Постанова № 62657790, 11.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 року 11год.10хв. м. Одеса Справа № 815/5205/16

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.,

за участю секретаря Сакара М.М.,

представників: позивача Гризан О.П., відповідача Лупу С.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер» до Одеської митниці ДФС, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адмінстратвиного суду надійшов адміністративний позов

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер» (далі - ТОВ «ІПГ «Майстер», позивач) до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач), за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області в якому позивач з урахуванням заяви від 11.10.2016 року просить суд визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що полягає у не підготовці та неподанні у визначений нормативно-правовими актами строк до органів ДКС України висновку про повернення надміру сплачени ТОВ «ІПГ «Майстер» до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 123480,95 грн. (23746,34 грн. мито, 99734,61 грн. ПДВ) та зобов'язати Одеську митницю ДФС підготувати висновок про повернення на рахунок ТОВ «ІПГ «Майстер» у ПАТ «ПУМБ» р/р 2600219533 у м. київ, МФО 334851 надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів на загальну суму 123480,95 грн. (23746,34 грн. мито, 99734,61 грн. ПДВ) й подати його до виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області; у порядку ст.ст. 49, 267 КАСУ встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що зазначити у судовому рішенні у справі в разі задоволення позовних вимог ТОВ «ІПГ «Майстер».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано рішення Одеської митниці, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товару та визнано протиправним та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації. Позивачем було надмірно сплачено до бюджету митних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи України у розмірі 123480,95 грн. Позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, разом з тим, відповідачем, на думку позивача, протиправно відмовлено в прийнятті висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав адміністративний позов, просив задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, та надав до суду заперечення у письмову вигляді, які мотивовані тим, що відповідно до пункту 43.4 статті 43 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI у разі повернення надміру сплачених грошових, зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Також підпунктом "г" пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI передбачено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу. Отже, вимога позивача про повернення коштів у сумі 123 480,95 грн. (з них: ввізне мито - 23 746,34 грн., податок на додану вартість - 99 734,61 грн.) на рахунок TOB "ІПГ Майстер" в ПАТ "ПУМБ", р/р №2600219533 у м. Києві, МФО 334851, суперечить положенням пункту 43.4 статті 43, підпункту "г" пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, а тому задоволенню не підлягає. Крім того, у відповідь на заяву TOB "ІПГ Майстер" №514/11760 від 09.08.2016 про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів Одеська митниця ДФС листом № 3504/10/15-70-19-01 від 30.09.2016 повідомила позивача про те, що згідно узагальненої судової практики у правових висновках Верховного Суду України, зокрема, прямо зазначається, що сума надміру сплачених коштів повертається декларанту у разі якщо, після сплати декларантом податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, приймається рішення про застосування митної вартості, що була заявлена декларантом. Таким чином, вважає, що Одеська митниця діяла у відповідності до вимог законодавства України та просить відмовити в задоволенні позовних вимог та розглядати справу без участі представника відповідача.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.11.2015 позивачем була подана митна декларація №500060006/2015/011249 та усі необхідні документи для здійснення митного оформлення товару ("волокна штапельні синтетичні, не піддані кардо- чи гребенечесанню, не просочені і не оброблені іншим способом, для прядіння з поліефіру: розміром та завширшки 51 мм, з вторинної сировини (сорт А) 4DEN.). В митній декларації позивачем була визначена митна вартість товару за першим методом виходячи з ціни контракту визначення митної вартості в розмірі 81000 доларів США. За результатами перевірки митної декларації відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 500060006/2015/00127 та рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000085/2 від 02.12.2015 року, яким митну вартість скориговано та визначено за резервним (шостим) методом на рівні 101925,00675 доларів США.

З метою уникнення затримання товару під митним контролем, позивач сплатив до державного бюджету суми податків і зборів згідно з митною вартістю визначеною митним органом через оформлення митної декларації №500060006/2015/011760 від 02.12.2015 року.

Внаслідок винесення відповідачем рішення про коригування митної вартості позивач здійснив надмірну сплату до бюджетних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи України у розмірі 123480,95 грн., яка складається з: мита на товари, що ввозяться на територію України у сумі 23756,34 грн. та податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України у сумі 99734,61 грн. та дана обставнина не заперечеуєтсья відповідачем.

З метою оскарження вищезазначених рішень, а саме: картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 500060006/2015/00127 та рішення про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000085/2 від 02.12.2015 року, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2016 по справі 815/7199/15 залишеною в силі Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2016 року адміністративний позов ТОВ "Інвестиційно-промислова група "Майстер" задовлений. Визнано протиправним та скасувовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060006/2015/000085/2 від 02.12.2015 року та про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, яке оформлено карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № 500060006/2015/00127.

09.08.2016 позивач звернувся до Одеської митниці ДФС з заявою № 514/11760 про повернення коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу, які надмірно сплачені до бюджету.

Одеська митниця ДФС листом № 3504/10/15-70-19-01 від 30.09.2016 повідомила позивача про те, що згідно узагальненої судової практики у правових висновках Верховного Суду України, зокрема, прямо зазначається, що сума надміру сплачених коштів повертається декларанту у разі якщо, після сплати декларантом податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, приймається рішення про застосування митної вартості, що була заявлена декларантом. Також відповідач зазначив, що відповідно до п. 43.4 ст. 43 Податкового кодексу України встановлено, що у разі повернення надмірно сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти повертаються виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідача, звернувся з позовом до суду.

Суд зазначає, що згідно з пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Згідно ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі Порядок №618), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються, аркуші з позначенням 3/8 комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум (п.2 розділу ІІІ Порядку №618).

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.3 розділу ІІІ Порядку №618).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. (п.4 розділу ІІІ Порядку №618).

Супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України. Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України. Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю (п.5 розділу ІІІ Порядку №618).

Таким чином, Порядком №618 передбачено, що повернення помилково та/або надмірно сплачених до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі заяви платника, до якої додаються документи згідно з встановленим переліком. Відділ митних платежів митного органу перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати, для чого може ініціювати проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. На підставі поданої заяви, доданих до неї документів, інформації про факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати, результатів перевірки (в разі проведення) митним органом складається висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, який після підписання керівником направляється до органу Державної казначейської служби України.

Згідно ст. 43.5 ПКУ та п. 7 розділу III Порядку № 618, контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

У п. 1 розділу III Порядку № 618 закріплене право декларанта вказати у заяві напрям повернення коштів, зокрема: для поврення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Аналогічні положення містить п. 6 Порядку взаємодії територіальних органів фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі поврення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 15.12.2015 року №1146.

У разі здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету за висновками територіальних органів ДФС України поля № 5 та № 6 заповнюється «друкується дата висновку, на підставі якого здійснюється відшкодування ПДВ або повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету» (п. 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування ПДВ, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну України № 666 від 24.07.15). Повернення сум податків і зборів, помилково або надміру зарахованих до бюджету у полі «Призначення платежу» має код 107 (згідно Додатку до цього Порядку), при цьому відшокодування ПДВ має інший код - 110.

Отже, законодавець визначив порядок повернення надміру сплачених до бюджету митних платежів - Порядок № 618, під час виконання якого митні органи взаємодіють з органами казначества, відповідно до Порядку ст. 1146, та органи казначейства виконують висновок митниці з урахуванням Порядку № 666. Отже, у Заяві про повернення надміру сплачених до бюджету коштів та у формі висновку про повернення коштів не передбачено таке повернення, як на «Рахунок платника у системі електронного адміністрування» вказаними нормативними актами.

Рахунок платника у системі електронного адміністрування відкривається платнику податку казначейством автоматично на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає казначейству. В свою чергу, казначейство надсилає ДСФ повідомлення про відкриття електронного рахунка у день відкриття рахунку (п.п. 4, 5, 6 Порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого постановою КМУ № 569 від 16.10.14). Отже, вказаний електронний рахунок відомий митниці (як органу доходів і зборів, в силу ст. 546 МКУ) та казначейству, тому його не зазначення не перешкоджає підготовці та направленню митницею висновку про повернення коштів до казначейства.

П. 9 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого наказом Мінфіну України 15.12.2015 № 1146, передбачає: «Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.».

Судом встановлено, що сума надмірно сплачених позивачем платежів у розмірі 123480,95 грн., яка складається з: мита на товари, що ввозяться на територію України у сумі 23756,34 грн. та податку на додану вартість з товарів ввезених на територію України у сумі 99734,61 грн. склалася з різниці між заявленою позивачем митною вартістю товару за першим методом по МД №500060006/2015/011249 та сумою митної вартості товару, в рішенні про коригування митної вартості товарів №500060006/2015/000085/2 від 02.12.2015 за резервним (шостим) методом.

Разом з тим, суд зазначає, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано вищевказане рішення митного органу про коригування митної вартості товару та скасовано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, яким позивачу збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована і підстава для сплати позивачем грошових коштів в розмірі 123480,95 грн. визначеному митним органом.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.

Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI Прикінцеві і перехідні положення Бюджетного кодексу України передбачено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає право на суд. Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 28 липня 1999 року у справі ОСОБА_2 проти Італії (Case of Immobiliare Saffi v. Italy, заява № 22774/93, п.63, абз.2 та 3) наголосив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

Отже, скасування рішення митного органу про коригування митної вартості, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди, завданої таким рішенням, не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з огляду на встановлення необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, надмірно сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару.

Також, суд зазначає, що Одеська митниця ДФС є територіальним органом Державної фіскальної України, на яку чинним законодавством, серед іншого, покладено обовязок щодо реалізації державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

При цьому суд зауважує, що митний орган, як орган державної влади, зобов'язаний всіляко сприяти громадянам та юридичним особам в реалізації їх прав, гарантованих Конституцією України та законами України.

Суд зазначає, що наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015 року затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок №1146), який регламентує взаємовідносини територiальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з мiсцевими фiнансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесi повернення платникам податкiв помилково та/або надмiру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статтi 45 та частини другої статтi 78 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пунктів 8 та 11 Порядку №1146 за платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пiзнiше нiж за п'ять робочих днiв до закiнчення двадцятиденного строку з дня подання платником податкiв заяви передає висновки згiдно з реєстром висновкiв за платежами, належними державному бюджету, для виконання вiдповiдному органу Казначейства. На пiдставi отриманих висновків вiдповiдний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобовязань у визначеному законодавством порядку.

Згідно з п.15 Порядку №1146 у разі якщо вказана у заяві платника сума за даними інформаційних систем в повному обсязі відсутня як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС у строки, передбачені пунктом 8 цього Порядку для формування та передачі висновку до органу Казначейства, готує та направляє платнику письмову відмову у поверненні коштів з бюджету з пропозицією щодо проведення звірення його стану розрахунків за відповідним платежем.

Враховуючи, те що заява позивача про повернення надміру сплачених коштів подано у відповідності до норм нормативно - правових актів, які визначають механізм їх повернення, а також те, що встановлення рішенням суду необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, надмірно сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товару, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 267 КАСУ, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно листа ВАСУ від 09.01.2013 р. N 28/12/13-13 «встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту -встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.»

Тобто, у суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції суд має право встановити контроль за виконанням рішення митницею задля забезпечення принципів правосудця, правової передбачуваності та законності, що гарантовані Конституцією України.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158- 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер» до Одеської митниці ДФС задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС що полягає у не підготовці та не поданні у визначений строк до органів Державної казначейської служби України висновку про повернення надміру сплачених митних платежів.

Зобов'язати Одеську міську митницю ДФС (код ЄДРПОУ 39441717 місцезнаходження: 65078, м.Одеса, вул..Гайдара б.21 корпус а) підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179) суми надміру сплачених митних платежів за заявою вих. № 514/11760 від 09.08.2016 та подати його до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області.

Стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІПГ «Майстер» (код ЄДРПОУ 33658179) витрати по сплаті судового збору у сумі 1450 грн. 00 коп. (перерахованого платіжним дорученням №681 від 03.10.2016р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи).

Зобов'язати Одеську митницю ДФС протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 11.11.2016 року.

Суддя Е.А.Іванов

.