Рішення № 62655811, 08.11.2016, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Ізмайлов І. К.

Справа № 644/5205/15-ц

Провадження № 2/644/509/16

08.11.2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Ізмайлова І.К.,

при секретарях - Яковлєвій М.М., Гребенюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мараєва Яна Володимирівна, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним,

в с т а н о в и в :

В травні 2015 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дарування квартири недійсним.

Змінивши позовні вимоги зазначив, що на початку 2013 року тяжко захворіла його матір, через значну вартість ліків та лікарських процедур у нього виникли фінансові труднощі.

Він звернувся за позикою до ОСОБА_6 та ОСОБА_2 та отримав 5000,00 доларів США з визначеним строком повернення та сплатою процентів за користування.

Видаючи кошти відповідач ОСОБА_2 запропонував оформити такий правочин договором дарування належної йому квартири, пояснивши це гарантію повернення коштів, небажанням сплачувати податки, а після повернення позики житло буде повернене також договором дарування.

В зв'язку з тим, що йому були необхідні кошти, був змушений погодитись на таку пропозицію.

Вважає, що відповідач скористався його тяжким становищем та вмовив укласти удаваний правочин, оскільки за відсутністю такої потреби, даний правочин було б вчинено за іншим змістом та за іншою формою.

09 січня 2013 року між ним та відповідачем було укладено договір дарування на 27/100 частин квартири АДРЕСА_1.

Просив визнати недійсним договір дарування квартири оскільки він суперечить актам цивільного законодавства, вчинений під впливом тяжких обставин на невигідних умовах.

В судовому засіданні представник позивна позов підтримала та просила його задовольнити, зазначивши, що позивач після дарування квартири залишився в ній проживати разом зі своєю сім'єю, має від квартири ключі та сплачує надані комунальні послуги. При цьому зазначила, що у ОСОБА_1 перед ОСОБА_2 був борг у 5000 доларів США, але розписки вона не бачила.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав проти його задоволення заперечував, зазначивши, що ОСОБА_1 за власної ініціативи запропонував йому у дар спірну квартиру, ні з яким борговими зобов'язаннями вказана подія не пов'язане. Дійсно ОСОБА_2 колись давав у борг ОСОБА_1 5000 доларів США, за вказані кошти позивач придбав автомобіль "Opel" і до дарування квартири це не має жодного відношення.

Третя особа Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, в письмових поясненнях покладалася на огляд суду, просили ухвалити законне й обґрунтоване рішення, зазначивши, що на підставі відповідних рішень здійснюють державну реєстрацію.

Третя особа приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Мараєва Я.В. надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, подала письмові пояснення до позову в яких просила відмовити ОСОБА_1 у визнанні договору дарування недійсним, зазначивши, що при посвідченні правочину встановлено дійсність наміру позивача до укладання саме договору дарування.

Третя особа ОСОБА_4 проти задоволення позову заперечувала в судовому засіданні пояснила, що 09.02.2015 року її знайомий ОСОБА_2 подарував їй 27/100 частин квартири АДРЕСА_1. При посвідченні вказаного правочину був присутній ОСОБА_1, який запропонував їй купити квартиру за 4200 доларів США, він комусь заборгував, не сплачує кредит та просив не продавати квартиру до липня 2015 року. Також на прохання ОСОБА_1, під його диктовку вона склала розписку.

Третя особа ОСОБА_5 про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно, в судове засідання не з'явися, причини неявки не повідомив.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини у справі, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 09 січня 2013 року ОСОБА_1 подарував, а ОСОБА_2 прийняв у дар 27/100 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування посвідченому 09.01.2013 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мараєвою Я.В. за реєстром № 16. (а.с. 9)

10 лютого 2015 року ОСОБА_2 подарував, а ОСОБА_4 прийняла у дар 27/100 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування посвідченому 10.02.2015 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. за реєстром № 409. (а.с. 126)

21 липня 2015 року ОСОБА_4 подарувала, а ОСОБА_5 прийняв у дар 27/100 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування посвідченому 21.07.2015 р. державним нотаріусом Шостої Харківської державної нотаріальної контори Теленковим В.С. за реєстром № 6-744. (а.с. 70)

Позивачем ОСОБА_1 оспорюється недійсність договору дарування від 09.01.2013 року з підстав передбачених ч. 1 ст. 233 та ч. 1 ст. 235 ЦК України, як укладений під впливом тяжких обставин на вкрай невигідних умовах у зв'язку з хворобою його матері та для приховування іншого правочину - договору позики.

Згідно ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Таким чином доказуванню підлягають наявність у позивача тяжких обставин які вимусили його на укладення договору дарування нерухомого майна на вкрай невигідних для нього умовах та наявність правочину який приховувався договором дарування.

Статтею 717 ЦК України передбачено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір, що встановлює обов'язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.

Таким чином, договір дарування не зобов'язує обдарованого вчиняти будь-які дії відносно дарувальника і не може розглядатися як договір укладений позивачем на вкрай невигідних для нього умовах.

Із наданих позивачем медичних документів убачається, що його мати дійсно страждає рядом тяжких хронічних захворювань, але ним не надано будь яких доказів на понесення витрат на її лікування.

Посилання ОСОБА_1 на укладення притворного правочину, яким сторонами приховувався договір позики грошей також не підтверджено в суді будь-якими доказами.

Надана ОСОБА_1 копія розписки за його підписом від 20.03.2015 р. про необхідність сплати ОСОБА_4 4100 доларів США, а також 5% від ціни договору дарування не може свідчити про наявність будь-яких правовідносин між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 з приводу грошових зобов'язань між ними в день укладення договору дарування від 09 січня 2013 року оскільки містить посилання на договір дарування від 10 лютого 2015 року.

Крім того, позивач не вказує який саме договір прикривався договором дарування - договір позики, іпотеки та інше.

Також позивачем не надано будь яких доказів на отримання від ОСОБА_2 грошових коштів, умов та строків їх повернення, закладу або іпотеки нерухомого майна.

Частиною. 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 за недоведеністю вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 17, 27, 31, 60, 61, 88, 209 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Харківської області через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя: