Постанова № 62658139, 27.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 жовтня 2016 року № 826/12290/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. при секретарі судового засідання Дробчаку М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства «Пілснер Україна» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Пілснер Україна» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.03.2016 №0000101102.

Позов обґрунтовано тим, що висновки акту від 04.02.2016 №10/26-55-11-02/32155487 «Про результати камеральної електронної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» є необґрунтованими, що вказує на протиправність прийнятого на підставі таких висновків оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, з яких вбачається, що в порушення п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України позивач в податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року відображено податкові накладні дата виписки яких 2012 та 2013 роки.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну електронну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ДП «Пілсенр Україна за грудень 2014 року та січень 2015 року, за результатом якої складено акт від 04.02.2016 №10/26-55-11-02/32155487 (далі - акт перевірки).

З акту перевірки вбачається, що податковим органом встановлено порушення позивачем п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено розмір від'ємного значення ПДВ на 34 033 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2016 №0000101102, яким позивачу зменшено розмір залишку від'ємного значення суми ПДВ на 34 033 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Відповідно до п. 189.4. ст. 189 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ДП «Дрінкс Україна» та позивачем укладено договір комісії від 05.01.2011 №3, в ході виконання якого ДП «Дрінкс Україна» виписано позивачу наступні накладні: від 14.11.2012 №43 на суму 124 921,6 грн, в тому числі ПДВ 20 721,6 грн.; від 14.11.2012 №46 на суму 156 921,6 в тому числі ПДВ 26 153,6 грн; від 26.11.2012 №67 на суму 105 600 грн, в тому числі ПДВ 17 600 грн.

Крім того, між позивачем та ПП «Юнітрейд» укладено договір комісії від 20.08.2012 №20/08-12к,м в ході виконання якого ПП «Юнітрейд» виписано позивачу наступні накладні від 12.03.2013 №22 на суму 314 928 грн, в тому числі ПДВ 52 488 грн; від 29.06.2013 №119 на суму 221 317, 32 грн в тому числі ПДВ 36 886,22 грн.; від 05.09.2013 №196 на суму 173 376 грн. в тому числі ПДВ 28 896 грн.

Відповідно до ст 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно ст 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Якщо комісіонер вчинив правочин на умовах більш вигідних, ніж ті, що були визначені комітентом, додатково одержана вигода належить комітентові.

Статтею 1022 Цивільного кодексу України визначено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії.

З матеріалів справи вбачається, що ДП «Дрінкс Україна» було подано позивачу звіт комісіонера №59 та ПП «Юнітрейд» подано звіт комісіонера №68, з яких вбачається продаж товарів за ціною вищою ніж були узгоджені між сторонами.

Відповідно до п. 192.1.2 ст. 192 Податкового кодексу України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;

б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку.

Пунктом 192.3. ст. 192 Податкового кодексу України визначено, що результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Судом встановлено, що позивачем відображено збільшення податкового кредиту у складі податкових декларацій за звітний податковий період у відповідному розділі.

Статтею 192 ПК України не передбачено обмежень у строках проведення відповідних коригувань податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у разі збільшення (зменшення) суми компенсації на користь платника податку-постачальника, а відтак застосування контролюючим органом у розглядуваному випадку положень п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, який встановлює право включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних отриманих протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної є протиправним.

З огляду на викладене висновок податкового органу про порушення позивачем 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України є необґрунтованим, що вказує на необґрунтованість та протиправність прийнятого на підставі такого висновку податкового повідомлення-рішення від 10.03.2016 №0000101102.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

З урахуванням норм ч. 1 ст. 94 КАС України судовий збір в сумі 1378 грн. підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2016 № 0000101102 прийняте Державною податковою інспекцією у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

3. Стягнути на користь дочірнього підприємства "Пілснер" судовий збір в сумі 1378 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда

Повний текст постанови виготовлено 03.11.2016.