Постанова № 62662214, 09.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 501/1811/16-а

Категорія: 5.2 Головуючий в 1 інстанції: Смирнов В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Лукянчук О.В.,судді -Градовського Ю.М.

при секретарі -Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 26 серпня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, треті особи без самостійних вимог - ДП «Іллічівський морський торговельний порт», про скасування постанови про порушення митних правил,-

В С Т А Н О В И В:

В липні 2016 року ОСОБА_5 (надалі - позивач) звернулась до суду з позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач, Митниця), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Митниці в справі про порушення митних правил №0246/50004/16 від 098.06.2016 року, а також закрити провадження по справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що постановою Митниці в справі про порушення митних правил №0246/50004/16 від 08.06.2016 року її, як начальника складу №21 ДП «Іллічівський морський торговельний порт» було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.469 МК України, а саме - за втрату товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем через неналежне виконання своїх обов'язків. Товаром, який Митниця вважає втраченим з вини Позивача, є 279088 кг. окисленої нікелевої руди з 31312210 кг., які були вивантажені з судна «KUMANO LILY» в період з 29.11.2015 року по 02.12.2015 року. Позивач не погоджується зі спірною постановою, стверджуючи, що факт втрати 279088 кг. окисленої нікелевої руди відсутній, оскільки з судна «KUMANO LILY» було вивантажено не 31312210 кг., як стверджує Митниця, а 30720000 кг., що було відображено у Генеральному акті та акті-сповіщення, в яких було зафіксована різниця руди у кількості 592 210 кг. між масою вантажу, зазначеному у товаросупровідних документах (коносаменті), та його остаточною масою, визначеною зважуванням на залізничних вагонах. Позивач зазначає, що за умовами договору №22/і між портом та власником вантажу, компанією «Raznoimport (UK) Limited», кількість вантажу, прийнятого портом від судна, визначається переважуванням на залізничних вагах за участю інспекторів торгівельно-промислової палати при відвантаженні вантажу на піввагони і визначенні ваги на залізничних вагах з оформленням Генерального акту. Аналогічний механізм визначення остаточної кількості прийнятого портовим оператором вантажу, маса якого спочатку була визначена за осадкою судна, передбачений і ч.5 п.9.7 Правил надання послуг у морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 року №348. Позивач вважає, що зазначена у Генеральному акті та акті-сповіщення маса руди, вивантажена з судна «KUMANO LILY» в період з 29.11.2015 року по 02.12.2015 року у кількості 30720000 кг., визначена ДП «ІМТП» з дотриманням вимог Договору №22/і та ч.5 п.9.7 «Правил надання послуг у морських портах України», а тому факт втрати вказаного товару в кількості 279088 кг. відсутній. Також позивач посилається на порушення Митницею визначеного ст.467 МК України шестимісячного терміну для накладення на позивача адміністративного стягнення.

Аналогічної позиції щодо відсутності факту втрати портом вказаного товару в кількості 279088 кг. дотримується в своїх письмових поясненнях і ДП «Іллічівський морський торговельний порт».

Постановою Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 26.08.2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає, оскільки суд першої в оскарженій постанові обмежився лише викладенням обставин та висновків, які містяться в спірній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не виклавши доводів позивача та не навивши обґрунтувань для їх відхилення з посиланнями на норми матеріального та процесуального права.

Так, судом першої інстанції були проігноровані твердження позивача та ДП «Іллічівський морський торговельний порт» що визначення портом маси вивантаженої з судна «KUMANO LILY» руди у кількості 30720000 кг. відбулось із дотриманням вимог діючого законодавства та умов договору з власником вантажу.

Також судом першої інстанції у спірній постанові не дана оцінка твердженням позивача про порушення відповідачем визначеного ст.467 МК України шестимісячного терміну для накладення на позивача адміністративного стягнення.

Крім того, погоджуючись з висновком Митниці про доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення документальними доказами, які перелічені у спірній постанові про порушення митних правил №0246/50004/16 від 98.06.2016 року, суд першої інстанції не долучив до матеріалів даної справи належних копій цих документів, і взагалі не зазначив, що ці документи досліджувались судом, що свідчить про недотримання судом першої інстанції закріпленого у ст.7 КАС України принципу офіційного з'ясування всіх обставин справи, який, серед іншого, вимагає від суду вживати передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Отже, таке рішення суду першої інстанції не може вважатися законним та обґрунтованим.

Для повного та об'єктивного розгляду даної справи апеляційним судом були витребувані та досліджені в судовому засіданні матеріали заведеної Митницею у відношенні позивача справи про порушення митних правил №0246/50004/16.

Як слідує з матеріалів цієї справи, постановою Митниці в справі про порушення митних правил №0246/50004/16 від 08.06.2016 року позивача, як начальника складу №21 ДП «ІМТП», було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.469 МК України, а саме за втрату товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем через неналежне виконання своїх обов'язків.

Відповідно до п.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди перевіряють чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи питання про те, чи прийнято постанову Митниці в справі про порушення митних правил №0246/50004/16 від 98.06.2016 року на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 487 МК України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил. (ст.488 МК України).

Спірна постанова винесена першим заступником начальника Одеської митниці ДФС Кривонос С.Ю. на підставі протоколу про порушення митних правил від 26.02.2016 року №0246/50004/16, складеного старшим інспектором відділу митного оформлення №2 митного посту «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС Богачинським А.Г., що узгоджується з положеннями ст.ст.490, 522, 523 МК України, які визначають суб'єктний склад посадових осіб, які мають право на складання протоколу про порушення митних правил та винесення постанов про накладення адміністративного стягнення.

Зі змісту протоколу про порушення митних правил від 26.02.2016 року №0246/50004/16 слідує, що він складений у присутності позивача, з роз'ясненням останній її прав, передбачених статтями 494, 498 МК України, а також з повідомленням про те, що розгляд справи про порушення митних правил відбудеться 23.03.2016 року о 10.00 год..

В матеріалах наданої митницею справи про порушення митних правил №0246/50004/16 наявні письмові повідомлення від 23.03.2016 року, від 06.04.2016 року, від 19.04.2016 року та від25.05.2016 року про розгляд даної справи 06.04.2016 року, 15.04.2016 року, 11.05.2016 року та 08.06.2016 року, відповідно.

Згідно ст.525 МК України справа про порушення митних правил розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

Відповідно до ст.526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника (ч.1)

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил (ч.2 ст.526).

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч.4 ст.526).

Матеріали справи про порушення митних правил №0246/50004/16 не містять в собі доказів виконання Митницею приписів ч.2 ст.526 МК України щодо повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, за результатами якого була винесена спірна постанова від 08.06.2016 року, а саме відсутні поштові повідомленням про вручення відправлення чи особисті розписки позивача про ознайомлення з датою розгляду справи.

В письмових запереченнях на позов Митниця стверджує про те, що позивач була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак доказів такого повідомлення Митниця не надала, а позивач в свою чергу заперечує факт повідомлення її про час та місце розгляду справи, за результатами якого була винесена спірна постанова від 08.06.2016 року..

Відповідно до ст.498 МК України особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Колегія суддів зазначає, що обов'язок по дотриманню прав, свобод та інтересів особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил лежить саме на посадових особах митниці, які здійснюють провадження у справі про порушення митних правил. Однак стосовно позивача цей обов'язок не було дотримано посадовими особами Митниці, які розглядали відносно позивача справу про порушення митних правил.

Так, старшим інспектором відділу митного оформлення №2 митного посту «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС Богачинським А.Г. матеріали справи про порушення митних правил №0246/50004/16 були передані заступнику начальника Одеської митниці ДФС Кривонос С.Ю. за актом приймання передачі 26.02.2016 року.

Однак дана справи була вирішена лише 08.06.2016 року шляхом винесення в цей день відносно позивача постанови про порушення митних правил, що свідчить про порушення відповідачем строку, встановленого ст.525 МК України, тобто з порушенням п'ятнадцятиденного строку з дня отримання посадовою особою органу доходів і зборів або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи.

При цьому матеріали справи про порушення митних правил №0246/50004/16 не містять в собі передбаченого п.1 ч.1 ст.527 МК України рішення про проведення додаткової перевірки, яке б давало правові підстави для продовження терміну розгляду справи про порушення митних правил.

З огляду на відсутність доказів повідомлення позивача про розгляд справи про порушення митних правил 08.06.2016 року та враховуючи заперечення позивачем факту такого повідомлення, колегія суддів також вважає, що відповідачем не забезпечено право позивача бути присутньою під час розгляду її справи, в результаті чого позивач була позбавлена права подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, тощо.

Такі порушення на думку колегії суддів не можуть вважатися суто формальними, а є достатніми для судового захисту прав позивача шляхом скасування спірної постанови про порушення митних правил №0246/50004/16 від 98.06.2016 року.

Оцінюючи доводи апелянта про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.469 МК України, колегія суддів виходить з наступного.

Дана норма Митного кодексу передбачає наступне:

Видача без дозволу органу доходів і зборів або втрата товарів, митне оформлення яких не закінчено, або товарів, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем на складі тимчасового зберігання, на складі організації - отримувача гуманітарної допомоги або на митному складі, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Виходячи з диспозиції цієї норми об'єктивна сторона даного правопорушення повинна включати факт прийняття на зберігання позивачем, як уповноваженою особою ДП «ІМТП», 31312210 кг. окисленої нікелевої руди з судна «KUMANO LILY», а також факт видачі цієї руди у кількості меншій, ніж було отримано, з урахуванням встановлених законодавством норм природної втрати.

В спірній постанові митний орган стверджує, що портом в період з 29.11.2015 року по 02.12.2015 року було вивантажено з судна «KUMANO LILY» окисленої нікелевої руди загальною масою 31312210 кг., яка за погодженням з експедитором - СП «Трейм» вивантажувалась до загальних гуртів з рудою, що вивантажувалась з інших суден. В якості доказів вивантаженої руди масою 31312210 кг. митний орган посилається на акт експертизи №ОЭ-18/78/1 від 07.12.2015 року, додаток №1 до акту експертизи №ОЭ-18/78/1 від 07.12.2015 року, протоколи вимірювань лабораторії ОДО «Інтерхім» (м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 86) від 03.12.2015 року №356/15 від 04.12.2015 року №360/15, акти відбору зразків від 02.12.2015 року, пояснення капітана та старшого помічника т/х «KUMANO LILY», акт виміру початкової осадки судна «KUMANO LILY» від 29.11.2015 року, стейтмент в порту відправки від 26.10.2015 року, звіт про кількість товару у порту Сант Томас (Гватемала) від 29.10.2015 року, драфт сюрвей репорт від 02.12.2015 року (в порту Іллічівськ), лист протесту від 02.12.2015 року з судна «KUMANO LILY».

На ці ж документи посилається і суд першої інстанції в обґрунтування свого висновку про невиконання позивачем свої посадових обов'язків по збереженню розміщеної на складі порту руди у кількості 31312210 кг., однак не залучив їх належно засвідчені копії до матеріалів справи та не зазначив про факт дослідження оригіналів цих документів.

Позивач заперечує проти того, що будь-який з наведених відповідачем та судом першої інстанції документів може підтверджувати масу вивантаженої з судна «KUMANO LILY» руди, та зазначає, що розрахунок середньозважених показників вологи, акт експертизи №ОЭ-18/78/1 від 07.12.2015 року, додаток №1 до акту експертизи №ОЭ-18/78/1 від 07.12.2015 року, протоколи вимірювань лабораторії ОДО «Інтерхім» від 03.12.2015 року №356/15 від 04.12.2015 року №360/15, акт відбору зразків від 02.12.2015 року не визначають масу вантажу, а лише використовують дані коносаменту без будь-якого окремого дослідження та перевірки та визначають співвідношення між кількістю вологи та кількістю нікелю у партії вантажу.

Витребувавши ці документи у Митниці та дослідивши їх в судовому засіданні суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується з твердженнями апелянта про те, що предметом цих документів не було визначення маси вивантаженої з судна «KUMANO LILY» руди, а наведена в них маса вантажу (31312210 кг.) була зазначена лише на підставі коносаменту без окремого зважування.

Таким чином, документи, зазначені у спірній постанові в якості доказів факту прийняття портом з судна «KUMANO LILY» 31312210 кг. окисленої нікелевої руди, не можуть бути належним доказом цього факту, оскільки використовують показники маси виключно на підставі коносаменту навіть без врахування норм природної втрати маси цієї руди під час транспортування.

Окрім документів, на які посилається митний органі у спірній постанові в якості доказів вини позивача, суд першої інстанції додатково зазначив, що правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних підтверджується наступними письмовими доказами: копією заяви на примусове виконання постанови Одеської митниці ДФС №5971/11/15-70-20-07 від 04.07.2016 року, копію листа №5113/10/15-70-20-07 від 09.06.2016 року, копію постанови в справі про ПМП №0246/50004/16 від 08.06.2016 року, копію листів гр. ОСОБА_5, актом прийому-передачі матеріалів справи про ПМП, протоколом про порушення митних правил № 0246/50004/16 від 26.02.2016 року, службовою розпискою старшого державного інспектора ВМО №2 м/п «Іллічівськ» Одеської митниці ДФС Богачинського А.Г., поясненнями гр. ОСОБА_5, листом Одеської митниці ДФС від 23.02.2016 року №582/10/15-70-62, копіями ВМД №901050001/2015/1770 від 14.12.2015 року, №901050001/2015/1754 від 09.12.2015 року, №901050001/2015/1760 від 09.12.2015 року, №901050001/2015/1757 від 09.12.2015 року, №901050001/2015/1761 від 10.12.2015 року, №901050001/2015/1753 від 09.12.2015 року, №901050001/2015/1762 від 11.12.2015 року., №901050001/2015/1759 від 09.12.2015 року, листу Одеської митниці ДФС від 26.01.2016 року №227/10/15-70-62, листом ТДВ «Інтерхім» від 05.02.2016 року №3489. поясненням капітана та старшого помічника т/х «KUMANO LILY», актом заміру осадки судна від 29.11.2015 року, драфт сюрвей репорт від 02.12.2015 року, листом Одеської митниці від 08.02.2016 року №375/10/15-70-62, листом Одеської митниці від 24.12.2016 року №4105/10/15-70-62, листом ДП «ГМТП» від 09.12.2015 року №5670/03.6-03, актом невідповідності №45, актом повідомлення №1 та генеральним актом, листом ТПП від 27.11 2015 року №2020-07/435 від 17.11.2015 року, договором про надання послуг від 22.10.2007 року №004-2007та від 01.01.2008 року №001-2008, копіями тальманських розписок т/х «KUMANO LILY», копіями наряду від 30.11.2015 року №86, копіями коносаменту від 29.10.2015 року №01, копіями рахунку від 10.11.2015 року №020, листом RAZNOIMPORT (U.K.) від 10.11.2015 року, листом Trandico OU від 10.11.2015 року №50-1011/2015, копією листу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» від 20.11.2015 року №01-17-12747/1, копією CERTIFICADO DE ORIGEN від 29.10.2015 року №412991, копією CERTIFICATE OF QUALITY від 03.11.2015 року №76/UKR/37/2015, копією довіреності від 03.01.2015 року №04868/01, копією ЕЕ №901050001/2015/1250 від 26.11.2015 року, копією відвісів ДП «ІМТП» з т/х «KUMANO LILY», копії облікової картки ТОВ «Альфред найт -Одеса», листом Одеської митниці від 19.10.2015 року 33180/10/15-70-62, копією листу ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат» від 12.11.2015 року №01-14-2685, копією контракту на переробку іноземного товару від 16.01.2014 року №70/14, копією договору на експедування з УАСП «Трейс» від 02.04.2004 року №0204/04-ГЗ, посадової інструкції начальника вантажного складу терміналу ІМТП від 23.12.2013 року №1740/24.1-22.

Слід зазначити, що перерахувавши ці документи без залучення більшості з них до матеріалів справи, суд першої інстанції не зазначив, що саме в тексті цих документів підтверджує вину позивача у втраті вивантаженої з судна «KUMANO LILY» руди.

Є незрозумілим, і суд першої інстанції жодним чином не аргументує як, наприклад, копія заяви на примусове виконання постанови Одеської митниці ДФС №5971/11/15-70-20-07 від 04.07.2016 року чи копія облікової картки ТОВ «Альфред найт - Одеса» може підтверджувати вину позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. Це ж стосується і решти перелічених судом першої інстанції документів.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що в спірній постанові Митниці та в постанові суду першої інстанції не наведено належних доказів вини позивача в порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.469 МК України.

В той же час, колегія вважає обґрунтованими твердження позивача та ДП «Іллічівський морський торговельний порт» про те, що факт вивантаження з судна «KUMANO LILY» нікелевої руди у кількості 31312210 кг. відсутній, і як наслідок відсутній і факт втрати цієї руди у кількості 279088 кг., на якому наполягає Митниця.

Правовідносини, пов'язані з прийманням портом вантажу з судна «KUMANO LILY» та його подальшої передачі перевізнику регулюються Законом України «Про морські порти України», наказ Міністерства інфраструктури України від 05.06.2013 року №348 «Про затвердження Правил надання послуг у морських портах України», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2013 року за №1401/23933 (надалі - Правила №348), наказ Міністерства фінансів України від 10.03.2015 року №308 «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.04.2015 року за №486/26931 (надалі - Порядок №308) та договором між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та власником вантажу компанією «Raznoimport (UK) Limited» №22/і від 30.01.2012 року.

Частиною 1 ст.19 Закону України «Про морські порти України» встановлено, що у морських портах надаються послуги з обслуговування суден, здійснення операцій з вантажами, у тому числі проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послуги з обслуговування пасажирів та інші послуги, передбачені законодавством.

На реалізацію цієї норми були затверджені Правила №348, які регулюють відносини, пов'язані з наданням послуг у морських портах та на підходах до них з вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування суден, пасажирів та транспортних засобів, і є обов'язковими для виконання портовими операторами, операторами терміналу, вантажовідправниками, вантажоотримувачами, судновласниками, вантажовласниками, перевізниками, їх представниками та іншими особами, які користуються послугами, передбаченими законодавством, та надають їх у морських портах України.

Пунктом 9.7 Правил №348 передбачено наступне:

«Навалювальні, наливні вантажі портовий оператор (оператор термінала) приймає згідно з даними про масу (об'єм) вантажу, які зазначені в транспортних (перевізних) документах.

У разі виникнення необхідності перевірки маси вантажу перевізник та/або портовий оператор (оператор термінала) мають право здійснити переважування вантажу за заявкою відповідно до умов договору перевалки.

При надходженні вантажу в морський порт залізничним транспортом перевізник здає, а портовий оператор (оператор термінала) приймає вантаж згідно з даними залізничної накладної з перевіркою маси на вимогу портового оператора (оператора термінала). Результати перевірки маси вантажу перевізник оформляє в порядку, встановленому Правилами перевезення вантажів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за №861/5082 (із змінами).

За заявкою замовника портовий оператор (оператор термінала) має право визначити масу вантажу за осадкою судна або шляхом зважування на вагах.

При цьому, остаточна кількість прийнятого портовим оператором (оператором термінала) вантажу, маса якого спочатку була визначена за осадкою судна, визначається після його зважування на вагах (вагонних, автомобільних, елеваторних тощо) при здаванні цього вантажу перевізнику.

Визначення маси вантажу, що перевантажується на рейді морського порту, портовий оператор (оператор термінала) здійснює за осадкою судна або згідно з транспортними (перевізними) документами, або іншим способом, відповідно до умов перевалки.»

Пунктом 16 цього Порядку встановлено, що «Результати приймання вантажу від перевізника портовий оператор (оператор термінала) оформлює генеральним актом, в якому зазначається кількість місць та маса зданого судном і прийнятого портовим оператором (оператором термінала) вантажу».

Порядком №308 визначено, зокрема, що генеральний акт - документ, що визначає загальну кількість місць і вагу переданих судном та прийнятих портом товарів, а тальманська розписка - первинний обліковий документ, в якому відображаються відомості про кількість місць і вагу вивантажених із судна й прийнятих портом товарів.

Договором між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та власником вантажу компанією «Raznoimport (UK) Limited» №22/і від 30.01.2012 року передбачені умови приймання портом нікелевої руди, які повністю узгоджуються з положеннями п.9.7 Правил №348, а саме:

- п.п.2.1.4 п.2 - фактична кількість прийнятого вантажу зі складанням Генерального акту і акту-сповіщення визначається після відвантаження суднової партії на залізничні вагони, автотранспорт за результатами перевантаження на вагах;

- п.п.6.5 п.6 - порт не несе відповідальності за різницю між кількістю вантажу, визначеною по осадці судна при вивантаженні, і кількістю вантажу, визначеною при зважуванні на залізничних вагах.

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку №308 встановлено, що «для здійснення контролю за розвантаженням судна адміністрацією порту або іншими уповноваженими особами подаються митниці документи (наряди, тальманські розписки тощо), які відображають наміри та/або результати вивантаження товарів. По одному примірнику кожного з оформлених документів залишається в митниці.

У разі розбіжностей між наявною кількістю товарів та даних, зазначених у транспортних (перевізних) документах, або виявлення в процесі розвантаження судна пошкоджених (підмочених, зі слідами розпакування) вантажних місць уповноваженою особою складається акт-повідомлення та акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату за формою, затвердженою відповідно до законодавства.

Після розвантаження судна в генеральному акті зазначаються кількість місць і вага (маса) зданих судном і прийнятих портом товарів, а також інформація про номери та загальну кількість складених при розвантаженні судна актів-повідомлень та актів про невідповідність. Генеральний акт підписується представниками адміністрації порту, митниці та судна. Один примірник генерального акта залишається в митниці.

Таким чином, відповідно до вказаних нормативних актів та умов договору між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та власником вантажу компанією «Raznoimport (UK) Limited» №22/і від 30.01.2012 року основним документом, який має підтверджувати фактичну кількість прийнятої портом з судна нікелевої руди є Генеральний акт.

ДП «Іллічівський морський торговельний порт» виконав вимоги вказаних нормативних актів та договору №22/і від 30.01.2012 року, склавши 10.12.2015 року Генеральний акт по факту завершення завантаження нікелевої руди у залізничні вагони зі зважуванням на залізничних вагах, а також склавши акт - повідомлення по факту виявлення нестачі між вагою за товаросупроводжувальними документами (коносаментом) та фактичною вагою, визначеною у Генеральному акті.

Окремо слід зазначити, що вага вивантаженої руди згідно тальманських розписок за період з 29.11.2015 року по 02.12.2015 року складає 30720000 кг., що повністю співпадає з вагою, яка зазначена у Генеральному акті після зважування руди у вагонах на залізничних вагах.

Як вже зазначено вище, тальманські розписки є первинними обліковими документами, в яких відображаються відомості про кількість місць і вагу вивантажених із судна й прийнятих портом товарів, тобто це документи, які складаються по факту вивантаження за день частини (партії) вантажу.

Це свідчить про те, що загальна вага руди як на день її вивантаження портом з судна, так і на день її завантаження портом у вагони для подальшого перевезення замовнику не змінилась, що фактично спростовує твердження Митниці про втрату ДП «Іллічівський морський торговельний порт» частини руди, яка була вивантажена з судна «KUMANO LILY» в період з 29.11.2015 року по 02.12.2015 року.

У спірній постанові Митниці зазначено, що маса руди, яка вивантажена за кожну добу з т/х «KUMANO LILY», необхідна для розрахунку середньозважених показників вологи, надана усно працівниками групи обліку ДП «Іллічівський морський торговельний порт», і яка склала 31312210 кг., тобто з точністю до 1 кілограму, як зазначено у коносаменті.

При цьому, Митниця не зазначає, яким чином працівники групи обліку ДП «Іллічівський морський торговельний порт» визначали вагу вивантаженої за кожну добу руди.

Суд першої інстанції вищевказані посилання Митниці дослівно відтворив у мотивувальній частині постанови, зазначивши що ці надані усні показники не відповідають показникам у тальманських розписках за період з 29.11.2015 року по 02.12.2015 року за якими маса вивантаженої руди склала 30720000 кг., що на думку суду першої інстанції доводить факт втрати портом частини вантажу.

З пояснень представників ДП «Іллічівський морський торговельний порт» слідує, що показники ваги вивантаженої руди згідно тальманських розписок за період з 29.11.2015 року по 02.12.2015 року визначались уповноваженими представниками т/х «KUMANO LILY» по факту вивантаження на підставі візуального аналізу осадки судна, а сама руда з цього судна зважувалась у порту лише один раз на вагах у залізничних вагонах при здаванні цього вантажу перевізнику. Будь-яких інших зважувань цього товару ніким не проводилось.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вже було зазначено вище Порядок №308 та Правила №348 передбачають лише документальне визначення портом ваги навалювального вантажу, і такими документами можуть бути тальманські розписки та Генеральний акт.

Положень, за якими вага навалювального вантажу може визначатися на підставі будь-яких усних пояснень, законодавство не передбачає.

Суд першої інстанції не навів жодного обґрунтування причин, за яких він встановив факт вивантаження руди з т/х «KUMANO LILY» у кількості 31312210 кг. на підставі усних пояснень працівників групи обліку ДП «Іллічівський морський торговельний порт», особи яких навіть не зазначені, а не на підставі документів, які передбачені діючим законодавством, тобто тальманських розписок за період з 29.11.2015 року по 02.12.2015 року та Генерального акту від 10.12.2015 року.

Колегія суддів вважає, що посилання Митниці у спірній постанові та суду першої інстанції на усну інформацію невстановлених працівників групи обліку ДП «Іллічівський морський торговельний порт» стосовно визначення ними маси руди, вивантаженої за кожну добу з т/х «KUMANO LILY», є безпідставними.

Таким чином, оскільки не доведено належними доказами сам факт прийняття портом з т/х «KUMANO LILY» руди у кількості 31312210 кг., то відсутні підстави стверджувати про втрату портом частини цієї руди у кількості, яка була визначена у Генеральному акті від 10.12.2015 року.

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до акту звіряння між ДП «Іллічівський морський торговельний порт» та компанією «Raznoimport (UK) Limited» за договором від 30.01.2012 року №22і не мають взаємних претензій щодо виконання цього договору у 2015 році. Цей факт свідчить про те, що власник руди з т/х «KUMANO LILY» - компанія «Raznoimport (UK) Limited» не вказує про факт втрати належного йому вантажу.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.469 МК України, а саме частини вантажу - окисленої нікелевої руди, яка була вивантажена з судна «KUMANO LILY» в період з 29.11.2015 року по 02.12.2015 року,

Відповідно до ст.531 ч.1 п.1 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є, зокрема, відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил.

Враховуючи відсутність в діях позивача ознак порушення митних правил, передбачених ч.3 ст.469 МК України, спірна постанова Митниці в справі про порушення митних правил №0246/50004/16 від 08.06.2016 року підлягає скасуванню як незаконна.

Що стосується посилань апелянта на пропуск Митницею визначеного ст.467 МК України шестимісячного терміну для накладення на позивача адміністративного стягнення, то такі посилання колегія суддів відхиляє як помилкові, оскільки за приписами ч.1 цієї статті адміністративне стягнення за порушення митних правил, які передбачено статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Днем виявленням порушення в даному випадку буде день складання відносно позивача протоколу про порушення митних правил від 26.02.2016 року №0246/50004/16.

Позовна вимога про закриття провадження в справі про порушення митних правил за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до положень ст.ст.522, 527 та 530 МК України справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468-470, 474, 475, 477-481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів, і саме ці органі наділені повноваженнями приймати процесуальні рішення про закриття провадження у справах про порушення митних правил, як за результатами їх розгляду, так і за результатами перевірка законності та обґрунтованості постанов у справах про порушення митних правил.

Повноваження адміністративного суду за результатами судового оскарження постанов у справах про порушення митних визначені ст.162 КАС України, які не передбачають права адміністративного суду закривати провадження в таких справах.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в сумі 551,20 грн. (а.с.1), а за подачу апеляційної скарги позивач сплатив судовий збір в сумі 606,32 грн.(а.с.85).

Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи обсяг задоволених позовних вимог, колегія суддів вважає, що на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в повному обсязі.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Постанову Іллічівського міськрайонного суду Одеської області від 26 серпня 2016 року скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_5 задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Одеської митниці Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил №0246/50004/16 від 08 червня 2016 року.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_5 (код НОМЕР_1) понесені судові витрати в сумі 1157 (тисяча сто п'ятдесят сім) гривень 52 коп. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39441717).

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 листопада 2016 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: О.В. Лукянчук Ю.М. Градовський