Ухвала суду № 62662918, 09.11.2016, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

9 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідача Прокопенка О.Б.,

суддів: Волкова О.Ф., Кривенди О.В., -

розглянувши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 серпня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 травня 2016 року у зазначеній справі залишив без руху, відмовивши у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору на підставі частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки даний спір не пов'язаний з порушенням прав споживача.

Не погодившись із такою ухвалою суду касаційної інстанції, ОСОБА_2 подала заяву про її перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

Обґрунтовуючи наявність різного правозастосування, ОСОБА_2 послалася на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 9 лютого 2016 року (№ 6-3308ск16) про залишення касаційної скарги у зв'язку з ненаданням завіреної копії судового рішення без руху, у якій цей суд вказав на те, що позивач у згаданій цивільній справі, пов'язаній зі стягненням із банку коштів за договорами строкового банківського вкладу, звільнений від сплати судового збору відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Проте аналіз зазначеного судового рішення не свідчить про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права, воно не містить іншого, ніж в оскаржуваному рішенні, тлумачення норм процесуального права, про що йдеться в заяві.

Наведене не дає підстав для висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_2

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 серпня 2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачО.Б. Прокопенко Судді: О.Ф. Волков О.В. Кривенда