Постанова № 62657593, 10.11.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4434/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.,

за участю сторін:

представника позивача - Куряча Г.П.(довіреність від 13.01.2016р. №04-1/10),

представника відповідача - ОСОБА_2.(довіреність від 21.09.2016р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 1094,48 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Одеське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 1094,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згідно «Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2015 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 склала 10 осіб та у відповідності з нормативом місць, призначених для працевлаштування інвалідів вона повинна була створити 1 робоче місце, проте не створила жодного. Представник позивача зазначала, що у відповідача протягом 2015 року працював інвалід ОСОБА_4, а саме 5 місяців та що відповідно до п.3.4. Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 ( 5 місяців:12=0,42=0), норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів протягом 2015 року відповідачем не виконано, у зв'язку із цим, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 було нараховано адміністративно - господарські санкції за 1 нестворене робоче місце у сумі 1030,00 грн. та пеню у сумі 64,48 грн. за несплату вказаної суми, що загалом складає 1094,48грн.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що основним видом підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 є діяльність засобів розміщування на період відпустки та іншого тимчасового проживання та ОСОБА_5 було орендовано житлові приміщення у ТОВ «Каса-Бланка» і надавались послуги суборенди з метою розміщення на період відпустки та іншого тимчасового проживання третіх осіб, термін дії договору відповідно до п.5.1 даного договору становив з 22.06.2015р. по 01.10.2015р. Для даного виду діяльності, відповідачем були наймані працівники та укладені з ними трудові договори на визначений термін , а саме з 09.07.2015р. по 30.08.2015р., у тому числі і з інвалідом ОСОБА_6 Представник відповідача зазначав, що громадянина ОСОБА_4 було прийнято та звільнено з посади охоронця тоді коли і всіх інших працівників, у зв'язку з прийняттям ФОП ОСОБА_3 рішення про припинення даної підприємницької діяльності. На думку представника позивача, ОСОБА_3 було дотримано усі вимоги чинного законодавства про працевлаштування, оскільки нею було звільнено увесь штат працівників та припинено діяльність даного виду.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до вимог ч.9 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-XI від 21.03.1991р., Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Мінітрів України №70 від 31.01.2007р., звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомедованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

Згідно звіту фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік за формою №10-ПІ від 27.01.2016р., середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2015 році склала 10 працівники, штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 1 працівник. (а.с.7)

Згідно з вимогами статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів було складено розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2015 рік, відносно відповідача, у якому встановлено, що відповідно до фактичної кількості робочих місць у 2015 році норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становив 1 робоче місце, а середньооблікова кількість штатних працівників за вказаний звітний період, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність складала 0 особи. Розрахована позивачем сума адміністративно-господарських санкцій за 1 нестворене робоче місце складає 1030,00грн.(а.с.9)

Також, за порушення встановлених законодавством термінів сплати зазначених адміністративно - господарських санкцій ФОП ОСОБА_3 нарахована пеня у розмірі 64,48грн.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до вимог ч.ч.2, 3 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону, яка передбачає, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, на підприємства покладається обов'язок щодо створення за власні кошти, у межах доведеного нормативу, робочих місць для працевлаштування інвалідів, надання щорічно до відділень Фонду соціального захисту інвалідів відомостей про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу, про кількість працюючих інвалідів та інформування державної служби зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Так, судом встановлено, що відповідач у 2015 році не здійснював передбачених діючим законодавством дій щодо створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, не інформував державну службу зайнятості про наявність робочих місць для працевлаштування інвалідів, що підтверджується наявним в матеріалах справи листом Одеського міського центру зайнятості №1179/19/02 від 22.04.2016р.(а.с.48)

Згідно п.3.2.5 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики Українивід 28 вересня 2005 р. N 286 середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді.

Разом з тим, згідно п.3.4 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42 дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (рядок 01), середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02), та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях (рядок 03), відображаються в цілих одиницях. Якщо при обчисленні виникає дробове число, його необхідно округлити до цілого (якщо після коми число 5 і більше, то воно округлюється в бік збільшення).

Так, судом встановлено що у 2015 році у фізичної особи - підприємця ОСОБА_3. працював інвалід ОСОБА_4 протягом 5 місяців: 5 відпрацьованих місяців: на 12 місяців=0,42., у зв'язку з чим норматив робочих місць по працевлаштуванню інвалідів протягом звітного 2015 року не виконано.

Разом з тим, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача у судовому засіданні у підтвердження обґрунтованості заперечень на адміністративний позов, що відповідачем було дотримано усі вимоги чинного законодавства про працевлаштування інвалідів, у зв'язку з звільненням штату працівників та припиненням діяльність даного виду, оскільки до суду не надано жодних доказів припинення ФОП ОСОБА_3 господарської діяльності взагалі та з урахуванням того, що відповідачем було самостійно надано до Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік за формою №10-ПІ від 27.01.2016р., де зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2015 році склала 10 працівників та 1 працівнику встановлена інвалідність.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 1094,48 грн. підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст.158-163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код ІПН НОМЕР_1) на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у сумі 1094,48 грн. (одна тисяча дев'яносто чотири гривні сорок вісім копійок) грн. на р/р 31217230700005, код ЄДРПОУ 38016923, банк ГУ ДКСУ в Одеській області, одержувач - УК у Київському районі, МФО 828011.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 10.11.2016р.

Суддя К.О. Танцюра

.