванням всіх обставин кримінального провадження, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів, а тому будь - яких підстав призначення більш м'якого покарання з мотивів, зазначених в апеляційній скарзі обвинуваченого, колегія суддів не вбачає, та підстав вважати таке покарання несправедливим унаслідок суворості немає.

Окрім того, на переконання колегії суддів, суд вірно призначив обвинуваченому ОСОБА_2 остаточне покарання за принципами, закріпленими в ст. 71 КК України, у виді 5 років позбавлення волі.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що всі обставини, які впливають на вид і міру покарання, належним чином враховані судом, в тому числі і ті, на які посилається обвинувачений у скарзі та в суді апеляційної інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а вирок суду є законним, обґрунтованим, належним чином вмотивованим і справедливим та відповідає меті покарання.

При цьому, відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України, колегія суддів вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в межах цього кримінального провадження з 23 червня 2016 року по 09 листопада 2016 року включно з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2016 року - залишити без задоволення.

Вирок Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без змін.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення в межах цього кримінального провадження з 23 червня 2016 року по 09 листопада 2016 року включно з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області:

____ ______ ______

Коваленко Н.В. Капелюха В.М. Джерелейко О.Є.