Ухвала суду № 62662196, 10.11.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6873/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Стеценко О. О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача - судді Турецької І.О.

суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

представника апелянта - Тарановського Р.В.;

представника позивача - Кононович О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» (далі - ТОВ «Світанок Старі Маяки») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Миколаївська ОДПІ) в якому, з урахуванням уточнень, просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 17 вересня 2015 року, в частині донарахування суми податку на додану вартість у розмірі 276 908,87 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 69 619,58 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що платник податків не здійснював порушення вимог Податкового кодексу України, які йому інкримінуються контролюючим органом, оскільки перший перебував на спеціальному режимі оподаткування.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Суд скасував податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 17 вересня 2015 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 346 528,45 грн., у тому числі 276 908,87 грн. за основним платежем та 69 619,58 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Миколаївська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції проти апеляційної скарги заперечила та просила рішення суду залишити без змін.

З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 01 січня 2009 року позивач застосовує спеціальний режим діяльності оподаткування податку на додану вартість у сфері сільського господарства, у тому числі і в період, що охоплювався перевіркою контролюючого органу, а саме з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2015 року.

У зв'язку з загибеллю вирощеного врожаю, позивач, як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, у березні, травні 2013 року здійснив списання сільськогосподарської продукції в кількості 1 746,627 тон на загальну суму 2 155 357,72 грн., про що оформив відповідні акти (т.2 а.с.163-170).

Відповідно до бухгалтерських довідок ТОВ «Світанок Старі Маяки» від 02 вересня 2015 року, у зв'язку зі списанням вищевказаного товару здійснено коригування податкового кредиту на загальну суму 276 908,87 грн. (т.2 а.с.171-178).

Миколаївською ОДПІ, в період з 27 липня 2015 року по 07 серпня 2015 року була проведена планова документальна виїзна перевірка ТОВ «Світанок Старі Маяки» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2015 року, за результатами якої був складений акт перевірки від 31 серпня 2015 року.

У висновках даного акту зазначено, що позивачем занижено податок на додану вартість на суму 552 625,70 грн.

За результатами поданих позивачем заперечень, контролюючий орган змінив висновки акту перевірки та зазначив, що ТОВ «Світанок Старі Маяки» занижено податок на додану вартість на суму 278 478,33 грн.

17 вересня 2015 року Миколаївською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000062200, яким ТОВ «Світанок Старі Маяки» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, за основним платежем на суму 278 478,33 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 69 619,58 грн.

Рішенням ГУ ДФС в Одеській області від 23 жовтня 2015 року та ДФС України від 19 листопада 2015 року скарги позивача залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (т.1 а.с.68-76).

Також, під час розгляду справи в суді першої інстанції, позивач зменшив позовні вимоги в частині скасування спірного податкового повідомлення-рішення про нарахування податку на додану вартість в розмірі 1 569,46 грн.

Задовольняючи позовні вимоги та відповідно скасовуючи податкове повідомлення-рішення на суму 276 908,87 грн., суд першої інстанції виходив із того, що суб'єкт владних повноважень, роблячи відповідні висновки про заниження позивачем податку на додану вартість не враховує, що товариство знаходиться на спеціальному режимі оподаткування з цього податку та не повинно перераховувати позитивну різницю між сумою податку на додану вартість, нарахованою на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг та податкового кредиту до державного бюджету.

Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 209.7. ст. 209 Податкового кодексу України сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовлюються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

До діяльності у сфері сільського господарства відповідно до п. 209.15.2. ст. 209 Податкового кодексу України, зокрема, відноситься виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих грантах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Відповідно до пункту шостого розділу першого «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року № 1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228 (який діяв на момент формування позивачем податкового кредиту) платники податку, які згідно зі ст. 209 Податкового кодексу України застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, подають податкову декларацію з ПДВ (скорочену), що є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, встановленого зазначеною статтею.

Спеціальним режимом оподаткування передбачено, що сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Суб'єкт спеціального режиму оподаткування має право використовувати кошти, акумульовані на спеціальному рахунку, з моменту їх перерахування на такий рахунок до повного використання для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей, без урахування строків давності.

За результатами господарської діяльності ТОВ «Світанок Старі Маяки» складало та подавало до податкового органу дві декларації з податку на додану вартість: загальну та скорочену.

Здійснюючи свою господарську діяльність щодо виробництва (вирощування), переробки та збуту сільськогосподарської продукції, позивач відображав операції з придбання товарів, робіт, послуг, які використовувалися в межах господарської діяльності с/г підприємства та в подальшому з яких був сформований податковий кредит з податку на додану вартість, лише у податкових деклараціях з ПДВ (скорочена).

При цьому, як вказано в акті перевірки, в загальній декларації (Декларація №1) за період з 01 квітня 2012 року по 31 березня 2015 року задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 142 116,00 грн., при цьому не встановлено заниження або завищення податку на додану вартість (т.1 а.с.8-10).

В той же час, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по реалізації продукції відповідно до спеціального режиму оподаткування за той же період встановлено їх заниження на суму 276 908,87 грн., у тому числі по періодах:

- березень 2013 року - 19 661,36 грн.;

- травень 2013 року 257 247,51 грн.

На думку контролюючого органу, таке порушення виникло у зв'язку з недотриманням позивачем п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, а саме, якщо товари списуються понад норми їх природного убутку, в зв'язку з чим вони не можуть бути використані в межах господарської діяльності платника ПДВ, то не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається їх списання, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 Податкового кодексу України.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Дійсно, якщо у зв'язку зі знищенням (загибеллю) врожаю, суб'єктом спеціального режиму оподаткування компенсації не отримано, то такий суб'єкт спеціального режиму оподаткування повинен здійснити операцію зі списання товарів/послуг, що були використані для вирощування таких посівів (насаджень) та при придбанні яких було сформовано податковий кредит.

У податковому періоді, в якому відбувається таке списання товарів/послуг, які були використані для вирощування знищених посівів (насаджень), здійснюється перерахунок податкового кредиту, шляхом нарахування податкових зобов'язань в рядку 1 розділу І «Податкові зобов'язання» податкової декларації з ПДВ (скороченої), оскільки такі товари/послуги не можуть бути використані в оподатковуваних операціях.

Отже, позивач, здійснивши коригування податкового кредиту, виконав вимоги п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України та нарахував податкові зобов'язання в рядку 1.1 розділу I «Податкові зобов'язання» податкової декларації (скороченої) з позначкою « 0121»/» 0122»/» 0123».

Правильність дій позивача підтверджено також ДФС України в правовій консультації (т.1 а.с.85), яку відповідач до уваги не взяв.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що діючим податковим законодавством не передбачений обов'язок платника податку на додану вартість у разі списання сільськогосподарської продукції, зменшувати податковий кредит, відображений в скороченій декларації, шляхом нарахування податкового зобов'язання в загальній декларації та сплачувати податок до державного бюджету, а не на спеціальний рахунок, як це встановлено ст.209 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч норми даної статті, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами існування обставин, які б свідчили, що ТОВ «Світанок Старі Маяки» занижено податок на додану вартість на суму 276 908,87 грн.

З урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів відповідно до вимог ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Світанок Старі Маяки» до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова