Рішення № 62661476, 08.11.2016, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2016 Справа № 908/2629/16

Позивач Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго", код з ЄДР-00130926, м. Запоріжжя

Відповідач Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555, м. Запоріжжя

про примусове виконання обовязку в натурі

Суддя В.А. Кричмаржевський

За участю представників:

- позивача ОСОБА_1

- відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Установив:

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (позивач у справі) звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555, м.Запоріжжя (відповідач у справі), про примусове виконання обовязку в натурі, в якому просить суд зобовязати відповідача повністю припинити власне споживання електричної енергії, а також забезпечити безперешкодний доступ представників позивача до електроустановок відповідача для вжиття заходів з припинення постачання електричної енергії відповідачем та пломбуванню пристроїв їх підключення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2016р. порушено провадження у справі № 908/2629/16, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 08.11.2016р. о 09-50 год.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості за активну електроенергію у розмірі - 7 556 793,05грн. за грудень 2014р. та з січня по серпень 2016р., за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі - 172 307,70грн. з червня 2016р. по серпень 2016р., а також за перевищення договірних величин у січні 2016р. 11 001,74грн. Загальна сума заборгованості споживача складає 7 740 102,49грн. Електроенергія подається відповідачеві на підставі договору про постачання електричної енергії № 168/331 від 01.07.2012р.

Посилаючись на частину 9 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", позивач зазначає про обовязок відповідача за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити в разі відсутності такої.

Позивачем надані додаткові документальні докази, які свідчать про зростання заборгованості у відповідача перед позивачем за вищевказаним договором постачання електричної енергії до 9 644 511,42 грн., представник підтримав позовні вимоги, просить задовольнити позов.

Відповідач у відзиві на позов пояснив, що відносно нього у даний час господарським судом Запорізької області здійснюється провадження у справі № 908/6036/14 про банкрутство. Вимога про повне припинення ним споживання електричною енергією порушує приписи як Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відносно збереження майна, так і вимоги законодавства щодо технічної безпеки підприємства. Основу його виробничих потужностей складають технологічні установки (реактора, ректифікаційні колони, мішалки, холодильники, адсорбери, теплообмінники, відстійники, фільтруюче обладнання) та включають основні виробництва: синтез та ректифікація кремнійорганічних та хлорорганічних сполучень, синтез та очистка кремнійорганічних полімерних продуктів, виробництво хлорорганічних сполучень, хлорбензолу, метілхлорсилану. В якості сировини на підприємстві використовується багато речовин, більшість з яких вибухо- та пожежонебезпечні і сильнодіючі отруйні речовини. Підприємство відноситься до обєктів найвищого рівня небезпеки, у його виробництві застосовуються такі шкідливі та небезпечні речовини як аміак, хлор, азот, хлористий кисень, силанхлорид тощо. А до виконання робіт підвищеної небезпеки першочергово віднесено виконання робіт з обслуговування електро- та ємкісного обладнання, у яких зберігаються речовини ІІ та ІІІ класу небезпеки та вибухонебезпечні речовини. У разі припинення постачання електричної енергії підприємство-відповідач буде позбавлене можливості забезпечити надійну та безаварійну підтримку цього обладнання, де зберігаються ці речовини. Не заперечуючи проти наявності заборгованості за електроенергію перед позивачем, відповідач просить врахувати викладене та відмовити у позові.

Також відповідачем подане клопотання про розгляд цього спору в межах справи № 908/6036/14 про його банкрутство, вважаючи, що обмеження дій боржника повинні розглядатися в межах справи про банкрутство, посилаючись на частину 4 статті 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд відхиляє це клопотання, виходячи з того, що у цій нормі йдеться мова про можливість зняття господарським судом арештів з майна боржника чи інших обмежень щодо розпорядження майном у разі, якщо такі арешти чи обмеження перешкоджають виконанню плану санації, господарській діяльності боржника та відновленню його платоспроможності.

А на момент розгляду цього спору такі обставини (арешти, обмеження) відсутні.

Представники відповідача підтримали викладену у відзиві позицію, просять у позові відмовити у повному обсязі.

Також представниками відповідача в судовому засіданні подане клопотання про залучення до справи документів, з яких вбачається, що відповідач відноситься до обєктів підвищеної небезпеки.

Суд задовольнив клопотання та долучив ці документи до матеріалів справи.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Між позивачем (електропостачальником за договором) та відповідачем (споживачем за договором) 01.07.2012р. укладений договір № 168/331 про постачання електричної енергії.

За умовами розділу І договору позивач зобовязався продати електричну енергію відповідачеві для забезпечення потреб його електроустановок з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку №1 - "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач відповідач у справі оплачує постачальнику електроенергії позивачеві у справі вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії визначаються додатком № 2.

Згідно з доданою до матеріалів справи довідкою станом на 07.11.2016р. відповідач має заборгованість перед позивачем за активну електроенергію у розмірі 9 497 192,70 грн. за грудень 2014р. та з січня 2016р. по жовтень 2016р., за перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 136 316,98 грн. з вересня 2016р. по жовтень 2016р., а також за перевищення договірної величини у січні 2016р. 11 001,74грн. Загальна сума заборгованості споживача складає 9 644 511, 42грн.

В судовому засіданні представники відповідача визнали факт існування заборгованості за спожиту електричну енергію перед позивачем.

Відповідно до ч. 1 статті 35 ГПК України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У суду не виникає сумніву щодо достовірності обставин та добровільності їх визнання сторонами.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу.

Виходячи зі змісту статті 26 Закону України "Про електроенергетику" та п.1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (далі - Правил), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила користування електричною енергією регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Відповідно до п. 7.9 Правил споживач, рівень споживання електричної енергії якого за заборгованість з оплати за електричну енергію обмежено до рівня аварійної броні електропостачання та який не здійснює поточну оплату обсягу електричної енергії на рівні аварійної броні, зобов'язаний протягом терміну, передбаченого актом екологічної, аварійної та технологічної броні, обмежити споживання електричної енергії на власні потреби до рівня екологічної броні або повністю припинити споживання електричної енергії у разі відсутності в акті визначеного у встановленому порядку рівня екологічної броні.

На підставі ч. 9 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" та п.10.2 Правил споживач електричної енергії зобовязаний за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити у разі відсутності такої.

Таким чином, Правилами встановлено обов'язок споживача у випадку неповної оплати за спожиту електричну енергію обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити у разі відсутності такої.

Відповідно до п. 7.9 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28 (далі Правила), визначено, що споживач, рівень споживання електричної енергії якого за заборгованість з оплати за електричну енергію обмежено до рівня аварійної броні електропостачання та який не здійснює поточну оплату обсягу електричної енергії на рівні аварійної броні, зобов'язаний протягом терміну, передбаченого актом екологічної, аварійної та технологічної броні, обмежити споживання електричної енергії на власні потреби до рівня екологічної броні або повністю припинити споживання електричної енергії у разі відсутності в акті визначеного у встановленому порядку рівня екологічної броні.

Згідно з пунктом 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема:

1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів);

2) оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору;

3) за умови неповної оплати за спожиту електричну енергію обмежити власне електроспоживання до рівня екологічної броні або повністю його припинити у разі відсутності такої.

Як встановлено у судовому засіданні рівень екологічної броні відповідачеві не визначений.

Позовні вимоги полягають, зокрема, в зобовязанні відповідача виконати вимоги статті 26 Закону України "Про електроенергетику" та п.п. 3 п. 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. №28, тобто, повністю припинити власне споживання електричної енергії, та забезпечити безперешкодний доступ представників позивача до електроустановок відповідача для вжиття заходів з припинення постачання електричної енергії відповідачем та пломбуванню пристроїв їх підключення.

Разом з тим, суд, проаналізувавши докази, взявши до уваги пояснення представників сторін, вважає, що у позивача достатньо власних повноважень, згідно з якими він вправі припинити постачання електроенергії споживачеві.

Зокрема, як вказано вище, статтею 24 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що енергопостачальники мають право за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії обмежити його електроспоживання до рівня екологічної броні електропостачання або за відсутності такої повністю припинити електропостачання споживачу. Відповідно до п. 6.1 Договору електропостачання споживача може бути обмежено або припинено постачальником електричної енергії згідно з порядком, встановленим діючими нормативними документами та розділом 7 ПКЕЕ.

Тобто, позивач не позбавлений можливості, виконуючи приписи Закону України "Про електроенергетику" та Правил користування електричною енергією, самостійно припинити постачання електроенергії відповідачу, що фактично призведе до припинення споживання останнім електричної енергії, про що і просить позивач у позовній заяві.

До того ж у актах про не допуск від 21 липня 2016р., 27 липня 2016р., 10 серпня 2016р., 11 серпня 2016р., 16 серпня 2016р., 17 серпня 2016р., 23 серпня 2016р., 30 серпня 2016р., 13 вересня 2016р., 19 вересня 2016р. зазначено, що у звязку з ненаданням допуску представникам позивача до електроустановок споживача, електропередавальна організація залишає за собою право відключення електроустановок споживача із центрів живлення, чим і підтверджується можливість позивача самостійно використати своє право на відключення електроустановок відповідача.

Аналізуючи вищезгадані норми закону, підзаконних актів, укладений сторонами договір, суд вважає, що у позивача, як постачальника електричної енергії, достатньо повноважень для самостійного прийняття рішення щодо припинення електропостачання позивачеві.

Також в судовому засіданні із пояснень представника позивача судом встановлено, що позивач усвідомлює те, що підприємство-відповідач відноситься не лише до енергомістких обєктів, але й до особливо небезпечних обєктів, і у його виробництві застосовуються шкідливі та вибухонебезпечні хімічні речовини: аміак, хлор, азот тощо. А до виконання робіт підвищеної небезпеки першочергово віднесені роботи з обслуговування електричного обладнання, за допомогою яких зберігаються шкідливі речовини. У разі припинення постачання електричної енергії відповідач у справі буде позбавлений можливості забезпечити надійну та безаварійну підтримку цього обладнання.

Зважаючи на передбачений Правилами та умовами укладеного між сторонами у справі договору обовязок споживача забезпечити безперешкодний доступ відповідальних представників енергопостачальника до власних електричних установок для здійснення контролю за рівнем споживання енергії, відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого порядку, вимога позивача про зобовязання відповідача забезпечити безперешкодний доступ представників позивача до електроустановок відповідача є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Але повне припинення власного споживання відповідачем електричної енергії може призвести до серйозної екологічної та техногенної аварії в регіоні, оскільки у своєму виробництві відповідач, застосовуючи, як зазначено вище, небезпечні хімічні та вибухонебезпечні речовини, з метою їх зберігання та переробки, використовує електричну енергію.

Отже, з наведених вище обґрунтувань суд задовольняє позов частково.

Відповідно до статей 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555, 69600 м.Запоріжжя вул. Теплична, 16, забезпечити безперешкодний доступ представників Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", код з ЄДР-00130926 (69035 м.Запоріжжя вул. Сталеварів, 14; 69096 м.Запоріжжя вул. Каховська, 26), до електроустановок Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555 (69600 м.Запоріжжя вул. Теплична, 16).

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", код з ЄДР-31792555 (69600 м.Запоріжжя вул. Теплична, 16), на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго", код з ЄДР-00130926 (69035 м.Запоріжжя вул. Сталеварів, 14; 69096 м.Запоріжжя вул. Каховська, 26), 689 (шістсот вісімдесят девять) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.А. Кричмаржевський

Рішення оформлене згідно зі статтею 85 ГПК України та підписане 11.11.2016р.