Постанова № 62661576, 26.10.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2016 р. Справа№ 910/8202/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

ОСОБА_1

секретар судового засідання Борух А.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: не з`явились;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ-2012"

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2016р.

у справі №910/8202/16 (суддя Бондарчук В.В.)

за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Атлантіс"

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ-2012"

про стягнення 46 295,09 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ-2012" про стягнення 46 295,09 грн., з яких 39 825,48 грн. основний борг, 5 285,39 грн. пеня, 362,01 грн. 3% річних, 822,21 грн. інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не було здійснено оплату за товар, який було поставлено позивачем та прийнято відповідачем без зауважень на підставі видаткових накладних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2016р. у справі №910/8202/16 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ-2012" на користь ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Атлантіс" 39 825,48 грн. заборгованості, 5 285,39 грн. пені, 362,01 грн. 3% річних, 822,21 грн. інфляційних втрат та 1 378,00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ-2012" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у позові повністю.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про перегляд оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про прийняття судом першої інстанції рішення, яке не відповідає нормам матеріального та процесуального права, при неправильно встановленим обставинам справи.

На думку апелянта, розрахунок суми позову є неправильним, таким що не відповідає погодженим умовам між сторонами у договорі поставки №179ОП/Ки від 30.04.2015р. Апелянт вказував, що зобовязання покупця по оплаті поставленого товару виникає протягом 60 днів з моменту передання товару, натомість судом першої інстанції невірно визначено момент виникнення боргу і початок для нарахування штрафних санкцій. До того ж, вказував апелянт, розрахунок річних здійснений у розмірі 15%, який не був узгоджений сторонами у письмовій формі.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ-2012" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Пашкіна С.А., Чорна Л.В.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.09.2016р. у звязку з перебуванням судді Чорної Л.В. у відпустці, змінено склад колегії суддів та сформовано новий склад колегії: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пашкіна С.А., Смірнова Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2016р. апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ-2012" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.10.2016р.

21.10.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник вказував на законність прийнятого рішення судом першої інстанції та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач до судового засідання, що відбулось 26.10.2016р., не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 30.04.2015р. між ТОВ "Атлантіс" (постачальник) та ТОВ "АВТОРИТЕТ-2012" (покупець) укладено договір № 179 ОП/Ки, умовами якого передбачено, що постачальник зобовязується у зумовлені строки передавати (поставляти) у власність покупця алкогольну продукцію відповідно до узгоджених (прийнятих до виконання) постачальником замовлень покупця, а покупець зобовязується приймати вказаний товар у власність і сплачувати за нього зумовлену даним договором грошову суму.

Найменування та асортимент товару, який поставляється за даним договором, визначається специфікацією (додаток №1). Зазначення певного виду товару в специфікації саме по собі не передбачає обовязку покупця замовляти чи купувати цей товар та обовязку постачальника поставляти такий товар.

Пунктом 3.1. договору, загальна сума договору, визначається виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, що поставляється.

Згідно п. 3.2. договору, ціна товару, що поставляється за кожною окремою поставкою, узгоджується сторонами додатково. Узгодження здійснюється шляхом направлення постачальником покупцю на виконання процедури узгодження замовлення покупця, видаткової накладної в електронному вигляді із зазначенням цін товарів, що поставляються, та подальшим погодженням покупцем зазначеної ціни, або відмови від її погодження. Погодження ціни, або відмова від її погодження, здійснюється у зручний для сторони формі.

Відповідно до п. 3.4. договору встановлено, що підписуючи видаткові накладні та приймаючи товар, покупець підтверджує, що поставка товару відбулась за узгодженими сторонами цінами.

Зі змісту пункту 7.1. договору вбачається, що покупець зобовязаний оплатити поставлений постачальником товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передання товару покупцю.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2016р. Закінчення строку дії даного договору не звільняє сторони від зобовязань, що виникли протягом його дії (п. 11.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 40 206,00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ 22605 від 30.11.2015р. на суму 2 754,96 грн.,

№ 22609 від 30.11.2015р. на суму 2 431,92 грн.,

№ 22610 від 30.11.2015р. на суму 2 744,40 грн.,

№ 22612 від 30.11.2015р. на суму 2 689,14 грн.,

№ 22614 від 30.11.2015р. на суму 2 496,84 грн.,

№ 22615 від 30.11.2015р. на суму 2 496,84 грн.,

№ 22618 від 30.11.2015р. на суму 1 507,08 грн.,

№ 22619 від 30.11.2015р. на суму 1 135,08 грн.,

№ 22621 від 30.11.2015р. на суму 2 664,54 грн.,

№ 22622 від 30.11.2015р. на суму 2 989,80 грн.,

№ 22624 від 30.11.2015р. на суму 2 547,18 грн.,

№ 22625 від 30.11.2015р. на суму 2 869,08 грн.,

№ 22628 від 30.11.2015р. на суму 2 621,70 грн.,

№ 23910 від 18.12.2015р. на суму 605,16 грн.,

№ 23911 від 18.12.2015р. на суму 605,16 грн.,

№ 23912 від 18.12.2015р. на суму 605,16 грн.,

№ 23913 від 18.12.2015р. на суму 605,16 грн.,

№ 25218 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

№ 25219 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

№ 25220 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

№ 25221 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

№ 25222 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

№ 25223 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

№ 25224 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

№ 25225 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

№ 25227 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

№ 25228 від 28.12.2015р. на суму 583,68 грн.,

які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також товарно-транспортними накладними (копії в матеріалах справи).

14.04.2016р. позивачем направлена на адресу відповідача претензія № 451, в якій позивач просив ТОВ "АВТОРИТЕТ-2012" погасити заборгованість за отриманий товар за договором № 179 ОП/Ки від 30.04.2015р. у розмірі 39 825,48 грн.

Як підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, претензія, яка отримана відповідачем 19.04.2016р., залишена ним без реагування, внаслідок чого постачальник звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з боржника (покупця) заборгованості у розмірі 39 825,48 грн. та штрафних санкцій.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Колегією встановлено, що позивач виконав свої зобовязання за договором належним чином, поставив відповідачеві товар на суму 40 206,00 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Однак, відповідач оплати поставленого товару у повному обсязі не провів, доказів сплати до суду першої інстанції не надав.

Таким чином, відповідно до умов договору поставки № 179 ОП/Ки від 30.04.2015р., колегія суддів встановлено, що прострочення виконання грошового зобовязання відбулося з 31.12.2015р. за видатковими накладними від 30.11.2015 (№ 22624, № 22625, № 22621, № 22622, № 22618, № 22619, № 22614, № 22615, № 22612, № 22610, № 22609, № 22605); з 19.01.2016р. за видатковими накладними від 18.12.2015р. (№ 23910, № 23911, № 23912, № 23913); з 29.01.2016р. за видатковими накладними від 28.12.2015р. (№ 25218, № 25219, № 25220, № 25221, № 25222, № 25223, № 25224, № №25225, № 25227, № 25228).

З огляду на встановлене, оскільки відповідач не надав суду доказів щодо оплати поставленого товару, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 179 ОП/Ки від 30.04.2015р. та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 39 825,48 грн.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 5 285,39 грн. пені, 362,01 грн. 3% річних за загальний період від 30.11.2015р.-04.05.2016р., 822,21 грн. інфляційних втрат за грудень 2015р.-березень 2016р., колегія зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Пунктом 1 ст. 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нормами пункту 9.3. договору (з урахуванням протоколу розбіжностей №1 до договору) визначено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум, колегія зазначає, що позивачем допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобовязання, зокрема, не вказано кінцеву дату нарахування пені та 3% річних, а зазначено у розрахунку до позову: по теперішній час, відповідно, господарським судом вірно встановлено, що розрахунок пені та 3% річних повинен бути здійснений по дату подання позову -04.05.2016р. Отже, вимоги позивача щодо стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, за розрахунком суду, відповідають вказаним межам.

Враховуючи встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про правомірність вимог позивача щодо стягнення 5 285,39 грн. пені, 362,01 грн. 3% річних за загальний період від 30.11.2015р.- 04.05.2016р., 822,21 грн. інфляційних втрат за грудень 2015р.-березень 2016р., тож вимоги позову як обґрунтовані підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на невірний розрахунок суми позову, з тих мотивів, що з наданої ним копії договору №179ОПКи від 30.04.2015р зобовязання покупця по оплаті поставленого товару виникає протягом 60 днів з моменту передання товару, підлягають відхиленню, з огляду на наступне.

Згідно з частиною другою статті 4-3 та статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Як на тому наголошено у п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Надана відповідачем копія договору поставки №179ОПКи від 30.04.2015р. завірена з порушенням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003р., відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Частинами 1 та 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, надана відповідачем копія договору поставки договору №179ОПКи від 30.04.2015р. за відсутності надання ним оригіналу договору, текст якого відповідає копії, правомірно не прийнято судом першої інстанції як належний доказ в розумінні ст.ст. 34, 36, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Посилання відповідача, що розрахунок річних здійсненний у розмірі 15% є необґрунтованим, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у звязку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ-2012" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2016р. у справі №910/8202/16 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ-2012" на рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2016р. у справі №910/8202/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2016р. у справі №910/8202/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/8202/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

СуддіС.А. Пашкіна

ОСОБА_1