Ухвала суду № 62653722, 09.11.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2016 року Справа № 876/4477/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Курильця А.Р.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАК СЕРВІС" до державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

09.02.2016р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 05.10.15р. №0000252204/13174, яким ТзОВ «НАК Сервіс» визначено суму податкового зобов'язання із податку на прибуток підприємств в розмірі 116683 грн. та штрафної санкції в розмірі 29170,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході перевірки відповідачем належним чином не досліджено всі обставини справи, що призвело до хибних висновків, які відображено в акті перевірки та які не відповідають вимогам чинного законодавства. Податковий орган безпідставно дійшов висновку, що кредиторська заборгованість позивача перед контрагентами є безнадійною, а тому сума такої заборгованості повинна бути включено до складу доходів, що враховуються при визначенні обєкту оподаткування. З окремими контрагентами позивачем укладено договори про врегулювання заборгованості, згідно з якими сторони погодили кінцевий термін погашення боргу до 01.01.16р. Сума такої кредиторської заборгованості була відображена позивачем в реєстрі кредиторських вимог. Таким чином, у ТзОВ «НАК Сервіс» не було підстав для відображення таких сум у складі доходів, що враховуються при обчисленні обєкту оподаткування.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2016р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000252204/13174 від 05.10.15р., в частині збільшення ТзОВ НАК СЕРВІС суми грошових зобовязань по податку на прибуток підприємств в розмірі 109065,00 грн. за основним платежем та 27266,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковий орган оскаржив дану постанову з підстав невірно встановлених обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що кошти на рахунках ТзОВ «НАК Сервіс» відсутні, основні засоби відсутні, термін до якого повинні подати свої вимоги кредитори 30.08.2015, згідно з п.п.14.1.11 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу дана заборгованість є безнадійною і включається в інші доходи, чого не зробив позивач.

Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача, який просить залишити без змін рішення суду, представника податкового органу, який підтримав апеляційну скаргу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ НАК Сервіс з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.12р. по 27.08.15р., про що складено акт від 07.09.15р. № 283/13-06-22-04/32408317.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ст.135 Податкового кодексу України, зокрема, не включено до обєкту оподаткування податком на прибуток безнадійну кредиторську заборгованість в сумі 648236,63 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 116682,59 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.10.15р. №0000252204/13174, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 145853,75 грн., в тому числі 116683,0 грн. основного платежу та 29170,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган передчасно дійшов висновку про те, що у перевіреному періоді кредиторська заборгованість позивача перед контрагентами ТзОВ ТПК НАК та СПД ФО ОСОБА_1 станом на 27.08.15р. набула статусу безнадійної та повинна була бути включена до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині збільшення ТзОВ НАК Сервіс суми грошових зобовязань по податку на прибуток підприємств в розмірі 109065,00 грн. за основним платежем та 27266,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Положеннями пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України встановлено, що інші доходи платника податків включають, зокрема, безнадійну кредиторську заборгованість.

Згідно пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Також, положеннями пп.14.1.11 п.14.1 ст.14 ПК України зазначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, зокрема, за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність терміном три роки.

Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та СПД ФО ОСОБА_1 було укладено договір №ЕС001/02 від 21.01.09р. про надання транспортно-експедиційних послуг по організації перевезень вантажів автомобільним транспортом. В подальшому між сторонами цієї угоди укладено додаткову угоду від 31.12.12р. щодо врегулювання існуючої заборгованості ТзОВ НАК Сервіс за надані послуги. Зокрема, сторони узгодили, що станом на 30.12.12р. позивач має заборгованість перед СПД ФО ОСОБА_1 за надані послуги по договору №ЕС001/02 від 21.01.09р. в розмірі 276818,98 грн. Сторони погодились встановити кінцевий термін оплати вищезгаданої заборгованості до 01.01.16р.

Таким чином, позивачем 30.12.12р. визнано суму заборгованості перед ними та погоджено відстрочення строку погашення такої заборгованості до 01.01.16 р. загалом на суму 605911,11 грн. (329 092,13 грн. + 276818,98 грн.), яка включена до фінансового звіту ТзОВ НАК Сервіс.

А тому, перебіг строку позовної давності за зобовязаннями позивача перед вказаними контрагентами був перерваний та розпочався заново після 30.12.12р.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України - суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, а тому в іншій частині постанова суду першої інстанції не переглядається.

При цьому, колегія суддів враховує вимоги ч.2 ст.71 КАС України, якою передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то воно не може бути скасоване чи змінене з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196 п.4, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016р. по справі №813/298/16 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

ОСОБА_2

Повний текст виготовлено 11.11.2016р.