Постанова № 62658314, 11.11.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 листопада 2016 року № 826/10302/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень, -

В С Т А Н О В И В:

Предметом адміністративного позову є застосування до Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ІТТФ НАН України (код ЄДРПОУ 05417118), за адресою: вулиця Желябова, 2-а у Шевченківському районі міста Києва. Водночас, позивач просить суд визначити спосіб виконання судового рішення шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ІТТФ НАН України (код ЄДРПОУ 05417118), за адресою: вулиця Желябова, 2-а у Шевченківському районі міста Києва.

Позовні вимоги заявлені на підставі акту Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві №454, що складений за результатом проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Зі змісту вказаного акту слідує, що позивачем в ході перевірки встановлено 40 порушень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2016 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №826/10302/16. Зазначена ухвала отримана відповідачем 02.09.2016.

06.09.2016 від Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України надійшли письмові заперечення на позову заяву, у яких відповідач, зокрема зазначає, що ним частково усунуто порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та вживаються заходи щодо повного усунення виявлених порушень. Про вказані обставини Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України повідомив Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві листом від 21.07.2016 №317-24/01-10.

Крім того, у своїх запереченнях на позовну заяву відповідач вказує, що зафіксовані в акті порушення в більшій своїй частині спрямовані на виявлення, усунення пожежі, евакуацію під час розповсюдження пожежі. На думку Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України, останні не можуть створювати загрозу безпосереднього виникнення такої пожежі і, як наслідок, не створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Водночас, відповідач звернув увагу суду на те, що позивачем не складено припису, протоколу чи розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За таких обставин, Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Оцінивши доводи відповідача, з урахування наявних в матеріалах справи документів суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі – Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 4 Закону №877-V).

Частиною 5 ст. 4 Закону №877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

При цьому, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до п. 7 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, до завдань і обов'язків суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить: 1) забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; 2) забезпечення відповідно до законодавства своїх працівників засобами колективного та індивідуального захисту; 3) розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; 4) організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; 5) створення об'єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; 6) створення диспетчерських служб відповідно до цього Кодексу та інших законів, необхідних для забезпечення безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; 7) проведення оцінки ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на об'єктах суб'єкта господарювання, здійснення заходів щодо неперевищення прийнятних рівнів таких ризиків; 8) здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; 9) декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки; 10) розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки; 11) проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту; 12) забезпечення аварійно-рятувального обслуговування суб'єктів господарювання відповідно до вимог статті 133 цього Кодексу; 13) здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; 14) забезпечення безперешкодного доступу посадових осіб органів державного нагляду, працівників аварійно-рятувальних служб, з якими укладені угоди про аварійно-рятувальне обслуговування суб'єктів господарювання, для проведення обстежень на відповідність протиаварійних заходів планам локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єктах підвищеної небезпеки та потенційно небезпечних об'єктах, сил цивільного захисту - для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення надзвичайних ситуацій; 15) забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; 16) здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); 17) дотримання протиепідемічного, протиепізоотичного та протиепіфітотичного режиму; 18) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій; 19) розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; 20) розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням; 21) забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; 22) утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; 23) здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики; 24) своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній території; 25) виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях (ч. 1 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

За змістом ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналіз вказаного в сукупності дає суду підстави дійти висновку, що орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог законодавства, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді, зокрема, повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.

Як вже було зазначено вище судом, в акті перевірки було зафіксовано 40 порушень відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, згідно з переліком, який викладено в акті перевірки.

Твердження відповідача про часткове усунення порушень виявлених в ході перевірки судом не приймаються до уваги, оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження викладених обставин останнім не надано.

При цьому, слід вказати, що оперування Інститутом технічної теплофізики Національної академії наук України в частині не усунутих порушень відсутністю безпосередньої загрози життю та здоров’ю» чинним законодавством не передбачено. Вказане поняття є суб’єктивним оціночним поняттям, а тому в контексті приписів п. 7 ст. 7 Закону №877-V, ч. 2 ст. 68, ст. 70 Кодексу цивільного захисту України суд дійшов до висновку про правовірність звернення позивача з адміністративним позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ІТТФ НАН України (код ЄДРПОУ 05417118), за адресою: вулиця Желябова, 2-а у Шевченківському районі міста Києва.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про наявінсть підстав для задоволення адміністративного позову в частині зупинення експлуатації приміщень за відповідною адресою.

Поряд з цим, позовні вимоги в частині відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень ІТТФ НАН України (код ЄДРПОУ 05417118), за адресою: вулиця Желябова, 2-а у Шевченківському районі міста Києва в частині вхідних дверей не підлягають до задоволення, оскільки для усунення деяких порушень, що вказані в акті №454, має бути доступ до приміщення. Таким чином, у разі накладення печаток на вхідні двері, усунення порушень апріорі стане не можливим.

Таким чином, за підсумком наведеного, суд дійшов до висновку про задоволення адміністративного позову.

Водночас, суд вказує, що відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються, а тому відповідне клопотання позивача задоволенню не підлягає.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що останній не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який прийняв постанову про застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163, 183-2 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Застосувати заходи реагування до Інституту технічної теплофізики Національної академії наук України (03057, м. Київ, вул. Желябова, б. 2-а, код ЄДРПОУ 05417118) шляхом повного зупинення експлуатації приміщень ІТТФ НАН України (код ЄДРПОУ 05417118), за адресою: вулиця Желябова, 2-а у Шевченківському районі міста Києва.

Обов’язок щодо забезпечення виконання рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити приміщень ІТТФ НАН України (код ЄДРПОУ 05417118), за адресою: вулиця Желябова, 2-а у Шевченківському районі міста Києва.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова в частині застосування заходів реагування підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов