Рішення № 62660003, 07.11.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

07.11.2016

Справа №489/1443/16-ц

Провадження №8/489/7/16

РІШЕННЯ

іменем України

07 листопада 2016 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Кирильчука О.І., за участі секретаря судового засідання Бойко Р.Ю., заявника ОСОБА_1, представника відповідача Коньшина О.О., розглянувши заяву про перегляд рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25.05.2016 року по цивільній справі №2/489/1229/16 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про розірвання договору,

встановив:

Позивач 25 березня 2016 року звернувся до суду із позовом про розірвання договору від 01 листопада 2005 року №487032 у зв'язку із порушенням відповідачем п.2.1.4 цього договору, а саме припинення подачі гарячої води з 15 квітня 2013 року. Таке порушення вважав істотним та таким, що позбавляє його необхідних санітарно-гігієнічних умов для проживання.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2016 року по цивільній справі №2/489/1229/16, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 30 червня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про розірвання договору від 01.11.2005 року №487032 про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, у зв'язку із зміною умов спірного договору на підставі рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2016 року.

Вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції від 26 квітня 2016 року скасовано рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2016 року, яким відмовлено у задоволенні позову, та ухвалено змінити договір про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання № 487032, укладений 1 листопада 2005 року між публічним акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» та ОСОБА_1, виключивши з нього пункти 2.1.4, 4.2.4 - 4.2.5 щодо обов'язку постачальника централізовано постачати гарячу воду та умов оплати цієї послуги споживачем, а також вилучити із договору слова й словосполучення «та гарячого водопостачання», «та гарячу воду» із назви договору і пунктів 1.1, 3.1.1, 3.1.3, 4.1.2, 6.1.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 вересня 2016 року рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2016 року скасовано та залишено в силі рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23 березня 2016 року.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.361 Цивільного процесуального кодексу України підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Враховуючи, що скасовано рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 квітня 2016 року, яке стало підставою для ухвалення рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 травня 2016 року, останнє підлягає перегляду за нововиявленими обставинами.

Позивач позов підтримав, відповідач проти задоволення позову заперечував, оскільки договір відповідає по формі та змісту типовому договору, а у підприємства відсутня технічна можливість надавати послуги з гарячого водопостачання через відсутність встановлених лімітів газу.

Згідно п. 2.1.4. договору №487032 від 01 листопада 2005 року відповідач зобов'язався надати позивачу, який проживає по АДРЕСА_1, гаряче водопостачання згідно графіку, затвердженого міськвиконкомом, із забезпеченням температури гарячої води не менше як +50°С та не більше +75 °С, за умови проведення споживачем повної оплати отриманої теплової енергії. Предметом договору є згідно із пунктом 1.1 постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, а у відповідності до його пункту 5.1 договір є безстроковим.

Факт припинення постачання гарячої води позивачу з 15.04.2013 року відсутність такого постачання на час подання позову сторонами не заперечувався і підтверджується також листом житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради «Південь» від 13.01.2016 року.

Згідно із рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області від 11 серпня 2014 року, встановлено факт порушення відповідачем умов договору про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання щодо постачання гарячої води та зобов'язано публічне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» поновити безперебійне постачання гарячої води у квартиру АДРЕСА_1, у якій проживає позивач.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За змістом ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однакові для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Відповідно до змісту ст. ст. 633,634 Цивільного кодексу України договір про надання житлово-комунальних послуг є договором приєднання і одночасно публічним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Законом встановлено вищевказані випадки, зокрема, за змістом ч.2 ст.634 Цивільного кодексу України договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.

Виходячи з викладеного, частиною 2 ст.634 Цивільного кодексу України визначено додаткові до встановлених частиною 2 ст.651 Цивільного кодексу України підстави для розірвання договору приєднання, а тому сторона такого договору не позбавлена можливості заявляти вимогу про його припинення саме через істотне порушення, оскільки в протилежному випадку це б суперечило принципу свободи договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Заперечення представника позивача в частині неможливості задоволення позову у зв'язку із відповідністю договору встановленій законодавством типовій формі не стосуються предмета доказування, а посилання на пункт 29 оперативного плану технічних і організаційних заходів на опалювальний період 2014/2015 року щодо зменшення споживання природного газу підприємствами централізованого теплопостачання на 30% по Миколаївській області, затвердженого розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 04 серпня 2014 року №229-р, не знімає відповідальності за порушення умов договору, оскільки заходи із припинення постачання послуг гарячого водопостачання в умовах обмеження лімітів газопостачання здійснювались за узгодженням і не були для відповідача обов'язковими.

Оскільки позивач позбавлений права користування житлово-комунальною послугою, яка передбачена законом та умовами укладеного договору, що також підтверджено рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2014 року і не потребує доказування відповідно до ч.3 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України, це є істотним порушенням умов договору, а отже позов підлягає задоволенню повністю, незалежно від виконання відповідачем договору в частині постачання теплової енергії для опалення.

Відповідно до ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, його має бути стягнуто з відповідача в дохід держави.

На підставі ч.2 ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», керуючись ст. ст. 3, 15, 60, 61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Скасувати рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 25.05.2016 року по цивільній справі №2/489/1229/16 за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» про розірвання договору.

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір №487032 про постачання теплової енергії для опалення та гарячого водопостачання, укладений 01.11.2005 року між відкритим акціонерним товариством «Миколаївська теплоелектроцентраль» та ОСОБА_1.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль», код ЄДРПОУ 30083966, на користь держави судовий збір в сумі 551 грн.20 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційну скаргу може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя